Які наслідки для україно-російських відносин матимуть результати парламентських виборів у Росії

Лідер передвиборчих перегонів має у своєму активі більше 37% голосів виборців. Очікується, що до нового складу нижньої палати російського парламенту також увійдуть представники Комуністичної партії Російської Федерації (12,7%), Ліберально-демократичної партії (11,6%), виборчого блоку “Родина” (Народно-патриотический союз)”(9,1%).

Аналіз передвиборчих програм усіх чотирьох блоків свідчить про відсутність положень щодо особливих відносин з Україною, що так активно декларується російським політикумом.

Наприклад, зовнішньополітична платформа партії “Единая Россия” щодо своїх найближчих сусідів містить положення про посилення ефективності відносин із ними. Хоча якщо враховувати той факт, що партія представляє інтереси діючої влади, важко говорити про яку-небудь ефективність взаємовідносин, зокрема, між Росією та Україною, особливо з огляду на кризу, спричинену односторонніми діями росіян у Керченській протоці.

Програмні положення КПРФ, ЛДПР та блоку “Родина”, які мають відношення до відносин із сусідніми країнами, зокрема, й з Україною, в один голос декларують необхідність активізації зовнішньополітичних зусиль на створення (або реставрацію) “великої й могутньої” союзної держави. Власне, такий підхід не є новим, особливо якщо згадувати радикальні заяви представника керівництва блоку “Родина” Д. Рогозіна щодо вирішення Росією на свою користь питання навколо о. Тузла та інших не менш “братніх” заяв керівництва нових (?) думських сил.

За останніми даними, виборча фортуна оминула такі опозиційні демократичні партії, як “Союз правых сил” (добре відома зовнішьополітична концепція одного з лідерів партії А.Чубайса щодо Росії як “ліберальної імперії”) та “Яблоко”, набравши близько чотирьох відсотків голосів виборців кожна.

Габріел Асланян,

експерт Лабораторії законодавчих ініціатив

Залишити відповідь