ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА У СФЕРІ ПОВЕРНЕННЯ ЗНЕЦІНЕНИХ ЗАОЩАДЖЕНЬ ГРОМАДЯН: загальний огляд

Діючий законодавчий механізм

Проблема повернення знецінених заощаджень громадян є одним із найбільш болючих питань державної політики в Україні. Адже сьогодні, незадовго до початку передвиборчої боротьби навколо президентської посади, ефективна та реалістична пропозиція спрямована на вирішення цього надзвичайно актуального для населення питання може принести чимало політичних дивідендів.

Діючий на сьогодні Закон України “Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України” набув чинності 21 листопада 1996 року. Ним передбачено, що держава бере на себе зобов’язання забезпечити збереження та відновлення реальної вартості заощаджень громадян і гарантувати їх компенсацію у встановленому порядку. До заощаджень, які підлягають компенсації віднесено:

1. зобов’язання  держави  перед  громадянами  України,  які внаслідок знецінення втратили грошові  заощадження,  поміщені  в  період  до 2 січня  1992  року  в  установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР,  що  діяли  на  території  України;

2. державні цінні папери (облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982  року,  державні казначейські зобов’язання СРСР,  сертифікати Ощадного банку СРСР);

3. грошові  заощадження  громадян України,  поміщені в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху  протягом  1992-1994  років  і  які  знаходились  на рахунках   Ощадного   банку   України   не  менше  одного  повного календарного року в період 1992-1995 років;

4. заощадження іноземних  громадян  та осіб  без  громадянства,  які  за станом на 2 січня 1992 року розміщені в установах Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України.

Суми заощаджень громадян було відновлено у співвідношенні 1 карбованець заощаджень на 1,05 гривні  за  станом на 1 жовтня 1996 року. В цілому сума виплат, які необхідно здійснити державі визначено у розмірі 131,96  млрд. гривен.

За інформацією Національного банку України в обіг було випущено компенсаційних сертифікатів на суму 3335 млн. гривень, або 335,5 млн. штук мінімальним номіналом 10 гривень. Громадянами України було отримано 30% від загальної кількості випущених сертифікатів (тобто 97,3 млн. штук).

За інформацією Національного банку України в обіг було випущено компенсаційних сертифікатів на суму 3335 млн. гривень, або 335,5 млн. штук мінімальним номіналом 10 гривень. Громадянами України було отримано 30% від загальної кількості випущених сертифікатів (тобто 97,3 млн. штук).

Відповідно до Указу Президента України “Про компенсацію громадянам України втрат від знецінення  грошових  заощаджень в установах Ощадного банку України та Укрдержстраху” (№ 698/94, від 24 листопада 1994 року) та на виконання ст. 1 вищезазначеного Закону в обіг було випущено компенсаційні сертифікати, які можна було використати під час приватизації державного майна.

У даний час процес приватизації за компенсаційні сертифікати завершено, у зв’язку із чим вони втратили чинність. Громадяни, які їх не використали, можуть повернути ці сертифікати до установ Ощадбанку.

Починаючи з 1997 року було розпочато виплату компенсаційних виплат громадянам за рахунок Державного бюджету України. Щороку Кабінет Міністрів України затверджує Порядок перерахування з Державного бюджету України відповідних коштів. Всього на виконання цієї мети було спрямовано 1460 млн. гривень, у тому числі установам Державного ощадбанку – 1455,4 млн. гривень та 4,6 млн. гривень установам Національної акціонерної страхової компанії “Оранта”, яка є правонаступницею колишнього Укрдержстраху.

Обсяги коштів Державного бюджету України,
спрямованих на відновлення заощаджень*

Рік

Затверджено в Державному бюджеті (млн. гривень)

Профінансовано (млн. гривень)

Відсоток профінансованих сум до планових (%)

1997

200

30

15

1998

100

20

20

1999

200

10

5

2000

200

200

100

2001

200

200

100

2002

500

500

100

2003

500

500

100

Разом 1997-2003 рр.***

1900

1460**

76,8

* Джерело: пропозиції Кабінету Міністрів України до проекту Постанови ВРУ “Про рекомендації парламентських слухань “Про державну політику в галузі повернення та компенсації страчених (знецінених) заощаджень громадян. Стан відновлення та перспективи” (від 03.12.2003)

** У тому числі установам Ощадбанку – 1455,4 млн. гривень та установам Національної акціонерної страхової компанії “Оранта”, яка є правонаступницею колишнього Укрдержстраху, – 4,6 млн. гривень

*** У Державному бюджеті на 2004 рік на “поступову компенсацію громадянам втрат від знецінення грошових заощаджень”передбачено 500 000 тис. гривень

Не складно підрахувати, що якщо темпи виплат залишаться сталими, то громадянам доведеться чекати на повернення заощаджень ще більше шестиста років. Із зазначеного аналізу стає зрозумілим, що діючий механізм закріплений Законом України “Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України” не зможе гарантувати виплату заощаджень громадян у розумний проміжок часу.

З 1998 по 2001 рр. на адресу Уповноваженого з прав людини звернулись 11,5 тис. громадян з питань порушення їхнього права власності на заощадження.

Офіційна історія питання [1]

Протягом всього періоду діяльності установи Ощадного банку СРСР на території України залучені на вклади кошти протягом року акумулювалися на його кореспондентських рахунках. Щорічно після закінчення календарного року загальна сума залишку коштів на кореспондентських рахунках установ Ощадного банку СРСР на території України списувалися на кореспондентський рахунок Правління Ощадбанку СРСР, яке передавало їх Державному банку СРСР та Міністерству фінансів СРСР. Станом на 1 січня 1991 року загальна сума акумульованих (протягом 1922-1990 років) і списаних коштів становила 84,3 млрд. рублів. Це відповідало залишку вкладів населення України на зазначену дату. За даними Правління Ощадбанку СРСР, із вищезазначеної суми централізовано було передано: Державному банку СРСР – 82,9 млрд. рублів та Міністерству фінансів СРСР – 1,4 млрд.рублів. Тому перший операційний робочий день 1991 року установи Ощадного банку СРСР на території України розпочали з нульового залишку на кореспондентському рахунку.
З метою вирішення питання повернення коштів вкладникам Ощадбанку колишнього СРСР українська сторона неодноразово зверталася до російської сторони з проханням надати вичерпну інформацію щодо ліквідаційного балансу колишнього Державного банку СРСР. Проте російська сторона ухиляється від надання інформації необхідної інформації.

13 березня 1992 року державами-учасницями СНД була підписана Угода про принципи і механізми обслуговування внутрішнього боргу колишнього СРСР. Відповідно до зазначеної Угоди заборгованість населенню з боку уряду колишнього СРСР по залишку вкладів в ощадних банках була віднесена до державного внутрішнього боргу, а Сторони беруть на себе зобов’язання з погашення державного внутрішнього боргу колишнього СРСР перед населенням у сумах пропорційно залишку заборгованості, яка рахувалася станом на 1 січня 1991 року на балансах закладів Ощадбанку СРСР на території кожної із Сторін. При підписанні зазначеної Угоди Україна підтримала пропозицію Республіки Білорусь, яка стосувалася того, що Угода про розподіл внутрішнього боргу повинна підписуватися одночасно з Угодою про розподіл активів та пасивів колишнього Державного банку СРСР.

20 березня 1992 року була підписана Угода про розподіл активів та пасивів колишнього Держбанку СРСР між центральними банками держав-учасниць СНД. Угода передбачала створення спільної комісії, яка б розробила механізм розподілу активів та пасивів колишнього Держбанку СРСР. Передбачалося, що Центральний банк Росії надасть створюваній комісії всі необхідні матеріали ліквідаційної комісії, включаючи консолідований баланс Держбанку СРСР станом на 1 січня 1992 року. Російська Федерація зазначену Угоду не підписала, відповідно, комісія не була створена, а інформація про активи та пасиви колишнього Держбанку СРСР не була отримана.

Таким чином, згідно Угоди від 13 березня 1992 року для України зобов’язання по сплаті заборгованості її громадянам по залишку вкладів в установах Ощадного банку СРСР виникають лише після розподілу активів та пасивів колишнього Державного банку СРСР. Оскільки розподілу активів та пасивів колишнього Державного банку СРСР не відбулося, існування зобов’язань України за Угодою від 13 березня 1992 року може заперечуватися.

При розгляді питання про ратифікацію Угоди між Україною та Російською Федерацією про врегулювання питань правонаступництва щодо зовнішнього державного боргу та активів колишнього СРСР Верховна Рада України у Постанові від 19 лютого 1997 року пов’язала вирішення питання ратифікації зазначеної Угоди з отриманням з боку уповноважених органів Російської Федерації, серед іншого, повної інформації щодо балансу Державного банку СРСР.

1 червня 2000 року Верховна Рада України прийняла Постанову “Про боргові зобов’язання держави перед громадянами України, яким відновлено грошові заощадження, поміщені в період до 2 січня 1992 року в установах Ощадного банку” якою зобов’язала Кабінет Міністрів України порушити перед Російською Федерацією питання про врегулювання взаємовідносин з питань, що стосуються розподілу між державами зобов’язань колишнього Ощадного банку СРСР перед громадянами та повернення Україні 84,3 млрд. руб., що були станом на 1 січня 1991 року акумульовані в Ощадному банку СРСР і є власністю громадян України. На виконання цієї Постанови Посольство України в Російській Федерації порушило зазначене питання перед Центральним банком Російської Федерації та Ощадним банком РФ. У відповідь були отримані листи, в яких зазначалося, що ліквідація Ощадного банку СРСР була здійснена за взаємною домовленістю керівників ощадбанків колишніх республік СРСР, що підтверджується Угодою про загальні основи взаємовідносин та взаєморозрахунків Ощадбанку СРСР із ощадними банками республік та держав від 30 жовтня 1991 року. Крім того, на думку Ощадбанку Російської Федерації, питання, які віднесені до порядку використання внесків, а також здійснення компенсаційних виплат по них установами ощадних банків країн СНД, повинні регламентуватися внутрішнім законодавством відповідних держав. На вимогу Міністерства закордонних справ України до Ощадбанка України надати копію Угоди від 30 жовтня 1991 року, одержана відповідь про відсутність такої Угоди. За інформацією Тимчасової спеціальної комісії з питань фінансово-економічного обгрунтування джерел і механізму відновлення заощаджень громадян України зазначеною Угодою була підтверджена домовленість про те, що Ощадбанк СРСР передає на баланси ощадних банків республік та держав свої активи і пасиви, які рахувалися на балансі Ощадбанку СРСР станом на 1 січня 1991 року.

5 лютого 2004 року парламент прийняв Постанову, розроблену за ініціативою Тимчасової спеціальної комісії з питань фінансово-економічного обгрунтування джерел і механізму відновлення заощаджень громадян України, яка передбачає утворення у складі Міжпарламентської комісії із співробітництва ВРУ та ФЗ РФ міжпарламентської групи для врегулювання питань розподілу між державами зобов’язань колишнього Ощадного банку СРСР по вкладах громадян України. Крім того, цього ж дня було підтримано Рекомендації парламентських слухань “Про державну політику в галузі повернення та компенсації втрачених (знецінених) заощаджень громадян. Стан відновлення та перспективи”. У рамках останніх Кабінету Міністрів України рекомендовано внести на розгляд п’ятої сесії Верховної Ради України проект закону про механізм і порядок повернення грошових заощаджень громадян, поміщених в установах Ощадного банку СРСР та Укрдержстраху з урахуванням можливості створення позабюджетного фонду передбачивши такі нетрадиційні джерела його створення, як відрахування від прибутку колишніх державних спеціалізованих банків та інших акціонерних банків, податку на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб.

У розрізі законодавчих пропозиції: перелік законопроектів, що подано у Верховну Раду України 4 скликання із пропозиціями щодо врегулювання проблеми компенсації заощаджень громадян


№ 0910 від 25.07.2002
Проект Закону про внесення змін до Закону України “Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України”
Автори: Ткаленко І.І., Матвієнков С.А.

Проектом пропонується повертати вкладникам проіндексовані грошові заощадження щорічно, у межах коштів, передбачених Державним бюджетом України на поточний рік.

Сума коштів, що передбачена для цієї мети у Державному бюджеті  не повинна бути меншою 1% валового внутрішнього продукту (ВВП). Розмір виплат – однакових для всіх вкладників.

Стан проходження: Прийнято в цілому 04.07.2002. Президент наклав вето, яке не було подолано парламентом (голосування відбувалося 12.09.2002)

№ 1112 від 28.05.2002
Проект Закону про внесення змін до Закону України “Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України” (щодо порядку повернення заощаджень)
Автори: Мороз О.О., Бокий І.С., Семенюк В.П.

Повернення громадянам  України  грошових  заощаджень, страхових внесків, які були на рахунках установ Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР станом на 2 січня 1992 року, коштів на придбання облігацій (1990 та 1982 років) та компенсації втрат від їх знецінення здійснюється виключно в грошовій формі і за рахунок щорічного збору коштів на окремому позабюджетному рахунку.

Кабінет Міністрів України для цієї мети залучає всі кошти, які надходять:

1. від приватизації державних підприємств,

2. кошти, отримані від частки акцій держави, розміщених в акціонерних підприємствах,

3. 25 відсотків від прибутку   колишніх   державних   спеціалізованих  банків (Промінвестбанк, Соцбанк, Агробанк, Ексімбанк),

4. 50 відсотків від прибутку Ощадного банку України на протязі п’яти років.

Кабінет Міністрів України для здійснення компенсаційних витрат може залучати і інші позабюджетні кошти: залучені через спеціальні податки та від здійснення операцій з державними цінними паперами.

Заощадження громадянам, повертаються поетапно, залежно від суми вкладу і віку вкладника, у межах коштів, зібраних на спеціальному позабюджетному рахунку на протязі року.

Суми вкладів до 500 гривень повертаються всім громадянам на протязі першого року, 1000 грн. – другого року, 1500 грн. – третього року, 2000 грн. – четвертого року, 3000 грн. – п’ятого року, 4000 грн. – шостого року, 5000 грн. – сьомого року, 6500 грн. – восьмого року, 8000 – дев’ятого року і 10000 грн. – десятого року.

Стан проходження: 12.09.2002 відбувалось голосування (за основу). Рішення не прийнято.

№ 1135 від 03.06.2002
Проект Закону про внесення змін і доповнень до Закону України “Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України” (щодо закріплення фіксованих джерел компенсації)
Автор: Стоян О.М.

Пропонується визнати суму компенсацій заощаджень (131,96 млрд. гривень) внутрішнім боргом держави.

Кошти для компенсації заощаджень громадян визначаються  в Державному бюджеті України окремою статтею щорічно і їх розмір становить не менш ніж 5%  видатків Державного бюджету України.

Виключно на компенсацію заощаджень громадян до повного погашення боргу держави,  використовуються кошти, що надійшли  до Державного бюджету України:

1. від продажу у власність фізичних та юридичних осіб земельних ділянок із земель права державної власності, у тому числі на земельних торгах (аукціонах, конкурсах);

2. 30 відсотків коштів, отриманих при продажу у власність фізичних та юридичних осіб земельних ділянок із земель права комунальної власності, у тому числі на земельних торгах (аукціонах, конкурсах) та   спрямованих до Державного бюджету України на компенсацію заощаджень громадян до повного погашення боргу держави;

3. 50 відсотків надходжень, одержаних від приватизації майна державних підприємств, а також 50 відсотків, отриманих на частку акцій, що належить державі в акціонерних товариствах.

Стан проходження: Зареєстровано

№ 1135-1 від 05.09.2002
Проект Закону про внесення змін до Закону України “Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України” (щодо закріплення фіксованих джерел компенсації)
Автор: Клюєв А.П.

Кошти для  компенсації заощаджень  громадян  визначаються  в Державному бюджеті України окремою статтею, яка щорічно затверджується як захищена стаття видатків Державного бюджету України.

Починаючи з 1 січня 2004 року, щорічна сума виплат компенсацій має на 100 мільйонів гривень (але не менш як на 10 відсотків) перевищувати суму виплат компенсацій, затверджену в Державному бюджеті України на попередній бюджетний період.

Починаючи з 1 січня 2004 року, проводяться державні грошові лотереї, учасниками яких можуть стати визначені цим Законом особи, які внаслідок знецінення втратили грошові заощадження і які самостійно та добровільно прийняли рішення про участь у лотереї.

Зазначені державні грошові лотереї передбачають щомісячний розіграш визначеної суми виграшів на виплату компенсацій переможцям. Щорічна фактична сума, що спрямовується на виплату виграшів, має складати не менш ніж 5 відсотків від суми виплат компенсацій, затвердженої в Державному бюджеті України на поточний бюджетний період. Сплачені суми виграшів зараховуються у виплату компенсацій.

Стан проходження: Зареєстровано

№ 2629 від 13.01.2003
Проект Закону про повернення заощаджень населенню України (щодо визнання внутрішнім державним боргом та зобов’язань Ощадбанку)
Автори: Павловський М.А., Тимошенко Ю.В.

Заощадження, які мало населення  України в Ощадбанку України до 1991 року  визнаються внутрішнім державним боргом  держави.

У Державному бюджеті України щорічно, починаючи із 2004 року, передбачати наступні джерела та розрахункові суми для відшкодування втрачених заощаджень:

1. 500 млн. грн. – як постійна складова, що передбачається у Державному бюджеті України за будь-яких обставин щорічно;

2. 1% від ВВП одержаного за рік, що передує даному бюджетному року;

3. 50% коштів від приватизації.

Стан проходження: Перебуває на розгляді у комітеті

№ 2409 від 24.02.2003
Проект Закону про реформування системи компенсацій знецінених грошових заощаджень громадян України по вкладах до Ощадного банку України та Укрдержстраху
Автор: Гавриш С.Б.

Законопроектом пропонується ввести в обіг окремий тип цінних паперів на пред’явника – компенсаційних ощадних облігацій, що видаватимуться в рахунок погашення заборгованості держави по вкладах населення до державних банківських установ. Компенсаційні ощадні облігації будуть видані кожному вкладнику (залежно від їх віку та суми заощаджень) державних банківських установ відповідно до суми його грошових заощаджень на банківських рахунках. Компенсаційні ощадні облігації мають наступні терміни погашення: 5 років, 10 років, 15 років, 20 років, 25 років. Вони можуть бути погашені раніше нормативно встановленого терміну шляхом купівлі цієї облігації відповідними уповноваженими державними органами, в тому числі на фондовому ринку (ціна компенсаційної ощадної облігації визначається за домовленістю сторін або за результатами торгів на фондовій біржі).

Протягом року з набрання чинності цим законом, вкладники мають право погасити компенсаційними ощадними облігаціями заборгованість по сплаті за комунальні та інші послуги, що склалася станом на 01 січня 2003 року.

Стан проходження: Зареєстровано

№ 3287 від 27.03.2003
Проект Закону про виплату соціальної компенсації громадянам України, які втратили грошові заощадження внаслідок ліквідації фінансової системи колишнього СРСР
Автор: Кабінет Міністрів України

Проектом передбачається виплата соціальних компенсацій, які визначаються як часткова компенсація за втрачені внаслідок ліквідації фінансової системи колишнього СРСР грошові заощадження, страхові внески, облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року та Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, сертифікати Ощадного банку СРСР, розміщені до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, державні казначейські зобов’язання СРСР. Суму цих виплат визначено у розмірі 28553,42 млн. гривен. (у діючому законі – 131,96 млрд. грн). Запроваджується новий механізм перерахунку заощаджень: обсяг соціальних компенсацій за зобов’язаннями визначається у співвідношенні 1 карбованець до 0,2289 гривни. Виплата проводиться виключно у грошовій формі. Держава гарантує протягом 20 років починаючи з 1 січня 2004 року виплату соціальних компенсацій на рівні реальної вартості заощаджень. Виплати здійснюють незалежно від віку вкладника, стану його здоров’я, соціального становища, заслуг перед країною тощо.

Стан проходження: Відкликаний Кабінетом Міністрів України

№ 3393 від 15.04.2003
Проект Закону про внесення змін до Закону України “Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України” (щодо індексації вкладів)
Автор: Олуйко В.М. 

Проект передбачає визнання державою прав вкладників щодо ряду інших радянських банків на рівні з правами вкладників Ощадбанку СРСР (зокрема, Промбудбанк СРСР, Житлосоцбанк СРСР, Агропромбанк СРСР). За оцінкою розробників проекту, вклади населення, внесені до установ колишніх державних банків Промбудбанку СРСР, Житлосоцбанку СРСР та Агропромбанку СРСР, дорівнюють 16 мільйонам гривень (0,016 млрд.), що складає 0,014% до визнаних державою грошових заощаджень.

Стан проходження: Зареєстровано

№ 3524 від 20.05.2003
Проект Закону про внесення змін до Закону України “Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України”
Автори: Тимошенко Ю.В., Турчинов О.В., Таран-Терен В.В.

Пропонується дозволити здійснювати виплату компенсацій громадянам України не лише у грошовій формі, а також, за бажанням вкладника, шляхом проведення безготівкових розрахунків.

Кошти для компенсації заощаджень визначаються в Державному бюджеті України окремою статтею. Їх обсяг не може бути нижчим від 1% валового внутрішнього продукту (ВВП), одержаного за рік, що передує даному бюджетному року.

За заявою вкладника компенсація втрат від знецінених грошових заощаджень може проводитись шляхом  безготівкового  перерахунку  коштів на оплату:

1. житлово-комунальних послуг;

2. послуг електрозв”язку;

3 придбання скрапленого газу та твердого палива;

3. навчання  у вищих навчальних закладах;

4. лікарських засобів.

Стан проходження: Перебуває на розгляді у комітеті

№ 3762 від 11.07.2003
Проект Закону про внесення змін і доповнень до Закону України “Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України” (щодо безготівкових розрахунків у вигляді взаємозаліків)
Автори: Симоненко П.М., Пузаков В.Т.

Пропонується дозволити здійснювати виплату компенсацій громадянам України не лише у грошовій формі, а також, за згодою вкладникiв, в формi безготiвкового розрахунку у виглядi взаємозалiкiв.

За згодою вкладникiв компенсацiя за  невиплаченi грошовi  вклади  громадян  може  проводитись шляхом безготiвкових розрахункiв з проiндексованих вкладiв в першу чергу iнвалiдiв  I, II та III груп та пенсiонерiв за:

1. лiки,   протезування,   отримання   автомобiльних  засобiв пересування (для iнвалiдiв I гр.);

2. лiкування;

3. комунальнi послуги;

4. електричну енергiю, тверде паливо, газ;

5. послуги електрозв’язку;

6. навчання дiтей та внукiв;

7. інших екстремальних випадках.

Стан проходження: Перебуває на розгляді у комітеті

№ 4085 від 02.09.2003
Проект Закону про внесення змін і доповнень до Закону України “Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України” (щодо залучення коштів та строків повернення)
Автори: Бокий І.С., Семенюк В.П., Ніколаєнко С.М., Сподаренко І.В., Мороз О.О.

Повернення громадянам  України коштів грошових  заощаджень, страхових внесків, які були на рахунках установ Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР станом на 2 січня 1992 року, коштів на придбання облігацій, зазначених у статті 1 цього Закону та компенсації втрат від їх знецінення здійснюється виключно в грошовій формі і за рахунок щорічного збору коштів на окремому позабюджетному рахунку.

Кабінет Міністрів України з цією метою залучає:

1. всі кошти, які надходять від приватизації державних підприємств,

2. кошти, отримані від частки акцій держави, розміщених в акціонованих підприємствах, 25 відсотків прибутку колишніх державних спеціалізованих банків та 50 відсотків від прибутку Ощадного банку України,

3. може залучати і інші позабюджетні кошти, залучені через спеціальні податки та від здійснення операцій з державними цінними паперами.

Заощадження громадянам повертаються поетапно:

1. з 2004 по 2009 рік включно по 150 грн. на один вклад щорічно, у межах коштів, зібраних на спеціальному позабюджетному рахунку;

2. з 2010 по 2016 рік – по 300 грн. на один вклад щорічно.

Стан проходження: Перебуває на розгляді у комітеті

№ 4093 від 03.09.2003
Проект Закону про повернення грошових заощаджень громадян України за рахунок надходження коштів від приватизації державного майна
Автори: Демьохін В.А., Козаченко О.О.

Джерелом для повернення знецінених грошових заощаджень громадян України автори законопроекту пропонують визначити кошти від приватизації державного майна, що надходять до Державного бюджету України (в розмірі 50% від загального обсягу коштів). До цих коштів належать кошти отримані від продажу державного майна, а також надходження, безпосередньо пов’язані з процесом приватизації (реєстраційні збори, суми штрафних санкцій тощо).

Щорічний загальний обсяг виплати знецінених грошових заощаджень громадян України визначається Законом України про Державний бюджет України окремою статтею.

Стан проходження: Перебуває на розгляді у комітеті

№ 4295 від 23.10.2003
Проект Закону про внесення змін до статті 7 Закону України “Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України” (щодо черговості виплат проіндексованих грошових заощаджень)
Автори: Шкляр В.Б., Грач Л.І.

Виплати проіндексованих грошових заощаджень здійснюються у першу чергу тим вкладникам, котрі є членами сімей, сукупний доход яких дає їм право на отримання субсидій на житлово-комунальні послуги, скраплений газ та тверде паливо, у межах коштів,  передбачених  для  цього  Державним  бюджетом  України на поточний рік (незалежно від наявності боргів за житлово-комунальні послуги і рішення про призначення субсидії).

Сума виплат проіндексованих заощаджень встановлюється пропорційно сукупному місячному розміру призначених (або таких, що могли б бути призначені за відсутності боргу за житлово-комунальні послуги) субсидій та платежів за реструктуризованою у визначеному законодавством України порядку заборгованістю за житлово-комунальні послуги. Виплати можуть здійснюватися щомісячно або, якщо  здійснення щомісячних виплат обмежується технічними можливостями установ виплати, єдиною сумою раз на рік. У другу чергу виплати грошових заощаджень здійснюються тим вкладникам, котрі є членами сімей, що отримують державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям, пропорційно до розміру призначеної допомоги; у третю – іншим категоріям вкладників.

Стан проходження: Перебуває на розгляді у комітеті

№ 4295-1 від 03.02.2004
Проект Закону про внесення змін до Закону України “Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України” (щодо механізму повернення)
Автори: Атрошенко В.А.

Заощадження повертаються або поетапно, залежно від суми вкладу (cума вкладу до 300 грн. – повертається протягом 3 років рівними долями; від 301 до 1000 грн. – протягом 7 років; від 1001 до 3000 грн. – протягом 10 років; від 3001 до 10 000 грн. – повертається рівними долями, але не більше 500 грн. на рік), у межах коштів, передбачених для цього Державним бюджетом України на поточний рік, або в обмін на векселі Ощадного банку України під державну гарантію. Вексель можна використовувати лише на оплату навчання або лікування в державних закладах чи установах. Платіж за векселями здійснюється тільки в безготівковій формі за послуги освіти та лікування, згідно переліку затвердженого Кабінетом Міністрів України. Державні заклади або установи освіти чи лікування мають в обов’язковому порядку приймати векселі для розрахунків за надані послуги, згідно переліку затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Стан проходження: Перебуває на розгляді у комітеті

№ 4405 від 20.11.2003
Проект Закону про повернення знецінених заощаджень громадян України
Автори: Пустовойтенко В.П., Заічко В.О., Зарубінський О.О.

Зменшення заборгованості, пропонується запровадити шляхом надання кредиту комерційним банкам Національним банком України. Обсяг кредиту пропонується затвердити у сумі, не менше 400.000 тис. грн. щороку під пільгову ставку 6 відсотків річних. Відповідне рефінансування буде відбуватися до повного погашення громадянам знецінених заощаджень.

В свою чергу, в межах наданих кредитів, комерційні банки України будуть відкривати депозити для новонароджених дітей, у сумі, яка дорівнює 1000 гривень на 1 особу, за умови, що з особою, яка є близькім родичем такої дитини (батьки, рідні брати і сестри, дід, баба), укладений договір про переведення боргу по знецінених заощадженнях на відкритий депозит новонародженого, в сумі що дорівнює сумі депозиту (1000 гривень).

Відсоткова ставка по відкритому депозиту буде складати 3 відсотка річних з правом отримання коштів з депозитного рахунку не раніше виповнення 18 років особі, на чиє ім’я був відкритий депозит.

Стан проходження: Перебуває на розгляді у комітеті

№ 3359 від 20.11.2003
Проект Закону про податок на нерухоме майно громадян
Автори: Фоменко К.О., Цушко В.П., Сухий Я.М., Ващук К.Т.

Передбачається запровадити податок на нерухоме майно громадян надходження від якого зараховувамуться до Спеціального фонду Державного бюджету  України  і використовуватимуться виключно за цільовим призначенням: для повернення втрачених заощаджень громадян України.

Об’єктом оподаткування визначається нерухоме майно, що перебуває у власності громадян: житлові будинки, квартири, дачні (садові) будинки, гаражі, а також інші приміщення та споруди, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України. Неоподатковуваним мінімумом є вартість всіх об’єктів нерухомості, що перебуває у власності громадянина, яка не перевищує 70 тис. доларів. Ставка – 0,05 відсотка від загальної вартості нерухомого майна. Передбачаються пільги по сплаті для таких верств населення як: інваліди війни, учасники бойових дій, ветерани праці, інваліди I і II групи та інших.

Стан проходження: Перебуває на розгляді у комітеті

№ 4460 від 03.12.2003
Проект Закону про Український державний компенсаційний фонд
Автори: Симоненко П.М., Гуренко С.І., Ткаченко О.М., Цибенко П.С.

Проектом пропонується створення Українського державного компенсаційного фонду основним завданням якого буде акумуляція коштів і їх раціональне використання з метою якнайшвидшого відшкодування населенню України втрачених вкладів в установах Ощадного банку і Держстраху.

Джерелами формування коштів Фонду є:

1. кошти Державного бюджету України в обсязі не менше  1 % суми доходів, затвердженої на рік Законом України “Про Державний бюджет України”;

2. 70 % коштів, отриманих від приватизації державного майна;

3. доходи, одержані від інвестування коштів Фонду в державні цінні папери України;4. доходи від депозитів, розміщених Фондом у Національному банку України;

4. частина сум, що нараховуються контролюючими органами за відповідні порушення, штрафів та інших санкцій, що надходять до місцевих бюджетів;

5. 1 % від суми купівлі валюти  юридичними та фізичними особами;

6. 3 % від продажу предметів розкоші (дорогих автомобілів, золота і виробів з нього, окрім вінчальних обручок, антикваріату тощо);

7. добровільних внесків юридичних і фізичних осіб.

Для виконання Фондом покладених на нього завдань, за умови, що його фінансові можливості вичерпані, Кабінет Міністрів України може надавати Фонду кредит у грошовій формі або у вигляді державних цінних паперів. Ліміт кредитування на наступний рік визначається щорічно і передбачається Міністерством фінансів України в проекті закону про Державний бюджет України в грошовій формі або в правах на здійснення цільової емісії державних цінних паперів.

Заощадження повертаються поетапно, залежно від віку вкладника, суми вкладу, інших обставин у межах коштів, передбачених для цього кошторисом Фонду на поточний рік.

Стан проходження: Перебуває на розгляді у комітеті

№ 4475 від 09.12.2003
Проект Закону про внесення змін до Закону України “Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України” (щодо механізму компенсації)
Автори: Фоменко К.О.

На суму компенсації знецінених заощаджень та заощаджень громадян, поміщених у цінні папери, видаються сертифікати державних компенсаційних облігацій, які в подальшому викупаються (погашаються) за рахунок коштів спеціального державного фонду компенсації заощаджень громадян.

Фонд компенсації заощаджень громадян є спеціальним державним фондом, кошти якого не входять до складу Державного бюджету України.

Він формується за рахунок:

1. надходжень податку на нерухоме майно громадян;

2. надходжень коштів від приватизації державних підприємств у розмірі 50 відсотків;

3. 25 відсотків від прибутку колишніх державних спеціалізованих банків, а також банків, які здійснювали фінансування Державних цільових програм;

4. коштів від повернення проіндексованих на процент інфляції  кредитів банків, наданих у 1992-1994 роках;

5. коштів від розміщення державних цінних паперів спеціального випуску;

6. безпроцентних кредитів Національного банку України.

Погашення (викуп) сертифікатів державних компенсаційних облігацій  населенню проводиться за рахунок фонду компенсації заощаджень громадян починаючи з 1 січня 2005 року до 2014 року відповідно  їх вартості (зокрема, у 2005 році – вклади у розмірі до 2000 грн. включно; у 2006 році – вклади понад 2000 грн. до 4000 грн.; у 2007 році – вклади понад 4000 грн. до 6000 грн. І так далі).

Суми викуплених (погашених) облігацій зараховуються на спеціальні накопичувальні рахунки ВАТ “Ощадбанк України”. Власники таких рахунків мають право використовувати кошти, що зберігаються на цих рахунках, тільки для безготівкових платежів за товари, роботи, оплату навчання, послуг установ охорони здоров’я, заборгованості за послуги  установ житлово-комунального господарства, для будівництва, реконструкції, придбання житла громадянами України, які потребують поліпшення житлових умов, а також на погашення  взятих кредитів на вказані цілі.

Власники облігацій з вказаним терміном погашення можуть погасити їх раніше вказаного терміну за ціною, нижчою за номінальну, у грошовій формі.

Стан проходження: Перебуває на розгляді у комітеті

№ 4475-1 від 04.02.2004
Проект Закону про внесення змін до Закону України “Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України” (щодо механізму компенсації)
Автори: Симоненко П.М., Цибенко П.С., Пономаренко Г.Г.

Заощадження громадян відносяться на державний внутрішній борг України (131,96 млрд.грн). Компенсація громадянам України витрат від знецінення грошових заощаджень приводиться  виключно в грошовій формі за рахунок Державного бюджету України починаючи з 2005 року у розмірі не меншому розміру приросту ВВП, а також за рішенням Уряду і Національного банку України, за рахунок золотовалютних резервів Національного банку України. Кошти для компенсації заощаджень громадян визначаються в Державному бюджеті України окремою статтею. КМУ може залучати для проведення компенсаційних виплат позабюджетні кошти, в тому числі кошти, залучені до Державного бюджету України через спеціальні податки, встановлені законами України, а також від здійснення операцій з державними цінними паперами.

Стан проходження: Перебуває на розгляді у комітеті

Пропозиції щодо вирішення проблеми повернення громадянам їх втрачених заощаджень [2]

Василь Хара,
Голова Комітету з питань соціальної політики та праці, фракція “Регіони України”

1. Перш за все вважаємо, що необхідно продовжити переговори із Російською Федерацією щодо цього питання.

2. Комітет з питань соціальної політики та праці розглянув значну кількість законопроектів, що були внесені до Верховної Ради України з метою  вирішення проблеми відновлення заощаджень і практично усі пропонує прийняти за основу. Проте лише за допомогою таких заходів вирішити проблему неможливо. Ми вважаємо, що Кабінету Міністрів України, який зобов’язаний найближчим часом внести відповідний законопроект, слід розглянути усі пропозиції, які будуть висловлені під час проведення парламентських слухань.

3. Вважаємо за необхідне заручитись підтримкою і допомогою Національного банку України у пошуку коштів для забезпечення комісійних виплат вкладникам і надання допомоги у пошуку додаткових джерел фінансування.

4. Установи Ощадбанку могли б розглянути досвід Білорусії щодо видачі сертифікатів для часткової сплати коштів за житлово-комунальні послуги, придбання товарів тривалого користування українського виробництва, медикаментів тощо.

Катерина Фоменко,
Голова Спеціальної комісії Верховної Ради України з питань фінансово-економічного обгрунтування джерел і механізмів відновлення заощаджень громадян України, група „Народний вибір”

1. Спеціальна комісія працює для визначення шляхів вирішення проблеми повернення знецінених заощаджень громадян. Її робота ведеться у двох напрямках: визначення зовнішніх джерел та внутрішніх джерел.

2. Щодо зовнішніх джерел, то на підставі усіх вивчених документів комісія дійшла висновку, що на сьогодні є всі підстави для повернення до переговорів щодо зобов’язань колишнього Ощадбанку СРСР перед вкладниками України. Ці висновки підтримані Комітетом Верховної Ради України із  закордонних справ, Комітетом з питань соціальної політики та праці та Міністерством закордонних справ України. Отже, доцільним є поновлення зазначених переговорів для визначення міжнародно-правових зобов’язань Російської Федерації.

3. Щодо внутрішніх джерел, то комісія вважає, що одним із суттєвих джерел фінансування компенсації знецінених вкладів може і повинен стати податок на нерухоме майно громадян. Відповідний проект закону розроблений та внесений на розгляд парламенту [3]. Крім цього, було розроблено ще один важливий проект закону, яким встановлюється новий механізм компенсації знецінених заощаджень. Зроблено спробу знайти нестандартні рішення у визначені джерел формування спеціального Державного фонду компенсації заощаджень громадян, який пропонується створити, з огляду на обмеження бюджетних ресурсів [4].

Олександр Яременко,
Заступник міністра фінансів України

1. Для прискорення процесу повернення громадянам їх коштів необхідно вишукувати нетрадиційні джерела та механізми, а не намагатися вирішувати цю проблему виключно за рахунок коштів Державного бюджету, який сьогодні є найбільш реальним і стабільним джерелом видатків на ці цілі.

2. Урядом протягом останніх років вживалися заходи для розв’язання цієї болючої проблеми. Зокрема, у 2000-2001 роках Міністерством фінансів разом із іншими центральними органами влади опрацьовувалися питання можливості здійснення за рахунок грошових заощаджень громадян розрахунків за житлово-комунальні послуги, оплату за навчання, медичні послуги тощо. Однак рішення з цього приводу так і не було прийнято, оскільки проведена робота показала, що для цього необхідні фінансові ресурси. Всі прийшли до висновку про недоцільність таких заходів.

3. У 2000 році відповідно до розпорядження Президента України з представників центральних органів виконавчої влади, голів Національного та Ощадного банків, науковців була створена робоча група по опрацюванню механізмів погашення втрат громадян від знецінених заощаджень. Ними був розроблений проект закону, в основу якого був покладений розрахунок реального співвідношення гривні та радянського рубля [5]. Законопроект викликав багато нарікань і був відкликаний, проте необхідно продовжити спільно із народними депутатами роботу у цьому напрямку з урахуванням досвіду Російської Федерації у частині здійснення компенсаційних виплат по знецінених заощадженнях шляхом визначення реальних етапів і розмірів гарантованих виплат вкладникам Ощадного банку і Укрдержстраху. Адже лише в Україні розрахунок зобов’язань було здійснено без врахування реального зростання гривні до радянського рубля та зниження номінальної вартості заощаджень відповідно до рівня інфляції.

4. Щодо пропозиції включення цих зобов’язань до складу внутрішнього державного боргу, то це неможливо вже за їх економічним визначенням. Виникнення боргового зобов’язання має обумовлюватись відносинами позики та відповідним чином оформлюватись. Крім цього, такий крок не вирішує головної проблеми – забезпечення цих видатків ресурсами.

Олександр Шлапак,
Заступник голови Національного банку України

1. Перш за все слід зосередитись на тих проблемах, які виникають у зв’язку із реалізацією діючого закону від 1996 року. Проаналізувавши звернення громадян, які надійшли до НБУ, ми прийшли до висновку, що в першу чергу необхідно поліпшити діючий механізм надання компенсацій, як в частині фінансування, так і адміністрування цих виплат. Адже держава не виконує навіть взяте на себе зобов’язання з виплати 50 гривень на існуючий рахунок. З цією метою вже зараз слід спробувати внести зміни до Державного бюджету на 2004 рік (змінити цифру 500 млн. грн., які передбачені у бюджеті, на 1 млрд. 855 млн. грн.). Щодо форми цих коштів, то вони мають бути зараховані на рахунки всіх вкладників. Усвідомлюючи можливі труднощі, пропонуємо використати інструмент рефінансування Ощадного банку.

2. Щодо довгострокового варіанту, то обов’язково слід виходити із того, що розмір суми компенсацій повинен виходити із реальних обсягів зростання української економіки і у жодному разі не з емісійних джерел. Необхідно ще раз чітко підрахувати, що все-таки ми могли б віддати людям, не обманюючи їх.

3. Крім того, слід підтримати пропозицію К.Фоменко щодо формування фонду, який повинен бути бюджетним і підпадати під усі форми бюджетного контролю. Джерела наповнення: приватизація державного майна, доходи від державних цінних паперів, частки акцій держави розміщених в акціонерних товариствах тощо. Крім того, слід провести інвентаризацію вкладів і розглянути можливість включення сум виплачених компенсацій до сукупного доходу громадян.

Ярослав Сухий,
народний депутат України, фракція політичної партії “Трудова Україна”

1. Для того, щоб повернути заощадження слід внести зміни до закону 1996 року (особливо в частині суми компенсацій), а ще краще взагалі його скасувати.

2. Встановити, що заощадження, цінні папери Держстраху у встановленому розмірі є державним внутрішнім боргом України.

3. Розробити реальний та зрозумілий народу механізм компенсацій заощаджень.

4. Продовжити переговори з урядом Росії щодо врегулювання повернення вкладень перерахованих у свій час на рахунок правління ощадбанку СРСР.

5. Повертати кошти слід не шляхом списання боргів чи взаємозаліків, а живими грошима.

Олександр Завада,
Голова правління національної акціонерної компанії „Оранта”

1. Слід прийняти рішення про усунення дискримінації щодо власників страхових полісів установ колишнього Укрдержстраху та забезпечити реальне право на одержання відновлених державою заощаджень хоча б на рівні із вкладниками Ощадного банку та обов’язковим врахуванням особливостей структури НАСК „Оранта”. Внести зміни до Державного бюджету на 2004 рік, передбачивши додатково кошти у розмірі 132 млн. грн. на компенсацію громадянам втрат та знецінених заощаджень розміщених в установах колишнього Укрдержстраху (124 млн. грн. – безпосередньо на виплати, 3,4 – на компенсацію витрат, які пов’язані із виплатами, 4 – на підтримання картотеки особових рахунків та створення її електронної версії).

2. У подальшому щорічно передбачати відповідні кошти з дотриманням ряду вимог: виплати проводити залежно від дати укладення договору, починаючи з тих, що укладені у 1972 році; щорічна сума повинна підлягати збільшенню пропорційному зростанню обсягів ВВП.

Висновки

Загальний огляд проблеми повернення знецінених заощаджень громадян дає змогу дійти наступних висновків:

1. Питання повернення знецінених заощаджень громадян є одним із найскладніших соціальних питань сьогодення, яке набирає особливої актуальності у зв’язку із наближенням президентських виборів.

2. Аналіз темпів із якими ведуться виплати громадянам, дозволяє стверджувати, що існуючий законодавчий механізм повернення заощаджень громадянам є недієвим.

3. Кабінет Міністрів України, як суб’єкт, на якому в першу чергу лежить завдання розробки механізму повернення знецінених заощаджень громадян, ще не напрацював реальної та дієвої моделі. Проте Прем’єр-міністр В.Янукович обіцяє збільшити суму коштів, що закладається у Державному бюджеті для виплати компенсацій.

4. Можна очікувати, що найближчим часом Кабінет Міністрів України все ж внесе на розгляд Верховної Ради України проект закону про механізм і порядок повернення грошових заощаджень громадян, поміщених в установах Ощадного банку СРСР та Укрдержстраху, оскільки саме таке доручення міститься у Постанові Верховної Ради України “Про Рекомендації парламентських слухань “Про державну політику в  галузі  повернення та компенсації втрачених (знецінених) заощаджень громадян. Стан  відновлення та перспективи” від 3 лютого 2004 року.

5. Враховуючи те, що сума, яку необхідно виплатити громадянам відповідно до Закону України “Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України” становить майже 132 млрд. гривень, що більше ніж вдвічі перевищує дохідну частину Державного бюджету , необхідно зосередити увагу на пошуку альтернативних джерел для здійснення виплат.

6. Одним із можливих варіантів є створення спеціального державного фонду компенсації заощаджень громадян, до якого входили б кошти як Державного бюджету, так і позабюджетні кошти. Серед джерела формування такого фонду: відрахування від прибутку колишніх державних спеціалізованих банків та інших акціонерних банків, надходження коштів від приватизації державних підприємств тощо.

7. Крім пошуку достатніх внутрішніх ресурсів для вирішення проблеми, необхідно продовжити переговори із Російською Федерацією з метою врегулювання питання повернення знецінених заощаджень.

Анжела Євгеньєва,
експерт Лабораторії законодавчих ініціатив

[1] Пропонується спрощений виклад позиції висвітленої у проекті Постанови про результати роботи Тимчасової спеціальної комісії з питань фінансово-економічного обгрунтування джерел і механізму відновлення заощаджень громадян України (№3724 від 07.07.2003)

[2] Надалі по тексту наведено витяги із доповідей виголошених під час проведення парламентських слухань „Про державну політику у галузі повернення та компенсації втрачених, знецінених заощаджень громадян, стан відновлення та перспективи” (08 грудня 2003 року), які містили конкретні пропозиції щодо вирішення проблеми.

[3] Можна зробити висновок, що йдеться про Проект Закону про податок на нерухоме майно громадян (№ 3359 від 20.11.2003) – більш детально дивись Таблицю 1.

[4] Швидше за все, йдеться про Проект Закону про внесення змін до Закону України “Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України” (щодо механізму компенсації) (№ 4475 від 09.12.2003).

[5] Див. Таблицю 1: Проект закону про виплату соціальної компенсації громадянам України, які втратили грошові заощадження внаслідок ліквідації фінансової системи колишнього СРСР (№ 3287 від 27.03.2003 року)

Залишити відповідь