За даними Міжнародного Агентства Енергетики (IEA) енергоємність українського ВВП залишається однією з найвищих в Європі та у світі. Висока енергоємність робить економіку вразливою та неконкурентною, доходи населення низькими, а також створює постійну потребу постійного прямого та непрямого субсидування секторів економіки. Значна частка імпортованих і надлишково споживаних енергоресурсів призводить також до негативного торгового балансу і в умовах глибокої фінансової кризи потребує негайної уваги уряду. Понад 70% енергії країни споживається містами, тому від спроможності міст скоротити потребу в енергії за рахунок запровадження технологічних та поведінкових змін у споживанні енергії залежить комфорт, безпека і задоволеність енергетичних потреб споживачів. Будівлі споживають понад 40% енергії міст, тому спроможність країни швидко скоротити споживання електричної та теплової енергії, а також води за рахунок програм енергоефективності стають наріжним каменем виживання міст та соціального спокою в країні.
Виконання всіх положень Енергетичного Співтовариства, директив та регламентів ЄС з енергоефективності надасть Україні можливість скористатися напрацьованим досвідом, скоротити час на розроблення національного законодавства та отримати дієву технічну та фінансову підтримку з боку Європейського Союзу та країн-членів, відкриє нові сектори економіки та створить сотні тисяч нових робочих місць, забезпечивши споживачів якіснішими послугами за нижчу ціну. Виконання наближеного законодавства Україною потребує створення спроможності з його впровадження, а отже потребує кадрового потенціалу та розуміння причин прийняття законодавчих актів і їх внутрішньої логіки.
Ознайомитись із документом Співробітництво між Україною та Європейським Союзом у сфері енергоефективності
Цю публікацію було створено за підтримки Європейського Союзу. За зміст публікації повну відповідальність несе ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив». Зміст публікації не є відображенням офіційної позиції Європейського Союзу.
Проект «Рада за Європу» має на меті підвищення рівня знань про ЄС, зокрема про впровадження Угоди про Асоціацію та співпрацю між Україною та ЄС, серед народних депутатів України та представників місцевого самоврядування шляхом проведення серії семінарів-круглих столів та інших заходів.
