ДРУГА СЕСІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ ПОЛІТИЧНИХ СТУДІЙ (АР Крим)

З 25 по 29 травня 2012 року у парку-готелі «Порто Маре» (м. Алушта, АР Крим),  відбудась Друга сесія Української школи політичних студій у 2012 році. Участь у ній взяли експерти та політики: Ігор Семиволос, Вадим Менжулін, Тарас Лютий, Рефат Чубаров, Сергій Гайдай, Піркка Тапіола, Ольга Шумило-Тапіола та Григорій Іоффе.

День перший

Друга сесія Української школи політичних студій почалась з виступу директора Української школи політичних студій, Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігоря КОГУТА, який розповів учасникам про програму заходу та окреслив питання, які будуть обговорюватись під час дискусій.

Одразу після відкриття розпочалась дискусійна панель «Актуальні події на Близькому Сході: виклики та наслідки для світу та України», експертом якої виступив Директор Центру близькосхідних досліджень Ігор СЕМИВОЛОС.

Лектор приділив увагу роз`ясненню суті теорій соціальних рухів, які описують причини виникнення соціальних вибухів, в тому числі – недавніх заворушень на Близькому Сході та у Північній Африці. Так, Ігор Семиволос розповів про теорію колективних дій (М. Олсон), теорію соціальних рухів, теорію переламного моменту (М. Ґладуелл), а також про нормативний вибух в аморальному суспільстві (Є. Головаха). Серед причин конфліктів експерт виділив такі: застаріла ненависть, маніпулятивні еліти, політика ідентичностей (суперечливі символи, стереотипи, страхи активізуються для агресії у випадку етнічного конфлікту у розділеному суспільстві), дилема безпеки (мобілізація та контр-мобілізація різних груп перед загрозою з боку інших груп в умовах занепаду держави), економічні причини – боротьба за збільшення доступу до ресурсів, корупція, безробіття, економічний застій, «failed state». Ігор Семиволос підсумумвав, що успішними є ті революції, які завершуються компромісом. Також він прослідкував логіку та особливості окремих етапів конфлікту в розідленому суспільстві (акумулювання, мобілізація, дилема безпеки, примус, ескалація, миротворення) й зазначив, що перемога однієї зі сторін під час революційного руку, має наслідком зростання відчуття успіху, зростання кількості людей, залучених в акціях, а також збільшення очікування дивідендів її представниками.

Сенс революцій, вважає лектор, полягає у тому, що виникають нові соціальні групи, які готові здійснювати соціальні трансформації. Розглядаючи можливий сценарій розвитку подій на Близькому сході та ймовірність його ісламізації, експерт вважає – попри те, що в результаті демократичних виборів до влади на Близькому Сході приходять ісламістські партіїх та рухи, які ідентифікуються виборцями як чесні, розвиток подій за Іранським сценарієм все ж неможливий.

День завершився роботою в групах.

День другий

Другий день сесії був присвяченний роботі з текстами. У цьому блоці Школа, застосовуючи новітній досвід, способи та методи викладання, використовуєаспенський метод у роботі з учасниками (традиція проведення таких семінарів триває з 2007 року). Свого часу Аспенський Інститут (www.aspeninstitute.org) було створено для того, щоб помітні постаті, лідери в бізнесі, культурі, державному управлінні, ЗМІ та політиці час від часу проходили через семінари, які пропагують принципи лідерства, заснованого на цінностях. Аспенські семінари спрямовано на підтримку відкритого діалогу про проблеми особистості і суспільства. Їх засновано на здатності учасників вести змістовний діалог, реактуалізації фундаментальних цінностей та усвідомленні нерозривності зв’язку долі окремих країн з долею людства. З метою якнайбільш продуктивного результату проведення семінару, учасники заздалегідь отримують усі необхідні тексти, аби читання було осмисленим та грунтовним.

Зокрема, учасники Школи ознайомились з працями таких авторів, як Платон, М.Хоркхаймер, Т.Адорно, А.Грамши, Р.Барт, Д.П.Мірандола, Ж.О. де Ламетри, М.Гайдеггер, Х.Плеснер, А.Еткінд, Д.С.Денет, В.Шумов тощо. Після чого доктор філософських наук, доцент кафедри філософії та релігієзнавства Національного університету «Києво-Могилянська академія», випускник УШПС Тарас ЛЮТИЙ й  доктор філософських наук, професор кафедри філософії та релігієзнавства Національного університету «Києво-Могилянська академія» Вадим МЕНЖУЛІН промодерували дискусію з приводу прочитаного, розгляднувши практичну користь, актуальність і значення текстів з точки зору сьогодення.

День третій

День був присвячений темі етнонаціональної політики України крізь призму кримськотатарського питання. Учасники відвідали Бахчисарай, його історичний район – Салачик, де зустрілись з народним депутатом України ІІІ-V скликань, Заступником голови Меджлісу кримськотатарського народуРефатом ЧУБАРОВИМ.

Мова йшла про державну етнонаціональну політику в Україні. Експерт зазнаивє, що у нас немає системного наукового і правового підходу, закріпленого в якомусь документі, що регулював би це питання. Втім, попри відсутність етнонаціональної політики як особливого правового документа, ми маємо низку норм, що регулюють вирішення міжнаціональних питань. Рефат Чубаров засвідчив, що відсутність системного підходу і визначеності в певних принципових питаннях спричиняє бездіяльність влади на місцях, а також ухвалення невдалих рішень. Експерт роз`яснив учасникам логіку дій, вимог та прагнень кримськотатарського народу, апелюючи до історичних фактів, які це обумовили – починаючи з часів Кримського ханства і до наших днів та беручи до уваги геополітичну, релігійну, гуманітарну складові. Лектор покладає надії, що парламентські слухання щодо етнонаціональної політики, які відбулись нещодавно, стануть поштовхом у роботі над розробкої та схваленням концепції етнополітики України.

День четвертий

Четвертий день сесії Української школи політичних студій розпочався з майстер-класу Директора зі стратегічного планування соціально-інжинірингового агентства «Гайдай.Ком» Сергія ГАЙДАЯ «Соціальна інженерія – спосіб запропонувати суспільству нову соціально- політичну модель».

Лектор розповів учасникам про соціальну інженерію, її роль у супільстві, технології захоплення влади в умовах інформаційно насиченого світу, яким чином ними користуються сучасні українські політики і яким чином їм вдається впливати на електорат. Сергій Гайдай також розповів про міфи, що існують в українському суспільстві та захищають українську владу: 1) «Політика – брудна справа, створена для неповноцінних людей з маніакальним бажанням отримати владу». Насправді, політика – це не більше, ніж інструмент управління суспільством. Моральною чи аморальною вона стає відповідно до того, хто і з якою метою її використовує. 2) «В українців нічого ніколи не виходить – менталітет такий». Реально ж, усі нації мають потенціал для цивілізаційних «проривів», і українці мають для цього усі необхідні ресурси, окрім одного – сильної національної еліти. 3) «Соціально-політичний устрій держави винайдено і апробовано, не потрібно вигадувати велосипед». Насправді, скільки існує людство – стільки воно створює нові правила соціального устрою. 4) «Зміни у суспільстві – довга справа, на це потрібні століття». Однак, якщо за зміни у суспільстві береться справжня еліта – це питання найближчих років. 5) «PR – це мистецтво лукавства». На практиці, це не більше, ніж інструмент з формування, корекції й управління суспільною свідомістю; це діалог із соціумом.

Крім того, Сергій Гайдай приділив увагу роз`ясненню поняття еліти, визначивши цей клас людей як таких, що «готові жертвувати власним життям заради абстрактних ідей». Експерт також розповів про ІВОМСи (інформаційні віруси, що отупляють масову свідомість), які використовують наше незнання та спрямовані на захист існуючої політичної системи, а також про логіку побудови та внутрішню структуру держави. Наразі, зазначає лектор, наша держава влаштована так, що чим вище людина на політичній драбині влади, тим більше привілеїв вона отримує, втім, якщо ми хочемо, аби в політику прийшла справжня еліта – ми маємо збільшувати не привілеї, а навпаки – забезпечувати ефективність механізмів обмеження і відповідальності посадовців.

Після лекції учасники, працюючи в групах, підготували та презентували власні проекти створення в Україні партії нового типу.

Наступною була дискусійна панель, присвячена питанню системи прийняття рішень в ЄС (погляд зсередини) та обговоренню демократичних процесів в Україні. Експертом виступив Старший радник, спеціаліст відділу зі стратегічного планування Європейської служби з питань зовнішньополітичної діяльності Піркка ТАПІОЛА.

Лектор розповів про логіку та механізми прийняття політичних рішень в Європейському Союзі, інтереси та цінності, що їх сповідує та пропагує Європа, проаналізував геополітичну ситуацію, в якій діє чинна українська влада. Предметом обговорення став також розвиток демократії в Україні, перспективи впровадження Угоди про асоціацію с ЄС і створення зони вільної торгівлі. Під час свого виступу Піркка Тапіола також приділив увагу питанням реформування українського законодавства, перебігу і перспектив політичного діалогу України з Євросоюзом, та проаналізував відповідні настрої української політичної еліти.

Завершальною в цей день стала дискусійна панель, присвячена Угоді про Асоціацію ЄС з Україною – говорили про реальний стан та перспективи її втілення. Експертом тут стала Гостьовий дослідник Брюссельського Центру Карнегі (Фонд Карнегі за міжнародний мир) Ольга ШУМИЛО-ТАПІОЛА.

Експерт розповіла про стосунки України та ЄС, про те, як нас бачить Брюссель та країни Євросоюзу і яким чином Україна може вплинути на ситуацію. Лектор також розповіла про міфи щодо ЄС, які часто лунають у ЗМІ і які заважають побачити реальність об’єктивно: 1)Міф про те, що «ЄС нас не хоче»; 2) Розцінювання в особі канцлера Німеччини Ангели Меркель суворого противника вступу України до Євросоюзу; 3) «Брюсель – це наше все». Не варто думати, що чим більше політиків відвідає Брюссель, тим більшу прихильність ми отримаємо у відповідь. 4) «Саміт – місце де вирішуються справи». Українці очікують, що одразу після заходу має бути прорив, якого, насправді, не відбувається. Все це трапляється через нерозуміння того, що прориви готуються протягом тривалого часу до саміту. 5) «Цінності не мають значення». Для Європи характерне розуміння, що доля однієї людини варта стільки, скільки і доля всієї країни, тому останні події та політичні переслідування в Україні викликали такий резонанс. Наше розуміння прав людини та ступінь захищеності громадян ніяк не можна співставляти з європейським підходом. 6) «Росія – загроза ЄС». Євросоюз не боїться Росії. Дуже багато держав-членів ЄС або мають нормальні відносини з цією країною, або вони їх перебудовують. 7) «Європа прийде і зміне все за ніч». Ми недостатньо прагнемо змін самі, тому навіть якщо нам дадуть кошти на реформування, його навряд чи вдастся провести вдало. Україна має працювати над собою. 8) «Європа – гомогенне суспільство», хоча в ЄС загалом і в кожній країні окремо є багато течій та поглядів. Нам легче не бачити цієї поліфонії думок і просто звинувачувати у власних невдачах ЄС. 9) Нарешті, міф про обов’язковий вступ до ЄС. Україні варто переключити увагу з обговорення питання про розширення Євросоюзу – це не завадить вирішувати більш нагальні питань. До дискусій про приєднання до Європейського Союзу можна буде повернутися з часом, після реалізаціїх реформ.

Ольга  Шумило-Тапіола також розповіла про Угоду щодо асоціації ЄС з Україною – як наразі вона сприймається Європою та які її перспективи. Значна увага Євросоюзу, як зазанчила експерт, буде прикута до майбутніх парламентських виборів, результати яких вплинуть і на діалог України з ЄС.

День пятий

Останній день сесії був присвячений темі «Крим на політичній мапі України». Доповідачем дискусійної платформи виступив Заступник голови Верховної Ради АР Крим Григорій ІОФФЕ.

Політик розпочав свій виступ зі звернення до історії появи та існування Автономної республіки Крим у скаді України. Сам цей факт – існування автономії у складі унітарної держави – екперт називає певним політологічним нонсенсом, оскільки автономія (задекларована Конституцією АР Крим) – це парламентська республіка, а існування такої у складі унітарної України (чи то президентсько-парламентської, чи то парламентсько-президентської республіки) – дуже нетипове явище. Відносини АР Крим з державою є неформальними, свідченням цього є наша Конституція (Кримський парламент не приймає закони – лише нормативно-правові акти. Останні у випадку невідповідності Конституції України, можуть бути призупинені президентом і не можуть бути оскаржені прокурором).

Григорій Іоффе розповів про процес створення кримської автономії, про міфи стосовно цього, поширювані сучасними молодими політиками та політологами. Висвітлив він і передумови, які сприяли такій події, в тому числі історичний та політичний контекст питання. Експерт зазначив, що існування кримської автономії слід розглядати як факт, і такий факт, що суттєво впливає на багато процесів в країні. Не враховувати це – означає вбачати у Криму лише сепаратистськи налаштованих співгромадян. Саме тому обов’язково має бути вироблена виважена політика України по відношенню до автономії.  Кримський політик та учасники Школи дискутували з приводу наявної соціально-політичної та економічної ситуації, гуманітарних і релігійних питань.

Сесія завершилась загальним підведенням підсумків та обміном враженнями учасників. Вже в вересні учасники відвідають чергову сесію у м. Львів, яка буде присвячена реформам.


Українська школа політичних студій – це спільна програма Лабораторії законодавчих ініціатив та Ради Європи, започаткована у 2005 році з нагоди десятиріччя вступу України до цієї міжнародної організації. Місією Школи є формування, навчання, інтелектуальна та інформаційна підтримка, а також ціннісне орієнтування української мережі лідерів.
 версiя для друку Наверх  наверх
 надiслати лiнк  У попереднiй роздiл

Залишити відповідь