ЯК ФІНАНСУЮТЬСЯ САНАТОРІЇ ПАРЛАМЕНТУ ТА ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ СПРАВАМИ

Увагу експертів проекту «Поширення європейських принципів у сфері державної допомоги та державних закупівель», який реалізується за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», привернула багаторічна практика фінансування санаторіїв, що належать до сфери управління Апарату Верховної Ради України та Державного управління справами. Це один з небагатьох випадків, коли кошти державного бюджету – десятки мільйонів гривень – передбачаються адресно, конкретним підприємствам.Зокрема, у 2010 році такі витрати склали 144 млн. гривень, у 2011 році – 247 млн. гривень, а у 2012 році закладено понад 200 млн. гривень. Докладний розподіл наведено у таблиці.

Для з’ясування законних підстав такої практики до Апарату Верховної Ради України та Державного управління справами були направлені запити про одержання публічної інформації. Як випливає з відповідей, формальним підґрунтям фінансування санаторіїв з бюджету є затвердження переліку таких закладів Урядом (зокрема, постанова від 16 травня 2011 року № 501).У свою чергу, Кабінет Міністрів посилається на частину восьму статті 87 Бюджетного кодексу, яка містить перелік видатків у сфері охорони здоров’я, що фінансуються з державного бюджету. Однак у цій статті Бюджетному кодексі немає прямих норм, які б дозволяли фінансування санаторіїв вищих органів державної влади. Припускаємо, що ця можливість виникає завдяки дуже загальному формулюванню «інші програми в галузі охорони здоров’я, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій». Отже санаторії для чиновників споживають кошти, які могли б бути направлені на допомогу поліклінікам та лікарням, в тому числі – для інвалідів, хворим на туберкульоз.
Якщо порівнювати загальну суму видатків ВРУ і ДУС на санаторії у 2012 році з бюджетом Міністерства охорони здоров’я, то вони складають майже п’яту частину всіх загальнодержавних видатків МОЗ – сум, які міністерство розподіляє в масштабах країни. Крім того, ця сума – 200 млн. грн. – дорівнює деяким субвенціям на придбання медичного обладнання та матеріалів, які входять до числа цих загальнодержавних видатків.Крім того, санаторії, як заклади відпочинку, працюють на конкурентному ринку туристичних послуг – у Карпатах та Криму. Навряд чи інші (приватні) санаторії та пансіонати можуть розраховувати на такого ґатунку фінансову допомогу. Для приватних закладів її просто не існує. Отже, така підтримка державних санаторіїв викликає питання не тільки з точки зору справедливості і неупередженості розподілу бюджетних видатків (один з принципів бюджетної системи України), але й в контексті впливу на конкуренцію на ринку послуг відпочинку.
Контакти щодо реалізації проекту: Денис Черніков, старший експерт Лабораторії законодавчих ініціатив (Chernikov[at]laboratory.kiev.ua). Проект “Поширення європейських принципів у сфері державної допомоги та державних закупівель” здійснюється за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду “Відродження”.

Залишити відповідь