Лабораторія законодавчих ініціатив долучилася до Конференції «Шляхи до прогресу: Діалоги Німеччини та України щодо верховенства права для вступу в ЄС».
Робота Конференції була присвячена питанням, як Україна може просувати верховенство права та відстоювати фундаментальні цінності в умовах воєнного стану за підтримки Німеччини та партнерів з ЄС. Основні дискусії стосувалися таких тем, як виборча демократія, виклики міграції, реалізація судової реформи.
Дискусія «Просування судової реформи в Україні: модернізація та посилення відповідальності» розпочалася з доповіді ЛЗІ про стан верховенства права в Україні. Керівниця напряму верховенства права ЛЗІ Карина Асланян розповіла про прогрес, якого Україна досягла у 2024 році, а також ризики, проблеми та необхідні кроки, які слід зробити у контексті Тіньового звіту до розділу 23 «Правосуддя та фундаментальні права» Звіту Європейської комісії щодо України у 2023 році, який ЛЗІ підготувала у Коаліції з громадськими організаціями.
До обговорення долучилися широке коло провідних експертів, щоб розглянути одну з найбільш актуальних тем на шляху до інтеграції України в ЄС. Модерував дискусію Йоганнес Уль, менеджер з реалізації проєкту 3*E4U (GIZ). Він зауважив, що зі вступом України до ЄС європейське право стає повноцінною галуззю права, яку необхідно застосовувати, — і тому судова сфера, зокрема судова реформа, наразі є наріжним каменем цього процесу.
Людмила Сугак, заступниця Міністерки юстиції України з питань європейської інтеграції, розповіла, що Міністерство юстиції координує розробку Дорожньої карти верховенства права в Україні, і вже у грудні 2024 року проєкт Дорожньої карти був переданий європейській стороні, а наразі відбувається процес консультацій з Європейською комісією. Основними напрямами у сфері правосуддя є реформування судової системи та прокуратури, зокрема забезпечення незалежності та неупередженості судової влади та конституційної юстиції, забезпечення підзвітності правосуддя, підвищення якості та ефективності системи правосуддя, а також посилення незалежності та інституційної спроможності Конституційного Суду України.
Поліна Лі, радниця Віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, Міністерки юстиції України, підкреслила, що Україна повинна нести відповідальність за процедури добору до суддівських органів перед вступом до ЄС, — та посилювати власну спроможність, а не покладатися лише на міжнародну допомогу в цих процесах. Зокрема, спікерка виокремила виклики для української сторони, що будуть повʼязані з перехідним періодом, коли будуть закінчені мандати профільних конкурсних комісій.
Джон Морійн, професор та керівний юридичний експерт проєкту 3*E4U (GIZ), зауважив на ключових пріоритетах поточного етапу судової реформи. Першочергову увагу слід приділяти імплементації стандартних вимог ЄС щодо незалежності судової влади, питанням інституційної архітектури у судовій сфері. Він наголосив, що дуже важливо підходити до цього як до спільної відповідальності, адже незалежність суддів не є чимось, за що відповідають лише судді, політики чи суспільство.
Анґеліка Нусбергер, віцепрезидентка Конституційного Суду Боснії і Герцеговини та професорка Кельнського університету, наголосила на важливості зростання суспільної довіри до судової влади як ключового елементу моделі правосуддя в країні. Як стверджує спікерка, не менш важливою тенденцією, що потребує ініціативних напрацювань, є проблема «кадрового дефіциту». Умови й наслідки війни призводять до постійного відтоку кваліфікованих фахівців, що значно уповільнює процес напрацювання змін. Це явище, на думку експертки, ускладнює сталість й успішність реформувань сфери правосуддя.
Олексій Омелян, заступник голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, зауважив, що наразі в Україні існує кадрова криза у сфері верховенства права, — і є потреба не тільки в суддях. Тому ВККС, як кадрова агенція судової влади України, здійснює добір доброчесних і професійних фахівців-юристів. Важливим аспектом роботи Комісії є проведення екстраординарної процедури — кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді.
Руслан Сидорович, член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, говорив про ризики, повʼязані з поточною ситуацією у судовій системі України — значний недобір суддів у різні інстанції, складність проведення конкурсу на посади нових суддів, необхідність завершення конкурсів до апеляційних судів у цьому році, попри усі процедурні складнощі. Також він підкреслив, що потрібно працювати з темою довіри громадян до судової влади, зокрема до ключових органів, які займаються реформуванням цієї сфери.
Конференція відбулася у межах проєкту Strengthening Ukraine’s EU Accession in the Rule of Law у співпраці з Громадянською мережею ОПОРА за підтримки GIZ Ukraine, Auswärtiges Amt та Institut für Europäische Politik.
