20 грудня 2012 року в Києві відбувся круглий стіл «Результати реформи законодавства України про місцеві вибори», на якому були презентовані результати громадського моніторингу діяльності депутатів місцевих рад в п`яти регіонах України (Волинській, Донецькій, Закарпатській, Херсонській та Чернігівській областях). Моніторинг проводився з метою визначення наслідків реформи законодавства про місцеві вибори 2010 року. В кожному регіоні він охопив три місцевих ради: обласну, міську обласного центра та міську невеликого міста – вцілому відстежувалася робота 90 депутатів. У круглому столі взяли участь експерти з питань місцевого самоврядування з різних регіонів України та з Києва, які безпосередньо займались моніторингом та досліджували ситуацію на місцях.
Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут відзначив, що загалом метою проекту було встановити, чи покращила виборча реформа 2010 року (заміна пропорційної системи на змішану) якість роботи місцевих депутатів та їх взаємодію з виборцями. Отримані результати можуть бути використані для удосконалення виборчого законодавства (зокрема, Виборчого кодексу) та законодавства про місцеве самоврядування.
Андрій Когут, програмний координатор Лабораторії законодавчих ініціатив, говорив про ще одне завдання проведеного моніторингу – порівняти роботу депутатів місцевих рад, обраних за списками, та мажоритарників. Проект показав, що наразі такої різниці фактично не існує. Можна зробити висновок, що своїх цілей – розвиток каналів комунікації між депутатами та виборцями – виборча реформа не досягла. Поінформованість громадян щодо роботи інститутів місцевого самоврядування (персональний склад, діяльність, звітування) залишається низькою, що підтвердили відповідні опитування.
Михайло Шелеп, виконавчий директор Центру Політичного Аналізу та Виборчого Консалтингу (м. Луцьк), ознайомив з результатами моніторингу волинських депутатів. Проект показав слабку обізнаність багатьох з них щодо власних функцій та інструментів їх виконання (запити, звітування тощо). Взаємодія з медіа відбувається переважно з ініціативи самих журналістів. Нерідко депутати-можоритарники навіть не проживають в окрузі, від якого обрані.
Експерт Карпатського агентства прав людини «Вестед» (м. Ужгород) Павло Білак говорив про реалізацію проекту на Закарпатті де були виявлені схожі тенденції (загалом слід відзначити, що такі тенденції прослідковуються по всій країні). Моніторинг показав складність отримання інформації щодо діяльності депутатів облрад (в порівнянні з міськими депутатами). Крім того, несподіванкою став факт того, що досліджувана Виноградівська міська рада фактично всі свої рішення приймає без обговорення.
Євгеній Романенко, керівник проекту Поліського фонду міжнародних та регіональних досліджень, поділився враженнями від реалізації проекту у Чернігівській області. Там у вибірку депутатів потрапив голова обласної ради, й моніторинг показав значно більшу активність з його боку в порівнянні зі звичайними депутатами, в тому числі й в контексті комунікації з виборцями. Це дозволило зробити висновок, що така активність залежить не від способу обрання того чи іншого депутата, а від його особистого підходу та посади.
Експерт Донецької обласної організації Комітету виборців України Олег Гришин також засвідчив складність в отриманні інформації щодо роботи місцевих рад всіх рівнів. За мотивами набуття депутатського мандату він поділив народних обранців на 3 категорії: депутати, які пішли в місцеву владу заради статусу депутата; представники різноманітних бюджетних установ, делеговані в ради для вирішення їх питань; бізнесмени, які вирішують особисті питання та питання власного бізнесу. Крім того, експерт говорив про недостатнє розуміння виборцями функцій та повноважень місцевих депутатів.
Дементій Бєлий, голова Херсонської обласної організації Комітету виборців України, представив результати моніторингу південного регіону. Проект засвідчив, що звітування місцевих депутатів перед виборцями там фактично не відбувається. Разом з тим, належність депутата до політичної партії, нехай частково, але все ж позитивно впливає на його комунікацію з виборцями, адже партійне керівництво спонукає своїх партійців до більш активної роботи з громадянами. Експерт також відзначив, що мажоритарна складова виборчої системи не виконала покладених на неї сподівань. Як тезу до обговорення голова Херсонської обласної організації КВУ висловив пропозицію щодо проведення частіших місцевих виборів (наприклад, раз у 2 роки), що, на його думку, активізує і самих депутатів, і виборців (в тому числі – в контексті обізнаності).
Насамкінець, Андрій Когут підсумував напрацьовані пропозиції законодавчих змін (перш за все – до закону про місцеве самоврядування та закону про статус місцевих депутатів). Загалом дані рекомендації (які будуть видані в окремій публікації) спрямовані на покращення комунікації депутатів з виборцями та забезпечення прав депутатів від меншості, а також – на підвищення правової обізнаності депутатів місцевих рад щодо своїх прав та можливостей.
Круглий стіл організовано Лабораторію законодавчих ініціатив і Центром Політичного Аналізу та Виборчого Консалтингу (в рамках діяльності Мережі підтримки реформ) та за підтримки програми “Громадянське суспільство та належне врядування” Міжнародного фонду “Відродження”.
