Аналітика дня: Чи допоможе побороти кнопкодавство законопроект №2148?

Який у цьому сенс?

Запитується Лабораторія законодавчих ініціатив, коли бачить деякі законопроекти, що ухвалюються Верховною Радою.

Цього разу парламентарі прийняли у першому читанні законопроект №2148, який пропонує введення кримінальної відповідальності за неперсональне голосування депутатом. Покарання за кнопкодавство – штраф на суму від 3 до 5 тисяч неоподаткованих мінімумів громадян (а це зараз приблизно 51-85 тисяч гривень).

Запровадження подібних санкцій звучить дуже переконливо. Це – красивий медійний хід для громадян. Мовляв, депутат завинив – і отримує по заслугах штраф у вигляді кількох місячних зарплат. Та чи дійсно цей механізм працюватиме так злагоджено, як на папері?

Головне науково-експертне управління надало свій висновок щодо законопроекту: «процес притягнення до кримінальної відповідальності є досить трудомістким (потребує додаткових витрат часу й ресурсів) та доволі тривалим». Кримінальне провадження може затягнутися на роки, перш ніж депутат таки буде зобов’язаний оплатити штраф. Тому ГНЕУ пише, що криміналізація навряд чи є найдієвішим способом протидії «кнопкодавству». Більше того, введення кримінальної відповідальності має бути «останнім аргументом» держави, якщо інші засоби не діють. Водночас, превентивні методи ніхто і не випробовував.

У розвинутих демократіях акцент робиться на механізмі волевиявлення народних обранців у спосіб, що в принципі унеможливлює «кнопкодавство».

Зокрема, цікавим є приклад Великої Британії, де у парламенті відсутнє «кнопкодавство». Там парламентарі голосують шляхом пересування по сесійній залі: ті, хто «за», стають справа від Спікера, ті, хто «проти», – зліва. Така процедура відбувається лише у спірних моментах, зазвичай голосування проходить шляхом простого опитування депутатів, що вголос висловлюють своє рішення – «за» чи «проти» – і Спікер виголошує те рішення, за як голосів було більше.

Система електронного голосування Верховної Ради України також передбачає простий механізм попередження «кнопкодавства» – сенсорну кнопку. Трохи налаштувань – і, аби голос зарахувався, депутат має однією рукою натискати на кнопку «за»/ «ні»/ «утримався», а іншою – на сенсорну кнопку. Таким чином, неперсональне голосування стає технічно неможливим – проголосувати без рук не вийде. Це спрацювало у Київраді, де з часу впровадження сенсорної кнопки (2015 рік) кнопкодавів не було виявлено.

Тим часом для українського парламенту шукають складніших шляхів. Без доведеної ефективності, але з медійним резонансом.