Гендерна оцінка законодавчого впливу та гендерно-правова експертиза: перспектива впровадження у Верховній Раді

24 квітня 2025 року Лабораторія законодавчих ініціатив провела тренінг з підходів до гендерного аналізу і методик гендерно-сенситивної оцінки впливу законопроєктів для представників Апарату Верховної Ради України.

Під час тренінгу учасники й учасниці розглянули питання інтеграції методик оцінок законодавчого впливу та гендерного аналізу в законодавчому процесі, дізналися, як підходи та інструменти використовуються у різних країнах, а також на рівні Європейського Союзу. У практичній частині учасники й учасниці тренінгу мали можливість спробувати використання різних методик гендерного аналізу на прикладі конкретних законопроєктів.  

Михайло Теплюк, Заступник Керівника Апарату Верховної Ради України — Керівник Головного юридичного управління, зауважив на подіях, які відбулися нещодавно та сприятимуть гармонізації законодавства з конституційними нормами. Він зауважив, що коли ми згадуємо про Конституцію, то обовʼязково звертаємо увагу на те, що однією з ключових є стаття 3. Згідно з цією статтею права і свободи людини, їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а держава — відповідальна за результати своєї діяльності. 

“Безперечно, предмет цієї зустрічі стосується цього пункту, тому що під час роботи над законопроєктами ми завжди звертаємо увагу на внутрішню логіку й узгодженість положень проєкту Закону, його відповідність Конституції тощо. Та наше завдання полягає ще й у тому, щоб, послідовно впорядковуючи законодавчий процес, ми адекватно і, наскільки це можливо, здійснювали гендерну експертизу, навіть за нинішніх умов знаходили можливість зауважувати на цьому аспекті”
Михайло Теплюк
Заступник Керівника Апарату Верховної Ради України — Керівник Головного юридичного управління

Модерував захід Заступник Виконавчої директорки Лабораторії законодавчих ініціатив Олександр Заславський. Він зауважив на необхідності впровадження гендерного аналізу й оцінки впливу, адже це допоможе Україні як у контексті європейської інтеграції, так і у вдосконаленні внутрішніх процесів прийняття рішень.

“Є різні методики гендерного аналізу, гендерно-правової експертизи, гендерно-чутливої оцінки законодавчого впливу — вони всі трохи по-різному називаються, трохи по-різному проводяться, але при цьому мають чимало спільного, в першу чергу — мету. А проте, ніхто не зобовʼязує нас приймати одну з моделей. Ідеальної та єдино правильної моделі не існує: ідеальна і правильна для нас буде та, що працюватиме в наших умовах, в нашій системі ухвалення рішень, фундаментом якої є Конституція та Закони України. Тож і задача ЛЗІ полягає в тому, щоб ви могли ту чи іншу методику впровадити на належному рівні — і щоб це мало користь”
Олександр Заславський
Заступник Виконавчої директорки Лабораторії законодавчих ініціатив

Про досвід апробації та адаптації методології гендерно-сенситивної оцінки впливу у Верховній Раді учасникам і учасницям тренінгу розповів керівник аналітичного відділу Лабораторії законодавчих ініціатив Володимир Скрипець. Посібник з проведення Оцінок законодавчого впливу, що є спільним напрацюванням ЛЗІ з чотирма комітетами Верховної Ради, майже півсотні оцінок законодавчого впливу, європейський досвід, напрацювання Європейської комісії, аналіз закону «Про правотворчу діяльність» — у цьому блоці охопили різне законодавче підґрунтя, інструменти політик та методології гендерно-сенситивної оцінки впливу.

“У 2023 році Європейська комісія випустила Звіт по Україні, який містить пряму рекомендацію запровадити оцінки впливу на рівні Верховної Ради. Оскільки ми рухаємося у напрямі поглиблення євроінтеграції, для нас важливо зрозуміти, що Євросоюз дуже чекає, що ми запровадимо оцінки законодавчого впливу та інструменти гендерного аналізу, що змінимо систему ухвалення рішень. Й насправді положення про оцінки впливу в українському законодавстві вже є і вони запрацюють через рік після закінчення воєнного стану, коли набере чинності закон про правотворчу діяльність”
Володимир Скрипець
Керівник аналітичного відділу Лабораторії законодавчих ініціатив

Також на тренінгу розглядалося спільне та відмінне у підходах до гендерного аналізу в різних країнах — Швеції, Канади, низці країн Європейського Союзу, світові приклади гендерних підходів та інструментів аналізу, їх поетапність. Про необхідність таких кроків наголошували й учасники заходу, зокрема експертка з гендерного аналізу Олена Зайцева.

“У всіх цих підходах процеси можуть бути трохи іншими, кроки реалізації — також, це може бути частина чогось більшого або окремий шматочок політики, але ціль у всіх цих процесів одна — незалежно від назви, країни, системи, кількості кроків — забезпечити, щоб проєкт закону, державні програми та політики враховували інтереси й потреби різних груп людей”
Олена Зайцева
Експертка з гендерного аналізу

Також у цьому блоці тренінгу відбувся практикум із застосування гендерних методик до аналізу конкретних зареєстрованих законопроєктів у різних сферах. 

Тренінг проходив у межах проєкту «Парламентська підзвітність сектору безпеки в Україні» (PASS Ukraine), який Лабораторія реалізує спільно з Парламентським центром (Канада) у співпраці з Верховною Радою України та за підтримки Міністерства міжнародних справ Канади в рамках Програми розбудови миру та стабільності (PSOPs).

Інші новини

Підписуйтеся на розсилку з актуальною аналітикою від ЛЗІ
Так Ви зможете першими дізнаватися про наші новини і нові аналітичні продукти
62
%