ТРЕТЯ НАЦІОНАЛЬНА СЕСІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ ПОЛІТИЧНИХ СТУДІЙ (м. Львів – Брюховичи)

З 13 по 16 вересня 2012 року у Брюховичах, що під Львовом, відбулась остання національна сесія Української школи політичних студій. Основну увагу під час дискусій було приділено регіональній політиці, проблемам місцевого самоврядування, аналізу політичної ситуації у країні напередодні виборів, а також питанню цінностей, розглянутому з точки зору модернізаційного процесу та сучасних суспільно-політичних явищ. Експертами сесії виступилиВладімір РІСТОВСКІ, Андрій САДОВИЙ, Анатолій РОМАНЮК, Юрій ГАНУЩАК, Сергій РАХМАНІН, Ігор КОЛІУШКО, Олександр ГАНУЩИН,Дмитро ДОБРОДОМОВ, Олег СИНЮТКА та Мирослав МАРИНОВИЧ, модератором однієї з дискусій виступив випускник УШПС, Святослав ШЕРЕМЕТА. Крім того, учасники Школи долучились до стимуляційної гри, модератором якої виступила Альона СИБІРЯКОВА, а також поспілкувались з письменницеюОксаною ЗАБУЖКО, істориком Володимиром В`ЯТРОВИЧЕМ та журналістом Юлією БАНКОВОЮ.

ПЕРШИЙ ДЕНЬ СЕСІЇ

13 вересня відбулось відкриття Третьої сесії Української школи політичних студій, експертами якої виступили міський голова міста Львова Андрій САДОВИЙ та представник Генерального секретаря Ради Європи з питань координації програм співробітництва Ради Європи Владімір РІСТОВСКІ.

Андрій САДОВИЙ у своїй вітальній промові звернув увагу на зміст професії політика та те, які зобов`язання автоматично бере на себе людина, обираючи такий шлях. Політик повинен мати твердий стрижень і бажання служити, аби витримати всі перепони на шляху та відбутись. Люди, які розуміють під політикою лише домінування, є прикладом радянського вишкілу. Обираючи для себе шлях політика, людина повинна розуміти, що немає неможливих речей – все можливо. Потрібні важка щодення праця, самовіддача і любов до людей, яким ви вирішили служити.

Наступним із привітанням учасникам Школи виступив Представник Генерального секретаря Ради Європи з питань координації програм співробітництва Ради Європи Владімір РІСТОВСКІ. Він розповів про свій досвід роботи у Раді Європи та співробітництво цієї організації з Україною, після чого зосередив увагу на аналізі виступу Генерального секретаря Ради Європи Ягланда Турбйорна і тез, які він висловив щодо України в питаннях якості реформ, політичного процесу, співпраці між Україною та РЄ (промоція якої була однією з основних цілей візиту) та майбутніх парламентських виборів. Крім того, Владімір Рістовскі приділив увагу розповіді про План дій Україна – ЄС 2011-2014, який є одним з основних політичних інструментів діяльності Ради Європи в Україні. Створений у співпраці з українською владою, план містить ряд проектів, спрямованих задовольнити необхідність реформ у царинах демократії, прав людини та верховенства права. Він також назвав основні приорітети діяльності РЄ в Україні: реформа судової системи, реформа місцевого самоврядування, свобода висловлювань, протидія корупції, соціальне забезпечення, сприяння створенню стабільного демократичного уряду. Крім того, були окреслені технічні особливості кооперації – які проекти наразі здійснюються, яких коштів не вистачає та звідки РЄ їх бере. Було приділено увагу і основним досягненням – так оцінили прийняття нового уголовно-процесуального кодексу, створення превентивного механізму для захисту проти корупції, кроки в контексті реформи місцевого самоврялування. Наразі йде експертна робота в сфері свободи слова – опрацьовуються проблеми підтримки медіа, захисту журналістської професії, захисту персональної інформації. Діяльність між україною та РЄ має довготривалий характет та  передбачає реформу системи кримінального правосуддя, а також покращення роботи демократичних інститутів. Представник генсека Ради Європи зазначив, що принципи демократї, пріоритет прав людини та верховенства права є тим, що пов`яззує європейців у єдине ціле. Тому залученість у демократичні процеси – те, що робить нас європейцями

Експертами першої дискусійної панелі, присвяченої темі «Україна у передвиборчому «вогні» – думки, реалії та перспективи» стали Директор Центру політичних досліджень Анатолій РОМАНЮК та керуючий партнер Групи Компаній Рост Альона СИБІРЯКОВА.

Анатолій РОМАНЮК говорив про виборчу систему і розвиток виборчого процесу в Україні загалом. Експерт зауважив, що вибори можуть існувати лише в демократичному суспільстві, і це є найбільш визначальний елемент, який впливає на політичне життя та на політичну систему. Політика сучасного штибу з`являється лише тоді, коли виборче право було поширене на більшість населення. Експерт, погоджуючись із думкою європейських дослідників, вважає, що немає поганих виборчих систем, всі виборчі системи демократичні. Нюанс полягає лише в тому, що певна система є кращою для певного суспільства. Лектор наводить приклади з політичної історії різних країн (розповідаючи про механізм діяльності різних виборчих систем на практиці), демонструючи зміни, яких вони зазнавали і те, як це відбивалось на політичному житті загалом. На думку Анатолія РОМАНЮКА, виборче законодавство в Україні формується свідомо і несвідомо. Свідомо – в тому сенсі, що це завжди результат переговорів, результат боротьби між різними політичними акторами стосовно змісту виборчого законодавства. Несвідомо – тому що ми не думаємо, що нас чекає завтра. Головним чинником, який присутній і який визначає поведінку українських політичних акторів, – чергова виборча кампанія. Всі виборчі закони, які готуються в нашій країні, створюються під конкретну виборчу кампанію, залежно від того. Експерт також приділив увагу аналізу передумов, важливих для розуміння результатів нинішньої виборчої кампанії. Однією з найбільших проблем, що стримує політичних розвиток в Україні, є закриття внутрішньопартійної демократії та встановлення монополії центру в українських політичних партіях. Наслідки такої потужної централізації можуть бути дуже згубними, оскільки таким чином йде закриття політичних класів та припинення процесу оновлення еліт.

Наступний лектор, керуючий партнер Групи Компаній Рост Олена СИБІРЯКОВА, зосередила увагу на більш практичному – технічному – компоненті, що присутній на кожних виборах, а саме – на роботі політтехнологів. Лектор розповіла про виникнення самої професії політтехнолога та пов’язані з нею стереотипи та міфи. Політтехнологія, зазначає Олена Сибірякова, є рудиментом пострадянського простору, коли з’явився великий попит на нові професіональні сфери – PR, психологію, рекламу тощо. Самі вибори змінили свій формат, разом із цим змінився і підхід до виборів – з’явились і люди, які запропонували нову професію як відгук на нові соціально-політичні умови. Олена Сибірякова розповіла про три школи, на які покладаються сучасні політтехнологи: 1) методологічна школа (Щедровицький Г.П.), 2) психологічна (Ситников О.П.), 3) школа ТРИЗ (рос. – теория решения изобретательских задач). На Заході існують спеціалісти вузького профілю, які займаються виборами, втім, там немає політтехнологів. Різниця у роботі між першими і другими полягає у цілях. Політтехнолог прагне досягти її будь-якою ціною, часто – за рахунок маніпуляцій. На Заході ж робиться ставка на стратегію. Експерт також навела критерії оцінювання політтехнологів, а також, даючи оцінку нинішній політичній кампанії, зауважила, що в Україні робота політтехнологів зосереджена переважно у мажоритарних округах. Зараз ми бачимо результат безкомпромісної боротьби за владу, коли немає стратегічних проектів, цінностей, є лише бажання захистити власний інтерес. Є гра в політику, але не сама політика. З цим пов’язана і втрата довіри суспільства до політиків.

Після лекційної частини Олена Сибірякова запропонувала учасникам пограти у симулятивну гру «Україна в світі – які позиції ми маємо зайняти?». Це комплексно побудована ділова гра з елементами рольових ігор, під час яких необхідно прийняти певні рішення в умовах конфлікту інтересів. На час гри учасники беруть на себе виконання ролей реальних осіб в умовах існуючого або ж імітованого сценарію. Сила цього методу полягає в його практичній спрямованості. Ці ролі вмотивовують учасників займатися темами, які вважаються сухими і нудними, посилюють їхню комунікативну компетенцію та роблять їх здатними вирішувати конфлікти з поглядом на перспективу. Завдяки комплексності такий навчальний процес є дуже інтенсивним. Учасники мають швидко навчитися налаштовуватися на інші культури та ідентичності, а також бути готовими до конфлікту інтересів. Результат – усвідомлення, що політика будується на компромісах, які розробляються в умовах великого тиску і досягаються дуже нелегко.

Фотогалерея першого дня сесії.

ДРУГИЙ ДЕНЬ

Другий день сесії розпочався з продовження симулятивної гри із модератором Оленою СИБІРЯКОВОЮ, під час якого групи презентували свої напрацювання.

Після цього учасники долучились до дискусії «Фіскальна та бюджетна децентралізація: питання самодостатності громад», експертом якої виступив Народний депутат України, Член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету Юрій ГАНУЩАК. Справжній політик, на думку лектора,  повинен уміти довести народу, що непопулярні заходи влади – саме те, що потрібно електорату. Якщо він цього не може – це політиканство. Експерт розповів про процедуру розробки та умови впровадження реформ. Розповів про кращі практики, на які треба рівнятись. Наразі Україна потребує реформи адміністративно-територіального устрою, оскільки без цього неможливо вирішувати бюджетні питання. Лектор приділив увагу питанню необхідності інтенсифікації сільського господарства та стимулювання розвитку сіл, що дасть змогу уникнути перенаселення мегаполісів та дасть новий поштовх розвитку провінційним містам. Після цього Юрій Ганущак зупинився на основних проблемах сучасного адміністративно-територіального устрою (АТУ) та наслідках його неврегульованості, серед яких – неможливість повного розмежування повноважень; наявність земель з невизначеною юрисдикцією, з декількома власниками (район, місто); деградація сільської місцевості; неефективне витрачання ресурсів на управління; слабкий рівень залучення інвестицій через адміністративні перепони. Лектор розповів про наявну та запропоновану систему адміністративно-територіального устрою України. Більш детальну інформацію Ви знайдете у презентації лектора.

Наступна дискусійна панель була присвячена питанню мас-медіа у політичному контексті – «Виклик медіа: як донести до людей логіку реформ?», її експертом виступив Редактор відділу політики інформаційно-аналітичного тижневика «Дзеркало тижня. Україна» Сергій РАХМАНІН.

Лектор зосередив свою увагу на проблемах, які наразі переживає вітчизняна журналістика. Читачі перетворились на споживачів, покупців інформації, не лишилось справжніх новин, а редакційна політика ЗМІ часто є відображенням прагнень і бажань власників. Медіа не виконують функцію інформування, а журналісти більше не є сучасними просвітниками і тлумачами. Сергій Рахманін розповів про історію роботи видання «Дзеркало тижня», редакційну політику та аудиторію. Після чого висловив свій погляд на політичну ситуацію в Україні, роль журналістики у політичних процесах та труднощі, з якими стикається політичний журналіст, якщо стає на цей шлях і залишається відданим своїй професії.

Виїзд до львова

Вечірня програма дня продовжилась виїздом учасників до Львова, де вони відвідали Національний музей-меморіал “Тюрма на Лонцького” та стали учасниками розмови «на перехресті літератури та історії» за участі письменниці Оксани ЗАБУЖКО, історика Володимира В`ЯТРОВИЧА та журналісткиЮлії БАНКОВОЇ. Під час зустрічі письменниця презентувала свій роман «Музей покинутих секретів», розповіла про довгу та кропітку роботу над ним, про зв`язок із історичним минулим та співвідношення історичної правди та письменницької фантазії.

Фотогалерея другого дня сесії.

 

ТРЕТІЙ ДЕНЬ

Третій день Третьої сесії УШПС розпочався з виступу голови правління Центру політико-правових реформ Ігоря КОЛІУШКА на тему «Виклики та перспективи адміністративно-територіальної реформи в Україні».

Лектор приділив увагу темам місцевого самоврядування та інституційної організації. Експерт також окреслив комплекс питань, від яких залежить розвиток країни, та зупинився на проблемі організації публічної влади в Україні. Щодо останнього пункту, лектор вважає, що одним з ключових питань в цьому сенсі є реалізація на пракцтиці концепції «держава для людини» (а не «людина для держави») – сучасна держава повинна обслуговувати громадян, дбати про доступність і зручність публічних послуг, а також забезпечувати безпеку  громадян, як зовнішню, так і внутрішню. І для здійснення цього дуже важливо, щоб люди, які йдуть в політику, були свідомі свого призначення і місця (місії або ролі в суспільній організації). Ігор Коліушко вважає, що децентралізація – ключове питання, від якого залежить, чи будемо ми розвиватись. Максимальна децентралізація повноважень і фінансів є запорукою виживання суспільства в умовах перманентної неефективної державної влади, при цьому держава повинна забезпечити контроль за законністю діяльності місцевої влади. Незалежна судова влада має бути надійним гарантом недопущення зловживань і першими, й другими. Експерт окреслив функції органів публічної влади щодо публічних послуг, описав завдання, покладені на органи місцевого самоврядування та рівні його реалізації, а також компетенції місцевого самоврядування громади, району, основні функції районних державних адміністрацій. Лектор висвітлив питання існуючої системи органів публічної адміністрації на місцях, окреслив модель реформування системи органів публічної влади на місцях , відмінності варіантів організації місцевих державних адміністрацій (досвід Польщі та Франції), а також приділив увагу завданню бюджетної реформи. Більш детальну інформацію Ви знайдете у презентації лектора.

Наступна дискусійна панель була присвячена темі «Стратегія розвитку міста: де брати кошти для місцевих бюджетів?», експертом якої став депутат Львівської обласної ради Олександр ГАНУЩИН.

Політик розповів про відмінності у бюджетуванні, ресурсах та делегованих державою повноваженях у містах обласного і районного значення. Використовючи приклад реальних міст – Радехова, Нового Калинова, Брод, Городка, Моршина, Нововорівська, Миколаєва, Калуша, Трукавця – розповів про практичні інструменти та способи акумулювання коштів у місцевих бюджетах. Зокрема, про зменшення видатків на управління, юридичну реєстрацію, наведення порядку з комунальним майном та комунальними підприємствами тощо. Лектор розповів, як краще поводитись із бюджетними та іншими установами, а також яким чином варто співпрацювати із вертикаллю влади і брати участь у бюджетних програмах. Більш детальну інформацію Ви знайдете у презентації лектора.

Наступною була дискусійна панель, присвячена питанню «ЗМІ та вибори: регіональний вимір», експертом якої виступив генеральний продюсер телеканалу ZIK Дмитро ДОБРОДОМОВ.

Телеканал ZIK було створено у вересні 2010 року, але за невеликий проміжок часу йому вдалось не лише вийти на прибутковий рівень, але й здобути славу одного з найбільш потужних і впізнаваних каналів регіону. Згідно з даними «GFK Ukraine», передачі телеканалу ZIK за рейтингом не поступаються програмам центральних каналів країни, а деякі проекти за рейтингами у Львівський області часто випереджають національні проекти. Канал виробляє багато контенту власного виробництва, левова частка якого – журналістські розслідування та програми суспільно-політичного спрямування. Лектор розповів про свій шлях від газетного журналіста до генерального продюсера телеканалу, ексклюзивні проекти власного виробницства, власників та те, яким чином вони впливають на редакційну політику каналу. Експерт також зупинився на особливостях регіональної журналістики, труднощах, з якими стикаються медійники, а також розповів про власну політичну кар’єру і її вплив на телеканал.

Третій день сесії завершився виступом першого заступника міського голови Львова Олега СИНЮТКИ на тему «Випрацювання стратегії розвитку міста» на прикладі міста Львів.

Однією з найбільш дієвих методик випрацювання та втілення в життя стратегії міста є об’єднання фахівців, які знають місто, його особливості та проблемні сфери, акумуляція внутрішніх та зовнішніх ресурсів. Для Львова у цьому сенсі є дві найбільш пріоритетні сфери – туризм (під що вже є база) і IT технології (те, що буде завтра рухати місто вперед). На сьогодні Львів є потужним центром розвитку інформаційних технологій в Україні та Східній Європі. До прикладу, міжнародна консалтингова компанія KPMG визнала Львів як один з найкращих нових центрів розвитку ІТ та бізнес послуг нової хвилі в регіоні EMEA (Європа – Близький Схід – Азія), він також входить в трійку найбільших – разом із Києвом та Харковом – центрів в Україні. Олег СИНЮТКА розповів, яким чином держава підтримуватиме ініціативи, розвиватиме та здійснюватиме підтримку даної сфери. Крім того, посадовець розповів про ще декілька стратегічних для Львова проектів – зокрема, продовження вузької колії з Польщі до Львова і побудова нового вокзалу (що сприятиме збільшенню пасажиропотоку та скороченню шляху з Балтійського моря до Чорного). Ще один стратегічний задум в контексті реалізації потенціалу транспортної системи України – створення транснаціональної магістралі Берлін-Київ. Важливими з точки зору розвитку та реорганізації є також якість внутрішніх перевезень, освіти, забезпечення комфорту проживання та боротьба з корупцією.

Фотогалерея третього дня сесії.

 

ЧЕТВЕРТИЙ ДЕНЬ

Останній, четвертий день сесії був представлений дискусією на тему «Цінності та модернізаційний процес» за участі віце-ректора Українського Католицького Університету у Львові Мирослава МАРИНОВИЧА.

Причину політичної кризи в Україні лектор вбачає не в політиці чи економіці, а в духовності. В сучасному суспільстві, коли мова заходить про моральність та моральний вибір людини, визначальним критерієм стало гасло «морально те, що вигідно мені», що віддзеркалює байдужість до духовності, цінностей як таких. Сучасна людина обирає шлях практичних цінностей, вірить не у розум як засіб для вдосконалення суспільства, а намагається будь-яким способом вижити у світі. Все це призводить до накопичення «шлаків» у суспілстві. Стрімкий процес інтелектуального розвитку, якого ми досягли, залишився неврівноваженим духовним та моральним прогресом. Навпаки – наше суспільство перебуває в стані морального регресу, вакууму духовності, від чого напруга лише зростає. В цьому сенсі, коли ми говоримо про модернізаційний процес, то мусимо говорити і про його пряму залежність від реанімування цінностей. Прогресом об’єктивності ми називаємо користування відносними етичними критеріями, уникання етичної оцінки та етичного тлумачення будь-яких проблем. Цінності та духовні речі мають бути основою всього. Мирослав Маринович розповів, що за всі 10 років, проведених у засланні за наклепницькі вигадки, які порочать радяський суспільний лад (1977–1987 – арешт за звинуваченням у «проведеннні антирадянської агітації та пропаганди»; 7-річне ув’язнення в таборі суворого режиму ВС-389/36 у с. Кучино Чусовського р-ну Пермської обл. (Росія) та 3-річне заслання в с. Саралжин Уїльського р-ну Актюбинської обл. (Казахстан), жодного дня не жалкував, що пішов проти радянської влади, оскільки цей конфлікт став джерелом духовних перемог та оптимізму. Українському суспільству варто повернутись до питання цінностей і людської гідності та навчитись відстоювати правду, почасти ідучи на свідомі жертви, що створить надійні підвалини для подальших духовних надбудов.

Фотогалерея четвертого дня сесії.


Українська школа політичних студій – це спільна Програма Лабораторії законодавчих ініціатив та Ради Європи, започаткована у 2005 році з нагоди десятиріччя вступу України до цієї міжнародної організації. Місією Школи є формування, навчання, інтелектуальна та інформаційна підтримка, а також ціннісне орієнтування української мережі лідерів.
 версiя для друку Наверх  наверх
 надiслати лiнк  У попереднiй роздiл

Залишити відповідь