«ЩОБ ПРАВИЛЬНО БОРОТИСЯ, ТРЕБА ВЧИТИСЯ» – ГОЛОВНИЙ РЕДАКТОР ГАЗЕТИ «ДЕНЬ» ЗУСТРІЛАСЯ З УЧАСНИКАМИ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ ПОЛІТИЧНИХ СТУДІЙ

У заголовку – заключні слова головного редактор «Дня» Лариси Івшиної на Першій сесії УШПС після тривалої, «гарячої» дискусії. Сьогодні сесія закінчила свою чотирьохденну роботу (тривала з 26 по 29 квітня). Далі продовжить засідати в Криму. Спектр тем був дуже широкий – внутрішня і зовнішня політика, економіка, культура, суспільство, вибори тощо. Доповідачами виступили авторитетні люди: Богдан Гаврилишин, Андрій Єрмолаєв, Марина Ставнійчук, Віктор Пинзеник, Володимир Паніотто, Володимир Фесенко, Олександр Чалий, Володимир Шаповал, Мирослав Попович та інші. Організатор проекту – Рада Європи. Український партнер – Лабораторія законодавчих ініціатив.

У заключний день для виступу на сесії була запрошена головний редактор газети «День» Лариса Івшина. Говорили про «Журналістику та інтелектуальний дискурс». Як показала дискусія, учасникам дійсно є чому повчитися. Не дивлячись на солідне представлення, від окремих представників лунали улюблені передвиборчі запитання політиків, наприклад, про «проблему» російської мови. Мовляв, якщо людина не знає українську, то як їй звернутися в суд? На що Лариса Олексіївна відповіла, що проблема в іншому – «головне, щоб вас почули». Безумовно, були і учасники, які розуміли контекст розмови – без знання новітньої (хоча б останніх 20-ти років) справжньої історії, якісна журналістика неможлива. На чому зрештою і був зроблений головний акцент Ларисою Івшиною: «Творче застосування історичних знань, надає нам абсолютно іншу енергію».

«На цьогорічній Першій сесії Української школи політичних дискусій акцентувалася увага на проблемах цінностей, – ділиться враженнями голова Ради громадської організації «Лабораторія законодавчих ініціатив» Ігор Когут. – З кожним роком вони стають більш затребуваними, зростає вага їх обговорення. Йде мова про невід’ємні права людини. Її гідність і свобода починається з того моменту, коли вона усвідомлює свої права і намагається в той чи інший спосіб їх забезпечити. Школа політичних студій – унікальний проект, де збираються різні категорії людей. Насправді, ця школа – це мікросуспільство. У нас представлені люди бізнесу, політики, державної служби, журналістики… Можливо не можна зробити остаточний зріз по пересічному громадянину, але інтереси тут стикаються дуже різні: в аспекті професії, регіону проживання, великого і маленького міста, столиці і регіону тощо. Власне на зіткненні цих інтересів і виникають дуже багато жорстких дискусій. Це молоде покоління – тридцятилітнього віку. Вони все ще в очікуванні рецепту: що треба робити, куди йти. Суть школи полягає в тому, що це дискусійна площадка. Дехто вважає, що говорити не потрібно, а я вважаю, що потрібно говорити дуже багато, в різних середовищах, на різні теми. Не вміючи артикулювати, наголошувати увагу на тих чи інших проблемах, ми не зможемо діагностувати ці проблеми, визначити їх походження, зрозуміти як їх вирішувати. Тим більше, що культурна, соціальна ситуації в Україні доволі складна.

Дискусія за участю Лариси Івшиної була акцентована на великих викликах, пов’язаних з освітою, знанням історії, з розумінням історичних прикладів, усвідомленням України як древньої нації і позиціонуванні її в світі. Насправді, ми маємо «надірвану» історію, яка не дозволяє нам мислити такими категоріями. Власне, на підставі таких «надривів» часто відбувається жорсткі дискусії. Зокрема, це стосується і питання мови. Хоча в школах питання мови в Україні вирішується демократично – у нас немає жорсткої політики щодо україномовності. Але це питання під час нашої дискусії було піднято. Це означає, що вивищення ключових соціальних і економічні питань повинні передувати вирішенню питання мови. Коли ми говорили про те, що суд вразливий і неупереджений, що він не керується верховенством закону, питання якою мовою подавати заяву в суд – це вже інше питання.

Ключовий висновок – суспільство потребує розмови. По-перше, потрібен постійний українсько-український діалог. По-друге, українська правляча еліта потребує суттєвих інтелектуальних вливань. Газету «День» і її проекти не можна вважати масовими, але місія «Дня» полягає в іншому – підтягувати еліту під певні інтелектуальні висоти, давати поживу для роздумів. Завдання нашої школи також – давати поживу для роздумів. Наша програма будується на такій логіці: ми вкидаємо різні теми українського, міжнародного життя для того, щоб люди, які знаходяться в темпі життя (не завжди мають можливість зупинитися і над чимось задуматися), мали можливість означити якісь інші теми, які не належать до їх професійної компетенції. А далі це вже питання до наших учасників – маючи можливість побачити ті чи інші проблеми, знайти для себе спосіб самоосвіти. Школа має амбіцію задовольняти ці освітні потреби наших випускників».
 версiя для друку Наверх  наверх
 надiслати лiнк  У попереднiй роздiл

Залишити відповідь