РОБОЧА ЗУСТРІЧ “ОБГОВОРЕННЯ КОНЦЕПЦІЇ ЗМІН ДО ЗАКОНУ УКРАЇНИ “ПРО РЕГЛАМЕНТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ”

 


23 травня 2015 року відбулася зустріч народних депутатів з провідними українськими експертами з питань регламенту та парламентаризму організована Лабораторією законодавчих ініціатив. Зустріч відбулася у форматі круглого столу в рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво». І депутати, і експерти висловили свою думку щодо основних проблем Регламенту Верховної Ради та його виконання в роботі парламенту.

Депутати сформулювали ключові проблемні аспекти роботи Ради VIII скликання:

  • Домінування скороченої процедури ухвалення законів над звичайною (пропозиція ухвалювати рішення про скорочену процедуру не 150 голосами, а 226 голосами);
  • Недосконала процедура затвердження пропозицій до законопроектів;
  • Необхідність переведення парламентських процедур в електронний формат;
  • Запровадження більш вільного доступу громадськості до пленарних засідань Ради;
  • Занадто широкі дискреційні повноваження Голови ВРУ щодо формування порядку денного;
  • Превалювання «точкових» законопроектів про внесення змін, які не носять концептуального характеру;
  • Подання пропозицій до законопроектів після закінчення строків, тобто «заднім числом»;
  • Неефективна «Година Уряду»;
  • Неправомірний вплив секретаріатів комітетів та Апарату ВРУ на законодавчий процес;
  • Зловживання правом на законодавчу ініціативу зі сторони народних депутатів;
  • Внесення незаконних правок до вже ухвалених законопроектів.
Обговорення відбувалося за активної участі експертів Володимира Крижанівського, Владислава Носова та Сергія Лінецького. Вони в свою чергу висловили думки з приводу чинного Регламенту та запропонували напрями його вдосконалення. Володимир Крижанівський, експерт Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичність», наголосив на тому, що:

  • Необхідно змінити формально юридичну форму Регламенту з «закону» до акту внутрішньої діяльності Ради, що ухвалюється винятково народними депутатами;
  • Треба обрати такий порядок голосування, коли рішення ухвалюється не чітко визначеною конституційною більшістю, а більшістю присутніх  в залі народних депутатів;
  • Варто удосконалити процедуру внесення проектів рішень до порядку денного Ради;
  • Забагато законопроектів потрапляють до сесійної зали.

Владислав Носов, народний депутат I-II скликань та співавтор чинного Регламенту, більш детально зупинився на аналізі актуального законопроекту про внесення змін до Регламенту ВРУ. Зокрема, його зауваження стосувалися таких моментів:

  • Порядок денний першого засідання Ради не відповідає процесуальній логіці, і тому варто:
  1. Одразу після складання повноважень Кабінетом Міністрів (пункт 2 частини 1 статті 16 законопроекту) обирати Лічильну комісію раніше (пункт 3), аби налагодити розгляд спорів щодо результатів голосувань та не перетворити засідання на суперечки;
  2. Надати Президенту можливість виголосити позачергове послання про внутрішнє і зовнішнє становище України (пункт 5) перед доповіддю Голови ВРУ попереднього скликання про стан законодавчої роботи в парламенті (пункт 6);
  3. Після обрання Голови ВРУ (пункт 8) Обрати Першого заступника та заступника Голови ВРУ (пункт 9), так як ці два питання пов`язані політичними домовленостями щодо розподілу посад;
  4. Пунктом 10 розмістити доповідь Підготовчої депутатської групи, яка пропонує перелік, кількісний склад та предмети відання комітетів (пункт 11);
  5. Про персональний склад комітетів ВРУ (пункт 12);
  6. Про Погоджувальну раду депутатських фракцій (депутатських груп) (пункт 13);
  7. Про висвітлення роботи Ради (пункт 14);
  8. Вилучити запропонований у законопроекті пункт 10 щодо призначення Прем`єр-міністра, адже, по-перше, це питання не є організаційним для Верховної Ради і, по-друге, його можна розглядати тільки після створення комітетів та Погоджувальної ради, і тому доцільно його помістити в ч. 4 ст. 16;
  9. Вилучити пункти 17 і 18, оскільки вони дублюють положення ч. 4 ст. 16;
  • Можливість існування декількох опозиційних об`єднань в парламенті може викликати проблеми щодо внесення законопроектів до порядку денного, тому варто в пункті 3 ч. 1 ст. 69 проекту вилучити слова «без голосування» (двічі) та вставити вимогу про підтримку не менш як третиною народних депутатів від конституційного складу ВРУ, аби запобігти зловживанню права формувати порядок денний сесії;
  • Надання опозиційному уряду безумовного права на отримання від Кабінету Міністрів України інформації та копій прийнятих ним актів (п. 1 ч. 2 ст. 72) є проблематичним з огляду на те, що Кабінет Міністрів має низку таємних документів, пов`язаних з питаннями оборони, міжнародних договорів тощо;
  • Недостатньо конкретизованим є положення щодо права опозиційного уряду здійснювати моніторинг діяльності Кабінету Міністрів, інших органів виконавчої влади, їх посадових осіб (п. 2 ч. 2 ст. 72), адже не надано форм такого моніторингу, що нівелює цінність такого повноваження;
  • П. 3 ч. 2 ст. 72 викласти в такій редакції: «здійснює контроль за розробкою та виконанням Державного бюджету України в межах і формах парламентського контролю». Це дозволить інституціоналізувати діяльність опозиції та направити її в конструктивне русло;
  • В ст. 72, присвяченій опозиційному Урядові, права цього Уряду та права опозиційних депутатів-членів такого Уряду технічно не відокремлено;
  • П. 5 ч. 2 ст. 72 необхідно доповнити в кінці словами «окрім проекту закону про Державний бюджет України» з огляду на те, що внесення такого законопроекту є прерогативою Кабінету Міністрів, відповідно до ст. 96 Конституції;
  • Щодо п. 1 ч. 4 ст. 81, то Голова Комітету з питань бюджету не може бути представником опозиції, адже це може розхитати ситуацію через діяльність теперішньої опозиції. Натомість, варто надати можливість опозиції очолити Рахункову Палату для здійснення контролю;
  • Ч. 1 ст. 100 чинного Регламенту варто доповнити реченням «В якості альтернативного не може вноситися проект закону про Державний бюджет України»;
  • У запропонованій назві Глави 33 Регламенту пропустили словосполучення «припинення повноважень», адже далі в тексті це словосполучення з`являється;
  • В ч. 10 ст. 205 законопроекту «Кандидати на посади Прем`єр-міністра України, Міністра оборони України, Міністра закордонних справ України вважаються обраними» слово «обраними» варто замінити на «призначеними»;
  • В ч. 7 ст. 206-1 змінити послідовність слів з «внесення Прем`єр-міністром України чи Президентом України» на «внесення Президентом України чи Прем`єр-міністром України»;
  • В ч. 1 ст. 210 законопроекту словосполучення «статтею 209» замінити на «статтею 208», адже порядок нумерації змінився;
  • В ч. 3, п. 1 ч. 4, ч. 6, ч. 7 ст. 229 законопроекту є слова «які не входять до складу коаліції». Такі зміни не є зрозумілими з огляду на інтереси інших депутатів, членів коаліції.
  • Регламентний комітет повинен формуватися винятково на паритетних засадах.

Третім взяв слово Сергій Лінецький, Радник Першого заступника Голови ВРУ. Попередньо він підготував зауваження до пропозицій, вміщених в законопроекті, і на зустрічі зосередився на узагальненому аналізі запропонованих змін:

  • Зміни до Регламенту не носять концептуальний характер, а слугують приведенням Регламенту у відповідність до відновлених положень Конституції;
  • Скорочена процедура замінила собою повну, тому необхідно заборонити скорочену процедуру для законопроектів з чітко встановленою кількістю статей (10, 20, 30…);
  • Необхідно посилити місце і роль науково-експертної експертизи;
  • Важливо закріпити право комітеті на об`єднання тематичних законопроектів перед другим читанням;
  • Треба зобов`язати парламент розглядати «великі» законопроекти в три читання, і заборонити ухвалення законів без обговорення;
  • У Голови ВРУ дуже широкі дискреційні повноваження, які необхідно чіткіше врегулювати.

Після виступу експертів, модератор заходу Ігор Когут надав слово Євгенії Аветісовій, спеціалісту ОБСЕ з питань законодавства, яка підсумувала та прокоментувала виступи народних обранців та експертів. На її думку, ключовими проблемами парламентських процедур є:

  • Відсутність надзвичайно важливого закону про нормативно-правові акти;
  • Недосконалість процесу внесення альтернативних законопроектів;
  • Відсутність дисциплінарних проваджень проти депутатів, які регулярно не відвідують засідання комітетів та пленарні засідання Ради;
  • Невизначеність формування порядку денного.

Після відповідей на запитання та коротких висновків від учасників заходу, дискусія перейшла в завершальний етап: депутати-учасники зустрічі визнали за необхідне згуртувати сили задля поліпшення роботи Верховної Ради в суттєвих її аспектах.

Захід відкрив серію робочих зустрічей по напрацюванню змін до Регламенту Верховної Ради України. Проведення десяти робочих зустрічей з питань регламенту є частиною проекту Лабораторії законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID “РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво”, що виконується Фондом Східна Європа.

Залишити відповідь