Аналітика дня: Що показав перший в історії незалежності аудит Верховної Ради?

Рахункова палата провела фінансовий аудит діяльності Апарату ВРУ. Це перший за історію української незалежності аудит парламенту. Ми проаналізували звіт за результатами аудиту та готові поділитися основними висновками.

Аудит проводився за період 2013-2019 років. Він виявив порушення порядку використання коштів та/або неефективне використання коштів з більшості напрямків. Попри це, Апарат ВРУ виконав свою головну мету – забезпечення діяльності Верховної Ради України.

Загалом за 2013-2019 роки було використано 7 млрд 702,2 млн гривень. Основною статтею видатків ВРУ була оплата праці та заробітна плата: на неї витратили 70% поточних видатків (5 млрд 426 млн гривень).

Аудит також виявив значні правові прогалини в діяльності Апарату ВРУ, наслідками яких стали порушення порядку використання коштів. Головною правовою прогалиною є затвердження Положення про Апарат ВРУ (документ, який регулює діяльність Апарату) розпорядженням Голови ВРУ. Проте ст. 7 Регламенту ВРУ вимагає, щоб це положення було затвердження постановою Верховної Ради. Внаслідок цього, Апарат не є юридичною особою і не може самостійно здійснювати фінансову та матеріально-технічну діяльність по забезпеченню роботи ВРУ. Замість Апарату, таке забезпечення здійснюється через його підрозділ – Управління справами Апарату ВРУ, яке є юридичною особою.

Серед інших правових прогалин можна також відзначити те, що значна частина матеріальної бази ВРУ не є належно оформлена. Зокрема, процедура державної реєстрації речових прав на нерухоме майно не проведена стосовно наступного майна:

  • 198 з 326 будівель;
  • 231 з 330 інженерних споруд;
  • 13 з 49 земельних ділянок не мають правовстановлюючих документів.

Рахункова палата негативно оцінила прозорість та підзвітність діяльності Апарату. Так, у 2014-2017 роках ВРУ не мала затверджених кошторисів! Це є порушенням ч. 4 ст. 7 Регламенту ВРУ. У роки, коли кошториси затверджувалися (2013, 2018, 2019), ВРУ все одно не розглядала звіти про їхнє виконання. Тобто народні депутати не контролювали діяльність Апарату у досліджуваний період (2013-2019). Система внутрішнього аудиту Апарату теж отримала негативну оцінку Рахункової палати.

Аудит зосереджувався переважно на фінансовій стороні діяльності ВРУ, проте частково були охоплені деякі аспекти безпосередньої діяльності підрозділів ВРУ. Це стосується, зокрема, Інституту Законодавства. Рахункова палата звернула увагу, що 78,9 % осіб, які протягом 2013-2019 років навчалися на аспірантурі та докторантурі не були народними депутатами України, представниками Апарату та органів місцевого самоврядування, хоча саме на ці категорії осіб має бути спрямована методологічна допомога Інституту.

Рекомендації, які надала Рахункова палата, частково відображають рекомендації Дорожньої карти щодо внутрішньої реформи, надані Місією Європейського парламенту з оцінки потребВерховної Ради. Наприклад:

  1. 35-та рекомендація власне і полягала у проведенні аудиту ВРУ – відповідно, її нарешті повністю виконали.
  2. 36-та рекомендація Місії Європарламенту передбачає створення єдиного зводу внутрішніх правил, який би регламентував роботу Апарату. Положення про Апарат Верховної Ради, яке Рахункова палата рекомендує затвердити постановою ВРУ, може стати таким зводом внутрішніх правил.
  3. 37-а рекомендація Місії Європарламенту передбачає консолідацію всіх адміністративних одиниць ВРУ у структуру Апарату. Належне затвердження Положення про Апарат Верховної Ради та реєстрація Апарату як юридичної особи (як це рекомендує Рахункова палата) дозволять здійснити таку консолідацію.