На основі аналізу тенденцій державної підтримки суб’єктів господарювання (податкових пільг) та здійснення економічних реформ у цій сфері, експерти Лабораторії законодавчих ініціатив розробили ряд пропозицій, які були передані народним депутатам України від різних політичних сил та провідним політичним партіям. Аналітики мають надію, що наведені факти у той чи інший спосіб вплинуть на вироблення програм політиків та їх партій напередодні парламентських виборів.Зокрема, результати аналізу свідчать про суттєве зростання втрат державного бюджету від надання податкових пільг у 2010-2011 роках, високу частку збиткових підприємств у галузях, які одержують бюджетну підтримку, нерівномірний розподіл такої підтримки між регіонами України та загалом низьку її ефективність.Тому існує необхідність модернізації політки державної підтримки відповідно до принципів Європейського Союзу.
Аналіз і пропозиції щодо впровадження європейських принципів державної допомоги суб’єктам господарювання
1. Втрати доходів державного бюджету від надання податкових пільг суттєво зросли у 2010-2011 роках.
Втрати бюджету від надання податкових пільг у 2010 році склали значну частку фінансового результату від звичайної діяльності (згідно даних Державної служби статистики):
- у сільському господарстві, мисливстві, лісовому господарстві – 62%, при тому, що 70% підприємств галузі є збитковими;
- у сфері транспорту та зв’язку – 68,5%, при 56% збиткових підприємств;
- у сфері оптової та роздрібної торгівлі, послугах з ремонту – 30%, при 62% збиткових підприємств.
2. Прямі бюджетні дотації працюють на економіку ренти.
Загалом, державна підтримка економічної діяльності у вигляді прямих видатків з державного бюджету та його втратами від надання податкових пільг у 2011 році становила майже 8% ВВП України.
Разом з тим, незалежні оцінки якості підтримки є невисокими. У рейтингах конкурентоспроможності Всесвітнього економічного форуму показники України в контексті державних фінансів послідовно погіршуються впродовж останніх років:
3. Положення Програми економічних реформ щодо стабілізації державного бюджету не виконані.
Згідно з розділом «Стабілізація державного бюджету» Програми економічних реформ на 2010-2014 роки, ще у 2011 році передбачалося розробити проект закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» на основі стандартів ЄС для “оптимізації використання державних ресурсів, що спрямовуються на стимулювання економічної діяльності, а також посилення фінансової та фіскальної дисципліни”. Водночас указом Президента від від 12 березня 2012 року № 187/2012 термін внесення законопроекту до парламенту встановлено на серпень 2012 року.
Подальше затягування із впровадженням сучасних підходів у регулюванні державної допомоги не тільки не сприяє стабілізації державних фінансів, але й унеможливлює виконання положень Порядку денного асоціації Україна-ЄС, майбутньої Угоди про асоціацію між Україною та ЄС у частині створення зони вільної торгівлі.
Пропозиції
2. Адекватність підтримки. Обсяг, форма та механізм надання підтримки повинні бути адекватними проблемі, на вирішення якої вона спрямована.
3. Зміна поведінки одержувача. Завдяки державній допомозі одержувач повинен розпочати, здійснити діяльність, яка була б неможливою без державної допомоги, або можливості цю діяльність розпочати є обмеженими. Державна допомога діяльності, яку одержувач здійснюватиме в будь-якому разі та в такому самому обсязі, як і без допомоги, не є прийнятною.
4. Допомога розвитку, а не збиткам. Державна допомога, як правило, не повинна компенсувати поточні витрати суб’єктів господарювання, особливо тих, що працюють збитково, перебувають у стадії банкрутства.
5. Результати (виробничі потужності, робочі місця тощо), досягнуті завдяки державній допомозі, повинні зберігати своє призначення впродовж наступних декількох років.
6. Державна допомога має бути спрямована на часткове відшкодування вартості проекту, що реалізовує її одержувач.
7. Відсутність спотворення конкуренції. Позитивні наслідки державної допомоги для розвитку економіки повинні бути збалансованими з можливими негативними наслідками для стану економічної конкуренції.
