2021 рік в парламенті: Підсумки і плани

Кінець року – це час, коли всі підбивають підсумки. Ми ж спробували підсумувати діяльність Верховної Ради України в 2021 році, розглянувши головні зміни, які вплинули на її роботу.

Починаємо наш огляд з законопроекту «Про парламентську службу», який 28 січня депутати прийняли в першому читанні. Цей законопроект має врегулювати особливості проходження служби в законодавчому органі – Верховній Раді, що сильно відрізняється від роботи виконавчих органів влади. Прийняття законопроекту «Про парламентську службу» є однією з рекомендацій місії Європарламенту, які Верховна Рада зобов’язалася впровадити ще у 2016 р. Після прийняття в першому читанні цей законопроект «завис» і вже майже рік не розглядається навіть на рівні ГЮУ чи профільного комітету.


Запровадження сенсорної кнопки для голосування 2 березня додало новий запобіжник для протидії кнопкодавству. Сенсорну кнопку почали тестувати ще з 2008 року, але декілька скликань поспіль депутати не наважувалися позбавити себе можливості проголосувати «за себе і за того хлопця». У 2019 році за кнопкодавство ввели кримінальну відповідальність, а із запровадженням сенсорної кнопки, неперсональне голосування ускладнилося  навіть механічно.


Зміни до Регламенту досить нечасто вносилися у 2021 році. Це траплялося лише 3 рази: зміни стосувалися порядку призначення членів Вищої ради правосуддя, мовних питань та електронного обліку трудової діяльності працівника. Масштабних змін не відбулося. Однак комплексна зміна Регламенту планується на 2022 рік, у 2021 р. почала діяти відповідна робоча група.


Процедура ухвалення закону про олігархів. Цікавим є не стільки сам закон, скільки те, що 23 вересня під час його ухвалення було застосовано дуже нестандартне трактування Регламенту ВРУ.

Законопроект розглядався по структурних частинах, які визначив Комітет … У випадку голосування позитивного за ту чи іншу структурну частину відповідна правка вважалася схваленою і вона вважалася такою, що має зумовлюючий вирішальний характер по відношенню до інших, інші не розглядалися і на голосування не ставилися [1].

Така інтерпретація є досить суперечливою, адже вона не відповідає ст. 120 Регламенту:

«За наполяганням ініціатора внесення – суб’єкта права законодавчої ініціативи може бути проведено обговорення відхилених головним комітетом пропозицій, поправок, що стосуються цих статей»

Так чи інакше, але прецедент застосування такої інтерпретації зʼявився. Як і ким він буде використовуватися далі – покаже час. Однак бурхлива дискусія, яка виникла через застосування саме такої інтерпретації Регламенту призвела до виникнення неточностей та колізій у документі (взаємовиключні поправки), через що законопроект довгий час не підписували. Лише 5 листопада (через 6 тижнів після застосування цієї процедури), після зміни Голови Верховної Ради та нового голосування за виправлення неточностей, законопроект став законом.  


Зміна керівництва Верховної Ради. 7 жовтня на тлі конфліктного ухвалення закону про олігархів та інших політичних перепитій змінилося керівництво парламенту. Дмитра Разумкова, першого номера у виборчому списку «Слуги народу», відкликали з посади Голови. На цю посаду було призначено Руслан Стефанчука, а на місце першого заступника призначили Олександра Корнієнка. Відкликання Дмитра Разумкова породило чутки про позбавлення його депутатського мандату, а це, в свою чергу, звернуло увагу на невідповідність чинного Регламенту Конституції.


16 листопада у першому читанні було прийнято законопроект «Про правотворчу діяльність». Він має стандартизувати й уніфікувати процедуру створення нормативно-правових актів. Законопроект також врегульовує питання планування, розробки, прийняття, застосування НПА та моніторингу їх виконання. Верховна Рада є єдиним законотворчим органом, тому ухвалення законопроекту має вплинути і на роботу ВРУ.


Оновлений стиль телеканалу “Рада”

У грудні було оновлено роботу телеканалу «Рада» . Оновлення торкнулося як візуальної складової, як-от зовнішнього вигляду ведучих, логотипу, якості зображення, появи нової студії, стилістичного оформлення, так і самого формату: зросла роль ведучих, збільшилася кількість ток-шоу та авторських форматів.У найкращих медіатрадиціях це оновлення супроводжувалося скандалами: повідомленнями про залучення колишніх журналістів підсанкційних телеканалів 112 та ZIK, менеджерів та політтехнологів, які з ними працювали, занепокоєннями, що оновлений телеканал буде використовуватися як інструмент пропаганди для влади, провокаційного відеоролику тощо. Петро Порошенко навіть увірвався в ефір телеканалу, щоб озвучити своє занепокоєння.


Варто згадати ще одну важливу подію – ухвалення закону «Про всеукраїнський референдум». Цей закон, прийнятий 26 січня, був частиною передвиборчих обіцянок Володимира Зеленського. Закон є значно кращим за попередні закони про референдум, однак не позбавлений недоліків. З часу його прийняття регулярно реєструються групи з проведення референдуму, однак повноцінно запустити цю процедуру ще не вдалося: чи через те, що не вдається зібрати підписи, чи через те, що такі групи реєструються для блокування реєстрації інших груп. Референдум має важливе значення для Верховної Ради: саме парламент має втілювати результати референдуму щодо питань загальнодержавного значення. А народ України отримав право скасовувати закони, прийняті Верховною Радою.   


Парламентська реформа. Відносини депутатів IX скликання та парламентської реформи – непрості. На початку роботи Ради нового скликання більшість депутатів не знали про парламентську реформу взагалі або вважали її такою, що стосується VIII скликання. Однак у 2021 році відбулося декілька обговорень парламентської реформи з Петом Коксом – 12 березня та 28 жовтня, а 22 березня було підписано меморандум про взаєморозуміння. Теми обговорень стосувалися брендингової стратегії, Етичного кодексу, статусу опозиції, дослідницької служби, парламентської служби, Діалогів Жана Моне.

Разом з активізацією парламентської реформи можна привітати початок роботи над змінами до Регламенту, що включають питання статусу коаліції й опозиції та Етичного кодексу.


Судячи з виступів та заяв керівництва парламенту, пріоритетними напрямками реформи Верховної Ради є створення прозорих і ефективних процедур, реформування Регламенту, диджиталізація Апарату, модернізація його сервісних служб, оновлення парламентських ЗМІ, зміна системи голосування, боротьба з парламентським спамом, унормування діяльності опозиції й коаліції, вирішення питань парламентської етики, покращення контрольної функції, вдосконалення плану законопроектних робіт, взаємодія з органами місцевого самоврядування, підвищення прозорості бюджетного процесу.

Це амбітні плани, частина з них вже почала втілюватися, а на виконання іншої частини може знадобитися не один рік, зараз же головне – запустити цей процес. 

Таким чином 2021 рік завершується на оптимістичній, для парламентської реформи, ноті. Бажаємо щоб ці починання приносили результат вже у новому 2022 році!


[1] https://iportal.rada.gov.ua/meeting/stenogr/show/7828.html