Презентація аналітичного документу (Policy Paper) на тему «Концепція законодавчого процесу “від початку до кінця”»

Logo_main

06 грудня 2017 року о 13:30 в Українському кризовому медіа центрі (вул. Хрещатик, 2) пройшла презентація аналітичного документу (Policy Paper) на тему «Концепція законодавчого процесу “від початку до кінця”».

Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.

У заході взяли участь:

  •  Дмитро Лубінець, народний депутат України, Секретар Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України;
  •  Олександр Заславський, Заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив.

Протягом 4-ї та 5-ї сесій Верховної Ради України VIII скликання було зареєстровано 1506 законопроектів, з яких ухвалено в цілому лише 12%. Це свідчить про те, що парламент перебуває в полоні «законодавчого цунамі» – ситуації, коли зареєстрованих законопроектів настільки багато, що депутати просто фізично не в змозі їх розглянути.

Легкість, з якою народні депутати України можуть реєструвати законопроекти, регулярне порушення парламентських процедур, відсутність усталеної практики довгострокового планування і налагодженої комунікації між суб’єктами законодавчої гілки влади формують загальний хаотичний характер вироблення політики, що стоїть на заваді сталому та поступовому розвиткові України.

Таким чином, розробка дієвої системи вироблення, узгодження, ухвалення, оцінки та перегляду політики залишається вкрай актуальним завданням як для політичного керівництва, так і для українського суспільства загалом.

Аналітичний документ (Policy Paper) на тему «Концепція законодавчого процесу “від початку до кінця”» містить аналіз наявних практик, огляд міжнародного досвіду, а також пропозиції до концепції реформи законодавчого процесу «від початку до кінця» з акцентом на посилення координації між суб’єктами законодавчої ініціативи. Саме про це йдеться в першій рекомендації Дорожньої карти щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України, підготовленої Місією Європейського Парламенту з оцінки потреб під головуванням Пета Кокса.

Читати Концепцію законодавчого процесу «від початку до кінця» (Policy Paper)

 

Дмитро Лубінець, народний депутат України, Секретар Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України, зауважив, що причиною «законодавчого спаму» є, зокрема, прагнення кожного депутата подати свою персональну законодавчу ініціативу, адже в суспільній свідомості показником ефективності депутата виступає кількість зареєстрованих ним законопроектів. Виходом із цього є обмеження законодавчої ініціативи таким чином, що подача законопроекту може відбуватися лише від такої кількості народних депутатів, чисельність яких не менше, ніж найменша фракція чинного скликання Верховної Ради.

«Цей запобіжник зробить автоматично, що кількість законопроектів знизиться, отже ефективність Верховної Ради і якість ефективність Верховної Ради автоматично збільшаться».

«Значною мірою проблеми законодавчого процесу в Україні зумовлені не стільки недосконалими рамками нормативного регулювання, скільки хибними практиками їхньої реалізації», – зауважив Дмитро Лубінець.

Також серед проблем, які стоять на заваді ефективного законодавчого процесу, пан Дмитро назвав політичний піар – ситуацію, коли комітетські слухання, особливо за присутності на них преси, перетворюються замість змістовного обговорення на політичне шоу. Це виливається у значне затягування процесу розгляду законопроектів, коли від реєстрації до внесення у сесійну залу проходять роки. В результаті велика кількість необхідних законопроектів роками лежать у кулуарах, рухаючись від одного депутатського комітету до іншого. Так само проблемою є процес розгляду поправок, коли вже погоджені до голосування поправки знову ставляться депутатами на голосування у сесійній залі.

«Немає механізмів запобігання депутатського «спаму», автоматично не приймаються важливі законопроекти, автоматично люди від парламенту очікують кардинальних змін, а вони просто не відбуваються», – резюмував Дмитро Лубінець.

Олександр Заславський, Заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, презентуючи дослідження, зазначив, що з жовтня 2015 року по січень 2016 року у Верховній Раді працювала Оціночна місія Європейського Парламенту під керівництвом Пета Кокса, в результаті чого була представлена Доповідь та Дорожня карта щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України. 17 березня 2016 року Верховна Рада ухвалила Постанову, якою взяла за основу цей документ, який містить 52 рекомендації щодо поліпшення роботи Верховної Ради України в частині інституційної спроможності, покращення якості законодавчого процесу, забезпечення відповідності законодавства нормам Європейського Союзу тощо. Перша і найголовніша рекомендація – розробка концепції законодавчого процесу «від початку до кінця».

Аналітичне дослідження «Концепція законодавчого процесу “від початку до кінця”» розглядає законодавчий процес у контексті комунікації суб’єктів законодавчої ініціативи. Окремо досліджується проблема розмежування повноважень суб’єктів законодавчої ініціативи, а також поступове розбалансування передбаченої Конституцією конструкції розробки політики. У дослідженні аналізуються механізми співпраці суб’єктів законодавчої ініціативи у законодавчому процесі, а також дотримання процедур розгляду законопроектів. Розглядається роль комітетів та механізми контролю, моніторингу, оцінки та перегляду ухвалених рішень. Приділяється значна увага аналізу альтернатив вдосконалення законодавчого процесу.

Олександр детально зупинився на змінах, які необхідні для вдосконалення законодавчого процесу «від початку до кінця». Серед них варто виокремити:

  • розробку та ухвалення Закону «Про нормативно-правові акти» з внесенням відповідних змін до Конституції України задля забезпечення ефективного розподілу сфери регулювання законів та підзаконних актів;
  • закріплення в Регламенті визначеної кількості в 20 підписів народних депутатів для реєстрації законопроектів, або запровадження листів підтримки зареєстрованих законопроектів для їхнього розгляду в залі засідань;
  • обмеження кількості законопроектів, які виноситимуться на обговорення протягом тижня, наприклад, до 10 законопроектів;
  • запровадження механізму політичного узгодження (в першу чергу на відповідність Коаліційної угоди та Програми діяльності Уряду) законодавчої ініціативи;
  • забезпечення підготовки Урядом підзаконних актів на виконання закону до ухвалення закону в цілому або отримання від Уряду аргументованої відповіді, чому розробка підзаконних актів є недоцільною;
  • забезпечення супроводження будь-якої законодавчої ініціативи планом моніторингу та оцінки, який має бути узгоджений з головним комітетом ВРУ;
  • запровадження єдиної для всіх суб’єктів законодавчої ініціативи діджитальної платформи для реєстрації , обліку та відстеження всіх нормотворчих актів.

Контактна особа: Ірина Черпак; тел.: 067 242 80 91

Підготовка та презентація аналітичних матеріалів є частиною проекту, який реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив у рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.