ПРОПОЗИЦІЇ ПОЛІТИКАМ ЩОДО ВПРОВАДЖЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКИХ ПРИНЦИПІВ ДЕРЖАВНОЇ ДОПОМОГИ СУБ’ЄКТАМ ГОСПОДАРЮВАННЯ

На основі аналізу тенденцій державної підтримки суб’єктів господарювання (податкових пільг) та здійснення економічних реформ у цій сфері, експерти Лабораторії законодавчих ініціатив розробили ряд пропозицій, які були передані народним депутатам України від різних політичних сил та провідним політичним партіям. Аналітики мають надію, що наведені факти у той чи інший спосіб вплинуть на вироблення програм політиків та їх партій напередодні парламентських виборів.Зокрема, результати аналізу свідчать про суттєве зростання втрат державного бюджету від надання податкових пільг у 2010-2011 роках, високу частку збиткових підприємств у галузях, які одержують бюджетну підтримку, нерівномірний розподіл такої підтримки між регіонами України та загалом низьку її ефективність.Тому існує необхідність модернізації політки державної підтримки відповідно до принципів Європейського Союзу.

Аналіз і пропозиції
щодо впровадження європейських принципів
державної допомоги суб’єктам господарювання

1. Втрати доходів державного бюджету від надання податкових пільг суттєво зросли у 2010-2011 роках.

Загалом ці втрати склали 37,1 млрд.грн. у 2010 році та 58,8 млрд.грн. у 2011 році (це близько половини суми виплат по боргам, які Уряду необхідно буде здійснити у 2012 році). При цьому абсолютне зростання втрат від надання податкових пільг у ці роки відбулося відповідно на 32% у 2010 році та майже 60% у 2011 році. Це відповідно у вісім та три рази більше темпів зростання доходів державного бюджету (4% у 2010 році, 19,2% у 2011 році).Крім того, співвідношення втрат до доходної частини бюджету у 2005-2009 роках зберігалося на рівні 9-11%, а у 2010 році становило вже 14,6%, а у 2011 році – взагалі 19,4%.

Втрати бюджету від надання податкових пільг у 2010 році склали значну частку фінансового результату від звичайної діяльності (згідно даних Державної служби статистики):
• у сільському господарстві, мисливстві, лісовому господарстві – 62%, при тому, що 70% підприємств галузі є збитковими;
• у сфері транспорту та зв’язку – 68,5%, при 56% збиткових підприємств;
• у сфері оптової та роздрібної торгівлі, послугах з ремонту – 30%, при 62% збиткових підприємств.

2. Прямі бюджетні дотації працюють на економіку ренти.

У 2011 році прямі бюджетні видатки на економічну діяльність склали 44 мільярди 771,5 мільйона гривень. Найбільші суми спрямовані на підтримку вугільної галузі, дорожнього господарства, сільського господарства (включаючи мисливство, лісове та рибне господарство), а також в дослідження та розвиток.Починаючи з 2008 року, частка прямих видатків бюджету на сільське господарство скоротилася з 25% до 17%. Одночасно зросли частки видатків на вугільну галузь – з 19% до 23%, дорожнє господарство – з 22% до 31%. Видатки на дослідження і розробки в різних галузях економіки залишаються на рівні 3%. Тобто дотації спрямовується не в ті сектори економіки, що є системними генераторами розвитку.

Загалом, державна підтримка економічної діяльності у вигляді прямих видатків з державного бюджету та його втратами від надання податкових пільг у 2011 році становила майже 8% ВВП України.

Разом з тим, незалежні оцінки якості підтримки є невисокими. У рейтингах конкурентоспроможності Всесвітнього економічного форуму показники України в контексті державних фінансів послідовно погіршуються впродовж останніх років:

3. Положення Програми економічних реформ щодо стабілізації державного бюджету не виконані.

Згідно з розділом «Стабілізація державного бюджету» Програми економічних реформ на 2010-2014 роки, ще у 2011 році передбачалося розробити проект закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» на основі стандартів ЄС для “оптимізації використання державних ресурсів, що спрямовуються на стимулювання економічної діяльності, а також посилення фінансової та фіскальної дисципліни”. Водночас указом Президента від від 12 березня 2012 року № 187/2012 термін внесення законопроекту до парламенту встановлено на серпень 2012 року.

Подальше затягування із впровадженням сучасних підходів у регулюванні державної допомоги не тільки не сприяє стабілізації державних фінансів, але й унеможливлює виконання положень Порядку денного асоціації Україна-ЄС, майбутньої Угоди про асоціацію між Україною та ЄС у частині створення зони вільної торгівлі.

Пропозиції
Пріоритетним є поширення на політичному рівні принципів регулювання державної допомоги, які закріплені правом та практикою Європейського Союзу, включення цих принципів до бюджетного і податкового законодавства, а також законодавства у сфері державних цільових програм, актів, що передбачають державну підтримку окремим галузям економіки.1. Цільовий характер підтримки. Державна допомога повинна бути спрямована на виконання чітко визначених завдань, проблем соціально-економічного розвитку, які обґрунтовано неможливо вирішити без одержання державної допомоги. Державна допомога повинна бути спрямована на створення нових виробничих потужностей, нових робочих місць, технологій.

2. Адекватність підтримки. Обсяг, форма та механізм надання підтримки повинні бути адекватними проблемі, на вирішення якої вона спрямована.

3. Зміна поведінки одержувача. Завдяки державній допомозі одержувач повинен розпочати, здійснити діяльність, яка була б неможливою без державної допомоги, або можливості цю діяльність розпочати є обмеженими. Державна допомога діяльності, яку одержувач здійснюватиме в будь-якому разі та в такому самому обсязі, як і без допомоги, не є прийнятною.

4. Допомога розвитку, а не збиткам. Державна допомога, як правило, не повинна компенсувати поточні витрати суб’єктів господарювання, особливо тих, що працюють збитково, перебувають у стадії банкрутства.

5. Результати (виробничі потужності, робочі місця тощо), досягнуті завдяки державній допомозі, повинні зберігати своє призначення впродовж наступних декількох років.

6. Державна допомога має бути спрямована на часткове відшкодування вартості проекту, що реалізовує її одержувач.

7. Відсутність спотворення конкуренції. Позитивні наслідки державної допомоги для розвитку економіки повинні бути збалансованими з можливими негативними наслідками для стану економічної конкуренції.

Контакти щодо реалізації проекту: Денис Черніков, старший експерт Лабораторії законодавчих ініціатив (Chernikov [at] laboratory.kiev.ua). Проект “Поширення європейських принципів у сфері державної допомоги та державних закупівель” здійснюється за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду “Відродження”.


Дивіться також:

Відхід від європейських стандартів держзакупівель призведе до бюджетних втрат.

Прозорість у державних закупівлях: крок вперед і два назад. Чи буде ефективним нове законодавство?

 версiя для друку Наверх  наверх
 надiслати лiнк  У попереднiй роздiл

Залишити відповідь