«Часопис ПАРЛАМЕНТ» №3/2001

Уряд і парламент:  рік співпраці.

Вибір перед виборами:  визначення правил гри.


Угода між Урядом і Парламентом – шлях до політичного консенсусу в державі

Степан ГАВРИШ,
заступник Голови Верховної Ради України

     Ідея укладення політичної угоди про співробітництво між Верховною Радою та Кабінетом Міністрів України виникла ще при створенні парламентської більшості, коли робоча група, очолювана мною та Юрієм Єхануровим, напрацювала подібний документ. Його метою було забезпечити співпрацю і консолідовану відповідальність уряду і парламенту, що, фактично, вже тоді могло привести до створення певної політичної коаліції. Ця тема і сьогодні є предметом гострої дискусії не тільки між Верховною Радою, Президентом і Кабінетом Міністрів, але й у суспільстві. Зараз, здається, вже всі зрозуміли, що без закладення хоча б на договірному рівні умов взаємної відповідальності і співпраці гілок влади говорити про подальший стабільний і динамічний економічний та політичний розвиток України складно.
Особливість політичної угоди полягає у тому, що вона не є юридичним документом, це суто політичний акт, який засвідчує спільність поглядів на державну політику, сповідуваних урядом та парламентом. Тобто, його політичні принципи ідентифікують уряд і парламент як єдину політичну команду. Не мають юридичного характеру і закріплені в угоді взаємні зобов’язання вищих державних органів. Останні акцентують на законодавчій, навіть конституційній практиці Верховної Ради і Кабінету Міністрів. Зокрема, парламент зобов’язується першочергово розглядати і приймати законопроекти, визначені Президентом України як невідкладні, те ж стосується і законодавчих ініціатив Кабінету Міністрів, що є, фактично, конституційно визначеною функцією Верховної Ради. Проте положення політичної угоди не дублюють норми Конституції, а визначають політичні акценти, пріоритети у діяльності парламентської більшості. і це навіть дозволяє говорити про те, що взаємні зобов’язання між гілками влади перетворюються у суто юридичну модель їх поведінки. Проілюструю цю думку. Уявімо собі, що уряд не виконує одну із позицій угоди, наприклад, щодо зобов’язання погоджувати кандидатури на провідні посади виконавчої влади з парламентською більшістю, а призначає їх самостійно. У такому разі у парламентської більшості з’являється політична підстава відправити уряд у відставку за допомогою механізму політичної відповідальності Кабінету Міністрів, який передбачений у ст.ст. 85, 87 Конституції України, у зв’язку з невиконанням ним своїх зобов’язань.
Отож, завдання політичної угоди між Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів – забезпечити політичний консенсус у державі. Важливо також, що її підписання створить гарантії для українського уряду, оскільки будуть задекларовані спільні принципи і позиції, а у випадку конфлікту парламентська більшість зможе зобов’язати Кабінет Міністрів проводити політичні консультації, докладати інших зусиль, спрямованих на досягнення порозуміння.

До питання про підзвітність і підконтрольність Уряду Верховній Раді України

Визначаючи статус Кабінету Міністрів України, його місце у системі державної влади, стаття 113 Конституції України закріплює положення, згідно з яким Кабінет Міністрів України підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, визначених Конституцією України. Відповідно до цієї норми Основного Закону Верховна Рада України має низку інструментів впливу та контролю за діяльністю Уряду на всіх стадіях, починаючи від його формування і закінчуючи притягненням Кабінету Міністрів України до політичної відповідальності у повному складі або частково. Ці повноваження парламенту конкретизовані у Конституції України, Законі України “Про комітети Верховної Ради України”, Регламенті Верховної Ради України, Положенні про “День Уряду України” у Верховній Раді України тощо.
Основними механізмами взаємодії парламенту з урядом на сучасному етапі конституційного розвитку України виступають безпосередня участь Верховної Ради у формуванні Кабінету Міністрів та визначення напрямів його діяльності, здійснення парламентського контролю, участь Кабінету Міністрів у діяльності законодавчого органу за допомогою різноманітних конституційних і регламентних процедур.
Так, відповідно до п.12 ст.85 Конституції України, до компетенції Верховної Ради України належить надання згоди на призначення Президентом України Прем’єр-міністра України. Перед внесенням на розгляд Верховної Ради кандидатури Прем’єр-міністра України вона обговорюється у відповідних комітетах і може розглядатися у депутатських групах (фракціях). Кандидат на посаду Прем’єр-міністра України виступає з доповіддю про програму майбутньої діяльності Уряду. Кожний народний депутат України має право ставити запитання Президенту України, безпосередньо кандидату, висловлювати свої думки щодо запропонованої кандидатури. Затвердження кандидата на посаду Прем’єр-міністра України здійснюється на засіданні Верховної Ради більшістю від конституційного складу парламенту. Про це Верховна Рада приймає постанову.
Після сформування Уряду наступним логічним кроком у побудові взаємовідносин між Верховною Радою України і Кабінетом Міністрів України є схвалення Програми діяльності останнього. Ця Програма подається до Верховної Ради у місячний строк після створення уряду. Її схвалення є своєрідним висловленням довіри особі Прем’єр-міністра та діючому складу уряду, а також гарантією стабільної діяльності Кабінету протягом визначеного часу, оскільки впродовж року після схвалення Програми Верховною Радою не може розглядатися питання про відповідальність Уряду. Проте подібне схвалення запланованої діяльності Кабінету Міністрів не супроводжується взяттям Верховною Радою на себе зобов’язань щодо сприяння виконанню затвердженої програми дій шляхом законотворчої діяльності у відповідному напрямі. Тому ініціювання питання вотуму довіри являє собою “зброю” лише в руках парламенту і не перетворюється на дієвий засіб “тиску” уряду на законодавчий орган через відсутність взаємної відповідальності.
Протягом строку повноважень Кабінету Міністрів України основними інструментами впливу Верховної Ради на діяльність Уряду є здійснення парламентського контролю у вигляді депутатських запитів, регулярних звітів Кабінету Міністрів, контрольної діяльності комітетів Верховної Ради та бюджетного контролю.
Так, Кабінет Міністрів України не менш ніж один раз на рік звітує про свою роботу перед Верховною Радою, подаючи їй звіт у 45-денний строк після закінчення календарного року. Верховна Рада за пропозицією Голови Верховної Ради, або не менш як трьох комітетів, або не менш як 1/5 частини депутатів від їх фактичної кількості може в будь-який час прийняти рішення про позачерговий звіт Кабінету Міністрів про його роботу в цілому чи з окремих питань діяльності. Щорічний звіт Кабінету Міністрів про його діяльність не пізніш як за 15 днів до розгляду на засіданні Верховної Ради передається комітетам Верховної Ради, а також поширюється серед депутатів, а позачерговий – за 3 дні.
Звіт про роботу Кабінету Міністрів на засіданні Верховної Ради робить Прем’єр-міністр України або Перший віце-прем’єр-міністр, якщо розглядається звіт про діяльність Уряду в цілому, або один із віце-прем’єр-міністрів, коли Уряд звітує з окремих питань діяльності. Після заслуховування звіту Кабінету Міністрів та співдоповідей комітетів Верховної Ради проводиться його обговорення. За підсумками обговорення звіту Верховна Рада приймає відповідну постанову. У випадках, коли діяльність Кабінету Міністрів буде визнана незадовільною, Верховна Рада може висловити недовіру Прем’єр-міністру України, окремим членам Кабінету Міністрів або Уряду України в цілому, що тягне за собою їх відставку. Так само Верховна Рада здійснює контроль і за діяльністю окремих членів Уряду.
До традиційних форм парламентського контролю за діяльністю органів виконавчої влади відносять постійні і спеціальні комітети (комісії). Так, комітети Верховної Ради України вивчають доцільність та ефективність дій Уряду, інших органів державної виконавчої влади, їх посадових осіб у питаннях, віднесених до компетенції комітетів, готують та подають відповідні висновки на розгляд Верховної Ради. Комітети під час попереднього обговорення кандидатур посадових осіб, які відповідно до Конституції та законів України обираються, призначаються або затверджуються Верховною Радою, а також при здійсненні своїх контрольних функцій можуть приймати обов’язкові для розгляду відповідними органами та посадовими особами рішення щодо невідповідності окремих керівників займаним посадам, а також ставити питання про їх відповідальність за порушення законодавства чи несумлінне виконання службових обов’язків. Комітети під час здійснення своїх функцій мають право в порядку контролю за додержанням Конституції і законів України, інших правових актів, прийнятих Верховною Радою, контролю за законністю, економністю та ефективністю витрат, що здійснюються з державного бюджету, заслуховувати Першого віце-прем’єр-міністра, віце-прем’єр-міністрів, міністрів України, керівників державних комітетів, відомств. На пропозицію комітету керівники цих органів зобов’язані прибути на її засідання та дати роз’яснення щодо питань, які розглядаються цим комітетом у порядку виконання контрольних повноважень. Комітети мають право вносити пропозиції щодо заслуховування на сесії Верховної Ради звіту Кабінету Міністрів про його роботу в цілому або з окремих питань, а також звітів керівників міністерств та відомств.
Іншою важливою формою контролю законодавчого органу над виконавчою владою є проведення Дня Уряду у Верховній Раді. Він проводиться з метою регулярного інформування народних депутатів та громадян України щодо актуальних питань соціально-економічного розвитку, внутрішньої і зовнішньої політики держави, про стан додержання Кабінетом Міністрів України вимог Конституції, виконання законів, постанов Верховної Ради, вироблення пропозицій щодо правового врегулювання діяльності Уряду, центральних і місцевих органів виконавчої та судової влади, органів місцевого самоврядування і пропозицій щодо зміни чинного законодавства, його доповнення та підготовки проектів законодавчих актів.
Згідно з Положенням про “День Уряду України” у Верховній Раді України, затвердженим Постановою Верховної Ради від 1.02.1996 р. №23/96, визначення тематики Днів Уряду та комітетів, функціональна спрямованість яких пов’язана з цією тематикою, здійснюється Верховною Радою не пізніш як за 10 робочих днів до проведення чергового Дня Уряду. При цьому кількість тематичних питань обмежена до двох. День Уряду проводиться на пленарних засіданнях Верховної Ради щомісяця кожного другого вівторка. У Дні Уряду беруть участь члени Кабінету Міністрів, а в разі необхідності – керівники інших центральних та місцевих органів державної виконавчої влади.
Ініціаторами розгляду окремих проблем можуть виступати Верховна Рада, Президент, комітети Верховної Ради, депутатські фракції і групи, народні депутати України, Уповноважений Верховної Ради з прав людини та Кабінет Міністрів. Особи та органи, визначені як можливі ініціатори розгляду питань, подають у письмовій формі свої запитання до “Дня Уряду України” до відповідних комітетів Верховної Ради або депутатських фракцій і груп. Запитання подаються відповідно до визначеної тематики й мають стосуватися компетенції Кабінету Міністрів та інших центральних органів державної виконавчої влади. Комітет, депутатська фракція і група формують запитання з кожної проблеми визначеної тематики “Дня Уряду України” та передають їх до Секретаріату Верховної Ради не пізніш як за 7 робочих днів до його проведення. При цьому з метою найбільш оптимальної організації обговорення діяльності Кабінету Міністрів встановлюється обмеження кількості поданих запитань для депутатських груп і фракцій. Їх представники можуть поставити лише по одному запитанню. Особисті звернення позафракційних народних депутатів до відповідних посадових осіб з проханням розкрити на Дні Уряду запропоновану проблему у письмовій формі подаються до Секретаріату Верховної Ради не пізніш як за 7 робочих днів до проведення Дня Уряду. Усі подані запитання зводяться Секретаріатом Верховної Ради в єдиний блок і передаються до Кабінету Міністрів не пізніш як за 5 робочих днів до проведення Дня Уряду.
Під час проведення Дня Уряду після п’ятнадцятихвилинного інформування народних депутатів Прем’єр-міністр України або визначений ним член Кабінету Міністрів чи керівник відповідного центрального органу виконавчої влади відповідає на подані запитання згідно з тематикою Дня Уряду. Для відповідей на запитання відводиться 30 хвилин. Важливим при цьому є те, що не проводяться дебати із наданих відповідей і не допускаються коментарі з цього приводу. Після відповідей на запитання, що надійшли на адресу Кабінету Міністрів, Прем’єр-міністр та інші визначені Прем’єр-міністром представники Уряду протягом не менш, ніж однієї години відповідають на усні запитання народних депутатів відповідно до проблематики, яка розглядається на Дні Уряду. Для уточнення запитань і відповідей представникам комітетів, функціональна спрямованість діяльності яких пов’язана з визначеною тематикою Дня Уряду, може надаватися до 5 хвилин. Протягом наступних 20 хвилин можуть проводитися дебати, а пізніше – обговорення визначеної теми.
Політична та правова природа Дня Уряду, який проходить у вигляді запитань народних депутатів, відповідей представників Кабінету Міністрів та дебатів з визначених питань, знаходить свій вираз у його конкретних наслідках та результатах. Після обговорення кожного питання Верховна Рада може прийняти окрему постанову в порядку здійснення контролю за діяльністю Кабінету Міністрів, внести пропозицію Уряду, його членам, або звернутися до Президента України з відповідними висновками і пропозиціями щодо персональної відповідальності окремих членів Кабінету Міністрів України. і хоча Положення про “День Уряду України” у Верховній Раді України не передбачає висловлення недовіри Кабінету Міністрів у повному складі чи окремим його членам, очевидно, таке питання може бути ініційоване за результатами обговорення діяльності Уряду у загальному порядку.
Крім того, обговорення, яке проводиться після відповіді представників Кабінету Міністрів на поставлені письмові й усні запитання, має на меті вироблення пропозицій щодо внесення змін до чинної нормативно-правової бази, яка регламентує обговорювану проблему. У результаті цього обговорення Уряду можуть бути надані доручення щодо розробки проектів нормативно-правових актів, подальшого дослідження розглянутої проблематики, а також може бути визначена дата повторного обговорення теми.
Окреме, виняткове місце у системі взаємовідносин Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України посідає повноваження Парламенту з притягнення Уряду (або деяких його членів) до політичної відповідальності. Це питання розглядається Верховною Радою за пропозицією не менш як однієї третини народних депутатів України від її конституційного складу. За результатами розгляду Парламент може прийняти резолюцію недовіри Кабінету Міністрів конституційною більшістю голосів. Голосування Постанови Верховної Ради про висловлення довіри чи недовіри проводиться поіменно. Обмеженням цього парламентського права, крім згаданого вже мораторію на розгляд питання про відповідальність Уряду протягом року після затвердження Програми його діяльності, є також заборона використовувати його більше одного разу протягом однієї чергової сесії.

Уряд Ющенка у голосуваннях Верховної Ради України

22 грудня 1999 року Верховна Рада України надала згоду на призначення Ющенка В.А. Прем’єр-міністром України. Наведені нижче дані ілюструють підтримку, яку діючий Прем’єр здобув на початку своєї діяльності.

Результати поіменного голосування Постанови про надання згоди на призначення Ющенка В.А. Прем’єр-міністром України

За:296 Проти:12 Утрималось:4 Не голосувало:4 Всього:316

Не входять до складу фракцій
Кількість депутатів: 19

Бродський М.Ю. За Мартинюк А.І. Не гол. Суслов В.І. За
Васильєв Г.А. За Матвієнко А.С. За Ткаченко О.М. За
Гурвіц Е.Й. За Медведчук В.В. За Ткачук В.А. За
Жердицький В.Ю. За Онуфрійчук М.Я. За Тягнибок О.Я. За
Кушніров М.О. За Подгорний С.П. За Чайка В.В. За
Лєщинський О.О. За Сахно Ю.П. За
Мангул А.І. За Ситник К.М. За

За:18 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:1 Відсутні:0

Фракція Комуністичної партії України
Кількість депутатів: 115

Абрамов Ф.М. Відс. Красняков Є.В. Відс. Пхиденко С.С. Відс.
Александровська А.О. Відс. Круценко В.Я. Відс. Роєнко В.Г. Відс.
Анастасієв В.О. Відс. Крючков Г.К. Відс. Самойлик К.С. Відс.
Аніщук В.В. Відс. Кузнєцов П.С. Відс. Сизенко Ю.П. Відс.
Аннєнков Є.І. Відс. Кухарчук М.А. Відс. Симоненко П.М. Відс.
Бабурін О.В. Відс. Кучеренко В.М. Відс. Синенко С.І. Відс.
Баулін П.Б. Відс. Кушнір О.Д. Відс. Сімонов В.Д. Відс.
Бережний В.Г. Відс. Лантух В.І. Відс. Сінченко С.Г. Відс.
Бондарчук О.В. Відс. Левченко А.І. Відс. Сіренко В.Ф. Відс.
Борщевський В.В. Відс. Лешан Е.А. Відс. Снігач А.П. Відс.
Буждиган П.П. Відс. Лісогорський О.І. Відс. Сокерчак В.М. Відс.
Буйко Г.В. Відс. Малєвський О.Т. Відс. Соломатін Ю.П. Відс.
Василенко А.С. Відс. Марамзін Ф.А. Відс. Старинець О.Г. Відс.
Ведмідь А.П. Відс. Мармазов Є.В. Відс. Степура В.С. Відс.
Власов В.Д. Відс. Масенко О.М. Відс. Стрижко Л.П. Відс.
Гінзбург О.П. Відс. Матвєєв В.Г. Відс. Строгов А.Н. Відс.
Гмиря С.П. Відс. Матвєєв В.Й. Відс. Танасов С.І. Відс.
Голуб О.В. Відс. Мигович І.І. Відс. Терещук В.В. Відс.
Грачов О.О. Відс. Мироненко В.А. Відс. Тищенко П.В. Відс.
Гуренко С.І. Відс. Мішура В.Д. Відс. Тіщенко О.В. Відс.
Дайнеко Л.І. Відс. Моісеєнко В.М. Відс. Тропін В.І. Відс.
Долженко Г.П. Відс. Молчанов Б.Я. Відс. Федоренко Л.П. Відс.
Доманський А.І. Відс. Морозов А.П. Відс. Хара В.Г. Відс.
Донченко Ю.Г. Відс. Наливайко А.М. Відс. Хмельовий А.П. Відс.
Дорогунцов С.І. Відс. Олійник Б.І. Відс. Хунов А.І. Відс.
Драголюнцев А.Д. Відс. Оплачко В.М. Відс. Цибенко П.С. Відс.
Єськов В.А. Відс. Охріменко К.О. Відс. Чекалін В.М. Відс.
Єщенко В.М. Відс. Панасовський О.Г. Відс. Черенков О.П. Відс.
Жежук Н.С. Відс. Парубок О.Н. Відс. Чернічко О.М. Відс.
Заклунна В.Г. Відс. Пасечна Л.Я. Відс. Чивюк М.В. Відс.
Зачосов В.О. Відс. Пасєка М.С. Відс. Чичканов С.В. Відс.
Звонарж А.Ю. Відс. Пейгалайнен А.В. Відс. Чичков В.М. Відс.
Кирил В.О. Відс. Петренко Д.Д. Відс. Штепа В.Д. Не гол.
Кириченко М.О. Відс. Петров В.Б. Відс. Штепа Н.П. Відс.
Клочко М.О. Відс. Писаренко А.А. Відс. Юхимець О.Ф. Відс.
Кожевніков Б.М. Відс. Понеділко В.І. Відс. Яковенко О.М. Відс.
Корнійчук І.В. Відс. Пономаренко Г.Г. Відс. Яценко В.М. Відс.
Кочерга В.Г. Відс. Попов Г.Д. Відс.
Кравченко М.В. Відс. Пустовойтов В.С. Відс.

За:0 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:1 Відсутні:114

Фракція Українського Народного Руху
Кількість депутатів: 27

Альошин В.Б. За Кириленко В.А. За Слободян О.В. За
Асадчев В.М. За Кожин Б.Б. За Тарасюк І.Г. За
Бойко Б.Ф. За Костенко Ю.І. За Федорин Я.В. За
Бойчук І.В. За Кулик О.В. За Філіпчук Г.Г. За
Гудима О.М. За Лавринович О.В. За Червоній В.М. За
Джоджик Я.І. За Манчуленко Г.М. За Черняк В.К. За
Драч І.Ф. За Мовчан П.М. За Чубаров Р.А. За
Жовтяк Є.Д. За Полюхович І.П. За Шевченко В.Ф. За
Заєць І.О. За Проценко В.В. За Юхновський І.Р. За

За:27 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:0 Відсутні:0

Фракція Соціалістичної партії України,
Кількість депутатів: 23

Бокий І.С. За Місюра В.Я. Відс. Сінько В.Д. За
Вінський Й.В. Відс. Мороз О.О. Утрим. Станков А.К. Відс.
Зубов В.С. За Мусієнко І.М. Не гол. Степанов М.В. Проти
Квятковський І.В. За Мухін В.В. Утрим. Цушко В.П. За
Кіяшко С.М. Відс. Ніколаєнко С.М. Відс. Чиж І.С. За
Лавриненко М.Ф. За Покотило Н.О. Відс. Шеховцов О.Д. Утрим.
Макеєнко В.В. За Потімков С.Ю. За Ющик О.І. За
Марковська Н.С. Утрим. Семенюк В.П. Відс.

За:10 Проти:1 Утрималось:4 Не голосувало:1 Відсутні:7

Фракція Партії зелених України
Кількість депутатів: 17

Бєлоусова І.А. За Кривошея С.В. За Рябченко О.В. За
Гаврилов І.О. За Курикін С.І. За Самойленко Ю.І. За
Діброва В.Г. За Москвін С.О. За Фіалковський В.О. За
Кирюшин І.В. За Павленко С.Г. За Хмельницький В.І. За
Кононов В.М. За Поліщук О.В. За Шевчук О.Б. За
Костржевський Д.Б. За Рись С.М. За

За:17 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:0 Відсутні:0

Фракція Народно-демократичної партії
Кількість депутатів: 28

Балашов Г.В. За Кінах А.К. За Салигін В.В. За
Бандурка О.М. За Ковалко М.П. За Семиноженко В.П. За
Безсмертний Р.П. За Кононенко Ю.С. За Супрун Л.П. За
Борзих О.І. За Крук Ю.Б. За Хорошковський В.І. За
Єхануров Ю.І. За Ларін С.М. За Черновецький Л.М. За
Журавський В.С. За Мартиненко М.В. За Шевчук С.В. За
Зарубінський О.О. За Мельник П.В. За Шмаров В.М. За
Карпов О.М. За Петров О.В. За Юшко І.О. За
Кафарський В.І. За Плющ І.С. За
Кириченко С.О. За Подобєдов С.М. За

За:28 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:0 Відсутні:0

Фракція “Громада”
Кількість депутатів: 14

Гадяцький Л.М. За Константинов Е.С. За Смірнов Є.Л. Проти
Донець Н.Г. За Лазаренко П.І. Відс. Чобіт Д.В. За
Єльяшкевич О.С. За Омеліч В.С. За Шишкін В.І. За
Задорожна Т.А. За Павловський М.А. За Шушкевич В.Г. За
Кармазін Ю.А. За Плютинський В.А. За

За:12 Проти:1 Утрималось:0 Не голосувало:0 Відсутні:1

Фракція Прогресивної соціалістичної партії України
Кількість депутатів: 14

Безугла Л.Я. Проти Мазур О.А. Проти Сидорчук М.Ю. Проти
Вітренко Н.М. Проти Малолітко І.Ф. Проти Стоженко В.Я. За
Єльчанінов В.С. За Марченко В.Р. Проти Тихонов С.А. За
Квят В.П. За Романчук П.М. Проти Чародєєв О.В. Проти
Лимар Н.О. Проти Савенко М.М. Проти

За:4 Проти:10 Утрималось:0 Не голосувало:0 Відсутні:0

Фракція Соціал-демократичної партії України (об`єднаної)
Кількість депутатів: 37

Ананко Є.П. За Іщенко О.М. За Поляков С.В. За
Андресюк Б.П. За Ківалов С.В. За Попеску І.В. За
Арабаджи В.В. За Король В.М. За Порошенко П.О. За
Бабич В.Г. За Корчинський А.І. За Развадовський В.Й. За
Білас І.Г. За Костицький В.В. За Сігал Є.Я. За
Волковський А.П. За Кравчук Л.М. За Стоян О.М. За
Губський Б.В. За Кремень В.Г. За Суркіс Г.М. За
Дворкіс Д.В. Відс. Литвак О.М. За Франчук А.Р. За
Жовтіс О.І. За Мельнічук С.І. За Франчук І.А. За
Заєць В.В. За Мокроусов А.О. За Череп В.І. За
Заплатинський В.М. За Песоцький М.Ф. За Шуфрич Н.І. За
Зінченко О.О. За Пилипчук І.М. За
Іщенко О.І. За Плужніков І.О. За

За:36 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:0 Відсутні:1

Група “Незалежні”
Кількість депутатів: 13

Агафонов М.І. За Ковач М.М. За Ржавський О.М. За
Головатий С.П. За Марчук Є.К. За Трофименко Л.С. За
Горбачов В.С. За Омельченко Г.О. За Чубатенко О.М. За
Гошовська В.А. За Пересунько С.І. За
Єрмак А.В. За Раханський А.В. За

За:13 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:0 Відсутні:0

Фракція Селянської партії України
Кількість депутатів: 15

Баранчик І.І. За Друзюк С.О. За Мороз А.М. Відс.
Довганчин Г.В. Не гол. Іванов В.Г. Відс. Петренко В.О. Відс.
Довгань К.В. За Кирильчук Є.І. За Райковський Б.С. Відс.
Довгань С.В. За Коломойцев В.Е. За Туш М.Н. Відс.
Дроботов А.І. За Кондратенко А.І. Відс. Шпігало В.Є. За

За:8 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:1 Відсутні:6

Фракція партії “Реформи і Порядок”-“Реформи-Конгрес”
Кількість депутатів: 15

Беспалий Б.Я. За Коліушко І.Б. За Стецьків Т.С. За
Бондаренко В.Д. За Литюк А.І. За Стецько Я.Й. За
Ємець О.І. За Осташ І.І. За Терьохін С.А. За
Жир О.О. За Пинзеник В.М. За Філенко В.П. За
Зварич Р.М. За Ратушний М.Я. За Цехмістренко В.Г. За

За:15 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:0 Відсутні:0

Група “Відродження регіонів”
Кількість депутатів: 33

Абдуллін О.Р. За Данильчук О.Ю. За Насалик І.С. За
Акопян В.Г. За Діяк І.В. За Нечипорук В.П. За
Антоньєва Г.П. За Жеваго К.В. За Пашковський Л.Б. За
Бортник В.Ф. За Задорожній О.В. За Рибак В.В. За
Буряк С.В. За Засуха Т.В. За Сацюк В.М. За
Ващук К.Т. За Звягільський Ю.Л. За Сопрун С.І. За
Волков О.М. За Козак Я.І. За Табачник Д.В. За
Гавриш С.Б. За Кощинець В.В. За Ткаленко І.І. За
Гаркуша О.М. За Кучеренко О.Ю. За Ткачук В.М. За
Гуров В.М. За Марченко О.А. За Фурдичко О.І. За
Гусак Л.Г. За Матвієнков С.А. За Чаговець В.М. За

За:33 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:0 Відсутні:0

Фракція Народного Руху України
Кількість депутатів: 16

Бондаренко О.Ф. За Коваль В.С. За Удовенко Г.Й. За
Глухівський Л.Й. За Косів М.В. За Чорноволенко О.В. За
Григорович Л.С. За Костинюк Б.І. За Шепа В.В. За
Джемілев М.. За Креч Е.Е. За Шмідт Р.М. За
Кендзьор Я.М. За Криворучко Ю.З. За
Ключковський Ю.Б. За Танюк Л.С. За

За:16 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:0 Відсутні:0

Фракція “Батьківщина”
Кількість депутатів: 32

Алексєєв В.Г. За Кириленко І.Г. За Пухкал О.Г. За
Альохін В.І. За Кірімов І.З. За Ременюк О.І. За
Білик А.Г. За Косаківський Л.Г. За Сас С.В. За
Білорус О.Г. За Куньов І.П. За Сафронов С.О. За
Білоус А.О. За Левцун В.І. За Сушкевич В.М. За
Блохін О.В. За Мартиновський В.П. За Тимошенко Ю.В. За
Борзов В.П. За Мельников О.Б. За Толочко П.П. За
Габер М.О. За Мичко М.І. За Турчинов О.В. За
Гнатюк Д.М. За Настенко О.А. За Черненко В.Г. За
Гуцол М.В. За Онопенко В.В. Відс. Юхновський О.І. За
Давидов В.В. За Правденко С.М. За

За:31 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:0 Відсутні:1

Група “Трудова Україна”
Кількість депутатів: 28

Богатиренко А.А. За Костусєв О.О. За Спіженко Ю.П. За
Богословська І.Г. За Лютікова І.І. За Устенко П.І. За
Горбатов В.М. За Мазуренко В.І. За Чікал А.В. За
Дашутін Г.П. За Миримський Л.Ю. За Чукмасов С.О. За
Деркач А.Л. За Новик А.М. За Шаров І.Ф. За
Єдін О.Й. За Пінчук В.М. За Шпак О.Г. За
Іванов С.А. За Ромовська З.В. За Шпиг Ф.І. За
Іоффе Ю.Я. За Свирида О.М. За Янковський М.А. За
Кондратевський С.М. За Сергієнко О.І. За
Коновалюк В.І. За Сирота М.Д. За

За:28 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:0 Відсутні:0

Схематичне зображення результатів голосування 22 грудня 1999 року

  Логічним продовженням підтримки Уряду В.А.Ющенка з боку парламенту стало схвалення Програми його діяльності 6 квітня 2000 року.

Результати поіменного голосування Постанови про Програму діяльності Кабінету Міністрів України

За:261 Проти:103 Утрималось:5 Не голосувало:20 Всього:389

Не входять до складу фракцій
Кількість депутатів: 49

Агафонов М.І. За Лазаренко П.І. Відс. Сахно Ю.П. За
Безугла Л.Я. Відс. Лєщинський О.О. Відс. Сидорчук М.Ю. Відс.
Бойчук І.В. За Лимар Н.О. Відс. Ситник К.М. За
Бродський М.Ю. Відс. Литюк А.І. За Смірнов Є.Л. Проти
Вітренко Н.М. Відс. Мазур О.А. Відс. Старинець О.Г. Проти
Гавриш С.Б. Не гол. Малолітко І.Ф. Відс. Ткаченко О.М. Відс.
Гадяцький Л.М. За Мартинюк А.І. Проти Ткачук В.А. Не гол.
Головатий С.П. Відс. Марченко В.Р. Відс. Тягнибок О.Я. Відс.
Гурвіц Е.Й. Відс. Матвієнко А.С. За Філіпчук Г.Г. За
Єльяшкевич О.С. Відс. Медведчук В.В. За Чайка В.В. Відс.
Єрмак А.В. Утрим. Омельченко Г.О. За Чародєєв О.В. Проти
Жердицький В.Ю. За Плющ І.С. За Чиж І.С. Відс.
Кармазін Ю.А. За Подгорний С.П. За Чобіт Д.В. Не гол.
Коломойцев В.Е. За Потімков С.Ю. Утрим. Шишкін В.І. За
Кушніров М.О. За Проценко В.В. За Штепа В.Д. Утрим.
Лавриненко М.Ф. За Ржавський О.М. За
Лавринович О.В. За Романчук П.М. Відс.

За:21 Проти:4 Утрималось:3 Не голосувало:3 Відсутні:18

Фракція Комуністичної партії України
Кількість депутатів: 115

Абрамов Ф.М. Проти Красняков Є.В. Проти Пустовойтов В.С. Проти
Александровська А.О. Проти Круценко В.Я. Проти Пхиденко С.С. Проти
Анастасієв В.О. Проти Крючков Г.К. Проти Райковський Б.С. Проти
Аніщук В.В. Проти Кузнєцов П.С. Проти Роєнко В.Г. Проти
Аннєнков Є.І. Проти Кухарчук М.А. Проти Самойлик К.С. Проти
Бабурін О.В. Проти Кучеренко В.М. Проти Сизенко Ю.П. Проти
Баулін П.Б. Проти Кушнір О.Д. Проти Симоненко П.М. Не гол.
Бережний В.Г. Проти Лантух В.І. Проти Сімонов В.Д. Проти
Бондарчук О.В. Проти Левченко А.І. Проти Сінченко С.Г. Проти
Борщевський В.В. Проти Лешан Е.А. Проти Сіренко В.Ф. Проти
Буждиган П.П. Проти Лісогорський О.І. Проти Снігач А.П. Проти
Буйко Г.В. Не гол. Малєвський О.Т. Проти Сокерчак В.М. Проти
Василенко А.С. Проти Марамзін Ф.А. Проти Соломатін Ю.П. Не гол.
Ведмідь А.П. Проти Мармазов Є.В. Відс. Степура В.С. Проти
Власов В.Д. Проти Масенко О.М. Проти Стрижко Л.П. Відс.
Гінзбург О.П. Проти Матвєєв В.Г. Проти Строгов А.Н. Проти
Гмиря С.П. Проти Матвєєв В.Й. Проти Танасов С.І. Проти
Голуб О.В. Проти Мигович І.І. Проти Терещук В.В. Не гол.
Грачов О.О. Проти Мироненко В.А. Проти Тищенко П.В. Проти
Гуренко С.І. Проти Мішура В.Д. Проти Тіщенко О.В. Проти
Дайнеко Л.І. Проти Моісеєнко В.М. Проти Тропін В.І. Проти
Долженко Г.П. Проти Молчанов Б.Я. Не гол. Туш М.Н. Не гол.
Доманський А.І. Проти Мороз А.М. Проти Федоренко Л.П. Проти
Донченко Ю.Г. Проти Морозов А.П. Проти Хара В.Г. Проти
Дорогунцов С.І. Не гол. Наливайко А.М. Не гол. Хмельовий А.П. Проти
Драголюнцев А.Д. Проти Олійник Б.І. Відс. Хунов А.І. Проти
Єськов В.А. Проти Оплачко В.М. Проти Цибенко П.С. Проти
Єщенко В.М. Проти Охріменко К.О. Не гол. Чекалін В.М. Проти
Жежук Н.С. Проти Панасовський О.Г. Проти Черенков О.П. Не гол.
Заклунна В.Г. Проти Парубок О.Н. Проти Чернічко О.М. Проти
Зачосов В.О. Проти Пасечна Л.Я. Проти Чивюк М.В. Проти
Іванов В.Г. Проти Пасєка М.С. Проти Чичканов С.В. Проти
Кирил В.О. Проти Пейгалайнен А.В. Проти Чичков В.М. Проти
Клочко М.О. Не гол. Петренко В.О. Проти Штепа Н.П. Проти
Кожевніков Б.М. Проти Петренко Д.Д. Проти Юхимець О.Ф. Проти
Кондратенко А.І. Відс. Петров В.Б. Проти Яковенко О.М. Проти
Корнійчук І.В. Проти Понеділко В.І. Проти Яценко В.М. Відс.
Кочерга В.Г. Не гол. Пономаренко Г.Г. Проти
Кравченко М.В. Проти Попов Г.Д. Відс.

За:0 Проти:97 Утрималось:0 Не голосувало:12 Відсутні:6

Фракція Українського Народного Руху
Кількість депутатів: 21

Альошин В.Б. За Кожин Б.Б. За Слободян О.В. За
Асадчев В.М. За Костенко Ю.І. За Тарасюк І.Г. За
Білас І.Г. За Кулик О.В. За Федорин Я.В. За
Гудима О.М. За Манчуленко Г.М. За Червоній В.М. За
Джоджик Я.І. За Мовчан П.М. За Черняк В.К. За
Жовтяк Є.Д. За Полюхович І.П. За Шевченко В.Ф. За
Кириленко В.А. За Ратушний М.Я. За Юхновський І.Р. За

За:21 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:0 Відсутні:0

Фракція Соціалістичної партії України,
Кількість депутатів: 19

Бокий І.С. Відс. Мороз О.О. Не гол. Станков А.К. За
Вінський Й.В. Відс. Мусієнко І.М. Відс. Степанов М.В. Відс.
Зубов В.С. Відс. Мухін В.В. Відс. Цушко В.П. За
Квятковський І.В. Утрим. Ніколаєнко С.М. Відс. Шеховцов О.Д. Відс.
Макеєнко В.В. За Покотило Н.О. Відс. Ющик О.І. Відс.
Марковська Н.С. Відс. Семенюк В.П. Відс.
Місюра В.Я. Відс. Сінько В.Д. Відс.

За:3 Проти:0 Утрималось:1 Не голосувало:1 Відсутні:14

Фракція Партії зелених України
Кількість депутатів: 17

Бєлоусова І.А. За Кривошея С.В. За Рись С.М. За
Гаврилов І.О. За Крук Ю.Б. За Рябченко О.В. За
Діброва В.Г. За Курикін С.І. Відс. Самойленко Ю.І. За
Єльчанінов В.С. За Москвін С.О. За Хазан В.Б. За
Кирюшин І.В. За Павленко С.Г. За Хмельницький В.І. За
Кононов В.М. За Поліщук О.В. За

За:16 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:0 Відсутні:1

Фракція Народно-демократичної партії
Кількість депутатів: 24

Балашов Г.В. За Кириченко С.О. Відс. Петров О.В. За
Бандурка О.М. За Кінах А.К. За Салигін В.В. За
Безсмертний Р.П. За Ковалко М.П. За Супрун Л.П. За
Борзих О.І. За Кононенко Ю.С. За Хорошковський В.І. За
Журавський В.С. Відс. Костржевськй Д.Б. За Черновецький Л.М. За
Зарубінський О.О. За Ларін С.М. За Чукмасов С.О. За
Карпов О.М. За Мартиненко М.В. За Шевчук С.В. За
Кафарський В.І. За Мельник П.В. За Юшко І.О. За

За:22 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:0 Відсутні:2

Фракція Соціал-демократичної партії України (об`єднаної)
Кількість депутатів: 34

Ананко Є.П. За Іщенко О.М. За Сігал Є.Я. За
Андреічев О.А. За Квят В.П. За Суркіс Г.М. За
Андресюк Б.П. За Ківалов С.В. За Суслов В.І. Утрим.
Бабич В.Г. За Костицький В.В. Відс. Фесенко К.Г. За
Волковський А.П. За Кравчук Л.М. За Фіалковський В.О. Відс.
Губський Б.В. За Мельнічук С.І. За Франчук А.Р. За
Дворкіс Д.В. За Мокроусов А.О. За Франчук І.А. За
Жовтіс О.І. За Онуфрійчук М.Я. За Череп В.І. За
Заєць В.В. За Песоцький М.Ф. За Шуфрич Н.І. За
Заплатинський В.М. За Пилипчук І.М. За Шушкевич В.Г. За
Зінченко О.О. Не гол. Плужніков І.О. За
Іщенко О.І. За Поляков С.В. За

За:30 Проти:0 Утрималось:1 Не голосувало:1 Відсутні:2

Фракція партії “Реформи і Порядок”-“Реформи-Конгрес”
Кількість депутатів: 14

Беспалий Б.Я. За Коліушко І.Б. За Терьохін С.А. За
Бондаренко В.Д. За Осташ І.І. За Філенко В.П. За
Ємець О.І. За Пинзеник В.М. За Цехмістренко В.Г. За
Жеваго К.В. За Стецьків Т.С. За Чубаров Р.А. За
Жир О.О. За Стецько Я.Й. За

За:14 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:0 Відсутні:0

Група “Відродження регіонів”
Кількість депутатів: 36

Абдуллін О.Р. Відс. Задорожній О.В. За Рибак В.В. За
Акопян В.Г. За Засуха Т.В. За Сацюк В.М. За
Антоньєва Г.П. За Звягільський Ю.Л. За Сопрун С.І. За
Бортник В.Ф. За Козак Я.І. За Стоженко В.Я. За
Буряк С.В. За Кощинець В.В. За Табачник Д.В. Відс.
Ващук К.Т. За Кучеренко О.Ю. За Тихонов С.А. За
Волков О.М. Не гол. Марченко О.А. За Ткаленко І.І. За
Горбатов В.М. За Матвієнков С.А. За Ткачук В.М. За
Гуров В.М. Відс. Насалик І.С. За Трофименко Л.С. За
Гусак Л.Г. За Нечипорук В.П. За Устенко П.І. За
Данильчук О.Ю. Відс. Пашковський Л.Б. За Фурдичко О.І. За
Діяк І.В. За Подобєдов С.М. За Чаговець В.М. За

За:31 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:1 Відсутні:4

Фракція Народного Руху України
Кількість депутатів: 18

Бойко Б.Ф. За Кендзьор Я.М. За Криворучко Ю.З. За
Бондаренко О.Ф. За Ключковський Ю.Б. За Кульчинський М.Г. За
Глухівський Л.Й. За Коваль В.С. За Танюк Л.С. За
Григорович Л.С. За Косів М.В. За Удовенко Г.Й. За
Джемілев М.. За Костинюк Б.І. За Чорноволенко О.В. За
Зварич Р.М. За Креч Е.Е. За Шепа В.В. За

За:18 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:0 Відсутні:0

Фракція “Батьківщина”
Кількість депутатів: 34

Алексєєв В.Г. За Константинов Е.С. За Развадовський В.Й. За
Альохін В.І. За Косаківський Л.Г. За Ременюк О.І. За
Білорус О.Г. За Куньов І.П. За Ромовська З.В. За
Білоус А.О. За Левцун В.І. За Сас С.В. За
Блохін О.В. За Литвак О.М. За Сафронов С.О. За
Борзов В.П. За Мельников О.Б. За Сушкевич В.М. За
Габер М.О. Відс. Мичко М.І. За Толочко П.П. За
Гнатюк Д.М. За Настенко О.А. За Турчинов О.В. За
Гуцол М.В. За Онопенко В.В. За Черненко В.Г. За
Давидов В.В. За Павловський М.А. За Юхновський О.І. За
Кирильчук Є.І. За Правденко С.М. За
Кірімов І.З. За Пухкал О.Г. За

За:33 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:0 Відсутні:1

Група “Трудова Україна”
Кількість депутатів: 38

Білик А.Г. За Іванов С.А. За Пінчук В.М. За
Богатиренко А.А. За Іоффе Ю.Я. За Раханський А.В. За
Богословська І.Г. За Кириченко М.О. За Савенко М.М. За
Васильєв Г.А. За Кондратевський С.М. За Свирида О.М. За
Горбачов В.С. За Коновалюк В.І. За Синенко С.І. За
Гошовська В.А. За Костусєв О.О. За Спіженко Ю.П. За
Дашутін Г.П. За Лютікова І.І. За Чікал А.В. За
Деркач А.Л. За Мазуренко В.І. За Шаров І.Ф. За
Донець Н.Г. За Мангул А.І. За Шпак О.Г. За
Друзюк С.О. За Миримський Л.Ю. За Шпиг Ф.І. За
Єдін О.Й. За Новик А.М. За Шпігало В.Є. За
Задорожна Т.А. За Омеліч В.С. За Янковський М.А. За
Звонарж А.Ю. За Пересунько С.І. За

За:38 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:0 Відсутні:0

Група “Солідарність”
Кількість депутатів: 21

Арабаджи В.В. За Ковач М.М. За Порошенко П.О. За
Баранчик І.І. За Король В.М. За Семиноженко В.П. Не гол.
Довганчин Г.В. За Корчинський А.І. За Сергієнко О.І. За
Довгань К.В. Проти Мартиновський В.П. За Сирота М.Д. За
Довгань С.В. Проти Писаренко А.А. Не гол. Стоян О.М. За
Дроботов А.І. Відс. Плютинський В.А. За Чубатенко О.М. За
Кіяшко С.М. Відс. Попеску І.В. Відс. Шмаров В.М. За

За:14 Проти:2 Утрималось:0 Не голосувало:2 Відсутні:3

Схематичне зображення результатів голосування 6 квітня 2000 року

***

     Незважаючи на значну підтримку кандидатури Прем’єр-міністра та Програми діяльності Кабінету Міністрів, у подальшому робота Уряду оцінювалася парламентом неоднозначно. Про це красномовно свідчать постанови, що були прийняті за результатами проведення Днів Уряду у Верховній Раді.

Дні Уряду у Верховній Раді (березень 2000 р. – березень 2001 р.)

14 березня 2000 року
Інформація Кабінету Міністрів України про дотримання правоохоронними органами України конституційних гарантій та законності в забезпеченні прав і свобод людини (Кравченко Ю.Ф.)


23 березня 2000 року прийнято Постанову Верховної Ради України “Про дотримання правоохоронними органами України конституційних гарантій та законності в забезпеченні прав і свобод людини” (5160-D), в якій зазначено, що Верховна Рада України постановляє:

  1. Інформацію Кабінету Міністрів України взяти до відома.
  2. Визнати, що криміногенна ситуація в державі за рівнем, змістом та негативними наслідками є складною, напруженою, нестабільною, загрожує національній безпеці України, гарантованим Конституцією України правам людини на життя, здоров’я, власність.
  3. Роботу Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Податкової міліції Державної податкової адміністрації України по захисту конституційних прав і свобод людини від злочинних посягань у процесі здійснення правоохоронної діяльності визнати недостатньою.
  4. Звернутися до Президента України з пропозицією про зміцнення кадрів Міністерства внутрішніх справ України і Служби безпеки України.
  5. Запропонувати Президенту України прискорити внесення на розгляд Верховної Ради України пропозицій щодо удосконалення загальної структури, чисельності Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України.
  6. Запропонувати Міністру внутрішніх справ України та Голові Служби безпеки України особисто організувати роботу по ефективному розслідуванню резонансних кримінальних справ щодо посягання на життя державних діячів, зокрема, народних депутатів України, а Генеральному прокурору України забезпечити нагляд за дотриманням законодавства, маючи на увазі, що професійне безсилля правоохоронних структур по цих справах дискредитує державу.
  7. Кабінету Міністрів України, з метою посилення соціального захисту працівників органів прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, Податкової адміністрації України та судів, забезпечення належних умов праці, винайти необхідні кошти та внести до 1 квітня 2000 року пропозиції до Державного бюджету України для здійснення необхідного матеріального та фінансового забезпечення правоохоронної діяльності, встановлення конкретних та дієвих соціальних гарантій працівникам правоохоронних органів.
  8. Контроль за виконанням цієї Постанови покласти на комітети Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією, з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.
Результати голосування: За:230 Проти:97 Утрималось:3 Не голосувало:63 Всього:393

Позафракційні
За:17 Проти:4 Утрималось:0 Не голосувало:10 Відсутні:20
Фракція Комуністичної партії України
За:1 Проти:83 Утрималось:0 Не голосувало:20 Відсутні:11
Фракція Українського Народного Руху
За:16 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:2 Відсутні:3
Фракція Соціалістичної партії України
За:0 Проти:8 Утрималось:0 Не голосувало:10 Відсутні:1
Фракція Партії зелених України
За:15 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:0 Відсутні:2
Фракція Народно-демократичної партії
За:21 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:1 Відсутні:2
Фракція Соціал-демократичної партії України (об`єднаної)
За:23 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:9 Відсутні:2
Фракція партії “Реформи і Порядок”-“Реформи-Конгрес”
За:12 Проти:0 Утрималось:1 Не голосувало:0 Відсутні:1
Група “Відродження регіонів”
За:29 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:6 Відсутні:1
Фракція Народного Руху України
За:17 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:0 Відсутні:0
Фракція “Батьківщина”
За:26 Проти:2 Утрималось:2 Не голосувало:4 Відсутні:0
Група “Трудова Україна”
За:33 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:0 Відсутні:3
Група “Солідарність”
За:20 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:1 Відсутні:0

11 квітня 2000 року
Інформація Кабінету Міністрів України про стан
виконання законодавства з питань охорони праці (Сахань І.Я.)


20 квітня 2000 року прийнято Постанову Верховної Ради України “Про інформацію Кабінету Міністрів України про стан виконання законодавства з питань охорони праці” (5247-D), в якій зазначено, що Верховна Рада України постановляє:

  1. Роботу Кабінету Міністрів України щодо виконання законодавства з питань охорони праці визнати недостатньою.
  2. Кабінету Міністрів України:
    • вжити дієвих заходів по забезпеченню пріоритету життя і здоров’я працівників по відношенню до результатів виробничої діяльності та створенню безпечних і нешкідливих умов праці на підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності;
    • здійснювати комплексне розв’язання завдань охорони праці. З цією метою прискорити розробку та впровадження Національної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2001-2005 роки та Програми розвитку виробництва засобів індивідуального захисту працюючих на 2001-2004 роки, в яких врахувати пропозиції, що були висловлені народними депутатами України під час проведення “Дня Уряду України” 11 квітня 2000 року;
    • забезпечити соціальний захист працівників і насамперед повне відшкодування особам шкоди, заподіяної нещасними випадками на виробництві та професійними захворюваннями, і передбачити додаткове виділення коштів з Державного бюджету України на 2000 рік по видатках “Кошти на виплату заборгованості з регресних позовів та одноразової допомоги по втраті професійної працездатності шахтарям та гірникам підприємств з підземного видобутку вугілля та залізної руди” за рахунок додаткових надходжень до Державного бюджету;
    • передбачити фінансування підготовчих заходів щодо реалізації Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” (1105-14 );
    • розглянути питання централізованого постачання вугільним шахтам засобів захисту від виробничого пилу органів дихання шахтарів;
    • посилити координацію діяльності державних органів з питань охорони праці та розглянути в установленому порядку питання про відновлення Державного комітету України по нагляду за охороною праці;
    • у термін до 1 грудня 2000 року внести на розгляд Верховної Ради України нову редакцію Закону України “Про охорону праці”, продовжити роботу щодо адаптації та гармонізації законодавства відповідно до Конвенцій Міжнародної організації праці, директив Європейського Союзу та Всесвітньої організації охорони здоров’я;
    • вирішити питання щодо підвищення мотивації праці державних інспекторів з нагляду за охороною праці та посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби.
  3. Рекомендувати Генеральній прокуратурі України разом з державними органами по нагляду за охороною праці забезпечити перевірку підприємств і організацій щодо охорони праці та притягнути до відповідальності осіб, винних у порушенні законодавства з питань охорони праці. Особливу увагу при проведенні перевірок приділити виробництвам і об’єктам з підвищеною небезпекою вугільної промисловості, приватним підприємствам.
  4. Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці здійснювати контроль за виконанням цієї Постанови.
Результати голосування: За:300 Проти:1 Утрималось:0 Не голосувало:102 Всього:403

Позафракційні
За:21 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:6 Відсутні:22
Фракція Комуністичної партії України
За:85 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:25 Відсутні:5
Фракція Українського Народного Руху
За:8 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:11 Відсутні:2
Фракція Соціалістичної партії України
За:0 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:17 Відсутні:1
Фракція Партії зелених України
За:15 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:1 Відсутні:1
Фракція Народно-демократичної партії
За:14 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:7 Відсутні:3
Фракція Соціал-демократичної партії України (об`єднаної)
За:29 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:4 Відсутні:1
Фракція партії “Реформи і Порядок”-“Реформи-Конгрес”
За:4 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:10 Відсутні:0
Група “Відродження регіонів”
За:27 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:7 Відсутні:2
Фракція Народного Руху України
За:18 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:0 Відсутні:0
Фракція “Батьківщина”
За:30 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:5 Відсутні:0
Група “Трудова Україна”
За:33 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:5 Відсутні:0
Група “Солідарність”
За:16 Проти:1 Утрималось:0 Не голосувало:4 Відсутні:0

13 червня 2000 року
Інформація Кабінету Міністрів України про стан виконання Закону України “Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві” та продовольчу безпеку України (Кириленко І.Г.)


22 червня 2000 року було прийнято Постанову Верховної Ради України “Про інформацію Кабінету Міністрів України про стан виконання Закону України “Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві” та продовольчу безпеку України” (5384-D), в якій зазначено, що Верховна Рада України постановляє:

  1. Відзначити, що невиконання Урядом важливих положень Закону України “Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві”, інших законодавчих актів щодо реального надання пріоритетності аграрній галузі, втрата традиційних зовнішніх ринків, незабезпеченість цінового паритету обміну сільськогосподарської та промислової продукції зумовило негативну тенденцію щорічного спаду виробництва сільськогосподарської продукції і зменшення виробничого потенціалу галузі, різкого зниження споживання основних видів продовольства на душу населення, занепаду соціальної сфери села, що в цілому знизило рівень продовольчої безпеки країни.
  2. Для досягнення стабілізації в агропромисловому комплексі рекомендувати Кабінету Міністрів України:
    • до 1 січня 2001 року розробити Програму розвитку аграрної галузі з визначенням напрямів і механізмів забезпечення нарощування обсягів виробництва сільського господарства в ринкових умовах і перетворення реформованих сільськогосподарських підприємств у прибуткові господарства, передбачивши окремо вирішення проблеми працевлаштування працівників, що вивільняються із сільськогосподарського виробництва в процесі реформування колективних підприємств;
    • разом з Національним банком України до 1 жовтня цього року розробити та запровадити систему довгострокового та короткострокового кредитування підприємств агропромислового комплексу;
    • у проекті Закону України про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2000 рік” та проектах державних бюджетів України на наступні роки передбачити:
      – спрямування коштів в сумі 450 млн. гривень у 2000 році і 700 млн. гривень у наступні роки, що надійдуть від сплати сільськогосподарськими товаровиробниками податку на додану вартість внаслідок скасування Указу Президента України від 2 грудня 1998 року N 1328/98 “Про підтримку сільськогосподарських товаровиробників”, на збільшення фінансування видатків аграрного сектора економіки, в першу чергу на виконання державних програм селекції у рослинництві, тваринництві та птахівництві, наукове забезпечення, а також на поповнення лізингового фонду;
      – збільшення резервного фонду Кабінету Міністрів України у 2000 році на 160 млн. гривень для використання їх на відшкодування сільськогосподарським товаровиробникам збитків, заподіяних цьогорічними заморозками та посухою;
      – кошти на забезпечення довгострокового кредитування виробництва та закупівлі сільськогосподарської техніки на лізинговій основі з метою становлення вітчизняної галузі сільськогосподарського машинобудування, а також кошти на дотування господарств на придбання техніки в обсязі до 30 відсотків її вартості, розробивши для цього відповідний механізм;
      – до кінця поточного року провести інвентаризацію об’єктів соціальної сфери села, визначити перелік тих об’єктів, будівництво яких необхідно завершити (або законсервувати) до 2004 року, передбачивши для цього в Державному бюджеті по роках відповідні кошти;
      – забезпечити цільове використання коштів, що надходять від плати за землю, відповідно до чинного законодавства;
      – посилити державний вплив на формування і функціонування продовольчого ринку та створення його інфраструктури, використавши матеріально-технічну базу Державної акціонерної компанії “Хліб України” та Державного комітету України по матеріальних резервах. Запровадити до кінця 2000 року механізм реалізації продовольства і матеріально-технічних ресурсів для потреб агропромислового комплексу через товарні біржі, забезпечивши скасування обмежень на рух продукції і скорочення послуг посередницьких структур, що послабить негативний вплив цінового диспаритету;
      – відновити фінансування державних централізованих капітальних вкладень у розмірі не менше одного відсотка від валового внутрішнього продукту, як передбачено законодавством, на зміцнення матеріально-технічної бази соціальної сфери села, забезпечення виконання державних програм по введенню в експлуатацію об’єктів соціальної інфраструктури, в тому числі об’єктів, що споруджуються у відповідності з Чорнобильською будівельною програмою. Розробити основні засади розвитку соціальної сфери села;
      – у місячний строк розробити механізм відшкодування правонаступникам реформованих колективних сільськогосподарських підприємств власних коштів, які використані в минулі роки на будівництво об’єктів соціальної інфраструктури у сільській місцевості;
      – у 2000 році завершити передачу об’єктів соціальної інфраструктури на баланс сільських і селищних рад та передбачити відповідні кошти на їх утримання при уточненні Державного бюджету України на 2000 рік та наступні роки;
      – до 1 вересня 2000 року підготувати відповідні законопроекти та нормативно-правові акти щодо розв’язання проблем боргів в агропромисловому комплексі;
      – до 1 листопада 2000 року розробити та подати на розгляд Верховної Ради України проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо соціального страхування селян в умовах запровадження приватної власності на землю та різних форм господарювання.
  3. Контроль за виконанням цієї Постанови покласти на Комітет Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.
Результати голосування: За:284 Проти:2 Утрималось:0 Не голосувало:89 Всього:375

Позафракційні
За:9 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:16 Відсутні:23
Фракція Комуністичної партії України
За:82 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:24 Відсутні:9
Фракція Українського Народного Руху
За:19 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:2 Відсутні:0
Фракція Соціалістичної партії України
За:1 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:0 Відсутні:17
Фракція Партії зелених України
За:12 Проти:1 Утрималось:0 Не голосувало:3 Відсутні:1
Фракція Народно-демократичної партії
За:12 Проти:1 Утрималось:0 Не голосувало:6 Відсутні:5
Фракція Соціал-демократичної партії України (об`єднаної)
За:27 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:5 Відсутні:2
Фракція партії “Реформи і Порядок”-“Реформи-Конгрес”
За:1 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:11 Відсутні:2
Група “Відродження регіонів”
За:25 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:4 Відсутні:6
Фракція Народного Руху України
За:15 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:3 Відсутні:0
Фракція “Батьківщина”
За:32 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:2 Відсутні:1
Група “Трудова Україна”
За:17 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:5 Відсутні:1
Група “Солідарність”
За:17 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:5 Відсутні:1

12 вересня 2000 року
Інформація Кабінету Міністрів України про практику застосування законів про спеціальну економічну зону та спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку (Роговий В.В.)


14 вересня 2000 року прийнято Постанову Верховної Ради України “Про інформацію Кабінету Міністрів України про практику застосування законів про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку” (6045), в якій зазначено, що Верховна Рада України постановляє:

  1. Інформацію Кабінету Міністрів України взяти до відома.
  2. Кабінету Міністрів України активізувати роботу по залученню інвестицій на території пріоритетного розвитку і спеціальних економічних зон та у першому кварталі 2001 року за результатами діяльності у 2000 році подати до спільної парламентсько-урядової комісії з комплексного дослідження і узагальнення досвіду функціонування спеціальних (вільних) економічних зон та територій пріоритетного розвитку зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності та до Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій інформацію щодо соціально-економічних результатів їх функціонування.
  3. Кабінету Міністрів України врахувати у своїй роботі критичні зауваження, висловлені під час обговорення інформації Кабінету Міністрів України про практику застосування законів про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку, зокрема будь-які зміни спеціального режиму економічної діяльності, запровадженого у спеціальних економічних зонах та на територіях пріоритетного розвитку, здійснювати виключно після внесення змін до відповідних законів в установленому порядку.
  4. Контроль за виконанням цієї Постанови покласти на Комітет Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій.
Результати голосування: За:333 Проти:1 Утрималось:0 Не голосувало:86 Всього:420

Позафракційні
За:24 Проти:1 Утрималось:0 Не голосувало:10 Відсутні:13
Фракція Комуністичної партії України
За:100 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:11 Відсутні:4
Фракція Українського Народного Руху
За:14 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:2 Відсутні:5
Фракція Соціалістичної партії України
За:2 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:15 Відсутні:0
Фракція Партії зелених України
За:10 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:4 Відсутні:3
Фракція Народно-демократичної партії
За:18 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:2 Відсутні:1
Фракція Соціал-демократичної партії України (об’єднаної)
За:28 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:5 Відсутні:0
Фракція партії “Реформи і Порядок”-“Реформи-Конгрес”
За:1 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:14 Відсутні:0
Група “Відродження регіонів”
За:29 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:8 Відсутні:1
Фракція Народного Руху України
За:16 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:4 Відсутні:0
Фракція “Батьківщина”
За:24 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:7 Відсутні:0
Група “Трудова Україна”
За:44 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:1 Відсутні:1
Група “Солідарність”
За:23 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:3 Відсутні:1

Інформація Кабінету Міністрів України про стан реалізації
адміністративної реформи стосовно вдосконалення
діяльності органів виконавчої влади (Єхануров Ю.І.)


2 листопада 2000 року прийнято Постанову Верховної Ради України “Про стан реалізації адміністративної реформи стосовно вдосконалення діяльності органів виконавчої влади” (6046-D), в якій зазначено, що Верховна Рада України постановляє:

  1. інформацію Кабінету Міністрів України взяти до відома.
  2. Визнати, що хід реалізації адміністративної реформи в Україні стосовно підвищення ефективності діяльності органів виконавчої влади не набув цілеспрямованого, системного характеру.
  3. Комітету Верховної Ради України з питань правової політики прискорити подання на розгляд Верховної Ради України Закону України “Про Кабінет Міністрів України” з пропозиціями Президента України.
  4. Запропонувати Кабінету Міністрів України:
    • здійснити заходи по підвищенню ефективності виконання контрольних функцій органів виконавчої влади за додержанням Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України;
    • посилити спрямування діяльності місцевих органів виконавчої влади на забезпечення реалізації прав і свобод громадян, становлення та розвитку місцевого самоврядування на основі чіткого функціонального розмежування з повноваженнями виконавчої влади;
    • до 1 грудня 2000 року подати на розгляд Верховної Ради України фінансово-економічне обірунтування щодо законопроекту про Програму державної підтримки і розвитку місцевого самоврядування;
    • розробити та подати у двомісячний термін після затвердження в установленому порядку Концепції державної регіональної політики на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до законів України “Про місцеві державні адміністрації” та “Про місцеве самоврядування в Україні”;
    • прискорити розробку та подання на розгляд Верховної Ради України після набрання чинності Законом України “Про Кабінет Міністрів України” проекту Закону України про міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, активізувати роботу щодо підготовки проектів актів законодавства, спрямованих на врегулювання діяльності органів виконавчої влади;
    • до 1 квітня 2001 року проаналізувати структуру та чисельність штатів центральних і місцевих органів виконавчої влади та вжити заходів щодо їх оптимізації;
    • посилити контроль за реалізацією положень Указу Президента України від 11 лютого 2000 року N 207/2000 “Про вдосконалення діяльності державних органів, роботи державних службовців та підвищення ефективності використання бюджетних коштів”.
Результати голосування: За:249 Проти:14 Утрималось:71 Не голосувало:75 Всього:409

Позафракційні
За:7 Проти:7 Утрималось:0 Не голосувало:9 Відсутні:11
Фракція Комуністичної партії України
За:0 Проти:6 Утрималось:71 Не голосувало:20 Відсутні:17
Фракція Українського Народного Руху
За:20 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:1 Відсутні:0
Фракція Соціалістичної партії України
За:0 Проти:1 Утрималось:0 Не голосувало:13 Відсутні:2
Фракція Партії зелених України
За:13 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:3 Відсутні:1
Фракція Народно-демократичної партії
За:16 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:2 Відсутні:2
Фракція Соціал-демократичної партії України (об`єднаної)
За:34 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:0 Відсутні:0
Фракція партії “Реформи і Порядок”-“Реформи-Конгрес”
За:9 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:6 Відсутні:0
Група “Відродження регіонів”
За:26 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:8 Відсутні:3
Фракція Народного Руху України
За:19 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:0 Відсутні:0
Фракція “Батьківщина”
За:24 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:6 Відсутні:1
Група “Трудова Україна”
За:44 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:3 Відсутні:1
Група “Солідарність”
За:24 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:2 Відсутні:2
Фракція “Яблуко”
За:13 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:2 Відсутні:0

14 листопада 2000 року
Інформація Кабінету Міністрів України про стан
Фінансування системи охорони здоров’я України
та невідкладні заходи щодо його поліпшення (Москаленко В.Ф.)


7 грудня 2000 року прийнято Постанову Верховної Ради України “Про інформацію Кабінету Міністрів України “Про стан фінансування системи охорони здоров’я та невідкладні заходи щодо його поліпшення” (6200), в якій зазначено, що Верховна Рада України постановляє:

  1. інформацію Кабінету Міністрів України “Про стан фінансування системи охорони здоров’я та невідкладні заходи щодо його поліпшення” взяти до відома.
  2. Стан фінансування системи охорони здоров’я визнати недостатнім і таким, що не забезпечує виконання у повному обсязі вимог статті 49 Конституції України.
  3. Рекомендувати Кабінету Міністрів України вжити заходів щодо:
    • приведення посадових окладів медичних та фармацевтичних працівників, які працюють у державних та комунальних закладах охорони здоров’я, у відповідність з вимогами статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров’я, передбачивши при подальшому доопрацюванні проекту Закону України про Державний бюджет України на 2001 рік необхідні для цього кошти;
    • підвищення ефективності використання коштів на фінансування установ і організацій, підвідомчих Міністерству охорони здоров’я України, через територіальні органи Державного казначейства України і уповноважені установи банків з метою усунення порушень у забезпеченні повноти, першочерговості та пропорційності видатків по захищених статтях Державного бюджету України, що стосуються охорони здоров’я населення, ліквідації заборгованості по заробітній платі та інших соціальних виплатах у цій галузі;
    • віднесення до переліку захищених статей видатків витрат, пов’язаних з фінансуванням медичних заходів з охорони материнства та дитинства, при формуванні проектів законів про Державний бюджет України на наступні роки та забезпечення у повному обсязі видатків, пов’язаних з фінансуванням первинної акушерсько-гінекологічної та педіатричної медико-санітарної допомоги;
    • створення вітчизняного виробництва вакцин проти туберкульозу, кору, паротиту, краснухи, гепатиту В;
    • посилення контролю за дотриманням встановленого порядку закупівлі лікарських засобів, організації та проведення конкурсів (тендерів) на закупівлю медичної техніки установами та закладами охорони здоров’я, що фінансуються з бюджету, удосконалення цього порядку з метою недопущення у подальшому необірунтованого завищення витрат коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів;
    • прискорення виконання вимог Указу Президента України від 8 серпня 2000 року N 963/2000 “Про додаткові заходи щодо поліпшення медичної допомоги населенню України” у частині: розробки і внесення в установленому порядку на розгляд Верховної Ради України проекту закону про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування; створення фонду охорони здоров’я населення України за рахунок частини коштів, одержаних від акцизного збору на алкогольні напої та тютюнові вироби; доопрацювання та затвердження програми заходів щодо забезпечення гарантованого рівня надання безоплатної кваліфікованої медичної допомоги у державних та комунальних закладах охорони здоров’я; організації забезпечення найнеобхіднішими лікарськими засобами за доступними цінами малозабезпечених верств населення;
    • виділення у Державному бюджеті України на 2001 рік коштів, необхідних для фінансування у повному обсязі видатків на закупівлю інсулінів для хворих на цукровий діабет, видатків на забезпечення лікування онкологічних хворих, хворих на туберкульоз, на проведення заходів з профілактики та лікування СНіДу, на придбання імунобіологічних препаратів для захисту населення від інфекційних хвороб, що керуються засобами імунопрофілактики, видатків на закупівлю електрокардіостимуляторів, забезпечення операцій з трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів;
    • виділення у Державному бюджеті України на 2001 рік коштів у розмірі 35,0 млн. гривень для цільового фінансування потреб інституту невідкладної і відновної хірургії Академії медичних наук України (м. Донецьк), пов’язаних з проведенням реконструкції та придбанням необхідного обладнання.
  4. Звернути увагу Президента України та Кабінету Міністрів України на те, що відповідно до Конституції України затвердження загальнодержавних програм соціального розвитку, в тому числі у галузі охорони здоров’я населення, належить до повноважень Верховної Ради України, а розробка і здійснення таких програм відповідно до пункту 4 статті 116 Конституції України є повноваженням Кабінету Міністрів України.
  5. З метою недопущення невиправданих витрат коштів Державного бюджету України рекомендувати Міністерству охорони здоров’я України вжити заходів щодо підвищення ефективності планування підготовки необхідної для держави кількості спеціалістів з вищою медичною освітою.
  6. Звернути увагу Міністерства фінансів України на неприпустимість зволікання з виділенням відповідних додаткових бюджетних асигнувань, необхідних для забезпечення фінансування заробітної плати працівникам охорони здоров’я у 2000 році у зв’язку із збільшенням розміру мінімальної заробітної плати.
  7. Кабінету Міністрів України, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям, органам місцевого самоврядування:
    • вжити необхідних заходів щодо погашення до кінця поточного року заборгованості по виплаті заробітної плати працівникам відповідних державних та комунальних закладів охорони здоров’я;
    • при формуванні проектів бюджетів відповідних рівнів передбачати кошти на забезпечення лікарськими засобами інвалідів, ветеранів та інших пільгових категорій населення у достатніх обсягах;
    • звернути увагу на необхідність безумовного виконання вимог закону щодо заборони приватизації майна та перепрофілювання державних та комунальних закладів охорони здоров’я, насамперед тих, що надають акушерсько-гінекологічну та педіатричну допомогу населенню, та необірунтованої передачі їх майнових комплексів в оренду іншим суб’єктам господарської діяльності.
  8. Комітету Верховної Ради України з питань бюджету:
    • разом з Кабінетом Міністрів України при доопрацюванні проекту Закону України про Державний бюджет України на 2001 рік врахувати пропозиції народних депутатів України, висловлені під час обговорення інформації Кабінету Міністрів України “Про стан фінансування системи охорони здоров’я України та невідкладні заходи щодо його поліпшення”, і внести відповідні зміни до зазначеного проекту Закону;
    • під час підготовки проектів Постанови Верховної Ради України про основні напрями бюджетної політики (бюджетної резолюції) на наступні бюджетні роки передбачати необхідність направлення третини коштів, що планується отримати від приватизації об’єктів державної власності, на додаткове фінансування системи охорони здоров’я, врахувавши при цьому, що третина цих додаткових коштів має спрямовуватися на фінансування медичних заходів з охорони материнства та дитинства.
  9. Контроль за виконанням цієї Постанови покласти на Комітет Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства.
Результати голосування: За:301 Проти:0 Утрималось:1 Не голосувало:116 Всього:418

Позафракційні
За:12 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:14 Відсутні:17
Фракція Комуністичної партії України
За:79 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:31 Відсутні:1
Фракція Українського Народного Руху
За:13 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:8 Відсутні:0
Фракція Соціалістичної партії України
За:1 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:15 Відсутні:0
Фракція Партії зелених України
За:13 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:4 Відсутні:0
Фракція Народно-демократичної партії
За:12 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:6 Відсутні:2
Фракція Соціал-демократичної партії України (об`єднаної)
За:27 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:5 Відсутні:2
Фракція партії “Реформи і Порядок”-“Реформи-Конгрес”
За:7 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:7 Відсутні:1
Група “Відродження регіонів”
За:22 Проти:0 Утрималось:1 Не голосувало:10 Відсутні:4
Фракція Народного Руху України
За:17 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:2 Відсутні:0
Фракція “Батьківщина”
За:28 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:2 Відсутні:1
Група “Трудова Україна”
За:44 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:4 Відсутні:0
Група “Солідарність”
За:18 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:3 Відсутні:2
Фракція “Яблуко”
За:8 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:5 Відсутні:1

Інформація Кабінету Міністрів України про стан дотримання вимог
Законодавства щодо працевлаштування неповнолітніх та
випускників навчальних закладів 2000 року (Кремень В.Г., Сахань І.Я.)


16 листопада 2000 року прийнято Постанову Верховної Ради України “Про стан дотримання вимог законодавства щодо працевлаштування неповнолітніх та випускників навчальних закладів 2000 року” (6193), в якій зазначено, що Верховна Рада України постановляє:

  1. Інформацію Кабінету Міністрів України про стан дотримання вимог законодавства щодо працевлаштування неповнолітніх та випускників навчальних закладів 2000 року взяти до відома.
  2. Роботу Кабінету Міністрів України щодо працевлаштування неповнолітніх та випускників навчальних закладів 2000 року, незважаючи на певні позитивні зрушення, визнати як таку, що не в повному обсязі відповідає гостроті проблеми забезпечення зайнятості молоді.
  3. Рекомендувати Кабінету Міністрів України:
    • розглянути на засіданні Кабінету Міністрів України питання працевлаштування неповнолітніх і випускників навчальних закладів України, удосконалення системи професійної орієнтації, підготовки та перепідготовки кадрів;
    • запровадити дієвий механізм координації процесів прогнозування та підготовки спеціалістів, формування структури та обсягів державного замовлення на підготовку фахівців з вищою освітою з урахуванням потреб ринку праці, працевлаштування і адаптації молодих громадян до сучасних вимог ринкової економіки. Створити міжвідомчу координаційну раду з питань зайнятості молоді за участю Міністерства економіки України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства освіти і науки України, Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України та інших центральних органів виконавчої влади;
    • розробити і затвердити Державну програму підтримки молодіжного підприємництва та сприяння зайнятості молоді на 2001-2005 роки;
    • вивчити питання та при необхідності внести на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо удосконалення та впровадження механізму економічного стимулювання роботодавців, які створюють та бронюють робочі місця і працевлаштовують неповнолітніх, випускників навчальних закладів;
    • запровадити систему моніторингу виробничих кадрів підприємств різних форм власності на поточний рік і на перспективу;
    • створити інформаційний банк даних вільних робочих місць та окремий підрозділ служби працевлаштування випускників вищих навчальних закладів;
    • запровадити державну статистику, в тому числі звітність про чисельний і якісний склад спеціалістів, зайнятих у галузях національної економіки, на підприємствах, в організаціях і установах усіх форм власності.
  4. Контроль за виконанням цієї Постанови покласти на комітети Верховної Ради України з питань молодіжної політики, фізичної культури, спорту і туризму, з питань науки і освіти, з питань соціальної політики та праці.
Результати голосування: За:235 Проти:2 Утрималось:52 Не голосувало:122 Всього:411

Позафракційні
За:13 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:15 Відсутні:9
Фракція Комуністичної партії України
За:4 Проти:2 Утрималось:52 Не голосувало:44 Відсутні:11
Фракція Українського Народного Руху
За:8 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:11 Відсутні:2
Фракція Соціалістичної партії України
За:13 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:2 Відсутні:1
Фракція Партії зелених України
За:8 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:6 Відсутні:3
Фракція Народно-демократичної партії
За:13 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:4 Відсутні:2
Фракція Соціал-демократичної партії України (об`єднаної)
За:19 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:14 Відсутні:1
Фракція партії “Реформи і Порядок”-“Реформи-Конгрес”
За:5 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:8 Відсутні:2
Група “Відродження регіонів”
За:30 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:6 Відсутні:1
Фракція Народного Руху України
За:17 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:0 Відсутні:2
Фракція “Батьківщина”
За:29 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:1 Відсутні:1
Група “Трудова Україна”
За:44 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:2 Відсутні:2
Група “Солідарність”
За:18 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:9 Відсутні:1
Фракція “Яблуко”
За:14 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:0 Відсутні:0

9 січня 2001 року
Інформація Кабінету Міністрів України про становлення
нових організаційно-правових формувань агропромислового
комплексу в ринкових умовах (Кириленко І.Г.)


18 січня 2001 року прийнято Постанову Верховної Ради України “Про інформацію Кабінету Міністрів України про становлення нових організаційно-правових формувань агропромислового комплексу в ринкових умовах” (6277), в якій зазначено, що Верховна Рада України постановляє:

  1. Інформацію Кабінету Міністрів України про становлення нових організаційно-правових формувань агропромислового комплексу в ринкових умовах взяти до відома. Разом з тим зазначити, що при здійсненні реформування в аграрному секторі і становленні нових організаційно-правових формувань у ряді господарств допущені порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів при вирішенні питань паювання землі і майна, укладання угод на оренду землі та розрахунків за її оренду, раціонального використання землі.
  2. Кабінету Міністрів України:
    • забезпечити додержання вимог чинного законодавства при здійсненні реформування і становленні нових організаційно-правових формувань в аграрній галузі;
    • розробити та подати до Верховної Ради України в третьому кварталі 2001 року проект Концепції розвитку агропромислового комплексу України на 2001-2005 роки;
    • до 15 лютого 2001 року розробити і впровадити прийнятну для підприємств агропромислового комплексу прозору систему кредитування;
    • розробити механізм державного страхування ризиків в аграрній галузі;
    • створити агросервісні підприємства для обслуговування сільськогосподарських товаровиробників і забезпечити виділення їм технічних засобів та пально-мастильних матеріалів. Здійснити заходи по активізації роботи структур біржової торгівлі, агроторгових домів та приймально-заготівельних пунктів сільськогосподарської продукції;
    • створити в сільських районах постійні групи спеціалістів по з’ясуванню невирішених проблем розпаювання земель, майна, виконання угод на оренду землі, виплати зарплати, повернення боргів та надання правової допомоги в організаційному становленні створених відповідно до Закону України “Про об’єднання громадян” спілок громадян-співвласників;
    • забезпечити у першому півріччі 2001 року виділення працівникам соціальної сфери села земельних ділянок для ведення особистого підсобного господарства відповідно до чинних нормативно-правових актів;
    • завершити в 2001 році передачу в комунальну власність об’єктів соціальної інфраструктури, що знаходяться на балансі підприємств агропромислового комплексу;
    • передбачити на 2001 рік, відповідно до чинного законодавства щодо пріоритетного розвитку села, асигнування на відродження соціальної сфери села в розмірі не менше 46 відсотків від обсягу загальних капітальних вкладень, що виділяються в Державному бюджеті України. В першому півріччі 2001 року вирішити питання стосовно удосконалення міжбюджетних відносин виходячи з необхідності гарантованого фінансового забезпечення розвитку і утримання сільської соціальної сфери;
    • вирішити питання про погашення в 2001 році заборгованості підприємствам і організаціям системи агропромислового комплексу через компенсацію власних витрат, понесених ними на будівництво у 1999-2000 роках об’єктів соціально-культурного призначення на селі, шляхом її заліку в рахунок погашення заборгованості по податках, зборах (обов’язкових платежах) до Державного бюджету України та бюджетних позичках станом на 1 січня 2001 року.
  3. Генеральній прокуратурі України здійснити перевірку фактів порушень встановленого законодавчими та іншими нормативно-правовими актами порядку проведення паювання землі і майна, укладення угод на оренду землі та їх виконання, передачу (продаж) земельних ділянок і про результати перевірки проінформувати Верховну Раду України до 1 квітня 2001 року.
  4. Кабінету Міністрів України проінформувати Верховну Раду України про виконання цієї Постанови в четвертому кварталі 2001 року.
  5. Контроль за виконанням цієї Постанови покласти на Комітет Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.
Результати голосування: За:332 Проти:1 Утрималось:1 Не голосувало:75 Всього:409

Позафракційні
За:21 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:10 Відсутні:14
Фракція Комуністичної партії України
За:102 Проти:1 Утрималось:0 Не голосувало:6 Відсутні:2
Фракція Українського Народного Руху
За:16 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:5 Відсутні:2
Фракція Соціалістичної партії України
За:2 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:14 Відсутні:0
Фракція Партії зелених України
За:13 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:0 Відсутні:4
Фракція Народно-демократичної партії
За:19 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:1 Відсутні:0
Фракція Соціал-демократичної партії України (об`єднаної)
За:30 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:2 Відсутні:1
Фракція партії “Реформи і Порядок”-“Реформи-Конгрес”
За:12 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:2 Відсутні:1
Група “Відродження регіонів”
За:30 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:1 Відсутні:4
Фракція Народного Руху України
За:15 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:1 Відсутні:1
Фракція “Батьківщина”
За:0 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:25 Відсутні:7
Група “Трудова Україна”
За:42 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:4 Відсутні:2
Група “Солідарність”
За:20 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:2 Відсутні:1
Фракція “Яблуко”
За:10 Проти:0 Утрималось:1 Не голосувало:2 Відсутні:1

13 лютого 2001 року
Про стан виконання Закону України “Про оплату праці”
на всіх підприємствах, установах і організаціях
незалежно від форм власності та господарювання (Сахань І.Я.)


Постанову з розглянутого питання ще не прийнято в цілому.

Про стан виконання Закону України
“Про захист прав споживачів” (Кабан П.С.)


Постанову з розглянутого питання ще не прийнято в цілому.

13 березня 2001 року
Інформація Кабінету Міністрів України про хід реалізації заходів,
пов’язаних із виконанням рекомендацій учасників
парламентських слухань стосовно закриття
Чорнобильської АЕС (Дубина О.В.)


22 березня 2001 року прийнято Постанова Верховної Ради України “Про інформацію Кабінету Міністрів України про хід реалізації заходів, пов’язаних із виконанням рекомендацій учасників парламентських слухань стосовно закриття Чорнобильської АЕС” (7115), в якій зазначено, що Верховна Рада України постановляє:
І. Визнати рішення керівництва держави про зупинку Чорнобильської АЕС 15 грудня 2000 року недостатньо підготовленим.
ІІ. Роботу Кабінету Міністрів України по координації дій Мінпаливенерго України, Мінекоресурсів України, НАЕК “Енергоатом”, інших підрозділів, покликаних забезпечити закриття Чорнобильської АЕС, визнати недостатньою.
ІІІ. Розглянути на засіданні Уряду стан виконання п.2 Постанови Верховної Ради України “Про рекомендації учасників парламентських слухань стосовно закриття Чорнобильської АЕС” (N2147- ііі), щодо перенесення терміну призупинення експлуатації Чорнобильської АЕС.
ІV. Рекомендувати Президенту України відновити в структурі органів державної виконавчої влади Держкоматом України.
V. Рекомендувати Кабінету Міністрів України:

  1. Терміново внести на розгляд Верховної Ради України з необхідними фінансовими обірунтуваннями:
    – Програму соціального захисту працівників Чорнобильської АЕС та жителів м. Славутич,
    – Комплексну програму зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС.
    – Проекти законів України щодо вирішення соціальних проблем, які виникають у зв’язку з закриттям Чорнобильської АЕС, внесення змін і доповнень до Закону України “Про пенсійне забезпечення”, а також до законів про оподаткування стосовно надання пільг підприємствам в Україні, які беруть участь у виконанні робіт по закриттю Чорнобильської АЕС, що фінансуються з Державного бюджету і стосовно звільнення від оподаткування доходів, що використовуються для фінансування добудови компенсуючих потужностей.
  2. Невідкладно визначити подальший юридичний статус Чорнобильської АЕС, а також оператора, відповідального за ядерну шкоду, вирішення проблем фінансового забезпечення цивільної відповідальності за ядерну шкоду та питань ліцензування видів діяльності у сфері використання ядерної енергії, виконання вимог Законів України “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку”, “Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії” тощо.
  3. Опрацювати можливість створення Міжнародного фонду сприяння вирішенню проблем, пов’язаних із закриттям Чорнобильської АЕС, забезпечивши максимальну прозорість у його функціонуванні. Передбачити у складі керівних органів цього фонду Наглядову Раду із обов’язковою участю у ній представників Верховної Ради України.
  4. Опрацювати з міжнародними організаціями питання щодо створення міжнародного центру моніторингу ліквідації наслідків ядерних та техногенних аварій у складі Європейського центру техногенної безпеки.
  5. Подати до Верховної Ради України пропозиції щодо законодавчого врегулювання діяльності Міжнародного Чорнобильського центру з проблем ядерної безпеки, радіоактивних відходів та радіоекології, а також повідомити про заходи, які здійснюються для підвищення ефективності міжнародних проектів та їх прозорості для держави та суспільства. Звернутись до міжнародних організацій щодо розширення підтримки діяльності Міжнародного Чорнобильського центру з проблем ядерної безпеки, радіоактивних відходів та радіоекології.
  6. У проекті Національної програми щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи на 2001-2005 роки передбачити окрему програму по перетворенню об’єкту “Укриття” в екологічно безпечну систему.
  7. Забезпечити виконання робіт згідно з Державною комплексною програмою поводження з радіоактивними відходами з урахуванням стратегії вилучення паливо-вміщуючих матеріалів, розробленої по Плану здійснення заходів на об’єкті “Укриття”.
  8. Остаточно вирішити питання щодо фінансування підрозділів внутрішніх військ МВС України з охорони Чорнобильської АЕС і зони відчуження, а також зони безумовного (обов’язкового) відселення після повного відселення жителів.
  9. Терміново подати до Верховної Ради України пропозиції по створенню і відкриттю спеціальної кредитної лінії для реалізації на конкурсній основі інвестиційних проектів у Спеціальній економічній зоні “Славутич” та створення компенсуючих робочих місць для працівників Чорнобильської АЕС, які вивільняються, а також створення фонду інвестиційних проектів у Спеціальній економічній зоні “Славутич”.
  10. Розглянути пропозиції щодо будівництва поблизу м. Славутич газотурбінної електростанції.
  11. Прискорити подання у Верховну Раду України законопроекту про створення Державного фонду поводження з радіоактивними відходами.
  12. В квітні місяці поточного року підготувати пропозиції про внесення змін до Державного бюджету на 2001 рік, врахувавши пропозиції комітетів Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, що подавались при розробці Державного бюджету на поточний рік, щодо фінансування:
    – робіт по зняттю з експлуатації 1,2,3 енергоблоків Чорнобильської АЕС у розмірі 283 039 тис. грн.;
    – здійснення заходів у зоні відчуження та на об’єкті “Укриття” у розмірі 108 000 тис. грн., у тому числі на переробку радіоактивно забрудненого металу – 18 000 тис. грн.;
    – відселення мешканців с. Лісне у розмірі 29 000 тис. грн.
  13. 13. Терміново погасити кредиторську заборгованість ВП “Чорнобильська АЕС” перед підприємствами, установами та організаціями м. Славутич, а також погасити всю заборгованість по заробітній платі працюючим і звільненим робітникам ВП “Чорнобильська АЕС” і підприємствам, розташованим в зоні відчуження.

     ІІ. Доручити комітетам Верховної Ради України:

  • з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки розробити і подати у встановленому порядку пропозиції про створення постійного представництва цих комітетів у Спеціальній економічній зоні “Славутич” м. Славутич, зоні відчуження, Чорнобильській АЕС;
  • з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій підготувати у встановленому порядку зміни до пункту 1 статті 7 Закону України “Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності” щодо спрощеної процедури передачі в комунальну власність об’єктів соціальної інфраструктури ВП “Чорнобильська АЕС”, що розташовані на території м. Славутича (об’єкти торгівлі, побутового обслуговування, фінансово-кредитних установ) та інших об’єктів (будівлі, споруди, приміщення, у тому числі об’єкти незавершеного будівництва), які необхідні для реалізації інвестиційних проектів в межах спеціальної економічної зони “Славутич” з метою створення додаткових робочих місць”.
Результати голосування: За:326 Проти:7 Утрималось:0 Не голосувало:79 Всього:412

Позафракційні
За:11 Проти:7 Утрималось:0 Не голосувало:5 Відсутні:15
Фракція Комуністичної партії України
За:102 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:9 Відсутні:1
Фракція Українського Народного Руху
За:14 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:9 Відсутні:0
Фракція Соціалістичної партії України
За:7 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:9 Відсутні:0
Фракція Партії зелених України
За:13 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:3 Відсутні:1
Фракція Народно-демократичної партії
За:4 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:12 Відсутні:2
Фракція Соціал-демократичної партії України (об`єднаної)
За:28 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:4 Відсутні:2
Фракція партії “Реформи і Порядок”-“Реформи-Конгрес”
За:12 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:2 Відсутні:1
Група “Відродження регіонів”
За:21 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:4 Відсутні:5
Фракція Народного Руху України
За:16 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:0 Відсутні:0
Фракція “Батьківщина”
За:17 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:11 Відсутні:3
Група “Трудова Україна”
За:43 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:0 Відсутні:2
Група “Солідарність”
За:19 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:4 Відсутні:1
Фракція “Яблуко”
За:10 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:2 Відсутні:2
Група “Регіони України”
За:9 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:5 Відсутні:2

10 квітня 2001 року
Інформація Кабінету Міністрів України про стан,
напрями реформування і фінансування освіти
в Україні (Кремень В.Г.)


***

     Утворення більшості у Верховній Раді зумовило необхідність формалізації відносин між Урядом і парламентом. Упродовж останнього року було розроблено кілька проектів Договорів про спільні дії між Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України, які хоча й виходять за рамки конституційної необхідності, але з політичної точки зору є важливими, оскільки можуть слугувати основою для подальшої плідної співпраці між гілками влади та встановлення взаємної відповідальності.

Проекти Договорів про спільні дії між Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України (2000 – 2001 рр.)

МЕМОРАНДУМ про взаємні дії і спільну відповідальність
Верховної Ради України і Кабінету Міністрів України (весна 2000)


     Верховна Рада України і Кабінет Міністрів України,

  • грунтуючись на Конституції і законах України,
  • усвідомлюючи всю повноту політичної відповідальності перед Українським народом за ситуацію в державі,
  • будучи переконаними, що розбудова України як європейської держави, забезпечення пріоритету прав і свобод людини, її добробуту та соціальних гарантій неможливі без рішучих змін у всіх сферах суспільного життя, без ефективної співпраці законодавчої та виконавчої гілок влади за підтримки Президента України,
  • підтверджуючи, що в основу спільної діяльності мають бути покладені стратегічні цілі держави, її економічне та політичне реформування, побудова громадянського суспільства,

     заявляють, що вони будуть послідовно і плідно співпрацювати над вирішенням, в межах компетенції кожної із сторін Меморандуму, корінних проблем побудови правової держави, правовим забезпеченням курсу політичного, економічного та соціального розвитку України.
Верховна Рада України і Кабінет Міністрів України вирішили:

  • утримуватися від дій, що можуть спричинити політичну напруженість у суспільстві, суперечності і конфлікти між законодавчою та виконавчою гілками влади і Президентом України,
  • розв’язувати актуальні проблеми суспільного життя лише шляхом взаємних політичних консультацій на основі досягнення взаєморозуміння та консенсусу,
  • забезпечувати прозорість законодавчого процесу і політичної взаємодії законодавчої та виконавчої гілок влади,
  • здійснювати координацію законодавчих робіт та процесу виконання прийнятих рішень, створювати для цих цілей спільні консультативні та робочі органи.

     Кабінет Міністрів України, як один із суб’єктів права законодавчої ініціативи, розроблятиме, попередньо узгоджуватиме з профільними комітетами Верховної Ради і вноситиме на її розгляд в першочерговому порядку проекти законів з питань реформування економіки, фінансової системи, системи соціального забезпечення та розбудови громадянського суспільства, керуючись принципами професійності, відповідальності та відкритості влади.
Верховна Рада України, керуючись принципами конституційності, професіоналізму, системності законотворення, колегіальності та відповідальності перед суспільством законодавчо забезпечуватиме умови для реалізації Програми діяльності Кабінету Міністрів України після її схвалення Верховною Радою України, інформуватиме Уряд та Національний банк України про проекти законів, подані народними депутатами України, з метою врахування їх реального фінансового забезпечення.
Верховна Рада України здійснюватиме парламентський контроль за спільними рішеннями, ініціюватиме розгляд найбільш актуальних питань для своєчасного вироблення Урядом відповідних заходів, надаватиме методичну та інформаційну допомогу органам місцевого самоврядування для належного виконання ними своїх функцій.
Представники профільних комітетів Верховної Ради України, депутатських фракцій і груп, народні депутати України запрошуватимуться на засідання Кабінету Міністрів України, колегій центральних органів виконавчої влади і мають право висловлювати позицію комітетів, депутатських фракцій і груп.
Кабінет Міністрів України проводитиме консультації із Координаційною Радою більшості у Верховній Раді України або визначеним більшістю органом чи його представниками щодо призначення та звільнення членів Кабінету Міністрів України, проведення кадрової політики в процесі проведення адміністративної реформи.
Верховна Рада України і Кабінет Міністрів України не прийматимуть будь-яких рішень, що можуть викликати негативні або деструктивні суспільні наслідки, та спрямовуватимуть свої зусилля на стабілізацію соціально-економічної, політичної ситуації та пошуки ефективних механізмів розбудови демократичного суспільства в Україні.
Меморандум про співробітництво і спільну відповідальність Верховної Ради України і Кабінету Міністрів України у присутності Президента України Л.Д.Кучми підписали:

за Верховну Раду України Голова Верховної Ради України      І.С.ПЛЮЩ,
за Кабінет Міністрів України Прем’єр-міністр України           В.А.ЮЩЕНКО.

ПОЛІТИЧНИЙ ДОГОВІР про спільні дії між Парламентською більшістю
Верховної Ради України та Кабінетом Міністрів України
для проведення програми економічних реформ (21 лютого 2001 року)


Підготовлено головою фракції Українського Народного Руху Костенком Ю.І., головою фракції партії “Реформи і Порядок” – “Реформи-Конгрес” Пинзеником В.М., головою фракції Народного Руху України Удовенком Г.Й.

     Парламентська більшість Верховної Ради України та Кабінет Міністрів України домовляються про спільні дії і беруть на себе взаємні зобов’язання щодо солідарної відповідальності за здійснення соціально-економічних та політико-правових реформ в Україні, спрямованих на розвиток позитивних тенденцій у соціально-економічній сфері та подолання суспільно-політичної кризи, забезпечення добробуту громадян України.

РОЗДІЛ І
Програмні засади і принципи співпраці учасників Політичного договору

     Парламентська більшість Верховної Ради України та Кабінет Міністрів України співпрацюють на засадах:

  • консолідації українського народу, формування відкритого громадянського суспільства та забезпечення правових гарантій діяльності політичної опозиції;
  • реалізації принципу розподілу влади, послідовне проведення адміністративної реформи;
  • формування економічної стратегії розвитку на основі захисту вітчизняної економіки, підтримки підприємництва, проведення бюджетної, податкової, земельної та пенсійної реформ;
  • законодавчого та організаційного забезпечення вступу України до Європейського Союзу.

РОЗДІЛ ІІ
Зобов’язання сторін

  1. Парламентська більшість Верховної Ради України забезпечує законодавчу підтримку Програми діяльності Кабінету Міністрів України.
  2. Прем’єр-міністр України подає на призначення персональний склад Кабінету Міністрів України на основі консультацій з Парламентською більшістю Верховної Ради України.
  3. Кабінет Міністрів України подає кандидатури голів обласних державних адміністрацій на призначення та звільнення на основі консультацій з Парламентською більшістю Верховної Ради України.
  4. Парламентська більшість забезпечує прийняття Верховною Радою України за погодженням з Кабінетом Міністрів до 1 травня 2001 року Закону України “Про Кабінет Міністрів України”.
  5. Парламентська більшість Верховної Ради України ініціює розгляд на VІІ сесії Верховної Ради України проекту Закону про внесення змін до Конституції України щодо участі Верховної Ради України у формуванні Кабінету Міністрів України та права Президента України розпускати парламент у разі несформування уряду Верховною Радою України.
  6. Кабінет Міністрів України є єдиним органом, уповноваженим Верховною Радою України здійснювати управління та розпорядження об’єктами державної власності в межах Конституції та законів України.
  7. Парламентська більшість Верховної Ради України та Кабінет Міністрів України забезпечують необхідні зміни в законах України щодо підпорядкування Кабінету Міністрів України усіх органів виконавчої влади, у тому числі Державної податкової адміністрації. Митної служби органів внутрішніх справ та юстиції, місцевих державних адміністрацій.
  8. Парламентська більшість Верховної Ради України законодавче врегульовує питання щодо суміщення статусу народного депутата і членства у Кабінеті Міністрів України.
  9. Сторони у першочерговому порядку розробляють, узгоджують і приймають нормативно-правові акти, передбачені ухваленою Верховною Радою України Програмою діяльності Кабінету міністрів України “Реформи заради добробуту” (перелік додається).

РОЗДІЛ ІІІ
Прикінцеві положення

  1. Цей Договір укладений у двох автентичних примірниках, які мають однакову юридичну силу, і підписуються уповноваженими депутатських фракцій і груп Верховної Ради України та Прем’єр-міністром України.
  2. Договір набуває чинності з моменту підписання та діє до набуття повноважень Верховної Ради України наступного скликання після парламентських виборів 31 березня 2002 року.

ПОЛІТИЧНА УГОДА
між Верховною Радою України і Кабінетом Міністрів України
(редакція станом на 5 квітня 2001 р.) – проект 1


     Верховна Рада України і Кабінет Міністрів України,

  • зважаючи на всю повноту своєї відповідальності перед Українським народом за стан справ та проведення реформ у державі,
  • будучи переконаними, що забезпечення прав і свобод людини, її добробуту та соціальних гарантій, розбудова України як європейської держави неможливі без рішучих позитивних змін у суспільному житті, без стабільної ефективної співпраці законодавчої та виконавчої гілок влади,
  • підтримуючи курс Президента України на економічні, політичні реформи, побудову демократичної, соціальної, правової держави та формування громадянського суспільства,
  • керуючись Конституцією України та законами України, політичною волею і дбаючи про майбутнє України,

ДІЙШЛИ ЗГОДИ:

  • здійснювати конструктивну взаємодію законодавчої та виконавчої гілок влади на засадах: консолідації Українського народу, реалізації принципу поділу влади, послідовного проведення адміністративної реформи, створення правових гарантій і забезпечення діяльності парламентської більшості і опозиції, формування економічної стратегії розвитку на основі захисту вітчизняної економіки, підтримки підприємництва, прискорення проведення бюджетної, податкової, земельної та пенсійної реформ, а також створення належного законодавчого та організаційного забезпечення вступу України до Європейського Союзу,
  • утримуватися від дій, які можуть спричинити суперечності і конфлікти між законодавчою і виконавчою гілками влади та викликати політичну напруженість у суспільстві,
  • розв’язувати взаємні проблеми лише шляхом політичних консультацій, проведення спільних засідань Координаційної ради парламентської більшості та Кабінету Міністрів України, спрямованих на досягнення взаєморозуміння.

    Верховна Рада України, керуючись принципами конституційності та системності законотворення:

  • законодавчо забезпечуватиме реалізацію Стратегії економічного та соціального розвитку країни на 2000 – 2004 роки та Програми діяльності Кабінету Міністрів України “Реформи – заради добробуту”, позачергово розглядатиме законопроекти, внесені Президентом України як невідкладні, та у першочерговому порядку розглядатиме законопроекти, подані Кабінетом Міністрів України, і в установленому порядку прийматиме їх за наслідками обговорення,
  • утримуватиметься від прийняття законодавчих актів, фінансове забезпечення яких не передбачено Державним бюджетом України на відповідний рік,
  • забезпечить законодавче врегулювання діяльності Кабінету Міністрів України шляхом прийняття закону про Кабінет Міністрів України та за наявності політичної згоди між Парламентом України, Президентом України та Кабінетом Міністрів України більшість у Верховній Раді України буде підтримувати внесення відповідних змін до Конституції України, у тому числі щодо участі парламенту у формуванні Кабінету Міністрів України, які можуть бути введені в дію після проведення чергових виборів Президента України,
  • удосконалить законодавче забезпечення діяльності Фонду державного майна України, Державної податкової адміністрації України, Митної служби України та Головдержслужби України, у тому числі щодо підзвітності та підконтрольності Фонду державного майна України Кабінету Міністрів України,
  • підтримуватиме діяльність діючого Кабінету Міністрів України до березня 2002 року,
  • законодавчо забезпечить діяльність парламентської більшості і парламентської опозиції.

    Кабінет Міністрів України, керуючись принципами професійності, відкритості у діяльності виконавчої влади:

  • забезпечуватиме послідовну реалізацію Стратегії економічного та соціального розвитку країни на 2000 – 2004 роки та Програми діяльності Кабінету Міністрів України “Реформи – заради добробуту”, заходів щодо забезпечення виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України на 2001 рік,
  • розроблятиме і після попереднього узгодження з відповідними комітетами Верховної Ради України вноситиме на її розгляд проекти законодавчих актів,
  • узгоджуватиме з відповідними комітетами Верховної Ради України та депутатськими фракціями (групами) проекти міжнародних угод, які потребують ратифікації, у тому числі ті, що стосуються надання Україні кредитів чи фінансової допомоги, і залучатиме представників комітетів Верховної Ради України, депутатських фракцій (груп) до участі в переговорах стосовно укладення зазначених міжнародних угод, а також направлятиме до Верховної Ради України проекти законів про надання згоди на обов’язковість для України міжнародних угод, в разі потреби, разом з відповідним висновком Конституційного Суду України,
  • при розгляді законопроектів, які визначені Президентом України як невідкладні, забезпечуватиме особисту участь у засіданнях відповідних комітетів Верховної Ради України та в обговоренні цих законопроектів Верховною Радою України керівників міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, відповідальних за розробку таких законопроектів,
  • щоквартально інформуватиме та за підсумками року звітуватиме на пленарних засіданнях Верховної Ради України про хід виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України “Реформи – заради добробуту”,
  • забезпечуватиме народним депутатам України, представникам комітетів Верховної Ради України, депутатських фракцій (груп) можливість участі в засіданнях урядових комітетів Кабінету Міністрів України та в роботі колегій центральних органів виконавчої влади (варіант: доповнити словами -“в тому числі шляхом включення представників комітетів Верховної Ради України до складу колегій відповідних центральних органів виконавчої влади).

Сторони дійшли згоди також про те, що:
Прем’єр-міністр України проводитиме попередні консультації з Координаційною радою парламентської більшості, що представлена керівниками депутатських фракцій (груп), які підписали цю Угоду, стосовно призначення (варіант: доповнити словами “та звільнення”) членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, (варіант: доповнити словами: “голів обласних державних адміністрацій”),
буде запроваджено інститут представника Кабінету Міністрів України у Верховній Раді України, функції якого здійснюватимуться одним із народних депутатів України (на умовах ротації), визначеним Кабінетом Міністрів України після попередніх консультацій з депутатськими фракціями (групами).
Політична угода діє з моменту її підписання і до дня відкриття першої сесії Верховної Ради України наступного скликання, обраної за результатами виборів 31 березня 2002 року.

Цю Політичну угоду в присутності Президента України підписали:
за Верховну Раду України Голова Верховної Ради України і.С.Плющ,
за Кабінет Міністрів України Прем’єр-міністр України В.А.Ющенко.
А також Координатор парламентської більшості та керівники депутатських фракцій (груп).

ПОЛІТИЧНА УГОДА
між Верховною Радою України і Кабінетом Міністрів України
(редакція станом на 5 квітня 2001 р.) – проект 2


     Верховна Рада України і Кабінет Міністрів України,

  • зважаючи на всю повноту своєї відповідальності перед Українським народом за стан справ та проведення реформ у державі,
  • будучи переконаними, що забезпечення прав і свобод людини, її добробуту та соціальних гарантій, розбудова України як європейської держави неможливі без рішучих позитивних змін у суспільному житті, без стабільної ефективної співпраці законодавчої та виконавчої гілок влади,
  • підтримуючи курс Президента України на економічні, політичні реформи, побудову демократичної, соціальної, правової держави та формування громадянського суспільства,
  • керуючись Конституцією України та законами України, політичною волею і дбаючи про майбутнє України,

ДІЙШЛИ ЗГОДИ:

  • здійснювати конструктивну взаємодію законодавчої та виконавчої гілок влади на засадах: консолідації Українського народу, реалізації принципу поділу влади, послідовного проведення адміністративної реформи, створення правових гарантій і забезпечення діяльності парламентської більшості і опозиції, формування економічної стратегії розвитку на основі захисту вітчизняної економіки, підтримки підприємництва, прискорення проведення бюджетної, податкової, земельної та пенсійної реформ, а також створення належного законодавчого та організаційного забезпечення вступу України до Європейського Союзу,
  • утримуватися від дій, які можуть спричинити суперечності і конфлікти між законодавчою і виконавчою гілками влади та викликати політичну напруженість у суспільстві,
  • розв’язувати взаємні проблеми лише шляхом політичних консультацій, проведення спільних засідань Координаційної ради парламентської більшості та Кабінету Міністрів України, спрямованих на досягнення взаєморозуміння.

    Верховна Рада України, керуючись принципами конституційності та системності законотворення:

  • законодавчо забезпечуватиме реалізацію Стратегії економічного та соціального розвитку країни на 2000 – 2004 роки та Програми діяльності Кабінету Міністрів України “Реформи – заради добробуту”, позачергово розглядатиме законопроекти, внесені Президентом України як невідкладні, та у першочерговому порядку розглядатиме законопроекти, подані Кабінетом Міністрів України, і в установленому порядку прийматиме їх за наслідками обговорення,
  • утримуватиметься від прийняття законодавчих актів, фінансове забезпечення яких не передбачено Державним бюджетом України на відповідний рік,
  • забезпечить законодавче врегулювання діяльності Кабінету Міністрів України шляхом прийняття закону про Кабінет Міністрів України та за наявності політичної згоди між Парламентом України, Президентом України та Кабінетом Міністрів України більшість у Верховній Раді України буде підтримувати внесення відповідних змін до Конституції України, у тому числі щодо участі парламенту у формуванні Кабінету Міністрів України, які можуть бути введені в дію після проведення чергових виборів Президента України,
  • удосконалить законодавче забезпечення діяльності Фонду державного майна України, Державної податкової адміністрації України, Митної служби України та Головдержслужби України, у тому числі щодо підзвітності та підконтрольності Фонду державного майна України Кабінету Міністрів України,
  • підтримуватиме діяльність діючого Кабінету Міністрів України до березня 2002 року,
  • законодавчо забезпечить діяльність парламентської більшості і парламентської опозиції.

    Кабінет Міністрів України, керуючись принципами професійності, відкритості у діяльності виконавчої влади:

  • забезпечуватиме послідовну реалізацію Стратегії економічного та соціального розвитку країни на 2000 – 2004 роки та Програми діяльності Кабінету Міністрів України “Реформи – заради добробуту”, заходів щодо забезпечення виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України на 2001 рік,
  • розроблятиме і після попереднього узгодження з відповідними комітетами Верховної Ради України вноситиме на її розгляд проекти законодавчих актів,
  • узгоджуватиме з відповідними комітетами Верховної Ради України та депутатськими фракціями (групами) проекти міжнародних угод, які потребують ратифікації, у тому числі ті, що стосуються надання Україні кредитів чи фінансової допомоги, і залучатиме представників комітетів Верховної Ради України, депутатських фракцій (груп) до участі в переговорах стосовно укладення зазначених міжнародних угод, а також направлятиме до Верховної Ради України проекти законів про надання згоди на обов’язковість для України міжнародних угод, в разі потреби, разом з відповідним висновком Конституційного Суду України,
  • при розгляді законопроектів, які визначені Президентом України як невідкладні, забезпечуватиме особисту участь у засіданнях відповідних комітетів Верховної Ради України та в обговоренні цих законопроектів Верховною Радою України керівників міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, відповідальних за розробку таких законопроектів,
  • щоквартально інформуватиме та за підсумками року звітуватиме на пленарних засіданнях Верховної Ради України про хід виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України “Реформи – заради добробуту”,
  • забезпечуватиме народним депутатам України, представникам комітетів Верховної Ради України, депутатських фракцій (груп) можливість участі в засіданнях урядових комітетів Кабінету Міністрів України та в роботі колегій центральних органів виконавчої влади (варіант: доповнити словами -“в тому числі шляхом включення представників комітетів Верховної Ради України до складу колегій відповідних центральних органів виконавчої влади).

Сторони дійшли згоди також про те, що:
Прем’єр-міністр України проводитиме попередні консультації з Координаційною радою парламентської більшості, що представлена керівниками депутатських фракцій (груп), які підписали цю Угоду, стосовно подання про призначення (варіант: доповнити словами “та звільнення”) членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади (варіант: доповнити словами: “голів обласних державних адміністрацій”),
буде запроваджено інститут представника Кабінету Міністрів України у Верховній Раді України, функції якого здійснюватимуться одним із народних депутатів України (на умовах ротації), визначеним Кабінетом Міністрів України після попередніх консультацій з депутатськими фракціями (групами).
Політична угода діє з моменту її підписання і до дня відкриття першої сесії Верховної Ради України наступного скликання, обраної за результатами виборів 31 березня 2002 року.

Цю Політичну угоду в присутності Президента України підписали:
за Верховну Раду України Голова Верховної Ради України і.С.Плющ,
за Кабінет Міністрів України Прем’єр-міністр України В.А.Ющенко.
А також Координатор парламентської більшості та керівники депутатських фракцій (груп).

Залишити відповідь