4 листопада Європейська комісія оприлюднила Звіт у межах Пакета розширення Європейського Союзу 2025 року, в якому оцінила прогрес України за всіма переговорними розділами, зокрема у сфері верховенства права, реформи прокуратури, органів правопорядку, антикорупційної політики та сектору безпеки. ЄС відзначає поступ України на євроінтеграційному шляху, однак закликає прискорити структурні зміни та гарантувати незалежність ключових інституцій.
Експерти Лабораторії законодавчих ініціатив проаналізували рекомендації міжнародних партнерів за розділами 23 і 24, а саме щодо судової реформи, реформи прокуратури, боротьби з організованою злочинністю тощо. Більшість рекомендацій перегукуються з оцінкою від громадських організацій на чолі з ЛЗІ у Тіньовому звіті, який презентували напередодні.
Єврокомісія чітко визначила основні пріоритети в реформах на наступний рік. Зокрема, Україні потрібно зробити наступні кроки у впровадженні судової реформи:
- ухвалити середньострокову стратегію розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства, яка б забезпечила узгоджене бачення та сталість реформ;
- повернути міжнародних експертів в Конкурсну комісію з добору членів Вищої кваліфкомісії суддів (ВККС). При цьому паралельно потрібно переглянути спосіб добору і делегування українських експертів у цьому процесі;
- необхідно ухвалити законодавство щодо удосконалення системи подання суддями декларацій доброчесності, включаючи тимчасове залучення незалежних експертів, делегованих міжнародними партнерами, для перевірки декларацій суддів вищих судів. Щоб мінімізувати корупційні ризики у Верховному Суді, такі експерти мають бути тимчасово залучені й до відбору нових суддів Верховного Суду. Це сприятиме підвищенню рівня підзвітності судової влади;
- вдосконалити конституційну процедуру відповідно до рекомендацій Венеційської комісії;
- оперативно подолати кадровий дефіцит у судах через пришвидшення конкурсних процедур і кваліфікаційного оцінювання;
- для швидшого призначення суддів необхідно підсилити інституційні спроможності Вищої ради правосуддя (ВРП) і ВККС через розвиток IT- та аналітичних департаментів;
- також потребують посилення органи громадського контролю, а саме Громадська рада доброчесності через покращення доступу до досьє, підвищення її аналітичної спроможності, створення незалежного секретаріату;
- відмова адвокатури делегувати представників до органів суддівського врядування негативно впливає на баланс у системі;
- підсилити Службу дисциплінарних інспекторів, забезпечити її фінансовою та інституційною підтримкою;
- почати оновлення української адвокатури, а також реформувати органи суддівського, адвокатського та прокурорського самоврядування: Раду адвокатів України, Раду суддів та Раду прокурорів, — на цьому Єврокомісія наголошує вже не вперше.
Окрему увагу ЄС звертає на процеси, які відбуваються у прокуратурі та викликають занепокоєння. Зокрема, наголошують, що сферу потрібно позбавити від політичних впливів та забезпечити незалежність прокурорів:
- процедури відбору та звільнення Генерального прокурора повинні бути більш об’єктивними, прозорими та заснованими на заслугах відповідно до європейських стандартів, щоб зменшити ризик політизації. Єврокомісія очікує, що це буде відображено у відповідних законодавчих змінах;
- попри позитивні кроки — зокрема відновлення незалежності НАБУ та САП у липні 2025 року — залишається низка шкідливих положень у новому законі № 4555-ІХ. Зокрема, йдеться про ті, які дозволяють під час воєнного стану переводити та призначати прокурорів до обласних прокуратур та Офісу Генерального прокурора без конкурсу, а також надають Генеральному прокурору доступ до будь-яких матеріалів досудового розслідування (крім матеріалів НАБУ та САП). Єврокомісія переконана, що це підриває меритократію в прокурорській службі та створює ризики неправомірного втручання у кримінальні справи. Тому наголошують на потребі скасувати такі положення, а до впровадження нових змін застосування поточних норм має бути призупинено;
- Єврокомісія негативно оцінила скасування Генеральним прокурором кадрового резерву, незадовго до того, як було остаточно сформовано резервний список кандидатів з високим рівнем доброчесності та професіоналізму. Європейські партнери повʼязують це із заполітизованістю порядку призначення Генерального прокурора.
У секторі безпеки Європейська комісія фіксує брак відчутного прогресу в реформуванні Служби безпеки України. На думку ЄС, СБУ має зосередитись на питаннях національної безпеки, а в частині слідства — потрібно передати іншим органам правопорядку підслідність або звузити її винятково до питань національної безпеки з відповідними запобіжниками від зловживань. Серед пріоритетних кроків для України також відзначають:
- необхідність завершення аналізу злочинності за методологією SOCTA;
- потребу затвердити Стратегію боротьби з організованою злочинністю на 2026–2030 роки;
- на порядку денному і досі залишається проведення конкурсів на посади середньої й вищої керівної ланки в Нацполіції та Державного бюро розслідувань із залученням незалежних експертів, делегованих міжнародними партнерами;
- Єврокомісія відзначає, що призначення нового директора Бюро економічної безпеки після тривалих затримок стало позитивним кроком. Водночас реформа БЕБ має продовжуватися. Потрібно переглянути стратегічний план розвитку органу та провести переатестацію кадрів. ЄС вважає, що БЕБ потрібно підсилити фінансовими, людськими та технічними ресурсами, а також забезпечити належну оперативну незалежність органу.
Тож Європейська комісія бачить зусилля України у впровадженні реформ, визнає рух вперед, але, схоже, недостатній. Адже при цьому наголошує, що темп змін у сферах правосуддя, прокуратури та сектору безпеки потребують пришвидшення. Готовність влади не лише проголошувати наміри, а й реально втілювати їх у практиці стане ключовим показником справжньої євроінтеграційної зрілості.
