В останні місяці відбулось підвищення рівня довіри громадян до Верховної Ради України – про це свідчать результати соціологічних дослідженьЛабораторії законодавчих ініціатив (виконавець – TNS Україна). Крім того, соціологічні виміри стосувалися ставлення громадян України до обсягу депутатського імунітету, приєднання опозиційних депутатів до парламентської коаліції, комунікації народних обранців з виборцями а такожосновних причин недовіри до парламенту. Це вже друге дослідження щодо довіри громадян України жо свого парламенту. Перше проводилося у лютому 2010 року.

1. Загальний рівень суспільної довіри до Верховної Ради України

Рейтинг довіри до українського парламенту за 7 останніх місяців виріс на 4,1%. Якщо у лютому цього року на питання «Наскільки ви довіряєте Верховній Раді України» лише  2,6% українців відповіли «повністю довіряю», то у вересні таких нараховується вже 6,7% громадян. Якщо ж об’єднати даний показник з кількістю тих респондентів, хто «скоріше довіряє, ніж не довіряє» парламенту, то підвищення рейтингу довіри стає ще більш суттєвим: з 12,1% у лютому до 21,4% у вересні. Скоріше не довіряють Верховній Раді 29,5% громадян, повністю не довіряють парламенту 40,8%, ще 8,4% не змогли відповісти.

Більше всього Верховній Раді довіряють (тобто, відповіли «повністю довіряю» або «скоріше довіряю, ніж ні») жителі Північного Заходу (39,1%),Південного Сходу (33,8), Сходу (26,4) та Криму (25%). Цікаво також подивитись на динаміку зростання рейтингу довіри до парламенту: на Південному Сході він за 7 місяців зріс з 9,4% до 33,8%, на Сході – з 6,9% до 26,4%, а у Криму – з 6,6% до 25%. Найменше довіряють парламенту в Києві (тут повністю або переважно довіряють Верховній Раді лише 7,5% жителів), на Заході (8,8%) та на Півночі України (10,1%). Якщо на Заході й Півночі країни спостерігається певна негативна динаміка рейтингу довіри до Верховної Ради – він знизився на кілька позицій – то в Києві цей рейтинг стабільний – й стабільно найменший по країні.

На довіру до парламенту практично не впливає рівень доходів українців – для кожної майнової групи він однаково низький. Єдину закономірність, яку тут варто відмітити – повністю довіряти Верховній Раді все ж більше схильні люди з низьким доходом – 8,7% т.зв. «бідного населення» засвідчили свою повну довіру до законодавчого органу, в той час як аналогічний показник серед громадян, що визначили свій рівень доходів як «високий», становить 3,4%.

Найбільше Верховній Раді України довіряють люди віком понад 60 років – 29,7% таких респондентів висловили повну або переважну довіру парламенту. Найменше довіряють громадяни вікової групи «40-59 років» – лише 17,1%.

2. Довіра громадян до суспільних інститутів

Традиційно для нашої країни, найбільше громадяни довіряють Церкві – 68,2% українців засвідчили повну або ж переважу довіру їй. Також значний рейтинг довіри мають вітчизняні ЗМІ – 50,8%, збройні сили – 43,5% та російські ЗМІ – 41,4%. Після ЗМІ Російської Федерації за рівнем суспільної довіри йде Президент України – 41,3%. Варто відзначити, що саме Президент має найвищий рейтинг серед усіх інших владних інститутів. Далі суспільні інститути за рівнем повної або переважної довіри громадян розподілились наступним чином: місцеві ради (35,4%), СБУ (35%), західні ЗМІ (33,6%), місцеві державні адміністрації (32,6%) та Уряд (29,7%). Найменше українці довіряють профспілкам (25,1%), міліції (25%), прокуратурі(22,7%), судам (21,6%) та, нарешті, Верховній Раді (21,4%).

Тож, незважаючи на ріст довіри громадян до парламенту протягом останніх 7 місяців, Верховна Рада залишається непопулярним суспільним інститутом. Баланс довіри-недовіри негативний: 21,4% респондентів повністю або переважно довіряють законодавчому органу, в той час як 70,3% наших співвітчизників повністю або ж переважно не довіряють йому.

Наскільки ви довіряєте кожному з цих соціальних інститутів та організацій?
(повна та переважна довіра)

3. Основні причини недовіри Верховній Раді України

Основною причиною респонденти назвали корумпованість депутатів – 34,6% опитаних відзначили цей пункт. Корумпованість була головною причиною недовіри до парламенту і в лютому, тобто проблема нікуди не зникла. Далі йдуть наступні фактори: непрозорість діяльності Верховної Ради – 13,2%, відсутність зв’язку з виборцями – 10,4%, некомпетентність депутатів – 9,7% і залежність депутатів від інших органів влади – 6,5%.

4. Відсутність комунікації між депутатами і виборцями

Проблемою залишається відсутність комунікації між депутатами та виборцями, яка була загострена внаслідок введення чистої по пропорційної виборчої системи. На питання «Чи   є   в   парламентi   депутати,   якi   пiдтримують   зв’язки   з   виборцями   Вашого   мiста/селища/села?» (яке в своєму дослідженні поставили респондентам наші партнери Фонд «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва та  соціологічна  служба  Центру  Разумкова  в червні  2010 року) лише понад 12% українців відповіли ствердно. Натомість 51,7% респондентів взагалі нічого не чули про таких депутатів, а 35,4% прямо стверджують, що таких депутатів немає взагалі.

5. Ставлення до обсягу депутатської недоторканості

На питання щодо обсягу імунітету народних обранців лише 3,4% українців відповіли, що він має залишатися в тому обсязі, в якому існує зараз. 31,9% респондентів висловилися за те, щоб обмежити депутатський імунітет, а 62,8% громадян вважають, що така недоторканість має бути скасованою взагалі. Все це свідчить про суспільний запит на реформу законодавства щодо статусу народних депутатів, а також очевидно корелює з рівнем довіри громадян до парламенту.

6. Ставлення до опозиційних депутатів, які приєднались до коаліції

На питання «Чи повинен окремий депутат мати право приєднуватися до парламентської коаліції всупереч волі керівництва політичної партії або блоку?» 32,8% респондентів відповіли ствердно, в той час як 63,1% висловилися проти. Таким чином, можемо стверджувати, що в українському суспільстві існує певне сумнівне ставлення до того способу, завдяки якому була утворена діюча у Верховній Раді коаліція.

Повний текст соціологічного дослідження щодо суспільної довіри до Верховної Ради України (вересень-2010). PowerPoint презентація результатів соціологічного дослідження.