Ґендерний аналіз перешкод, з якими зіштовхуються цільові групи реформування сектору безпеки в Україні

Лабораторія законодавчих ініціатив публікує результати дослідження «Ґендерний аналіз перешкод, з якими стикаються цільові групи реформування сектору безпеки в Україні: Огляд Комітетів Верховної Ради України у призмі законодавчої архітектури в процесі реформування сектору безпеки та оборони».

Про що дослідження

Дослідження було підготовлене в рамках спільного проєкту Лабораторії та Парламентського центру (Канада) – «Парламентська підзвітність сектору безпеки в Україні» (PASS Ukraine), який реалізується за підтримки Міністерства міжнародних справ Канади (Global Affairs Canada) та Програми розбудови миру та стабілізації (PSOPs) у партнерстві із Верховною Радою України.

Проєкт приділяє особливу увагу інклюзивним практикам та ґендерній рівності в процесі реформування сектору безпеки і оборони.

Метою аналізу було визначити тодішні потреби та прогалини на шляху впровадження ґендерної рівності та реформування сектору безпеки як цілісних концепцій у контексті розробки, реалізації та нагляду за дотриманням законодавства у сфері безпеки та оборони.

В основу дослідження лягли результати інтерв’ю та опитування, які були проведені з цільовими для проєкту комітетами ВРУ – з питань національної безпеки, оборони та розвідки, з питань правоохоронної діяльності, з питань інтеграції України до Європейського Союзу, а також організаціями громадянського суспільства (ОГС), які займаються питаннями забезпечення рівних прав та можливостей жінок та дівчат і чоловіків та хлопців у секторі безпеки та оборони України.

Результати цього дослідження ґрунтуються на:

1) оцінці та самооцінці законодавчої, наглядової та організаційної спроможності комітетів Верховної Ради України, включаючи питання ґендерної рівності та;

2) первинному дослідженні зібраних даних (з березня по серпень 2021 року) у комітетів Верховної Ради України та організацій громадянського суспільства (ОГС) щодо ґендерної рівності в процесі реформування сектору безпеки і оборони.

Важливо наголосити, що дослідження було проведене у 2021 році, тому результати та висновки не враховують нових викликів та перешкод в секторі безпеки і оборони, що зумовлені початком повномасштабного наступу російської федерації на території України.

Досліджувані проблеми та результати дослідження

Проблема:

Одним з ключових аспектів цього ґендерного аналізу було визначення того, якою мірою законодавчі та наглядові функції комітетів ВРУ охоплюють аналіз ґендерної рівності в процесі реформи сектору безпеки і оборони – чи цей аналіз відбувається на регулярній основі, чи в контексті безпосередньо пов’язаного законодавства та наглядових повноважень.

Що показало дослідження:

Урядові програми, концепції, процедури та вказівки, видані протягом останнього часу, окреслюють обов’язок державних органів здійснювати ґендерний аналіз та просувати ґендерну рівність, серед іншого, у контексті реформи сектору безпеки і оборони.

Утім, результати дослідження продемонстрували явну прогалину в практичних зусиллях комітетів щодо врахування ґендеру та просування ґендерної рівності. На думку членів та членкинь досліджуваних комітетів, питання ґендеру враховано в достатній мірі, і в більшості випадків це не є необхідністю. Однією з основних проблем цієї прогалини є наразі недостатність людських ресурсів в комітетах для виконання законодавчої та наглядової функцій.

Проблема:

Забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків у секторі безпеки та оборони відповідно до стандартів НАТО є вимогою євроатлантичної інтеграції та заявленим пріоритетом Кабінету Міністрів України з 2020 року.

Що показало дослідження:

Були докладені певні зусилля для інтеграції ґендерної рівності в контекст реформи сектору безпеки та оборони, принаймні на рівні розробки політики та риторики. Зокрема, ці зусилля були спрямовані на:

  • впровадження європейських стандартів рівності жінок та чоловіків;
  • створення умов для забезпечення рівних прав і можливостей для жінок і чоловіків в усіх сферах суспільства;
  • реалізацію пріоритетів відповідно до Резолюції Ради Безпеки ООН «Жінки, мир, безпека»;
  • зміцнення інституційних та координаційних механізмів національного органу з питань ґендерної політики;

Деякі конкретні результати:

  • у 2020 році були опубліковані «Методичні рекомендації щодо впровадження ґендерних підходів у систему підготовки кадрів для сектору безпеки та оборони України»;
  • Кабінет Міністрів України також затвердив Концепцію комунікації у сфері ґендерної рівності до 2025 року;
  • пріоритети політики ґендерної рівності включені до плану дій Уряду;
  • президент України зобов’язався боротися з ґендерним та домашнім насильством.

АЛЕ незважаючи на те, що були здійснені ці, безсумнівно, важливі кроки, імплементація програмних документів все ще триває, і заплановані результати досягнути не повністю.

Проблема:

Неурядові організації (НУО), які займаються питаннями забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків у секторі безпеки і оборони, здійснюють боротьбу проти ґендерного насильства, займаються просуванням ґендерної рівності та прав людини, сприяють реформуванню сектору безпеки, а також розв’язанню конфліктів, розбудові миру та стабільності, вважають себе критичною силою, яка стоїть за реформою безпеки та оборони.

Що показало дослідження:

  1. Неурядові організації стверджують, що їхня участь у розробці та впровадженні законодавчих документів, а також у нагляді за їх дотриманням, сприяє підвищенню обізнаності та відкритості виконавчої й законодавчої гілок влади щодо цілісних концепцій ґендерної рівності та реформи сектору безпеки і оборони.
  2. Неурядові організації мають відповідну експертизу і готові підтримувати реформу безпеки та оборони.
  3. Неурядові організації намагаються впливати на законодавчі ініціативи, але повідомляють про перешкоди при взаємодії з комітетами ВРУ.

Ключові висновки дослідження та рекомендації

  1. Важливо, аби співробітники комітетів та експертних управлінь Апарату ВРУ мали достатній рівень знань для регулярного проведення ґендерного (та безпекового) аналізу.
  2. Потрібно забезпечити призначення та / або визначення ґендерних радників зі спеціальними знаннями з питань ґендерної рівності та реформи сектору безпеки і оборони у профільних безпекових міністерствах.
  3. Важливо залучати неурядові організації до проведення аналізу гендерного впливу на законодавчі ініціативи щодо просування ґендерної рівності та нагляду за її впровадженням у секторі безпеки та оборони.