Презентація аналітичного документу (Policy Paper) на тему «Пропозиції до політики щодо конфлікту інтересів народних депутатів України»

Logo_main

15 листопада 2017 року в Українському кризовому медіа-центрі відбулася презентація аналітичного документу (Policy Paper) на тему «Пропозиції до політики щодо конфлікту інтересів народних депутатів України».

Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.

Спікери:

  • Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив;
  • Сергій Лещенко, народний депутат України, голова підкомітету з питань міжнародного співробітництва та імплементації антикорупційного законодавства Комітету ВРУ з питань запобігання і протидії корупції;
  • Уляна Полтавець, програмна директорка Лабораторії законодавчих ініціатив;
  • Ярослав Юрчишин, виконавчий директор Transparency International Україна;
  • Олександр Лємєнов, головний експерт Антикорупційної групи РПР.

У документі проаналізовано явище конфлікту інтересів в українському парламенті та запропоновано можливі варіанти управління конфліктами інтересів та розробки політики щодо конфлікту інтересів. У результаті проведеного аналізу виявлено, що 9% депутатів мають ознаки наявності конфлікту інтересів. Проте, розпорошеність законодавства, відсутність цілісної політики щодо конфлікту інтересів, недостатність санкцій та інертність контролюючих органів не дозволяють не тільки розв‘язати існуючі, але й попередити потенційні конфлікти інтересів. Природа представницької функції парламентаря передбачає наявність певних конфліктів інтересів, тому надзвичайно важливо попереджувати конфлікти інтересів та забезпечити невідворотність покарання за порушення існуючих норм та заходів щодо конфлікту інтересів за допомоги цілісної політики щодо конфлікту інтересів.

Читати Пропозиції до політики щодо конфлікту інтересів народних депутатів України (Policy Paper)

 

Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив:

«До теми конфлікту інтересів ми прийшли після співпраці з народними депутатами України в рамках підготовки Етичного кодексу для народних обранців. Це надзвичайно важлива й актуальна тема для України і з багатьма міжнародними партнерами ми працюємо над нею вже багато років. Після запропонованої кодифікації для народних депутатів, яка включила основні положення Закону «Про статус народного депутата України», Закону «Про Регламент Верховної Ради України» і, власне, Конституції України. Ми сформували підґрунтя, аби кожен народний обранець розумів, що саме входить в етичну кодифікацію, яким чином це регулюється, і яким чином ми можемо запобігати корупційним проявам роботи народних депутатів. Бо робота народного депутата – це професійна діяльність, яка обов’язково має регулюватися, так само, як діяльність лікаря або вчителя».

Світлана наголосила, що дане дослідження, зроблене у форматі Policy Paper, в якому традиційно готуються документи в рамках Програми РАДА. Документ пропонує пропозиції до політики, тобто в ньому можна знайти конкретні рішення для запобігання конфлікту інтересів народних обранців, виходячи з чинного законодавства, та пропозиції на майбутнє в сфері регулювання депутатської діяльності як такої.

Сергій Лещенко, народний депутат України:

«Те, що ми маємо в українському парламенті, це результат повної неврегульованості питання конфлікту інтересів. Тому що, коли потрапляє депутат в парламент, в нього виникає традиційна і постійна мотивація використовувати посаду для власного збагачення через використання можливостей, яке дає депутатське крісло. А особливо депутатам, які мають постійні бізнес-зв’язки зі своїми або попередніми компаніями, або навіть їхнє відсторонення від бізнесу відбулось лише формально, на папері, а насправді вони і далі контролюють свій бізнес».

Пан Сергій наголошує, що для нього вже стало традицією чути, перебуваючи у сесійній залі, неприховані розмови депутатів про те, яким чином найкраще акумулювати бюджетні кошти в колі своїх інтересів. Саме Етичний кодекс, на думку Пана Сергія, дозволив би уникнути корупційних проблем, які постійно виникають. Депутати, які мають бізнес, не можуть бути дотичними до прийняття рішень у цій сфері.

Пан Сергій зауважує, що дане дослідження показує, наскільки проблематика є гострою і як вона врегульовується у світі. Пан Сергій сподівається, що з ухваленням Етичного кодексу в українському парламенті проявів конфлікту інтересів стане значно менше. Він наголошує, що краще не допускати, аніж потім витрачати гроші на боротьбу з цим явищем. Й презентоване дослідження сприятиме викоріненню явища конфлікту інтересів.

Уляна Полтавець, програмна директорка Лабораторії законодавчих ініціатив:

«Роль парламенту в боротьбі з корупцією не зводиться лише до ухвалення антикорупційних законів. Демократичний парламент мусить, насамперед, сам слідувати власним нормам відкритості та прозорості. Безумовно, основною перепоною в дотриманні цих принципів є конфлікт інтересів депутатів. Прикладів, коли представник певної індустрії є членом або очолює профільний парламентський комітет, в українській практиці багато. Незважаючи на поширеність терміну «кумівство», конфлікт інтересів, явище, яке, по суті, розкриває цей термін, в українському парламенті не є пріоритетом на порядку денному парламентської реформи та боротьби з корупцією. Водночас наявність конфлікту інтересів у народних депутатів є першопочатковим джерелом виникнення корупції. Депутати активно користуються відсутністю покарання за наявність та використання приватного інтересу.

Згідно з проведеним аналізом електронних декларацій 422 народних депутатів України 8 скликання за 2016 рік, 31% володіє корпоративними правами, а 25,6% є кінцевими бенефіціарами юридичних осіб. Водночас аналіз виявив наявність конфлікту інтересів у 38 депутатів, з них двоє – голови комітетів (Голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я та Голова Комітету Верховної Ради України з питань транспорту). Рекордсменами з наявності приватних інтересів, пов‘язаних з діяльністю комітету, є члени аграрного комітету (20 депутатів) та комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства (7 депутатів).

При цьому деякі підприємства можуть належати членам сім‘ї, а не самим депутатам, що в будь-якому разі суперечить нормам Закону України «Про запобігання корупції»: права не можуть бути передані на користь членів сім‘ї. Однак лише 3 зі 131 депутата, котрі володіють корпоративними правами, зазначили, що підприємства передано в управління. Проте ні регламентний комітет, ні НАЗК не вживає необхідних заходів не тільки для уникнення, але й для усунення наявного конфлікту інтересів. Самі ж депутати користуються своїм становищем та безкарністю, беручи участь у голосуваннях щодо питань, в яких мають прямі інтереси.

З огляду на вищеописані проблеми, доцільним є введення комплексної політики щодо конфлікту інтересів. Така політика включатиме ряд заходів, що дадуть змогу не тільки ефективно управляти конфліктами інтересів, але й попереджати їхнє виникнення. Для цього, згідно з рекомендаціями ОЕСР, політику буде побудовано за ключовими напрямками: повнота визначення поняття конфлікту інтересів в законодавстві, забезпечення прозорості, відкритості та підзвітності, управління конфліктами інтересів, освіта та інформування щодо конфлікту інтересів, правозастосування та контроль виконання чинних норм».

Ярослав Юрчишин, виконавчий директор Transparency International Україна, наголосив на важливості дослідження, яке привертає увагу до постійного порушення конфлікту інтересів, зосереджується на пріоритеті приватного інтересу над суспільним у діях окремих політиків. Пан Ярослав зазначив, що Україна поступово рухається до вирішення проблеми конфлікту інтересів. Важливість даної проблеми полягає в тому, що боротьба з наслідками корупції є досить складною, адже корупційні схеми залишаються живими, їх легко можна реанімувати та перенаправити. Ефективнішими є дії з запобігання виникнення таких ситуацій, коли створюються правила, які не дозволяють бути корумпованими. Також пан Ярослав наголосив, що Етичний кодекс у реаліях України буде дієвим тільки тоді, коли за його порушення будуть введені суттєві стягнення.

Олександр Лємєнов, головний експерт Антикорупційної групи РПР, зауважив, що не зважаючи на те, що з 2014 року в українському законодавстві наявні норми боротьби з корупцією, проте досі ні профільні антикорупційні інституції, ні народні депутати не можуть врегулювати цю проблему в своїй діяльності. Пан Олександр звернув увагу на те, що дуже часто високопосадовці навіть достоту не розуміють самої сутності принципу конфлікту інтересів. Саме тому дослідження є надзвичайно актуальним для ґрунтовного ознайомлення народними депутатами.

Контактна особа: Ірина Черпак; тел.: 067 242 80 91

Підготовка аналітичних матеріалів у форматі Policy Paper  є частиною проекту, який реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.