БРЮССЕЛЬ У ДОПОМОГУ

Підписання Угоди про Асоціацію України з Євросоюзом призведе до революційних змін у відносинах держави і бізнесу. Всього за сім років механізм держпідтримки повинен пройти шлях від нинішнього, який зберіг в собі «кращі зразки» радянської планової економіки, до сучасного – відповідного кращим європейським аналогам. Ключове завдання при досягненні цієї мети – формування нової системної промислової політики.
Вступивши в 2008 р. до Світової організації торгівлі (СОТ), Україна відмовилася від галузевих програм підтримки та режиму вільних економічних зон. Відтоді великому бізнесу і владі так і не вдалося сформувати системну промислову політику.
І хоча сьогодні абсолютні обсяги державної допомоги значні і перевищують 11% ВВП (більше 150 млрд грн), їх ефективність викликає великий сумнів. Ряд податкових преференцій, особливо таких , як спеціальний режим сплати ПДВ для аграріїв (14 млрд грн) і списання боргів минулих років на валові витрати для всіх суб’єктів господарювання (4,5 млрд грн) за суттю, не має ніякого відношення до зростання виробничої діяльності.

Питома вага високотехнологічних галузей у валовому обсязі держдопомоги вельми невисокий і помітно поступається АПК, енергетиці та вуглепрому. Відповідно, залежність від імпорту машин, устаткування і транспортних засобів досить висока. Сьогодні на неї припадає стільки ж, скільки на імпорт газу – більше 15% всього імпорту товарів.
Брюссельський каталізатор
Напередодні підписання Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС слід зауважити , що при підготовці його тексту з уваги широких ділових кіл випав розділ про державну допомогу суб’єктам господарювання. Адже з моменту набуття чинності угоди України належить виконати цілий ряд дуже серйозних зобов’язань. У тому числі:
– протягом семи років привести схеми державної підтримки бізнесу у відповідність з євростандартами;
– протягом трьох років створити незалежний уповноважений орган з контролю у сфері держдопомоги;
– протягом п’яти років провести інвентаризацію та створити реєстр схем держпідтримки.
Таким чином, через 8-9 років, з урахуванням процедур набуття Угодою чинності, держпідтримка вже повинна буде відповідати євростандартам. Однак, не варто сліпо копіювати європейський досвід, але підійти до питання творчо. У тому числі, розробити власні підходи і схеми, які можуть вирішити накопичені структурні проблеми в економіці і водночас модернізувати саму систему держдопомоги бізнесу.
Європейські правила відрізняються широким діапазоном цілей, на які може бути спрямована держдопомогу, якщо вона розрахована для декількох галузей: розвиток малого і середнього бізнесу; дослідження, інновації та розвиток; підвищення кваліфікації та працевлаштування; охорона навколишнього середовища; ризиковий капітал; регіональна допомогу.
Існують конкретні рекомендації для таких галузей, як вугледобувна, суднобудування, металургія, енергетика, транспорт, широкосмугові мережі, аудіовізуальна продукція. І навіть при першому знайомстві, очевидно, що список напрямків, за якими уряди країн-членів ЄС можуть підтримувати національного виробника для українських потреб більш ніж підходить. Даний факт підтверджують і експерти.
«Використання стандартів ЄС у сфері держдопомоги не тільки зробить діючі програми більш ефективними, але і дозволить адресно спрямувати ресурси на вирішення міжгалузевих завдань , створити більш привабливі інвестиційні стимули», – сказав керівник програм Лабораторії законодавчих ініціатив Денис Черніков.
Зібрати камені
За словами Дениса Ченікова, конкретна користь від впровадження правил державної допомоги ЄС полягає відразу в трьох ключових аспектах.
По-перше, знижуються ризики для експортерів, які є бенефіціарами держдопомоги безпосередньо або через інші галузі, отримати претензії в неконкурентній ціноутворенні. Аналогічну перевірку на предмет наявності держпідтримки та її відповідності стандартам можна буде провести і щодо європейського експорту в Україну.
По-друге, покращиться облік та адміністрування програм держдопомоги. Зараз, наприклад, через білих плям у законодавстві чиновники можуть на свій розсуд класифікувати ряд податкових режимів як пільги, що з великою ймовірністю формально означає підтримку, хоча такою не є. Застосування чітких критеріїв ЄС, в тому числі, наявність вигоди для одержувача і виборчий характер підтримки, допоможе уникнути таких непорозумінь.
І нарешті, системність правил, наявність кількісних, якісних базових вимог підвищить якість програм підтримки. Чіткий європейський підхід допоможе більш кваліфіковано вести дебати та лобіювання про необхідність тих чи інших намірів державної допомоги.
Щоб усе це стало реальністю, уряду необхідно якомога швидше запустити механізм підготовки до впровадження правил ЄС про держдопомогу суб’єктам господарювання. Сьогодні в цьому плані зроблено явно недостатньо.
Законопроект про державну допомогу , який поданий до парламенту Кабміном , більше спрямований на посилення повноважень Антимонопольного комітету і створення системи контролю над наданням держдопомоги , ніж на офіційне затвердження стандартів прийнятих в Західній Європі.
Не варто забувати, що затримка із застосуванням стандартів ЄС, орієнтованих на підприємця, може призвести до того, що контролювати буде нічого. Тому уряду необхідно прискорити процес з визначенням органу, відповідального за підготовку програм держпідтримки відповідно до вимог Угоди про Асоціацію, розробити та затвердити план роботи в цьому напрямку.
Матеріал підготовлений у співпраці з Лабораторією законодавчих ініціатив в рамках проекту «Громадське лобіювання стандартів державної допомоги ЄС», який фінансується Міжнародним фондом «Відродження»

Залишити відповідь