Оцінка реалізації внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України

Представлення Оціночною Місією Європейського Парламенту Доповіді та Дорожньої карти щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України наприкінці лютого 2016 року ознаменувало початок комплексної реформи Верховної Ради України. Після того, як Верховна Рада 17 березня 2016 року Постановою №4219 зобов’язалася вжити заходів з реалізації рекомендацій Дорожньої Карти, була створена Робоча група з питань реформування парламенту, а також розпочала роботу міжфракційна діалогова платформа у форматі «Діалогів Жана Моне».

Лабораторія законодавчих ініціатив вирішила проаналізувати прогрес Парламентської реформи.

Читати Оцінка реалізації внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України

Станом на лютий 2019 року було напрацьовано чимало законопроектів, аналітичних та інформаційних матеріалів, розроблені та ухвалені стратегічні документи, запроваджено ряд інноваційних інструментів задля підвищення прозорості роботи українського Парламенту. При цьому у повній мірі були виконані лише поодинокі рекомендації, а з усього комплексу необхідних законодавчих змін жодна не пройшла другого читання. Крім того, попри чималі зусилля міжнародних проектів технічної допомоги, деякі запропоновані інструменти та продукти так і не знайшли широкої підтримки всередині Парламенту.

Наразі очевидною є потреба у наданні Парламентській реформі чергового поштовху. Задля повної та ефективної реалізації внутрішньої реформи Верховної Ради і проводиться аналіз поточного стану реалізації Дорожньої карти. Для цілей цього аналізу, з метою дотримання максимально об’єктивної позиції, оцінюється виключно впровадження рекомендацій, які були взяті до реалізації Парламентом Постановою №4219 на основі індикаторів, запропонованих самими авторами Дорожньої карти.

Методологія передбачає оцінку реалізації кожної окремої рекомендації за шкалою від 0 до 4, де 0 означає відсутність напрацювань або ухвалення рішення про непідтримку рекомендації, а 4 – реалізація рекомендації у повному обсязі. Відповідно, максимальна кількість балів за умови повної реалізації всіх 52-х рекомендацій – 208.

Оцінка формувалася на основі інформації з відкритих джерел, а також за результатами консультацій із парламентськими стейкхолдерами.

Стан реалізації всіх 52-х рекомендацій Дорожньої карти оцінено на 87 з 208 балів, що становить 41,8%. Розглянувши ініціативи щодо імплементації рекомендацій Дорожньої карти та здійснення реформи Парламенту загалом, можна зробити висновок, що прогрес у тих сферах реформи, які потребують внесення змін в чинне законодавство (і відповідно підтримки парламентської більшості), відбувається занадто повільно.

В той же час, аналізуючи впровадження рекомендацій Дорожньої карти щодо відкритості, прозорості та підзвітності громадянам, можна констатувати, що пропозиції, втілення яких залежить від рішень керівництва Апарату ВРУ, а не голосування депутатів у залі, виконуються швидше та ефективніше. Підтвердженням цьому можуть бути значні успіхи в реалізації рекомендацій блоку “Відкритість, прозорість та підзвітність громадянам” (рівень реалізації – 68,8%).

За результатами аналізу реалізації рекомендацій Дорожньої карти можна запропонувати наступні кроки:

  • формування єдиного координаційного центру парламентської реформи;
  • запровадження систематичної роботи над реалізацією рекомендацій – поточні завдання не мають заважати роботі над реформою;
  • схвалення концепції законодавчого процесу “від початку до кінця” (узгодженої з усіма суб’єктами законодавчої ініціативи), яка б відображала цільову систему вироблення та ухвалення рішень, визначала ключові етапи реалізації реформи та окреслювала ефективні шляхи впровадження окремих компонентів реформи задля забезпечення когерентності зусиль всіх суб’єктів законодавчої ініціативи;
  • забезпечення ефективної комунікації щодо парламентської реформи як всередині парламентських фракцій та груп, так і між діалоговими майданчиками;
  • налагодження комунікації з Кабінетом Міністрів України задля кращої координації реформаційних процесів в Парламенті та Уряді.