Міжфракційні об’єднання – що, коли та навіщо?

Ексголова Верховної Ради Дмитро Разумков оголосив про створення міжфракційного об’єднання «Розумна політика». Що ж таке міжфракційне об’єднання? Коли з’явилося? І чим відрізняється від фракцій та груп?

Як виникли МФО в Україні?

Міжфракційне об’єднання, як і депутатські групи, – досить незвична організаційна форма для сучасного конституційного дизайну Верховної Ради. Можливість створення депутатських груп (фракцій) була передбачена ще у першій редакції Регламенту ВРУ 1994 року. Поняття «коаліція» тоді не було, і ці групи (фракції) створювалися для отримання процедурних прав та демонстрації політичної позиції. Водночас було передбачено, що

«депутати  і  депутатські  групи  (фракції)  можуть  вільно співрпрацювати  між собою шляхом утворення депутатських об’єднань і неформальних груп, які не підлягають реєстрації і не мають прав, встановлених цим Регламентом».

Тобто це була така організаційна форма, до якої можна було входити як окремим депутатам, так і цілим групам (фракціям) і яка навіть не мала чіткої назви – об’єднання чи неформальна група.

Зміни до Конституції 2004 року впровадили поняття «коаліція депутатських фракцій». Фракції потрібні, в першу чергу, для створення коаліції, інші організаційні форми видавалися не надто потрібними. Однак у 2010 році, після обрання Віктора Януковича Президентом України, до Регламенту ВРУ були внесені зміни, що запровадили депутатські групи та міжфракційні об’єднання. Спочатку у квітні 2010 р. у Регламенті було визначено, що

«позафракційні  народні  депутати  можуть  об’єднуватися у депутатську  групу  позафракційних  народних  депутатів».

Одним з можливих пояснень запровадження депутатських груп є бажання надати якусь форму сукупності депутатів, що увійшли в коаліцію на індивідуальній основі разом з Партією Регіонів, КПУ та Блоком Литвина (відповідно до рішення Конституційного суду від 6 квітня 2010 року № 11-рп/2010) . Влітку 2010 р. з цих депутатів була створена група «Реформи заради майбутнього».

Потім, 8 жовтня 2010 р., були внесені зміни до Регламенту, де, серед іншого, було впроваджено можливість створення міжфракційних об’єднань. Це відбулося через тиждень після визнання змін до Конституції 2004 р. неконституційними. Можливим поясненням є прагнення відновити Регламент, що пасував до Конституції 1996 р. Міжфракційні об’єднання в такому разі стали більш чітким відповідником депутатських об’єднань та неформальних груп.

Чим же запроваджені у 2010 р. групи та міжфракційні об’єднання відрізняються від фракцій?

Наразі (нагадаємо, що чинними є положення Конституції редакції 2004 р.) фракції утворюються за результатами перемоги тієї чи іншої партії на виборах (подолання нею прохідного бар’єру) та можуть формувати коаліцію. Депутатські групи створюються мажоритарними депутатами у кількості не менше, ніж кількість депутатів найменшої фракції. Також до груп можуть приєднуватися виключені з фракцій депутати, обрані за партійними списками. І фракції, і групи мають велику кількість «привілеїв» – участь у Погоджувальній раді, виступи з кожного питання, оплачуваний секретаріат, право делегування представників до тимчасових слідчих та спеціальних комісій тощо.

На відміну від фракцій та груп, міжфракційне об’єднання не має всіх вищезгаданих привілеїв. Міжфракційне об’єднання – це об’єднання депутатів будь-якої кількості, що може мати будь-яку мету.

Об’єднання можна створити для просування якоїсь ідеї («Invest in Ukraine»), обстоювання цінностей («Цінності, гідність, родина» чи «Рівні можливості»), демонстрації політичної позиції  («За демократичну Білорусь»), об’єднання за регіональною ознакою («Львівщина», чи «Кубань») тощо («Інтелектуальна Україна»).

Один депутат може входити до багатьох міжфракційних об’єднань, однак лише до однієї фракції чи групи. Наразі у Верховній Раді зареєстровано вже близько 100 міжфракційних об’єднань (для порівняння – є лише 5 фракцій та 2 групи). Таким чином, за правами, функціями та умовами членства, міжфракційне об’єднання сильно відрізняється від фракцій та груп.

Однак для виборців групи, фракції та об’єднання на додачу до комітетів та багатьох видів комісій створюють досить складну мішанину форм об’єднань депутатів.

Навіщо могло бути створене МФО «Розумна політика»?

Тому створення Дмитром Разумковим міжфракційного об’єднання є досить непоганим, з точки зору політичного процесу (politics), кроком. Депутати всіх фракцій можуть увійти до цього об’єднання, не виходячи зі своїх фракцій і не побоюючись втратити мандат. Їх, звісно, можуть виключити з фракцій, однак не можуть позбавити мандату. При цьому Дмитро Разумков перестає бути рядовим депутатом і зможе називатися головою міжфракційного об’єднання (яке за кількістю депутатів цілком співмірне з фракцією чи групою).

Не варто забувати також, якщо «Слуга народу» виключить з фракції всіх депутатів, що увійшли до цього міжфракційного об’єднання, то фракція «Слуга народу» буде мати менше 226 депутатів та не зможе мати прав коаліції. Таким чином для Дмитра Разумкова створення міжфракційного об’єднання виглядає непоганим компромісом між політичним позиціонуванням та вимогами Регламенту.