3 пріоритети парламентської реформи в Україні

Лабораторія законодавчих ініціатив уже багато років займається сприянням реалізації та моніторингом парламентської реформи. За даними нашого останнього моніторингу за 2021 рік, реформа українського парламенту виконана на 45,7%. В останні роки темпи реалізації реформи знизилися, однак політичне керівництво Верховної Ради визнає необхідність виконання узятих на себе зобов’язань щодо імплементації парламентської реформи. Крім того, судячи із публічних заяв політичного керівництва Парламенту, влада цілком свідома як фактичного стану реалізації реформи, так і проблем у її реалізації. А сам факт реалістичної оцінки ситуації дає надію на вирішення цих проблем і успішне завершення реформи.

На сьогодні Лабораторія включена в робочу підгрупу з парламентської реформ в Україні і має можливість активно та конструктивно співпрацювати безпосередньо з представниками Верховної Ради у цьому напрямку.

Якими ж наразі є пріоритети у реалізації реформи парламенту? На чому треба акцентуватися для зміни ситуації на краще? Директор Аналітичного напряму Лабораторії Олександр Заславський під час форуму «Демократичні реформи для інтеграції України в ЄС: діалог з провідними реформаторами» озвучив для наших європейських партнерів та українських колег із громадянського суспільства і Парламенту 3 пріоритети парламентської реформи в Україні.

1. Підвищення вимог до експертно-аналітичних супровідних документів, зокрема до пояснювальних записок, у законодавчому процесі.

Загальновідома проблема, яка ускладнює роботу Верховної Ради, це – продукування великої кількості законодавчих ініціатив. І це не може не позначатися на якості законодавчих ініціатив, а також на завантаженості народних депутатів і структурних підрозділів Апарату Верховної Ради. У ІХ скликанні ВРУ спостерігається стабільне зниження кількості, в першу чергу депутатських, законодавчих ініціатив, що, безумовно, є позитивною тенденцією. Однак зменшувати кількість «законодавчого спаму» можна і іншими шляхами. Зокрема, через підвищення вимог до експертно-аналітичного супроводу, загалом шляхом підвищення кількості і якості супровідної аналітики у законодавчому процесі. Є світові приклади, коли такий крок, зокрема підвищення вимог до підготовки оцінок впливу проєктів актів, в рази зменшував кількість цих самих проєктів актів. Що свідчить про підвищення їхньої якості, оскільки радикально зменшується частка таких законопроєктів, які вносять зміни у вже діючі закони.

Сюди ж можна віднести і необхідність посилення євроінтеграційної експертизи на рівні парламенту. Зокрема шляхом посилення спроможності Євроінтеграційного комітету. У Верховній Раді є 3 комітети, чиї висновки обов’язкові для всіх законопроєктів: бюджетний, антикорупційний і євроінтеграційний. Тобто протягом скликання через ці комітети проходять тисячі законопроєктів. Відповідно і підвищення вимог до супровідних документів, зокрема до законопроєктів, які стосуються євроінтеграції, і підвищення спроможності євроінтеграційного комітету опрацьовувати велику кількість законопроєктів однозначно покращить весь євроінтеграційний напрямок законодавства. А це, як ми розуміємо, наразі стає вкрай важливим і актуальним.

2. Посилення парламентського контролю.

Війна актуалізувала питання демократичного контролю у сфері безпеки й оборони. В Україні вже є ухвалені зміни до законодавства у цьому напрямку, які набувають чинності з наступного року. Зокрема, буде створений унікальний для Верховної Ради спеціальний контрольний комітет, який здійснюватиме контроль у сфері безпеки і оборони.

До речі, в частині парламентського контролю варто навести приклад, як Верховна Рада адаптувалася до умов війни. З 24 лютого в нас не відбувалися години запитань до Уряду, однак був запроваджений спеціальний формат, коли окремі міністри зустрічалися із керівниками парламентських фракцій або із представниками більшості у парламенті. Деякі міністри встигли кілька разів пройти такий формат. Що ж стосується конкретних дій на посилення парламентського контролю, то тут треба говорити про посилення системності та регулярності його здійснення. У тому числі на рівні комітетів.

3. Забезпечення сталого розвитку Парламенту як інституції, зокрема збільшення кадрового потенціалу працівників Апарату Верховної Ради.

Це також вкрай важливий аспект реформи. Оскільки Апарат – це, по суті, парламентська служба. Хоча в нас наразі немає відокремленої парламентської державної служби, але Апарат ВРУ і є тією структурою, яка забезпечує сталість та інституційну пам’ять Верховної Ради. Це люди, які і під час війни забезпечували роботу парламенту. Серед працівників Апарату є значна кількість тих, хто працює там вже більше 15 років. Це висококласні фахівці. Їхній досвід треба зберегти та примножити, а сам статус парламентського службовця посилити. З цією метою був розроблений і ухвалений у першому читанні законопроєкт про парламентську службу. Було би дуже добро його ухвалити в цілому. Також була ухвалена і вже на фінальній стадії реалізується стратегія розбудови кадрового потенціалу Апарату Верховної Ради. Варто було б її оновити із акцентом на підтримці високого рівня фаховості працівників Апарату та збереженні інституційної пам’яті.

Лабораторія законодавчих ініціатив буде, наскільки зможе, підтримувати ці та інші напрями парламентської реформи. І ми вкотре наголошуємо на важливості сталого функціонування такої інституції, як парламент, для реалізації всіх інших реформ, а також для поступу України на євроінтеграційному шляху.


Цю публікацію підготовано за фінансової підтримки Швеції.