Законопроект розроблявся на виконання зобов’язань України в рамках договору про асоціацію з Європейським Союзом, де є розділ про створення зони вільної торгівлі та впровадження європейських стандартів контролю у сфері державної допомоги. Крім того, цей закон має бути ухвалений відповідно до програми реформ Президента України.«Європейські стандарти не були реалізовані в законопроекті про державну допомогу, відсутні принципи оцінювання цієї допомоги. Немає норм, якими Антимонопольний комітет має керуватися при оцінці діючих та нових програм держдопомоги… В законопроекті є кілька загальних положень, скопійованих з європейського права. Але вони занадто абстрактні для наших чиновників та бізнесменів», – відзначив Денис Черніков.На думку експерта, перш за все, мали б бути закріплені основні принципи державної допомоги, як, наприклад, цілеспрямованість її надання, адекватність проблемі, яка вирішується, результативність, тощо. Наразі ж в Україні такі принципи не визначені, не прописані вони й у законопроекті. Не відбувається й дискусія щодо правил державної допомоги.«Ситуація така, що певні групи інтересів впливають на парламент, Кабмін в сфері державної допомоги. Проект закону не містить механізмів обмеження такого впливу… Без основних принципів та дискусії щодо правил, при кожній зміні влади схеми державної підтримки також будуть змінюватися. Ми це спостерігали в 2005 році. Тоді скасували вільні економічні зони, скасували ряд галузевих пільг. Хіба була тоді дискусія? Зараз повторюються попередні помилки», – звернув увагу Денис Черніков.
Старший експерт Лабораторії законодавчих ініціатив також додав, що, по суті, великий бізнес сам зацікавлений в тому, щоб оновити сферу надання державної підтримки: «В іншому випадку він ризикує залишитися неконкурентоздатним в контексті світової кон’юнктури. Тобто, це в інтересах власників – модернізувати свої відносини з промисловою політикою. Однак політизація даної сфери не дає можливості сконцентруватися на здійсненні такої задачі».
Загалом, на думку Дениса Чернікова, система державної допомоги – це дискурс між галузевими асоціаціями, урядом, уповноваженими органами уряду та політиками: «Якщо в нас він не відбувається, значить відсутні певні якісні параметри».
Загальний висновок програми – одними законами не можна прописати параметри промислової політики. Всі закони та норми мають з’являтись внаслідок дискусій та обговорень у межах процесів цивілізованого лобіювання.
