Вересень 2009 року
За вересень 2009 р. Верховна Рада ухвалила лише один закон (№ 3080 «Про внесення змін до Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування»), який був ініційований Кабінетом Міністрів України, і який підтримали 249 депутатів з чотирьох фракцій (БЮТ, НУНС, КПУ, Блок Литвина). Закон передбачає підвищення рівня відповідальності посадових осіб місцевого самоврядування за порушення вимог Закону України “Про боротьбу з корупцією” та Присяги посадової особи місцевого самоврядування.
Така низька продуктивність Верховної Ради України пояснюється внутрішньо парламентським конфліктом навколо законопроекту про внесення змін до державного бюджету на 2009 рік (щодо підвищення розміру прожиткового мінімуму та розміру мінімальної заробітної плати), який парламент відмовився ухвалити в другому читанні і в цілому. За законопроект, на ухваленні якого наполягала фракція Партії регіонів, проголосували 200 народних депутатів із 385, зареєстрованих у сесійній залі. Відповідно до законопроекту, пропонується затвердити прожитковий мінімум з 1 липня у розмірі 808 грн., а з 1 жовтня 848 грн. При цьому розмір мінімальної заробітної плати з 1 липня мав становити 825 грн., з 1 жовтня 864 грн., з 1 грудня 900 грн. Після нерезультативного голосування Партії регіонів заблокувала трибуну і президію Верховної Ради.
4 вересня відбулося позачергове пленарне засідання Верховної Ради України шостого скликання. Під час засідання був ратифікований Протокол про збереження і стале використання біологічного та ландшафтного різноманіття до Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат, підписаної у м. Києві 22 травня 2003 року, 256-ма голосами “за”. Також був прийнятий закон № 3080 «Про внесення змін до Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування”».
Під час перерви представники фракції Партії регіонів заблокували президію і трибуну для виступів. Представники Партії регіонів висунули таку вимогу: Верховна Рада повинна ухвалити законопроект про соціальні стандарти. В разі, якщо Верховна Рада не ухвалить цей законопроект, вони проти того, щоб розглядалися інші законопроекти.
Наступного разу депутати зібралися в сесійній залі лише 22-го вересня, коли за результатами обговорення можливих варіантів законопроекту про підвищення соціальних стандартів на засіданні Погоджувальної ради один із проектів було включено до порядку денного, а інші були рекомендовані до розгляду. Погоджувальна рада також рекомендувала ухвалити рішення, згідно з яким під час голосування за зазначені законопроекти народні депутати голосуватимуть персонально, знаходячись у сесійній залі, а не картками. Народні депутати 240-ма голосами підтримали Постанову про зміну способу голосування щодо цих законопроектів. Представники фракції Партії регіонів не підтримали це рішення і черговий раз заблокували президію і трибуну для виступів.
Врешті-решт, за вересень був прийнятий лише один закон. Якщо звернутися до Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік», то можна побачити, що на здійснення законотворчої діяльності верховної ради передбачено видатки у розмірі 413 314, 2 тис. грн.; відповідно, на один місяць передбачені видатки у розмірі 34 442,85 тис. гривень. Це означає, що один закон, прийнятий Верховною Радою у вересні місяці коштує громадянам України більше 34 мільйонів гривень.
Жовтень 2009 року
Протягом жовтня 2009 року Верховна Рада України прийняла 11 законів, 2 з яких вже набули чинності. Найбільше прийнятих законів спрямовані на удосконалення галузевої політики (5 законів); по 2 стосуються державного будівництва, соціальної та правової політик.
Найпродуктивнішим суб’єктом законодавчої ініціативи виступили народні депутати України – за місяць було підтримано 7 законопроектів парламентарів. Також Верховна Рада України ухвалила 2 урядових закони і 2 президентських.
Жодний з запропонованих на розгляд Верховної Ради законопроектів не був одностайно підтриманий всіма фракціями парламенту.
Самостійно по одному галузевому закону запропонували депутати від Партії регіонів та від фракції Блоку Юлії Тимошенко, та по одному соціальному закону депутати від Комуністичної партії України та від Блоку Литвина. З ініціативи міжфракційних депутатських груп (БЮТ – Партія Регіонів, НУНС – Партія регіонів – КПУ, Партія регіонів – БЮТ – НУНС – Блок Литвина – КПУ) було прийнято ще 3 закони, з яких 2 стосуються державного будівництва, один – правової політики.
Фракція Блоку Юлії Тимошенко виступила опонентом двох соціальних законів: «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» та «Про мораторій на підвищення цін і тарифів на лікарські засоби і вироби медичного призначення»; фракція Блоку «Наша Україна – Народна Самооборона» окрім вже зазначених соціальних законів не підтримала Закони «Про доповнення статті 3 Закону України “Про фермерське господарство” (щодо уточнення родинних стосунків, що дають право бути членами господарства)», «Про внесення змін до статті 1 Закону України “Про державну підтримку та особливості функціонування дитячих центрів “Артек” і “Молода гвардія” (щодо державної власності)», «Про організацію і порядок діяльності Верховної Ради України», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами)», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення організаційно-правових основ виявлення, попередження та припинення діяльності організованої злочинності та корупції»; представники фракції Комуністичної партій України не проголосували за законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо символіки)»; фракція Блоку Литвина не підтримали закони «Про внесення змін до Закону України “Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації” (щодо Мінпаливенерго)», «Про внесення змін до статті 101 Кримінально-процесуального кодексу України (щодо участі органів охорони державного кордону у кримінальному судочинстві)», «Про затвердження загальнодержавної програми імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб на 2009-2015р.», «Про доповнення статті 3 Закону України “Про фермерське господарство” (щодо уточнення родинних стосунків, що дають право бути членами господарства)».
