З 19 травня 2016 року 14.00 по 16.00, в у приміщенні зали засідань (к. №12) за адресою вул. Грушевського, 18/2 рамках Дня Європи у Верховній Раді України відбулася Презентація дослідження «Експертно-аналітичний супровід законотворчого процесу в Європейському Союзі», де було представлено річний звіт Європейського інформаційно-дослідницького центру при ВРУ.
Європейський інформаційно-дослідницький центр є парламентською дослідницькою службою, що здійснює пошукову, аналітичну і дослідницьку роботу щодо принципів законодавчого регулювання інших держав (насамперед, країн ЄС). Започаткування та підтримка роботи Центру є одним з кроків на шляху до реформування роботи та наближення до європейський стандартів Парламенту України.
Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.
З вітальний словом до учасників заходу звернувся Голова Верховної Ради України Андрій Парубій та наголосив на потенціалі Центру покращити якість законопроектів, що надходять на розгляд парламенту:
«Я вітаю і цілковито підтримую роботу Європейського інформаційно-дослідницького центру, який має на меті активізувати аналітичну роботу і, що дуже важливо, активізувати цю аналітичну роботу ще до того моменту, коли законопроект потрапляє в сесійний зал».
Ігор Когут, директор Програми USAID “РАДА”, зазначив, що:
«Сьогодні річниця діяльності Європейського інформаційно-дослідницького центру при Верховні Раді України, діяльність якого підтримується Програмою USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво». Формування дослідницької служби при парламенті, вдосконалення бібліотеки при Верховній Раді України є надзвичайно актуальним питанням, адже про це багато йдеться в рекомендаціях Європейського Парламенту».
Народний депутат України Олена Сотник, найактивніший користувач Європейського інформаційно-дослідницького центру, розповіла про користь аналітичної підтримки, наданої Центром, в роботі над законопроектами:
«Я – молодий парламентар, маю сказати, що першою проблемою, перед якою я постала у Верховній Раді – це питання аналітичного забезпечення. Не є секретом, що секретаріати комітетів є обмеженими в часі та ресурсах щодо надання належної аналітичної підтримки законопроектів та надання інформації стосовно тих або інших аспектів законодавства країн ЄС, які цікавлять парламентаря. Під час роботи над законодавчою ініціативою, де я є ініціатором, Проектом Закону про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров`я (щодо допуску членів сім`ї, опікуна, піклувальника до пацієнта у відділенні реанімації та інтенсивної терапії) № 4649 від 11.05.2016, я зверталася до напрацювань, наданих Європейським інформаційно-дослідницьким центром, наданих у відповідь на запит. На основі цієї аналітичної роботи ми змогли швидко напрацювати законопроект, який вже зареєстровано у Верховній Раді».
Аркадій Нижник, Заступник керівника Головного юридичного управління Апарату Верховної Рад України також переконаний у нагальній необхідності покращення якості законопроектів, які на сьогоднішній день потрапляють до розгляду у сесійній залі.
«Європейський інформаційно-дослідницький центр є хорошим інструментом зокрема для комітетів Верховної Ради України, оскільки саме на них покладено основну функцію підготовки законопроектів».
Володимир Бондаренко, Заступник Керівника Апарату Верховної Ради України – керівник Головного організаційного управління.
«Апарат Верховної Ради України покладає великі надії на дослідницькі центри при Верховній Раді, оскільки такий формат надання аналітичної підтримки має полегшити і покращити якість роботи народних депутатів з точки зору їхньої продуктивності, адже опрацювати весь масив законопроектів, винесених на порядок денний і, відповідно, прийняти рішення щодо підтримки певної ініціативи при голосуванні».
Народний депутат України Оксана Юринець наголосила на важливості ознайомлюватися з досвідом впровадження та наслідками тієї чи іншої політики, тих або інших реформ у державах Європи та світу, адже саме ця інформація допоможе якісніше спрогнозувати можливі наслідки такої політики для України:
«Під час підготовки законопроекту дуже важливо оперувати відповідною інформацією щодо його імплементації, щодо досвіду запровадження аналогічних законів в інших країнах, адже, готуючи законодавчі ініціативи парламентарі часто не мають повної картини щодо того як він працюватиме та можливі наслідки його впровадження».
Тимур Таштанов, місцевий координатор програми Європейського Парламенту з підвищення інституційної спроможності Верховної Ради, зосередив свою увагу на доцільності запровадження Білих книг як інструменту налагодження комунікації між Урядом та Парламентом України:
«З одного боку, народні депутати часто нарікають на якість законопроектів, які надходять з Уряду, а з іншого – представники Уряду нарікають на те, що депутати не голосують за їхні ініціативи, що вони їх блокують альтернативними законопроектами. У даному випадку доводиться говорити про певний відсоток кризи довіри між двома інституціями. Запровадження інституту Білих книг спрямоване саме на вирішення цієї проблеми. В українських реаліях ми вже цього року можемо провести експеримент і домовитися про те, що Уряд, перш ніж розробляти власне законопроект, спочатку підготує концепцію, так звану Білу книгу, прийде з нею в комітет, прийде до депутатів, винесе на громадське обговорення, отримає коментарі та зауваження, відповідно, доопрацює, і тільки тоді розробить текст законопроекту».
