СТИСЛИЙ ЗМІСТ ЗАКОНОПРОЕКТУ № 3366 ПРО ВИБОРИ ДО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

  • Проект передбачає утворення постійних виборчих округів та постійних виборчих дільниць. Тим самим забезпечується втілення в життя положень Закону „Про Державний реєстр виборців”
  • Загальна кількість виборчих округів в проекті не фіксується. Законопроект передбачає утворення виборчих округів, в яких можуть обиратись від 8 до 12 депутатів. Ці цифри визначені на основі обґрунтованих критеріїв – аналізу кількості виборців, що брали участь в останніх позачергових виборах, включених до списків виборців в містах та районах. Межі виборчих округів збігаються з межами АРК, міста Києва, районів та міст обласного значення. Законопроект закріплює положення, які обмежують можливість довільної „перенарізки” округів ЦВК

  • Вперше запроваджено такий механізм складання списків виборців, який повністю відповідає Закону „Про Державний реєстр виборців”. Основний тягар складання списків виборців покладається не на виборчі комісії, а на органи ведення Державного реєстру виборців. Роль дільничних виборчих комісій зводиться до збору скарг виборців щодо неправильного включення до списків виборців та їх наступної передачі органам ведення Державного реєстру виборців.
  • Проект скасовує висування кандидатів у депутати блоками – кандидатів висуватимуть лише партії. Це сприятиме зміцненню партійної системи та внутрішньо-фракційної стабільності в парламенті.
  • Проект передбачає врахування низки рекомендацій Місії ОБСЄ зі спостереження за виборами: 1) запроваджується обов’язкове навчання членів виборчих комісій з організації виборчого процесу; 2) скасовуються положення щодо квотування друкованої та аудіовізуальної реклами в ЗМІ; 3) строк проведення соціологічних опитувань продовжується до останньої суботи перед днем виборів і збігається із строком проведення передвиборної агітації; 4) скасовується норма щодо заборони поширення інформації про партію за 20 хвилин до і через 20 хвилин після трансляції її передвиборної агітації; 5) скасовується голосування „проти всіх”, що сприятиме підвищенню політичної відповідальності виборців; 6) офіційним спостерігачам від громадських організацій надається право бути присутніми на засіданнях ЦВК.
  • Проектом суттєво (порівняно з чинним законом) удосконалено порядок формування дільничних та окружних комісій.
  • Проект скасовується надання кандидатам і партіям ефірного часу за кошти Державного бюджету – за рахунок бюджетних коштів друкуються лише інформаційні журнали (замість інформаційних плакатів) та передвиборні програми кандидатів і партій. Це сприятиме економії коштів платників податків і раціональному використанню стін приміщень для голосування.
  • Партії висувають кандидатів у територіальних виборчих округах та загальнонаціональному окрузі. У загальнонаціональному окрузі кандидати висуваються під порядковими номерами, в територіальних округах – в алфавітному порядку. З метою запобігання участі „технічних” партій у виборах у проекті передбачено висування кандидатів кожною партією у кожному окрузі. Крім того, якщо партія у встановлений строк не внесла кандидатури до складу 2/3 дільничних виборчих комісій кожного округу, реєстрації всіх її кандидатів скасовується.
  • Основний тягар реєстрації кандидатів у депутати, їхніх довірених осіб, здійснення контролю за передвиборною агітацією кандидатів та використанням коштів виборчих фондів кандидатів лягає на окружні комісії.
  • Кандидати від партій можуть створювати власні виборчі фонди та здійснювати агітацію за себе – це сприятиме внутрішньопартійній конкуренції.
  • В територіальних округах та закордонному окрузі виборці голосують за двома різними процедурами, форми бюлетенів для територіальних округів та закордонного округу також різні. В територіальному окрузі виборець може проголосувати лише за одного кандидата від однієї партії, в закордонному окрузі – лише за одну партію (за кандидатів від партій за кордоном виборці не голосують, бо таке голосування є концептуально та технічно неможливим).
  • Голосування здійснюється шляхом вписування в бюлетені порядкового номера кандидата у депутати (у територіальному окрузі), порядкового номера партії (у закордонному окрузі). Така форма голосування робить бюлетень компактним, дозволяє швидко підрахувати голоси на дільниці, і усуває необхідність передруковування бюлетенів у разі скасування реєстрації партії чи кандидата. Списки кандидатів в територіальному окрузі, списки партій у закордонному окрузі, розміщуються на стендах безпосередньо в кімнатах для голосування – це дозволяє виборцю правильно визначити номер кандидата, за якого він голосує. Маніпуляції з такими списками проектом суттєво ускладнено, а той взагалі зведено нанівець.
  • Транспортування пакетів з виборчими документами здійснюється в орган ведення реєстру виборців, там вони приймаються, перевіряються на предмет комплектності і цілісності упаковки (що засвідчується відповідним актом), після чого опечатуються в окремій кімнаті в присутності членів комісій, кандидатів та спостерігачів, і знаходяться під охороною міліції. Транспортування цих пакетів з органів ведення Державного реєстру виборців до окружних комісій здійснюється максимально публічно, за графіком, який затверджується до дня голосування. Такий підхід дозволяє суттєво розвантажити роботу дільничних комісій (в період знаходження бюлетенів в органі ведення Державного реєстру виборців членам ДВК не обов’язково перебувати в приміщенні ДВК, як це передбачено чинним законом), а також прискорити опрацювання результатів голосування окружною комісією.
  • Депутати визнаються обраними у чотири етапи: 1) спочатку визначається кількість мандатів, які отримує кожна партія – за тими ж правилами, що діють нині; 2) потім обраними визнаються кандидати від партії, які в окрузі отримали кількість голосів, яка дорівнює „ціні” одного мандата; 3) після цього в межах залишку до парламенту проходять перші десять кандидатів від партії у загальнодержавному окрузі (їх черговість, як зазначалось, визначає партія) – незалежно від кількості отриманих ними в округах голосів; 4) після цього в межах наявного залишку обраними вважаються кандидати від партії, яким в окрузі для обрання не вистачило мінімальної кількості голосів. Така система, з одного боку, гарантує проходження до парламенту лідерів та спонсорів партій (вони можуть бути включені до першої десятки загальнодержавного списку і висунуті в округах, де їх підтримка є незначною), а з іншого боку – передбачає реальне впровадження принципу „напіввідкритих” списків, за якими проводиться голосування у багатьох європейських країнах – обраними вважаються кандидати, за яких в округах віддано найбільшу кількість голосів, а не які включені до партійних списків під „прохідними” номерами. Ця система є компромісом між повністю відкритими списками, та голосуванням за закриті списки, яка практикувалась у 2006 та 2007 рр.

Залишити відповідь