Третя Національна Сесія ХІІІ Програми Української школи політичних студій

Учасниці й учасники УШПС зустрілися у Львові, аби детально обговорити питання моральності політичного процесу, сучасних політичних партій та ідеологій, ґендерної рівності у політичному та публічному житті, впливу політики на когнітивну еволюції людства, логіки прийняття публічних рішень та багатьох інших важливих суспільно-політичних питань, які визначають майбутнє України.

Політика головного мозку

Які є взаємозв’язки між особливостями організації людської психіки та політичним процесом? Як вплинула політика на когнітивну еволюцію? Як процеси в нашому мозку впливають на наше сприйняття політики і на політику? Які є найновіші надбання нейронаук (neurosciences) в їхній проекції на специфічні характеристики політичного життя людини? – розповів учасницям й учасникам УШПС Денис Полтавець, експерт з розвитку громадянського суспільства.

Місцевий розвиток як рушій трансформацій в країні

Розмова учасниць та учасників УШПС з мером Львова Андрієм Садовим про місцевий розвиток як рушій трансформацій в країні.

Моральність політичного процесу

Традиційно вважається, що політика і мораль суперечать одна одній. За цим стоїть традиція Макіавеллі. Діаметрально протилежна їй позиція Канта: у своїй поведінці людина повинна керуватися моральними мотивами, а не практичними потребами (моральний імператив). Не всяка успішна політика є високоморальною, але всяка аморальна політика є руйнівною. Українські реалії дають чимало ілюстрацій руйнівності аморальної влади. Чи можлива моральна політика в Україні? Чи може бути політика моральною? Чи слід говорити про моральний рух? – розмірковував разом з учасницями й учасниками УШПС Мирослав Маринович, Віце-ректор з питань призначення та місії Українського католицького університету.

Релігійний компонент українських політичних регіонів, або до чого тут томос

Як церковне питання впливає на електоральний вибір в історії України? Чому політики періодично намагаються розіграти релігійну карту напередодні виборів? Навіщо країні з полігоном для Гіперлупу грамота церковного предстоятеля? Як в гібридній війні з Росією не побудувати свою РПЦ? – дискутував разом з учасницями й учасниками УШПС Андрій Андрушків, керівник департаменту публічної політики та адвокації, ГО «Центр UA», випускник УШПС.

Для чого суспільству відкриті архіви радянських спецслужб?

Радянські спецслужби покриті ореолом таємниць та міфів. Відкриття їхніх архівів є безцінним для якісних історичних досліджень, адже саме завдяки ним можна встановити реальні події та факти, позбуваючись міфологічного нашарування. Відкриті архіви радянських спецслужб – це запобіжник, який унеможливлює повернення до радянського минулого, показуючи злочинність радянської влади та комуністичного режиму. Які таємниці містять архіви радянських спецслужб? Чому відкриті архіви важливі для сучасної України? – розповів учасницям й учасникам УШПС Руслан Забілий, Директор Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» у Львові.

Сучасні політичні партії та ідеології

В Україні налічується більше 300 політичних партій. Проте, які з них можна насправді назвати такими? Все більше зростає вага «всеохопних» партій, які характеризуються апелюванням не до прихильників, а безпосередньо до суспільних груп, збільшенням ролі лідерських груп та персоналізацією політики, зростанням впливу груп інтересів на партійну політику, розмиванням меж соціальної бази партій, зниженням ролі ідеологічного фактору в розробці партійних стратегій і програм. Як можна охарактеризувати українські партії? Як вони позиціонують себе перед виборами? Яким чином вибудовують зв‘язок з виборцем? – розповів учасницями й учасниками УШПС Анатолій Романюк, д.п.н., завідувач кафедри політології Львівського національного університету ім. І. Франка.

Ґендерна рівність у політичному та публічному житті

Ми живемо в XXI столітті, коли жінки та чоловіки в демократичному суспільстві України користуються рівними правами та можливостями, рівним доступом до політичного життя, рівною оплатою праці та професіями на свій вибір. Це міф чи реальність у сучасній Україні? Емпіричні тенденції демонструють поглиблення розбіжностей між жінками та чоловіками, які користуються тими самими правами де-юре та де-факто. Яким є прогрес на сьогоднішній день та які постійні виклики щодо досягнення ґендерної рівності в Україні? – розмірковував разом з учасницями й учасниками УШПС Марчін Валєцкі, D.phil, Голова відділу демократизації, БДІПЛ ОБСЄ.

Логіка прийняття публічних рішень: чому ми маємо, що маємо?


Зазвичай вважають, що якість урядових рішень залежить передусім від якості людей, які їх приймають. Як наслідок – невдала політика Уряду пояснюється переважно суб’єктивними чинниками: «не ті люди при владі», а пропоновані рішення зводяться до заміни попередників наступниками. Але чи достатньо просто змінити людей, щоб змінилась якість прийняття рішень? Якщо ні, то що ще принципово має змінитись? Як це пов’язано з поточною реформою публічного врядування? – розмірковував разом з учасницями й учасниками УШПС Олексій Гончарук, к.ю.н., Голова Офісу ефективного регулювання (BRDO), випускник УШПС.

Україна: незавершена революція та перехід до ІІІ Української республіки

У олігархічній державі доступ до створюваних всім суспільством благ має група багатих людей, які разом з тим беруть участь у здійсненні влади. Таку державу Дуґлас Норт називає державою з обмеженим доступом. Такий принцип доступу до благ реалізований в Україні. У демократичних державах доступ до благ вже має набагато ширша група людей – середній клас. Майдан Гідності здійснював антиолігархічну революцію – скачок від олігархічної держави з обмеженим доступом до демократичної держави з широким доступом. Якою була мета Майдану Гідності? Що відбувається в Україні – соціальна революція, громадянська війна як війна середнього класу з олігархатом, чи путінська агресія? – дискутував разом з учасницями й учасниками УШПС Тарас Возняк, Редактор журналу «Ї», культуролог.

Як нам подолати історію?

Досі стратегією розвитку України була стратегія слимака: «повільно, але впевнено». Нам же потрібно зробити стрибок. Окрім політичного, стрибок мусить мати гуманітарний вимір. Зміни економічні не можуть статися, якщо не змінилася ціннісна основа самого суспільства. Ті, хто приходить до влади заради реформ, можуть прискорити цей процес, щоб підготувати суспільство до стрибка. В Україні визріли умови для такого стрибка, адже з‘явились носії нових цінностей. Якими є цінності сучасного українського суспільства? Що необхідно для «стрибка»? Як подолати історію і вирватись уперед? – розмірковував разом з учасницями й учасниками УШПС Ярослав Грицак, д.і.н., професор Українського Католицького університету, член Несторівської групи.

Україна versus східнослов’янська “умма”: кінець амбівалентності?

Неоголошена російсько-українська війна суттєво вплинула на політичні погляди й геополітичні орієнтації багатьох українців. Помітно змінився характер їхньої національної самоідентифікації та пов’язані з цим ціннісні пріоритети. Особливим випробуванням стала війна для російськомовних та російськоетнічних громадян України, яких Росія зробила головним об’єктом своїх пропаґандистських маніпуляцій. Більшість із них, поза межами окупованих Росією Криму й частини Донбасу, виявили несподіваний для Кремля високий рівень українського патріотизму і громадянської лояльності до своєї політичної батьківщини. Чи консолідується українська нація як спільнота насамперед політична, об’єднана спільними цінностями та візією майбутнього? Які є труднощі цієї консолідації? – дискутував разом з учасницями й учасниками УШПС Микола Рябчук, к.п.н., Президент Українського центру міжнародного ПЕН-клубу.