Диджиталізація судової влади у центрі XIV Судового форуму як один з критично важливих інструментів адаптації державних сервісів до умов війни. Цифрова трансформація правосуддя стала фокусною темою першої сесії події.
Експерти, представники судової влади та уряду обговорили, як технології змінюють судочинство України та які кроки необхідні для сталого розвитку нових цифрових рішень. Модерувала дискусію Карина Асланян, керівниця напряму «Верховенство права» ЛЗІ.
Спікери наголосили, що успішна диджиталізація потребує узгоджених рішень і системності в діях між ключовими інституціями — від Вищої кваліфкомісії суддів (ВККС), Державної судової адміністрації (ДСА) до Верховного Суду (ВС) та Міністерства цифрової трансформації. Зокрема, у питаннях впровадження електронного документообігу, оцифрування судової статистики, використання штучного інтелекту, а також модернізації баз та інтерфейсів, зручних як для суддів, так і для громадян.
Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко зазначив, що цифрові інструменти необхідні всюди, де вони покращують якість правосуддя, проте із дотриманням процесуальних стандартів та урахуванням міжнародного досвіду.
Член Вищої ради правосуддя Роман Маселко переконаний, що диджиталізація процесів — це не суто технічна опція, а важлива передумова доступу громадян до правосуддя.
В межах дискусії обговорювали, що вже вдалось досягти у питаннях цифровізації протягом останнього року та те, що ще планують. Зоряна Стецюк, заступниця Міністра цифрової трансформації України, розповіла про спільні ініціативи Мінцифри та Державної судової адміністрації, які покликані зменшити навантаження на суди й прискорити розгляд справ. Зокрема, йдеться про модуль формування рішень за типовими справами, інтеграцію виконавчих документів у застосунок «Дія» та майбутню можливість вибору виконавця онлайн.
А Леонід Сапельніков, заступник Голови ДСА з питань цифрового розвитку, повідомив, що вже напрацьовано концепцію розвитку цифрових сервісів та визначено бачення цифрових пріоритетів на 2026 рік.
Оксана Літвінова, радниця першого віцепрем’єра — Міністра цифрової трансформації, зазначила, що три ключові сервіси — судові сповіщення, доступ до судових рішень та онлайн-сплата штрафів — уже є частиною повсякденного користування майже 13 мільйонів українців.
Також під час дискусії член ВККС Роман Сабодаш розповів про впровадження електронної форми подачі документів кандидатами в судді, що дозволило зменшити навантаження на секретаріат ВККС та учасників конкурсів. За словами Романа Сабодаша, для ВККС і судової влади три цілі мають стати стратегічно пріоритетними: цифровий документообіг, суддівське досьє та кабінет кандидата — зокрема, їх і буде реалізовано в межах проєкту ЛЗІ з цифровізації сектору правосуддя.
Расім Бабанли, перший заступник керівника Апарату Верховного Суду, розповів про можливості, які надає використання Бази правових позицій Верховного Суду та поділився досвідом апарату ВС, де штучний інтелект вже застосовують для вдосконалення пошуку правових позицій та аналізу судової практики.
Суддя-спікер Дніпропетровського окружного адміністративного суду Андрій Рищенко наголосив, що якість даних може стати ключовим викликом у процесі диджиталізації судової влади. Тож, на його думку, Україні потрібно сформувати власну модель цифрового правосуддя, адаптовану до реалій воєнного часу та обмежених ресурсів.
Світлана Майструк, головна національна експертка EU Project Pravo-Justice, нагадала, що цифровізація правосуддя — частина євроінтеграційних зобов’язань України. Вона підкреслила, що впровадження реформи електронного суду має відбуватися послідовно з урахуванням проведених аудитів, оновленої концепції Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та тісної координації між усіма залученими сторонами.
Ця панельна дискусія у межах Судового форуму вкотре підтвердила, що питання диджиталізації у судочинстві як про інновації, так і про утвердження верховенства права рівня ЄС. І для цього потрібні спільні зусилля усіх стейкхолдерів та довгострокова стратегія.
