Презентація аналітичного дослідження «Проблема створення парламентської служби. Принципи реформування, засади функціонування, гарантії діяльності»

24 листопада 2017 року в готелі «Київ» в рамках круглого столу «Парламентська служба», організованого Програмою USAID РАДА, пройшла презентація аналітичного дослідження «Проблема створення парламентської служби. Принципи реформування, засади функціонування, гарантії діяльності».

Захід відбувся в рамках проведення 10 регламентних дискусій, метою яких є сприяння імплементації парламентської реформи.

Дискусія охопила наступні питання:
1. Аналіз чинних практик та міжнародний досвід регулювання парламентської служби.
2. Проблема створення парламентської служби. Принципи реформування, засади функціонування, гарантії діяльності.
3. Законодавство про парламентську службу: яким має бути формат?

  • як окремий закон;
  • як розділ закону про державну службу.

Тетяна Чернуха, програмна координаторка Лабораторії законодавчих ініціатив, презентуючи аналітичне дослідження, звернула увагу на засади реформування парламентської служби, серед яких виокремила посилення інституційної автономії Апарату Верховної Ради України; розробку кадрової стратегії Апарату; кодифікацію внутрішньопарламентських політик; розробку закону «Про нормативно-правові акти».

Окреслюючи функції парламентської служби України та її роль в ухваленні рішень, Тетяна зауважила, що Апарат ВРУ здійснює організаційний, експертно-аналітичний, фінансово-технічний супровід роботи Верховної Ради України; готує проекти рішень, важливі у плануванні роботи ВРУ: кошторис, план законодавчих робіт, проект порядку денного, проекти висновків до законопроектів головних комітетів та висновків науково-експертного та юридичного управлінь, реєструє законопроекти.

Тетяна наголосила, що за результатами опитування працівників Апарату (анонімне опитування працівників експертних управлінь та секретаріатів комітетів) 100% респондентів зазначили, що їхні політичні погляди не впливають на їхню роботу в ВРУ). Проте, при цьому 40% опитаних зазначили, що були свідками політичного тиску на своїх колег.

Серед можливих шляхів реформування парламентської служби Тетяна зазначила розробку дієвого механізму, який би дозволив Головному науково-експетрному та Головному юридичному управлінням зупиняти проходження невідповідних законопроектів; напрацювання та впровадження механізму захисту від політичного тиску над працівниками відповідних управлінь; а також створення анонімної онлайн-платформи для того, аби працівники могли скаржитися на факти політичного тиску на себе або своїх колег. По розгляду кожної скарги має бути проведено розслідування.

Проаналізувавши чинну кадрову політику Апарату ВРУ, Тетяна запропонувала низку методів, спрямованих на покращення роботи парламентської служби. Серед таких методів фігурує вироблення чітких посадових інструкцій; уніфікація форми та встановлення чітких вимог до висновків та правових експертиз, які готує Апарат, відповідні посадові інструкції мають містити посилання на них; класифікація професійних посад; відповідна підготовка членів конкурсних комісій; розробка тестових завдань, які мають варіюватися відповідно до посадових інструкцій та класу посади. Планування добору таким чином, щоб на кожному етапі добору перевірялися лише конкретні вимоги; зменшення рівня суб’єктивних оцінок членів комісій шляхом запровадження ключ-відповідей до ситуаційних завдань; вдосконалення збору даних та звітування щодо людських ресурсів на державній службі з метою ефективної підтримки планування людських ресурсів, управлінських заходів щодо персоналу та моніторингу також можуть суттєво покращити процес добору працівників Апарату ВРУ та їх подальшої роботи.

Станом на сьогодні 37% опитаних представників Апарату ВРУ зазначили, що не вважають чіткими та зрозумілими регламент та процедури організації роботи Апарату ВРУ. 52% представників Апарату ВРУ наголосили, що не вважають законодавчий процес у ВРУ якісним та ефективним (в той же час, 48% вважають його достатньо ефективним).

Серед заходів, спрямованих на вдосконалення правової бази роботи Апарату ВРУ, Тетяна виокремила консолідацію нормативно-правової бази документів, які регламентують роботу Апарату ВРУ, в єдиний звід внутрішніх правил, у тому числі щодо проведення кадрової політики (36 рекомендація Дорожньої карти щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України); а також прийняття закону про нормативно правові акти, який сприятиме врегулюванню статусу нормативних актів, а також актів, що приймаються посадовими особами Апарату ВРУ.

Підготовка та презентація аналітичних матеріалів є частиною проекту, який реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив у рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.