Що таке парламентська обструкція?

У політиці все відбувається не дарма. Сьогодні поговоримо про це на прикладі феномену парламентської обструкції .

Що це таке?

Пригадаємо звичні для української Верховної Ради виступи не за темою, тисячі беззмістовних поправок, сварки і бурхливі емоції. Усі ці прояви заважають роботі нашого парламенту, і доволі часто. Утім, це не суто українське явище.

Перешкоджання звичайній діяльності парламенту, що формально не порушує правила, називається обструкцією. Цей феномен відомий ще з античного сенату Риму. Та масові перешкоджання роботі парламенту почалися у 19 столітті в Англії.

Зокрема, в історії обструкціонізму видатну роль зіграв ірландський політик Чарльз Стюарт Парнелл. Аби привернути увагу британського уряду до Ірландського питання він використав особливу тактику. Під час виступів у парламенті ірландці виголошували довгі нудні промови, які не стосувалися теми засідання. Перервати їхні виступи ніхто не міг, адже час на промову не був регламентований. Через таку поведінку окремих парламентарів увесь законодавчий орган не міг нормально працювати. Урешті-решт, дії обструкціоністів змусили парламент звернути увагу на Ірландське питання в обмін на можливість працювати.

За прикладом ірландців практики обструкції почали застосовувати і в парламентах інших країн. Відомий випадок – парламент Австро-Угорщини на зламі 19-20 століть. Упродовж 13 років законодавчий орган майже не міг провадити діяльність, адже засідання постійно зривалися через багатогодинні дебати на різні теми, шум, бійки, гру на музичних інструментах, кидання фруктів і яєць у залі. Вгамовувати парламентарів доводилося поліції.

Та особливо ефективною тактика системної обструкції показала себе у Веймарській республіці. Парламент був паралізований через постійні бійки, які влаштовували націонал-соціалісти та комуністи. Таким чином вони намагалися довести неефективність парламентської моделі управління, домагалися запровадження свого, жорсткого управління. У результаті обструкція допомогла встановленню нацистського режиму.

Приклади з історії демонструють, що тактики обструкції у парламенті використовуються свідомо і цілеспрямовано, з певною метою і вигодою для когось.

Більше про цей феномен і його вплив на політичний процес скоро.