Законотворчість між війною та європейською інтеграцією — ЛЗІ на Першому засіданні з людського виміру від ОБСЄ

Демократичне врядування та утвердження верховенства права є важливими складниками євроінтеграції, а також — нашої безпеки та обороноздатності у довгостроковій перспективі. Лабораторія законодавчих ініціатив послідовно відстоює ці цінності і працює задля їх впровадження в українських державних інституціях. Тому у складі делегації українських неурядових організацій ЛЗІ взяла участь у Першому додатковому засіданні з людського виміру від Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ). Україну представили заступник виконавчої директорки ЛЗІ з аналітичної роботи Олександр Заславський, директор Українського парламентського інституту Ігор Когут, адвокаційна менеджерка з європейської інтеграції Центру прав людини ZMINA Анастасія Даців, директорка «Detector Media» Галина Петренко.

Вступ до ЄС вимагає впровадження інституційних реформ та прозорих законодавчих змін за участі громадянського суспільства. Відповідальність за це лежить на українському Парламенті, на роботу якого безумовно впливає низка обставин воєнного часу. У межах панельної дискусії «Парламентське законотворення: Україна між війною та європейською інтеграцією» ЛЗІ спільно з іншими обговорювали, як парламентські процедури адаптуються під час війни, зберігаючи при цьому прозорість та підзвітність. Також обмінювалися думками щодо ролі громадянського суспільства у підтримці якості законодавства, приведення законодавства у відповідність до acquis ЄС та незалежного моніторингу.

Олександр Заславський наголосив, що Верховна Рада IX скликання працювала в умовах повномасштабної війни довше, ніж у мирний час, і пройшла кілька етапів трансформації. Перші місяці характеризувалися надзвичайною швидкістю прийняття рішень та винятково високим рівнем законодавчої активності і політичної єдності.

“З початку повномасштабного вторгнення парламент ухвалив 1 055 законів. Для порівняння: за весь період ІХ скликання до початку вторгнення було ухвалено 654 закони. Особливо інтенсивним був початковий етап війни: лише за перші шість місяців вторгнення Верховна Рада ухвалила 229 законів — це один із найвищих показників законодавчої активності в історії сучасної України. Протягом останніх двох років як законодавча діяльність, так і темпи прийняття законопроєктів помітно знизилися на фоні загальної виснаженості, складних зовнішніх умов тощо.”
Олександр Заславський
заступник виконавчої директорки ЛЗІ з аналітичної роботи

Особливу увагу слід приділити зміцненню спроможності Парламенту функціонувати в умовах постійних викликів у сфері безпеки та при цьому просуватися на євроінтеграційному шляху — це зауважив Ігор Когут. Серед важливих напрямів — розвиток парламентської служби та реалізація Дорожньої карти для демократичних інституцій разом із рекомендаціями Європейської комісії щодо розширення.

“Робота в умовах повномасштабної війни за виживання — це, мабуть, найсуворіше випробування для державних інституцій, яке тільки можна собі уявити. Водночас перший етап вторгнення став безпрецедентним періодом, коли порядок денний затверджувався на основі консенсусу. Політична єдніть зумовила високий рівень громадської підтримки — 41% і більше у жовтні 2022 року. Втім, темпи законодавчої роботи поступово сповільнюються, і це викликає занепокоєння. Саме тому нині для громадянського суспільства важливо знайти шляхи впливу на Парламент.”
Ігор Когут
директор Українського парламентського інституту

Тобто, незважаючи на процедурні перешкоди, Верховна Рада значною мірою пристосувалася до умов тривалої війни і, попри очевидні труднощі, продовжує працювати. Що ж допоможе Парламенту досягнути сталості в українських реаліях:

  1. Повноцінне впровадження методології оцінки законодавчого впливу законопроєктів в комплексі із інструментами пост-законодавчого контролю, а також методики гендерно-правової експертизи законодавчих ініціатив.
  2. Прийняття закону про посилення етичних стандартів для парламентарів.

  3. Актуалізація пріоритетів щодо подальших кроків, зокрема, прийняття нової Постанови щодо парламентської реформи.
  4. Передбачення в Регламенті Верховної Ради спеціальних процедур і механізмів на випадок потреби працювати в екстремальних (зокрема воєнних) умовах.

Ці рекомендації ЛЗІ сприятимуть послідовному вдосконаленню законотворчої роботи, а також ефективному законодавчому супроводу євроінтеграції. У цьому процесі важливими є відкритість Парламенту до взаємодії та діалогу з громадянським суспільством.

“Єдиний голос громадянського суспільства забезпечує послідовність адвокаційних меседжів, особливо у комунікації з Парламентом та Урядом. Одним із ключових результатів такої співпраці є підготовка Тіньових звітів до Звітів про розширення Європейської комісії. Після їх оприлюднення громадянське суспільство звертає увагу народних депутатів на рекомендації, адже Тіньові звіти містять дуже конкретні вказівки щодо законів або законопроєктів, які потрібно вдосконалити чи ухвалити.”
Анастасія Даців
адвокаційна менеджерка з європейської інтеграції Центру прав людини ZMINA

Попри безпекові ризики, повʼязані з воєнним станом, Верховна Рада все ж стає відкритішою, однак це відбувається поступово і досі не досягло довоєнного рівня.

“Цей процес проходить у кілька етапів: від часткового повернення журналістів до будівлі Верховної Ради у травні 2024 року (з обмеженим доступом лише до пресцентру), до ухвалення у вересні 2025 року рішення про відновлення прямих трансляцій пленарних засідань. Подальші кроки, запроваджені у січні 2026 року, передбачають підвищення прозорості роботи парламентських комітетів — зокрема, обов’язкову публікацію матеріалів засідань і можливість дистанційної участі для медіа та громадськості.”
Галина Петренко
директорка «Detector Media»

Довідково

Додаткові засідання з людського виміру слугують платформою для обміну думками між державами-учасницями Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), інституціями ОБСЄ, міжнародними організаціями, громадянським суспільством та іншими зацікавленими сторонами з метою обговорення виконання конкретних зобов’язань ОБСЄ у людському вимірі. У 2026 році ОБСЄ проведе три такі засідання. Перше засідання було присвячене загрозам демократичній законотворчості, ролі превентивних запобіжних заходів, внеску громадянського суспільства та незалежного нагляду, а також важливості судового контролю та підзвітності протягом усього законодавчого процесу. 

Серія засідань організована Організацією з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ)/Бюро демократичних інституцій і прав людини (БДІПЛ). Обговорення «Парламентське законотворення: Україна між війною та європейською інтеграцією» відбулося за підтримки Нідерландського Гельсінського Комітету.

Інші новини

Підписуйтеся на розсилку з актуальною аналітикою від ЛЗІ
Так Ви зможете першими дізнаватися про наші новини і нові аналітичні продукти
62
%