Результати Першої програми Екологічного менторства громад

18 серпня розпочалася перша програма Екологічного менторства громад. Цього року програма Школи лідерів громад змінила формат і тепер має три етапи. Перший – навчання для лідерів. Його ми вже провели у червні. Тепер другий етап – навчання менторів з питань екології.

Протягом трьох днів 30 відібраних менторів взяли участь у панельних дискусіях щодо широкого спектру екологічних проблем: від роздільного сортування сміття до енергетичної стійкості громад. Тепер, отримавши всі необхідні знання та оволодівши інструментами, ментори поїдуть до громад, які ми відібрали на першому етапі, та розпочнуть співпрацю з лідерами протягом вересня-грудня цього року.

Zero waste міста: від поводження з відходами до управління ресурсами

Концепція zero waste – це про свідоме споживання, про мінімізацію кількості відходів, надання преваги речам багаторазового використання, замість «зручних» одноразових. І це – необхідність для світу загалом і України зокрема. Проте як громадам запроваджувати цю концепцію?

Ірина Миронова, виконавча директорка ГО Zero Waste Lviv, координаторка ZW Cities, членкиня правління Zero Waste Alliance Ukraine, на прикладі Львова, фактично пілотного проєкту zero waste міста в Україні, поділилася з менторами своїм досвідом ініціювання екологічних змін у громаді.

Оцінка впливу на довкілля: як ОТГ та органи місцевого самоврядування можуть взяти участь у прийнятті еколого-важливих рішень

Що таке стратегічна екологічна оцінка (СЕО) та оцінка впливу на довкілля (ОВД)? Чим відрізняються ці інструменти та як громадськість може їх використовувати?

Важливим для успішної роботи з ОВД є розуміння законодавчих засад здійснення оцінки впливу на довкілля, її етапи та особливості участі громадськості. Розібратися у цих складних питаннях нашим менторам допомогла Марина Шимкус, керівниця проєкту Європейської Бізнес Асоціації (European Business Association) та експертка з питань ОВД та СЕО.

Вона розповіла учасникам програми Екологічного менторства громад нюанси проведення процедури оцінки впливу на довкілля та важливість громадського контролю у сфері ОВД.

Чисте повітря у громадах: хто за що відповідає, органи контролю та важелі впливу

За декілька років Україна з білої плями на карті Європи перетворилася на країну з розвиненою системою обладнання для моніторингу якості повітря. Сьогодні всього в декілька кліків можна дізнатися якість повітря у майже будь-якій точці України, але як впливати на зниження рівня забруднення повітря власноруч?

Дрібнодисперсний пил та викиди великих підприємств не просто погіршують комфорт – вони спричиняють розвиток багатьох захворювань. Чисте повітря життєво необхідне для людей. Тому важливо розуміти, як громада та місцева влада може здійснювати моніторинг та екологічний контроль, впливати на забруднювачів і не допускати порушення дозвільних процедур.

Щоб відповісти на всі ці питання Артем Романюков, співзасновник та директор з розвитку Saveecobot і SaveDnipro та випускник УШПС 2018 року, поділився з менторами успішними кейсами екологічного контролю підприємств та познайомив їх з інструментами моніторингу якості повітря.

Енергетична стійкість громад та як її покращити

Громади залежать від енергії. До того ж ще не всі навчилися її використовувати ефективно й, за можливості, ощадливо. Тому зараз важливо пояснювати громадам, що енергоефективність не тільки фінансово доцільна, але й допомагає уникати кризових ситуацій, викликаних природним катаклізмами. Кожна громада повинна мати план реагування на кризи та можливість безперебійного енергопостачання.

Андрій Зінченко, співзасновник ГО Greencubator та учасник цьогорічної програми УШПС, розповів менторам, звідки громадам брати енергію, як уникати криз та ставати енергетично стійкими. Та на прикладі свого проєкту муніципального енергетичного кооперативу «Сонячне Місто» продемонстрував, що енергетика – справа не лише великого капіталу, але й місцевих громад та груп людей.

Організація двопотокового роздільного збору в містах: змішані та біологічні відходи

Головними причинами неправильного поводження з відходами в Україні сьогодні є брак навичок щодо сортування, відсутність необхідної інфраструктури та нерозуміння масштабів забруднення і його наслідків. Через це в Україні сортують лише 5% відходів.

На щастя, у нас є небайдужі люди, які розвивають культуру сортування в Україні. Одним з них є Артем Миргородський – виконавчий директор і засновник проєкту GreenAge, генеральний директор BioBin та випускник УШПС 2007 року.

З власного досвіду він розповів, як перетворити сортування сміття на прибутковий бізнес. Попит на переробку та сортування у суспільстві є, потрібно просто забезпечити людей та підприємства зручними інструментами для цього.

Водне здоров’я вашої громади

Чиста вода – ще одна життєво необхідна умова розвитку та функціонування громад. Дані дослідження Програми розвитку ООН (UNDP Ukraine) за 2020 рік свідчать, що забруднення водойм і неякісна питна вода – екологічна проблема №1, яка турбує українців.

Однак як вирішити «водні» проблеми в Україні? З чого починати цей шлях? Мар’яна Гінзула, експертка з охорони водних ресурсів, детально розбиралася з екологічними менторами.

За словами спікерки, відродження водних об’єктів території – одне із ключових питань розвитку громади, що дасть змогу вирішити комплекс екологічних та соціокультурних проблем території. Однак порятунок водоймищ потребує системного і фахового підходу. Немає невирішуваних екологічних проблем, але все має свою ціну. За збереження водойм доведеться платити – не тільки грошима, а й часом і зусиллями небайдужих людей.

Адаптація громад до змін клімату

Останні роки ми всі спостерігаємо за змінами клімату в Україні: аномальна спека, повені у містах, збільшення кількості пожеж. Тому серйозним викликом для громад зараз є адаптація до цих змін.

Олена Маслюківська, доцентка кафедри екології Національного університету «Києво-Могилянська академія», кураторка програми Екологічного менторства громад та випускниця УШПС 2008 року, провела для наших менторів з питань екології інтерактивний тренінг на тему адаптації до змін клімату.

Наскільки зміниться клімат в Україні? Як зміни клімату вплинуть на українські громади? Які є виклики, пов’язані зі зміною клімату? Як допомогти громаді адаптуватися до цих змін та як правильно працювати з етапами циклу заходів з адаптації? Учасники мали змогу подискутувати з експерткою.

Відкриті дані про стан навколишнього середовища та відходи в циркулярній економіці

Робота з відкритими даними – популярний та дієвий напрям у багатьох сферах. У 2014 році робота з відкритими даними з’явилася навіть в антикорупційній стратегії. А в 2015 році Кабмін затвердив Постанову №835, яка визначила, які набори даних підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних.

Можливо, не для всіх очевидна користь від використання відкритих даних у питаннях охорони довкілля, проте правильна робота з ними суттєво полегшує вирішення багатьох екологічних проблем.

Про цю надзвичайну складну тему нашим менторам розповів Андрій Гнап – співзасновник та аналітик даних у Waste Ukraine Analytics. Андрію вдалося максимально доступно та легко пояснити, як працювати з відкритими даними про стан навколишнього середовища.

Біорізноманіття та екосистемні послуги: залучення громад

1970 по 2016 роки скорочення популяції видів зросло до жахаючої відмітки у 68%. Це сприяло тому, що зараз зменшення рівня біорізноманіття на 4-му місці серед глобальних ризиків за ступенем впливу.

Людству потрібно припинити недбале користування екосистемними послугами та переключитися на природоорієнтовані рішення – тобто спрямовувати зусилля на захист, ефективний менеджмент і відновлення природних чи модифікованих екосистем.

Як це зробити та як залучити громади до переходу до природоорієнтованих рішень – менторам розповіла Олена Тарасова, проєктна менеджерка та експертка ПРООН (UNDP Ukraine). Вона поділилася своїм досвідом роботи із громадами та інструментами залучення ОТГ до збереження біорізноманіття.

Тепер ми переходимо до 3 етапу проєкту – співпраці менторів та громад. Це найдовший та найважчий етап, проте ми переконані, що вже до кінця цього року громади відчують зміни на краще.

Ми сподіваємося, що цей проєкт стане поштовхом для громад не зупинятися, та дбайливіше ставитися до навколишнього середовища і після закінчення програми. У разі успішності цього досвіду, ми плануємо розширювати менторську підтримку громад в інших сферах, тож вже чекаємо третього етапу цьогорічного проєкту.

Школа лідерів громад – програма Української школи політичних студій та Лабораторії законодавчих ініціатив, яка реалізується за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».