Аналітика дня: Чому «турборежим» парламенту неможливий?

Уже після першого кварталу роботи Верхової Ради цифри свідчили: турборежим – це міф! А результати двох наших моніторингів за 1-2 і 3 сесії парламенту тільки підтвердили цю тезу. Цунамі «законодавчого спаму» спадає, а кількість ухвалених законів за перший рік роботи ІХ скликання суттєво не відрізнялася за показники попередників.

Моніторинг 1-2 сесії ІХ скликання

Аналіз роботи парламенту за 3 сесію ІХ скликання

Зокрема, за період 1-2 сесії ІХ скликання (з 29.08.2019 по 17.01.2020) було ухвалено в цілому 155 законів. За аналогічний календарний період VIII скликання (з 27.11.2014 по 24.04.2015) парламентарі встигли ухвалити не на багато менше – 140 законів. І це при тому, що Верховна Рада VIII скликання витратила перший місяць роботи на створення коаліції.

Третя сесія нового парламенту видалася геть іншою, а тому річні «результати» Верховної Ради навіть менші за попередників за кількісним показниками. Але ми наголошуємо: річний календарний період роботи двох скликань у цьому питанні порівнювати методологічно неправильно – карантин і пандемія є суттєвою похибкою для аналізу.

І взагалі – ефективність роботи Верховної Ради не може вимірюватися кількістю законопроектів, ухвалених законів і годин, проведених у сесійній залі. Складно виокремити кореляцію між кількісними показниками і якістю роботи парламенту. Більше того, у парламенту навряд може існувати система чітких KPI, за якими можна оцінювати результати роботи.

Злагоджене функціонування державного механізму, яке є основоположним для розвитку країни, залежить не так від того, що певний закон було ухвалено, скільки від злагодженої взаємодії всіх органів прийняття рішень.

Держава – це система. А демократична держава – це процедури та їх дотримання, щоб система була збалансованою.

«Законодавчий турборежим» і демократія – поняття несумісні, у принципі. Процедура ухвалення закону описана у Регламенті. І вона передбачає доволі тривалий процес обговорення, доопрацювання, зважування усіх «за» і «проти». Будь-яке намагання прискорити цю процедуру, виконати «п’ятирічку» за кількістю законів за одну парламентську сесію призведе до порушення Регламенту, а отже і задекларованих демократичних принципів. Тут навіть не ідеться про якість законопроектів, які продукують суб’єкти законодавчої ініціативи.

Що восьме, що дев’яте скликання працювали на межі граничної пропускної спроможності процедури ухвалення законів. Тобто це – не особливість нового парламенту, а лише маркетинговий хід, якому вигадали влучну назву «турборежим». Насправді ж «турборежим» парламенту не відбувся – і це на краще.