Презентація аналітичного дослідження (Policy Paper) на тему «Пропозиції до політики щодо супровідних документів у законодавчому процесі»

17 листопада 2017 року в готелі «Київ» (вул. Грушевського, 26/1) відбувся круглий стіл на тему «Роль і місце супровідних документів у законодавчому процесі».

Круглий стіл організовано в продовження заходів з підтримки парламентської реформи Програмою USAID РАДА спільно з Лабораторією законодавчих ініціатив.

Дискусія охопила наступні питання:

  • Супровідні документи: види та вимоги для підготовки.
  • Значення супровідних документів для реєстрації законопроектів.
  • Пояснювальна записка до законопроекту як втілення концепції законопроекту.
  • Фінансово-економічне обґрунтування: роль, значення, особливості підготовки.

Зі вступним словом виступив Ігор Когут, директор Програми USAID РАДА, заохотивши усіх учасників круглого столу до вільного обміну думками. Пан Ігор зауважив:

Коли ми говоримо про реформу парламенту, є багато різних складових, але для суспільства, для громадян, важливо розуміти, що без налагодженого, погодженого з регламентом, максимально відкритого законодавчого процесу, який включає в себе повний цикл і політики, і моніторингу, і оцінки цих законопроектів, належного парламентського контролю, ми ще довго будемо отримувати певний законодавчий брак.

Михайло Кольцов, експерт Лабораторії законодавчих ініціатив, презентуючи Policy Paper на тему «Пропозиції до політики щодо супровідних документів у законодавчому процесі», наголосив, що від проблеми «законодавчого спаму» найбільше потерпають самі народні депутати та Апарат Верховної Ради України. Навантаження на останній особливо високе, оскільки його робота суворо регламентована і відсутні додаткові ресурси для вирішення проблеми шляхом збільшення штату або шляхом внесення змін до нормативно-правових актів.

З-поміж кількох можливих варіантів вирішення проблеми найбільш прийнятним в поточних умовах є вдосконалення механізму підготовки супровідних документів, зокрема, пояснювальної записки. Наразі вона відіграє суто формальну роль і практично не впливає ні на процес процедурного проходження законопроекту, ні на оцінку документу з боку різних груп стейкголдерів. Збільшення кількості супровідних документів за рахунок додаткових експертиз також не сприяє покращенню ситуації, лише збільшуючи навантаження на систему.

Але якщо змінити роль супровідної записки і формалізувати її структуру, а в практику апаратної роботи ввести контрольні списки (чек-лист), то це може як покращити ситуацію із великим обсягом законопроектів, так і оптимізувати роботу управлінь.

Супровідна записка не призначена для юристів. Вона призначена для тих стейкголерів: народних депутатів, громадських діячів, експертів, які не є юристами, і яким треба пояснити, які наслідки має на практиці виконання норм закону.

Основні зміни в структурі супровідної записки стосуються її ролі як документа для пояснення цілей та завдань законопроекту. Передбачається, що вона міститиме: обґрунтування зв’язку з чинною політикою, оцінку обсягу ресурсів, потрібних для реалізації політики, що викладена в законопроекті, прогнозовані наслідки імплементації та оцінка відповідності з положеннями Конституції України, чинних нормативно-правових актів і міжнародних угод. Для імплементації цього варіанту потрібно лише внести зміни в методологічні рекомендації до законодавчої техніки, в яких означити роль та структуру пояснювальної записки. Тоді як виконання вимог можна контролювати чек-листом, оскільки він дозволяє перевіряти документ за єдиною структурою і може бути застосований співробітниками з різним рівнем кваліфікації.

Передбачається, що увага на підготовці супровідної записки на структуру та згідно оновлених вимог дозволить суб’єктам законодавчої ініціативи більш чітко та зрозуміло пояснити, які саме проблеми вирішує законопроект, як саме він це робить і які будуть наслідки його реалізації . Відтак, саме зміст супровідної записки може стати предметом обговорень як під час першого та другого читання, так і для комунікації з різними групами стейкголдерів. Подібна можливість, без сумнівів, сприятиме збільшенню довіри як до законодавчого процесу, так і до самих законів.

Підготовка та презентація аналітчих матеріалів у форматі Policy Paper є частиною проекту, який реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив у рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.