Аналітика дня: Хто і як може позбавити народного депутата повноважень?

Верховна Рада України не відпустила Святослава Вакарчука. «За» позбавлення його мандата народного депутата проголосували 175 парламентарів з необхідних 226.

Сам Святослав Вакарчук на засіданні ВРУ не був присутній і з трибуни свою позицію перед колегами щодо складання повноважень не пояснив.

Що ж робити, якщо народний депутат хоче відмовитися від свого мандата? Відповідно до ст. 81 Конституції України повноваження народного депутата України припиняються достроково у разі:

  1. складення повноважень за його особистою заявою (це рішення має підтримати Верховна Рада);
  2. набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
  3. визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім;
  4. припинення його громадянства або його виїзду на постійне проживання за межі України (у цьому випадку парламент теж має проголосувати);
  5. якщо протягом двадцяти днів з дня виникнення обставин, які призводять до порушення вимог щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, ці обставини ним не усунуто.

У ст. 3 ЗУ «Про статус народного депутата» пояснено детально про несумісність депутатського мандата з іншими видами діяльності, через яку парламентаря можна достроково позбавити повноважень.

Зокрема, депутат не має права:

  • бути членом Кабінету Міністрів України, керівником центрального органу виконавчої влади;
  • мати інший представницький мандат чи одночасно бути на державній службі;
  • обіймати посаду міського, сільського, селищного голови;
  • займатися будь-якою, крім депутатської, оплачуваною роботою, за винятком викладацької, наукової та творчої діяльності, а також медичної практики у вільний від виконання обов’язків народного депутата час;
  • залучатись як експерт органами у кримінальному провадженні, а також займатися адвокатською діяльністю;
  • входити до складу керівництва, правління чи ради підприємства, установи, організації, що має на меті одержання прибутку.

Щоправда, тут важливо уточнити, рішення щодо позбавлення народного обранця мандата за цим пунктом виносить суд. А отже – це може бути довготривалий процес.

6. невходження народного депутата України, обраного від політичної партії (виборчого блоку політичних партій), до складу депутатської фракції цієї політичної партії (виборчого блоку політичних партій) або виходу народного депутата України із складу такої фракції;

7. його смерті.

Це – єдині можливості, передбачені Конституцією України на сьогодні. У Верховній Раді ІХ скликання ще у серпні 2019 року було зареєстровано законопроект №1027, відповідно до якого ст. 81 Основного Закону мала поповнитися ще двома пунктами: позбавлення мандата через «кнопкодавство» та прогул третини засідань ВРУ. Утім, ці зміни досі не були проголосовані.

З огляду на перелічені способи, найбільш швидким і логічним може здатися можливість позбавити нардепа повноважень через його невходження до фракції або вихід з неї. І такий випадок в Україні уже був.

У 2016 році таким чином позбавили мандатів двох народних депутатів – Миколу Томенка та Єгора Фірсова. Перед цим парламентарі вийшли з фракції БПП. Тож з’їзд партії БПП «Солідарність» вирішив достроково припинити повноваження Томенка і Фірсова, посилаючись на п.6 ст. 81 Конституції України. Микола Томенко намагався оскаржити це у Вищому адмінсуді, але рішення з’їзду БПП було визнано законним.

У випадку зі Святославом Вакарчуком такий шлях – вихід з фракції – може бути репутаційно загрозливим для усієї партії «Голос». Адже, виходить, що партія власноруч (!!!) позбавить мандата свого засновника, лідера, та ідейного натхненника. Враховуючи культурну прихильність молодої української демократії до партій лідерського типу сам по собі «вихід» такої людини з парламенту може позбавити партію підтримки. А можливий «партійний остракізм» для визволення Святослава Вакарчука з парламентських тенет може поховати будь-які перспективи на майбутнє цієї політичної сили.