22 березня 2018 року в Центрі Шептицького (м. Львів) пройшла публічна лекція Ярослава Юрчишина «Допомогти чи тиснути, або як досягти максимуму у стосунках з владою».
Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив спільно з Інститутом лідерства та управління Українського католицького університету та Ярославом Юрчишиним, виконавчим директором Transparency International Ukraine, в рамках реалізації Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.
Лектор: Ярослав Юрчишин, виконавчий директор Transparency International Ukraine.
Під час лекції було використано матеріали Керівних принципів на тему «Адвокаційна діяльність та її особливості у роботі з парламентом». Це перше видання, яке систематизувало теоретичні знання процесу здійснення політики та адвокації та наявний досвід реалізації парламентських адвокаційних кампаній, набутого громадською коаліцією Реанімаційний Пакет Реформ у співпраці з Лабораторією законодавчих ініціатив протягом 2015-2016 років, з метою надати громадським активістам, керівникам організацій, працівникам адвокаційних та комунікаційних напрямків ГО, представникам влади та спеціалістам з бізнесу, які працюють у сфері налагодження стосунків з урядовими структурами (government relation) розуміння як ефективно може взаємодіяти суспільство та влада за допомогою адвокації.
Ознайомитися з Керівними принципами «Адвокаційна діяльність та її особливості в роботі з парламентом»
Наталя Бордун
Наталя Бордун, директорка Інституту лідерства та управління Українського католицького університету, привітавши учасників у стінах Українського католицького університету, запросила їх до розмови про те, як спільно будувати майбутнє України. Пані Наталя наголосила на необхідності спільної роботи громадського сектору та влади.
«Протистояння важливе і потрібне, але воно не творить. Творить те, що відбувається у співпраці», – зауважила пані Наталя.
Ярослав Юрчишин
Ярослав Юрчишин, виконавчий директор Transparency International Ukraine, презентуючи Керівні принципи адвокаційної діяльності, зосередив особливу увагу необхідності розбудови власних інституцій та механізмів взаємодії з ними.
«На жаль, в Україні дуже багато позиченого в Радянському Союзі, а не створено власноруч. Ми не перебудували стосунки суспільство-влада; ми не перебудували управління державою – інституції називаються українськими, а по суті вони, в переважній своїй більшості, залишились пострадянськими, в кращому випадку. Політичних партій ми так і не збудували, лише політичні проекти з закритим фінансуванням, з відсутністю внутрішньопартійної демократії.
Тривалий час життя в чужих державах навчив нас не вірити один одному. Це одне з найбільших проклять нашого суспільства.
Ми, як суспільство, так давно жили під владою поляків, австрійців, росіян, німців, будь-кого, що коли сформували власну владу, все одно живемо в опозиції до неї. Тобто, що влада не робить, ми завжди шукаємо підтекст.
Чому українці в рейтингу щастя завжди пасуть задніх? Історично склалося, що українцям виявляти щастя – це підставлятися. Прийде КДБ і запитає, чого ти щасливий?»
Ярослав Юрчишин
«У нас із вами є два варіанти: або й далі жити у опозиції до власної держави, або взяти відповідальність за нашу державу і будувати її. Найлегший шлях – іти у владу, але хто вас туди пустить. Нові люди у владі наражаються на шалену критику від своїх колишніх партерів.
Є можливість допомагати владі і не йдучи у владу, проте це складніше. У розвинутому світі існує велика кількість механізмів, як долучити до управління державою максимальну кількість людей. Один з найвідоміших – присутній і в Україні – це децентралізація.
Якщо аналізувати країни Східної Європи, Латинської Америки та навіть країни Західної Європи, то можна побачити, що українське громадянське суспільство має просто унікальний вплив на прийняття рішень. Мало де петиція, позиція, акція, може вплинути на неприйняття закону. Це як добре, так і погано.
В Україні найбільш ефективним механізмом на даний момент є механізм, про який ми не так вже багато й знаємо, – це адвокація».
Що таке адвокація?
Адвокація – це діяльність, спрямована на переконання та мотивацію влади вирішувати суспільні проблеми відповідно до пропозицій та із залученням громади.
З чого складається цикл політики?
Складові циклу політики:
- Виявлення проблеми;
- Сприйняття проблеми групами інтересів;
- Формування порядку денного;
- Вироблення рішення;
- Впровадження політики;
- Моніторинг та оцінка політики.
Участь громадськості при визначенні та пріоритизації проблем, обранні оптимальних шляхів її вирішення, прийнятті рішень, розробці планів їх реалізації та контролю результатів, робить процес втілення політичних рішень відкритим та підзвітним, що є необхідним атрибутом ефективності державного управління.
Як планується адвокаційна кампанія?
Для складання ефективної стратегії адвокаційної кампанії необхідно відповісти на два блоки запитань стосовно зовнішнього середовища (оточення, в якому потрібно буде здійснювати кампанію) та внутрішніх аспектів (нашої спроможності її втілити).
Фактори оцінки зовнішнього середовища:
- Цілі і завдання кампанії.
- Поточна політична ситуація.
- Ключові стейкґолдери.
- Ключове повідомлення кампанії.
- Канал донесення ключового повідомлення.
Фактори оцінки внутрішнього середовища:
- Сильні та слабкі сторони, виклики та можливості.
- Послідовність кроків здійснення кампанії, складання поетапного плану.
- Механізм оцінки втілення кампанії.
Парламентська адвокація суттєво залежить від процедури законотворчості і на різних її етапах потребує різних підходів – підсумував Ярослав Юрчишин.
Олександр Заславський
Олександр Заславський, заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, окреслив витоки ідеї підготовки Керівних принципів з адвокаційної діяльності, а також розповів про діяльність Лабораторії законодавчих ініціатив у рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.
Зокрема, Олександр розповів про досвід Лабораторії законодавчих ініціатив у підтримці низки адвокаційних кампаній протягом 2015 – 2016 рр. Так, ЛЗІ підтримувала адвокаційну кампанію спрямовану на розширення прав жертв політичних репресій радянської доби, адвокаційну групу з податкової реформи та адвокаційну групу з податкової реформи. Лабораторія законодавчих ініціатив запропонувала експертам цих трьох груп підготувати аналітичні документи – Policy Papers, які є певними аналогами Білих книг, й запровадити визначені елементи циклу політики в законодавчий процес.
Одним з результатів підтримки цих адвокаційних кампаній є ухвалення законопроекту в цілому «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури реабілітації жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 – 1991 років», який ґрунтується на підготовленому Лабораторією законодавчих ініціатив аналітичному документі (Policy Paper) «Відновлення прав жертв політичних репресій». Варто зауважити, що цей закон ухвалили через три роки після того, як розпочалася адвокаційна кампанія. Тому, треба бути готовими до того, що результати проведення адвокаційної кампанії можуть бути відтерміновані у часі.
Про перебіг адвокаційної кампанії, присвяченої підготовці законопроекту про забезпечення прав жертв політичних репресій докладно розповідається у презентованих Керівних принципах.
Ярослав Юрчишин, Любомир Гультай, Олександр Заславський
Контактна особа: Ірина Черпак; тел.: 067 242 80 91
Медіа-галерея заходу
[FGAL id=11643]
