Презентація Тіньового звіту «Щодо стану виконання урядом України рішення Європейського суду з прав людини у справі Бурмич та інші проти України»

27 березня 2018 року в стінах Верховної Ради України відбувся Круглий стіл «Виконання рішень Європейського суду з прав людини у справах “Юрій Миколайович Іванов проти України” та “Бурмич та інші проти України”: вимоги щодо заходів загального характеру», організований Підкомітетом з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя, Міністерством юстиції України та проектом Ради Європи «Підтримка виконання Україною рішень Європейського суду з прав людини».

Під час Круглого столу Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, презентувала Тіньовий звіт «Щодо стану виконання урядом України рішення Європейського суду з прав людини у справі Бурмич та інші проти України», підготовлений експертом Лабораторії законодавчих ініціатив.

 

Ознайомитися з Тіньовим звітом «Щодо стану виконання урядом України рішення Європейського суду з прав людини у справі Бурмич та інші проти України»

 

Суть проблеми

Проблема невиконання рішень національних судів вперше була констатована Європейським судом 2004 року в справах «Жовнер проти України» та «Войтенко проти України». На жаль, впродовж 5 років Урядом України не було вжито ефективних заходів для вирішення даної проблеми, що спричинило значне збільшення кількості скарг до Європейського суду, як наслідок, Судом було вирішено застосувати процедуру пілотного рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України». У цій справі Суд вказує на існування структурних проблеми, які мають широкомасштабний і комплексний характер і вимагають здійснення всебічних і комплексних заходів законодавчого та адміністративного характеру, із залученням різних національних органів. Європейський суд постановив, що порушення є наслідком несумісної з положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод  (ратифіковано Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997) практики, яка полягає в систематичному невиконанні державою-відповідачем рішень національних судів, за виконання яких вона несе відповідальність і у зв’язку з якими сторони, права яких порушені, не мають ефективних засобів юридичного захисту.

12 жовтня 2017 рішенням Великої Палати Європейського суду з прав людини у справі «Бурмич та інші проти України», Європейський суд передав 12,148 справ під контроль Комітету міністрів Ради Європи. А також прийняв рішення про передачу всіх подібних справ, які знаходяться на розгляді, а також майбутніх подібних справ, до Комітету Міністрів для розгляду в рамках загальних заходів щодо виконання пілотного рішення у справі Іванова, включаючи положення щодо відшкодування за невиконання або несвоєчасне виконання національних судових рішень та сплати боргу, присудженого судовим рішенням. Таким чином державні органи мають бути закликані запровадити на національному рівні цільовий механізм для забезпечення відшкодування всім фактичним та потенційним заявникам, які мають дійсні скарги відповідно до Конвенції. У відповідь на рішення у справі Бурмича 17 листопада 2017 року у Страсбурзі відбулась зустріч високого рівня за участю Міністерства юстиції, Адміністрації Президента та Парламенту, на якій обговорювалось створення ad hoc механізму цільового відшкодування для всіх зазначених у рішенні заявників, що має відбуватись паралельно з зусиллями, спрямованими на досягнення довгострокового вирішення першопричин цих проблем.

 

Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, презентуючи Тіньовий звіт, підготовлений експертом Лабораторії законодавчих ініціатив, зазначила, що джерелом інформації для Звіту стали щорічний звіт про результати діяльності Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини у 2017 р., відповіді на запит пана Ліщини народному депутату України Сидоровичу Р. М., інформація, надана Міністерством юстиції̈ Уповноваженому ВРУ з прав людини, щорічна доповіді Уповноваженного ВРУ з прав людини про стан додержання та захисту прав та свобод людини і громадянина в Україні за 2017 р. та інформація, отримана від заявників у справі Бурмич.

«Дослідивши усі ці факти, ми дійшли висновку, що цю проблему можна аналізувати, виходячи з двох позицій», – зауважила пані Світлана.

Перша позиція – вжиття заходів щодо виконання рішень національних судів винесених на користь заявників у справі Бурмич та виплати компенсацій; друга позиція – вжиття заходів щодо запровадження ефективної системи виконання рішень національних судів.

Що було виявлено?

«В першу чергу – відсутність політичної волі блокує процес вирішення цього питання, і тут ми не маємо на меті критикувати Міністерство Юстиції України. Наша мета – аби усі зацікавлені стейкґолдери зрозуміли, що настав час піднімати це питання на дуже високому державному рівні», – наголосила пані Світлана.

Якщо говорити про вжиття заходів щодо виконання рішень національних судів, то варто наголосити на механізмі, виявленому нашими експертами, і який полягає у роботі з Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення платежів, пов’язаних з використанням рішень закордонних юрисдикційних органів, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України» № 408 від 7.03.2017.

«Ми вважаємо, що якщо внести до неї певні зміни, це дозволить почати виконувати рішення і дозволить зрозуміти одну просту річ – нам треба рішення не просто виконувати, а зрозуміти, що треба змінити саму систему та рамку бачення. Тому що ми можемо до безкінечності намагатися виконати усі ці рішення, проте не змінивши систему, ми все одно будемо заходити у колапс. Тому зміна погляду на цю проблему і була нашою основною задачею», – наголосила Світлана Матвієнко.

Постанова КМУ № 408 може бути покращена наступним чином: найперше має бути проведений масштабний збір інформації щодо рішень, які підлягають виконанню та стан їхнього виконання. Внесення змін до Постанови КМУ № 408 дозволить здійснювати витрати для вжиття заходів загального характеру. Після цього з’явиться можливість здійснити розрахунок суми індексації та компенсації за тривале невиконання рішень судів. І найголовніший крок – забезпечити достатнє фінансування цих виплат. Саме на цьому етапі потрібна злагоджена робота Верховної Ради України та підняття цього питання не тільки в межах професійного кола юристів, а масштабне інформування громадськості.

Другим важливим пунктом, на якому акцентує увагу Тіньовий звіт, є вжиття заходів щодо запровадження ефективної системи виконання рішень національних судів.

Основними недоліками запропонованого Урядом механізму, на нашу думку, є:

  • погашення заборгованості векселями здійснюється за згодою стягувача, при цьому відсутні альтернативні механізми погашення заборгованості;
  • відсутність індексації за період з моменту винесення рішення і до моменту видачі векселів, а також відшкодування немайнової шкоди;
  • строк погашення заборгованості є надто довгим (про що зазначалось Українською Гельсінською Спілкою з прав людини п. 125 Бурмич), окрім того, він може бути в будь-який̆ момент продовжений̆ рішенням Уряду, так само як змінена відсоткова ставка;
  • моментом виконання рішення суду вважається не момент повної оплати векселя, а момент видачі векселя стягувачу.

«Ми готові співпрацювати з усіма зацікавленими сторонами задля вирішення цієї проблеми, – наголосила пані Світлана, – адже проблема є надзвичайно актуальною, і якщо її не розглянути з усіх можливих сторін і не сформувати механізм її вирішення вже зараз, то може трапитись колапс».