Шлях України до ЄС: Коаліція ГО провела обговорення щодо ключових висновків з Тіньового звіту щодо розділу 23 «Правосуддя та основоположні права»

29 жовтня 2024 року за ініціативи Коаліції ГО — Лабораторії законодавчих ініціатив, Transparency International Ukraine, Центру прав людини ZMINA, Адвоката майбутнього та Асоціації правників України — відбулося обговорення ключових висновків з Тіньового звіту щодо розділу 23 «Правосуддя та основоположні права» та Другої двосторонньої сесії Україна-ЄС щодо розділу 23 (Кластер 1 «Основи процесу вступу до ЄС»)

Під час заходу керівники судових, антикорупційних органів поділилися баченням актуального стану та наступних кроків в інтеграції України до ЄС щодо правосуддя, боротьби з корупцією та забезпечення фундаментальних прав, і обговорили це разом з представниками громадського сектору та міжнародними партнерами.

Ольга Стефанішина, Віце-прем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України – Міністерка юстиції України, підкреслила, що співпраця з громадянським суспільством є основою реформ, які наближають Україну до членства в ЄС.

“Це унікальний формат, коли влада долучається до презентації Тіньового звіту, який сформований українським громадянським суспільством. Така співпраця вже дозволила досягти того, що ще декілька років тому вважалося неможливим, і я завжди кажу про те, що зміни, спрямовані на утвердження верховенства права, — є вимогою українського суспільства, яке є найбільшим вочдогом всіх процесів трансформацій у державі. Тож, звичайно що ми маємо взяти до уваги рекомендації, відзначені в Звіті. Адже наша ціль — не тільки вступ до ЄС, але й закріплення європейських принципів і цінностей на рівні законодавства, на рівні інституцій та на рівні нашого мислення. Державні інституції не будуть настільки ефективними в реалізації цих цілей без підтримки, критики і взаємодії з громадськістю”
Ольга Стефанішина
Віце-прем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України – Міністерка юстиції України

Зі свого боку Катаріна Матернова, Посолка Європейського Союзу в Україні, відзначила унікальність обговорень щодо фундаментальних питань 23 Розділу в умовах, коли Україна веде екзистенціальну війну. Пані Посолка подякувала авторам дослідження та організаціям, що провели масштабну роботу з підготовки цього Звіту й наголосила на його ролі у процесах європейської інтеграції України.

“Реформа системи судочинства, в більш широкому контексті — реформи, повʼязані з усім спектром правової діяльності і правового функціонування держави мають фундаментальне значення для майбутнього України в Європейському Союзі. Такі реформи можуть бути реалізовані тільки зґуртованим суспільством, вони не можуть бути реалізовані тим чи іншим урядом. Я дуже вірю, що подібна робота, подібні звіти в майбутньому будуть підготовлені не тільки щодо напрямів, які є частиною кластеру фундаментальних питань, а й щодо інших питань. І величезною перевагою України в цьому плані є професійне громадянське суспільство, яке опікується абсолютно різними питаннями”
Катаріна Матернова
Посолка Європейського Союзу в Україні

Світлана Матвієнко, Виконавча директорка Лабораторії законодавчих ініціатив, зауважила, що ЛЗІ з партнерами по Коаліції зробили все, щоб початок двосторонніх зустрічей відбувся успішно і всі мали інформацію — аналітичну та об’єктивну, зібрану із залученням широкого кола експертів.

“Для Лабораторії законодавчих ініціатив було за велику честь отримати пропозицію від проєкту «Право-Justice» працювати над цим Звітом, але ще більшою честю було працювати в коаліції з Transparency International Ukraine, Центром прав людини ZMINA, і залучати до розділу про правосуддя Асоціацію правників України та «Адвокат майбутнього». Коли ми опублікували цей Звіт, було приємно, що ми отримували не тільки критичні відгуки, а й дуже багато позитивних. З усіма критичними відгуками ми працюємо, оскільки, як ви знаєте, з Розділу 23 все починається і ним все закінчується. Скільки б років Україна не йшла до ЄС — цим розділом ми розпочнемо і цим розділом ми закінчимо”
Світлана Матвієнко
Виконавча директорка Лабораторії законодавчих ініціатив

За блоком «Правосуддя» дискусія була присвячена питанням щодо Стратегії сталого розвитку судової влади, розбудови спроможності ключових інституцій судової влади; співпраці громадських організацій та органів державної влади на шляху до успішної реалізації дорожньої карти інтеграції до ЄС. Модерували дискусійну панель Карина Асланян, керівниця напряму верховенства права ЛЗІ, та Расім Бабанли, перший заступник керівника Апарату Верховного Суду.

Спікерами цієї дискусійної панелі стали Станіслав Кравченко, Голова Верховного Суду, Дмитро Лук’янов, Заступник Голови Вищої ради правосуддя, Андрій Пасічник, Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Віктор Городовенко, Суддя Конституційного Суду України, Ірина Мудра, Заступниця Керівника Офісу Президента України, Вікторія Літвінова, Заступниця Генерального прокурора.

Расім Бабанли розповів про вересневу двосторонню сесію Україна-ЄС, що була присвячена переговорному Розділу 23 Брюсселі в межах скринінгу українського законодавства на відповідність правовим нормам Європейського Союзу.

“Процес скринінгу показав, що вимоги ЄС — це доволі конкретні речі. Європейська комісія поставила органам влади України великий перелік питань, на які ми відповідали. І в цьому ж процесі відбувався так званий самоскринінг, оскільки на переговорах від органів влади очікували не лише показати те, яким є стан регулювання певних речей станом на сьогодні, вони мали визначити, які є проблеми і яким чином їх вирішувати. Важливо розуміти, що кінцевим бенефеціаром інтеграційного процесу та підготовки до нього є Україна, громадяни України, громадянське суспільство. Зрештою, таким бенефеціаром є органи влади, які у цьому процесі можуть самовдосконалюватися”
Расім Бабанли
Перший заступник керівника Апарату Верховного Суду

Ірина Мудра підкреслила особливу вагу взаємодії громадянського суспільства та органів влади у наближенні до спільної мети — європейського майбутнього України. Також вона зауважила на ключових пунктах проєкту Стратегії розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства, який був розроблений на основі аналізу поточного стану судової влади та системи правосуддя загалом. Також, як зазначила Ірина Мудра, у Стратегії закладено заходи на вирішення багатьох питань, що були висвітлені в Тіньовому звіті.

“Ви вже знаєте, що Офісом Президента підготовлений проєкт Стратегії розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на період пʼяти років. Дуже важливо мати єдину стратегію розвитку системи правосуддя. З урахуванням наявної спроможності наших органів державної влади і синергії між владою та громадянським суспільством, звісно, з допомогою наших міжнародних партнерів, вона дасть той результат, на який ми очікуємо для задоволення запиту нашого суспільства на справедливість і, відповідно, — для запиту Європейського Союзу, щоб стати повноцінним учасником великої європейської сім’ї”
Ірина Мудра
Заступниця Керівника Офісу Президента України

Станіслав Кравченко говорив про готовність української судової практики до гармонізації з європейським законодавством та практикою, роль Верховного Суду в цьому, — й загалом про те, на якому етапі знаходиться Україна в цьому процесі.

“Ми чітко розуміємо — система правосуддя у державі або працює, або не працює. І це буде головним виміром того, наскільки ми — демократична країна. Для нас пріоритетними зараз є завдання щодо забезпечення єдності судової практики і доступу до правосуддя, оскільки суспільство чекає послідовних рухів, зрозумілих правил та, очевидно, на більш тривалий період, ніж це є станом на зараз. Вдячний за роботу, проведену над таким Звітом: щось може подобатися, щось може не подобатися, але є розуміння того, що ми обов’язково досягнемо більшого результату, коли будемо враховувати всі позиції. Для нас дуже важливий погляд всієї правової спільноти та українського суспільства”
Станіслав Кравченко
Голова Верховного Суду

Дмитро Лук’янов поділився досвідом в межах переговорного процесу Україна-ЄС, а також розповів про подальші ризики, з якими зіштовхується Вища рада правосуддя у своїй роботі.

“Вища рада правосуддя бере участь в багатьох процесах, які є необхідними в діяльності судової влади: це і призначення суддів, і дисциплінарна відповідальність, і відрядження суддів, затвердження нормативних актів. Відповідно, забезпечення безперервності діяльності ВРП стає ключовою умовою здійснення реформ в усіх цих напрямах. Наразі у нас неповний склад: з 21 члена Вищої ради правосуддя ми працюємо у складі 17 членів, тобто у нас не вистачає чотирьох членів ВРП. На це Європейська комісія звертала увагу. Так само зверталася увага на те, що скоро закінчуються повноваження двох членів ВРП і нас залишиться 15 членів — це мінімальний кворум, який встановлений Конституцією для здійснення всіх повноважень ВРП. В умовах війни і непередбачуваних обставин, в яких ми існуємо, це створює ризики в будь-який момент мати неповноважний орган і, відповідно, будуть зупинені всі ці процеси, в яких ВРП є необхідним суб’єктом прийняття тих чи інших рішень”
Дмитро Лук’янов
Заступник Голови Вищої ради правосуддя

Андрій Пасічник розповів про результати процедури добору, яку здійснює Вища кваліфікаційна комісія суддів України, щоб вирішити кадрові проблеми суддівського корпусу, а також про прогрес виконання міжнародних зобов’язань у процесі європейської інтеграції.

“Хотів би подякувати організаціям, які створили Тіньовий звіт, — це дійсно ґрунтовний аналітичний документ, я впевнений, що він буде найближчим часом серйозно впливати на рельєф правосуддя в Україні. Бо, дійсно, задачі, які наразі стоять і перед Комісією, і в цілому перед державою — нетривіальні. Зауважу, що частина цих завдань Комісією вже виконана: близько 400 осіб отримали рекомендації на призначення на посаду суддів першої інстанції — вже видані відповідні укази і судді склали присягу. Також ми плануємо завершити в цьому році кваліфікаційний іспит в суди апеляційної інстанції, у 2025 році — провести співбесіди, і, якщо все вдасться, — думаю, що до кінця наступного року ми зможемо надати рекомендації на призначення суддів вже в суди апеляційної інстанції”
Андрій Пасічник
Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України

Віктор Городовенко поділився баченням ролі Конституційного Суду у процесі європейської інтеграції, зокрема розповів про виклики, повʼязані з інституційною спроможністю Суду в умовах повномасштабного вторгнення.

“Місія Конституційного Суду — стояти на варті української Конституції, бути на сторожі української державності. Українська Конституція передбачає, що наша держава є демократичною, і демократичні інститути навіть в умовах повномасштабної війни мають бути захищені. Досягти цього можна лише через інституційну спроможність Конституційного Суду — однак, на жаль, ця проблема залишається поки невирішеною, адже нам бракує великої кількості суддів у складі Конституційного Суду. Цей Тіньовий звіт навіть зараз, за відсутності Дорожньої карти, допомагає державним органам. І Конституційний Суд тут не виняток, оскільки декілька надзвичайно цікавих та корисних аспектів при формуванні Дорожньої карти ми взяли саме з Тіньового звіту”
Віктор Городовенко
Суддя Конституційного Суду України

Вікторія Літвінова зауважила на прогресі та проблемах, які є на поточному етапі реформування прокуратури та Офісу Генерального прокурора в контексті євроінтеграції. Зокрема, вона закцентувала на важливій ролі сталої трансформації правоохоронного сектору та органів прокуратури у наближенні України до повноправного членства в ЄС.

“Комплексне реформування правоохоронного сектору та органів прокуратури є важливим кроком в процесі руху до членства України в ЄС. І наразі ми приступили до фактичної реалізації та впровадження змін, сформульованих у стратегічних документах”
Вікторія Літвінова
Заступниця Генерального прокурора

Своїм баченням щодо реформування прокуратури поділився залучений експерт ГО «Адвокат майбутнього» Євген Крапивін. Також про необхідність системної реформи адвокатури говорила виконавча директорка ГО «Адвокат майбутнього» Дарʼя Писаренко.

Додатково під час тематичної панелі була проведена сесія питань та відповідей від учасників заходу — представників організацій з Коаліції ГО, яка підготувала Тіньовий звіт, експертного середовища, представників профільних судових установ. Питання охоплювали такі аспекти:

  • розвиток та підтримка прокурорського самоврядування;
  • підзвітність адвокатури й органів адвокатського самоврядування самим адвокатам і суспільству;
  • інституційна спроможність органів судової влади, зокрема функціонування дорадчих органів — Етичної ради та Конкурсної комісії з відбору членів ВККС;
  • новини щодо Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС).

Довідково. Тіньовий звіт, підготовлений експертами профільних громадських об’єднань на чолі з Лабораторією законодавчих ініціатив, включає такі розділи:

  • Судова реформа (Лабораторія законодавчих ініціатив);
  • Боротьба з корупцією (Transparency International Ukraine);
  • Захист основоположних прав та свобод (Центр прав людини ZMINA);
  • Реформа прокуратури (Адвокат майбутнього);
  • Реформа адвокатури (Адвокат майбутнього);
  • Реформа юридичної освіти (Асоціація правників України).

Моніторинг, аналіз та підготовка Тіньового звіту проводилися в лютому — серпні 2024 року.

Звіт підготовлений за фінансової підтримки Європейського Союзу у межах Проєкту ЄС «Право-Justice». Його зміст є виключною відповідальністю Лабораторії законодавчих ініціатив та інших громадських організацій і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

Інші новини

Підписуйтеся на розсилку з актуальною аналітикою від ЛЗІ
Так Ви зможете першими дізнаватися про наші новини і нові аналітичні продукти
62
%