5 листопада 2025 року Лабораторія законодавчих ініціатив (ЛЗІ) провела експертну розмову «Воєнні виклики та євроінтеграційні завдання Верховної Ради України: інституційний та персональний виміри». Адже нещодавно ЛЗІ опублікувала парламентський Моніторинг за 13 сесію — щодо тенденцій, практик й показників роботи.
Народні депутати, керівництво Верховної Ради та її Апарату, представники експертного середовища та міжнародних проєктів зустрілися, щоб відверто обговорити поточний стан справ, ключові виклики та ризики в роботі українського Парламенту. А також щоб окреслити кроки, які сприятимуть покращенню роботи Верховної Ради, посиленню її субʼєктності та інституційної сталості.
Світлана Матвієнко, виконавча директорка ЛЗІ, підкреслила, що Парламент ІХ скликання вже точно можна назвати парламентом воєнного часу, адже він працює в умовах війни 1350 днів — жодне попереднє скликання не працювало настільки довго. Робота Верховної Ради за таких умов дає можливість говорити про євроінтеграційні завдання та її роль у цих процесах, адже без активної роботи парламентарів Україна не змогла б просунутися на шляху до ЄС так далеко.
Зі свого боку Максиміліан Шредер, керівник Офісу Європейського Парламенту в Україні зауважив, що українці щодня продовжують робити надзвичайні речі за таких обставин — у Парламенті зокрема.
Водночас, дивлячись на це у ширшій перспективі, ви можете замислюватися, як краще розставляти пріоритети у майбутній роботі та на яких питаннях зосереджуватися для досягнення стратегічних цілей і в боротьбі за свободу проти тиранії. Для цього надзвичайно важливими є ефективний діалог як усередині Парламенту, так і між законодавчою і виконавчою гілками влади, щоб побудувати й підтримувати політичний консенсус для досягнення стратегічних цілей.”
Про вже пророблену роботу — і подальші завдання та виклики для Верховної Ради розповів Перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко. Він нагадав, що євроінтеграція є одним з пріоритетних треків роботи на рівні з підтримкою оборони та безпеки.
Про необхідність посилити внутрішні механізми та процеси у Верховній Раді говорила і Заступниця Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк.
Голова Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу Іванна Климпуш-Цинцадзе наголосила на важливості Моніторингу, який проводить ЛЗІ — адже це дає можливість подивитися зі сторони, як парламентарі справляються зі своїми обовʼязками та повноваженнями.
Керівник Апарату Верховної Ради Вячеслав Штучний підкреслив, що забезпечення безперервної роботи Парламенту стало одним із ключових завдань від початку війни. «Безперервна діяльність Парламенту — це символ боротьби, символ незламності і відданості державі», — наголосив він.
Важливим і правильним для розвитку Парламенту стало рішення про відкриття Офісу Європарламенту в Україні та Офісу Верховної Ради у Європарламенті. Адже останні 6 років Верховна Рада працює і у форматі діалогів Жана Моне Формат «Діалогів Жана Моне» передбачає зустрічі парламентарів на задану тематику задля пошуку спільного бачення щодо певної проблеми. Такий формат спрямований на розвиток політичного діалогу та консенсусу між політичними партіями. , і щодо втілення рекомендацій Дорожньої карти щодо внутрішньої реформи — які Апарат ВРУ виконав на 99%.
Окремої уваги потребує технічне забезпечення парламентської роботи. Гідною відповіддю українського Парламенту на виклики воєнного часу став саме План безперервної роботи Верховної Ради України.
Олексій Сидоренко підкреслив, що Апарат продовжує працювати над посиленням компонентів кіберстійкості й кібербезпеки, а також зауважив, що нещодавно Парламент успішно завершив підключення до системи ПУЛЬС, яка є інструментом моніторингу за ходом виконання євроінтеграційних зобовʼязань — та додатковим майданчиком для взаємодії Верховної Ради з Урядом щодо всіх ініціатив.
Друга частина обговорення була присвячена роботі народних депутатів і депутаток під час дії режиму воєнного стану. Своїми історіями, а також баченням пріоритетів парламентської роботи й змін поділилися парламентарки — Галина Михайлюк, Анастасія Радіна та Марія Іонова.
Заступник виконавчої директорки Лабораторії законодавчих ініціатив Олександр Заславський наголосив, що 2022 році Верховна Рада кратно збільшила інтенсивність парламентської дипломатії.
Галина Михайлюк зазначила, що безпрецедентні виклики, з якими зіштовхнулися депутати й депутатки на початку вторгнення стали поштовхом для відродження парламентської дипломатії.
Анастасія Радіна наголосила на нетривіальності досвіду парламентарів на початку повномасштабного вторгнення. В пріоритеті були як професійні задачі, так і особисті зобовʼязання: безпека родини, адвокація підтримки України, згодом — професійні дискусії щодо відновлення декларування та інших питань.
Марія Іонова наголосила, що війна відкрила можливості для переосмислення ролі ВРУ як інституції, яка рухається шляхом євроінтеграції.
«У цьому контексті спостерігаємо два ключові фактори. Перший, єдність — те, чого бракує, бо саме Верховна Рада має стати центром особистої та спільної відповідальності. Другий фактор — субʼєктність: важливо усвідомлювати, що чим більша інституційна спроможність Парламенту, тим сильніший супротив у час воєнних дій. Тільки так зможемо спільно працювати далі — та зберегти державність», — підсумувала нардепка.
Більше про те, як працювала Верховна Рада ІХ скликання у 13 сесії, читайте у парламентському Моніторингу.
