Прес-брифінг «Презентація аналітичного дослідження “Пропозиції до політики щодо конфлікту інтересів народних депутатів України”»

Logo_main
14 листопада 2017 року у Верховній Раді України відбувся прес-брифінг, присвячений презентації аналітичного дослідження на тему «Пропозиції до політики щодо конфлікту інтересів народних депутатів України».

Дослідження презентували: Сергій Лещенко, народний депутат України; Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив; Уляна Полтавець, програмна директорка Лабораторії законодавчих ініціатив, авторка дослідження.

Підготовка аналітичних матеріалів у форматі Policy Paper  є частиною проекту, який реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.

 

Ознайомитися з дослідженням Пропозиції до політики щодо конфлікту інтересів народних депутатів України (Policy Paper)

Сергій Лещенко, народний депутат України:

Цей брифінг разом з представниками Лабораторії законодавчих ініціатив ми проводимо на тему, яка насправді лежить в основі політичної корупції, а особливо в парламенті. Це тема – конфлікт інтересів, тобто коли в парламент, або на державні посади приходять люди, які мають бізнес у тій сфері, яку вони регулюють як чиновники. Типовий приклад – це пан Дубневич, голова Транспортного комітету Верховної Ради, в якого є бізнес в галузі постачання до Укрзалізниці. Тобто, з одного боку, він голова Комітету і може впливати і на Укрзалізницю, і на Міністерство інфраструктури, і на заступників; а з іншого боку, він постачає обладнання і заробляє величезні гроші, які дозволяють йому наживатися, будувати свої політичні прожекти, займатися корупційними діяннями і так далі. Я знаю, що він розслідується Антикорупційним бюро, зокрема, його певні оборудки.

Чому це відбувається? Тому що в нас не існує запобіжників від конфлікту інтересів, хоча набагато простіше просто не допускати таких людей до посад, ніж потім роками розслідувати їхні діяння, вивчати схеми, витрачати ресурс слідчих, ресурс на відрядження в офшорні зони, закордон, щоб збирати документацію, а потім вже пред’являти це обвинувачення, потім ще в суді теж проводити роками, щоб колись в майбутньому можливо покарати цих корупціонерів і конфіскувати вкрадені гроші. Простіше просто не давати їм на ці посади приходити. Якщо є керівник комітету, він має займатися в житті чимось іншим. Дубневич він фахівець в транспорті, у нього бізнес в транспорті, нехай йде займається питаннями культури чи духовності, наприклад. Або питаннями молоді та спорту. Тобто сфери, яка не має жодного стосунку до його особистого бізнесу. Саме так не допускаються до посад через конфлікт інтересів політики в Європі. Таку саму ініціативу ми зараз реалізуємо в парламенті для того, щоб на рівні законопроекту, на рівні Етичного кодексу обмежити участь політиків з конфліктом інтересів на тих самих державних посадах, де в них є особистий приватний бізнес-інтерес.

Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив:

Ми хочемо презентувати вам пропозиції до політики щодо конфлікту інтересів народних депутатів України. Це продовження й аналітична підводка Лабораторії законодавчих ініціатив до роботи, яка проводиться над ухваленням Етичного кодексу в українському парламенті. Врегулювання конфлікту інтересів є одним з основних наскрізних речей, які не просто дадуть можливість подолати корупцію, а стануть важливим запобіжником. Цей аналітичний матеріал, який буде представлений вам Уляною Полтавець з конкретними пропозиціями, розданий народним депутатам України, керівникам фракцій і власне Голові Верховної Ради України. Ми, як організація, яка працює з багатьма міжнародними фундаціями і донорами, тиками як USAID, Королівство Нідерландів, ОБСЄ/БДІПЛ, закликаємо, що тільки ухвалення Етичного Кодексу в стінах парламенту з переліком повних запобіжників, як їх називають, і можливо, навіть з ухваленням санкційного блоку, допоможе Україні вибратися з цієї корупційної ями, про яку, власне, вже говорив Сергій.

Уляна Полтавець, програмна директорка Лабораторії законодавчих ініціатив, авторка дослідження :

Роль парламенту в боротьбі з корупцією не зводиться лише до ухвалення антикорупційних законів. Демократичний парламент мусить, насамперед, сам слідувати власним нормам відкритості та прозорості. Безумовно, основною перепоною в дотриманні цих принципів є конфлікт інтересів депутатів. Прикладів, коли представник певної індустрії є членом або очолює профільний парламентський комітет, в українській практиці багато. Згідно з проведеним аналізом електронних декларацій 422 народних депутатів України 8 скликання за 2016 рік, 131 депутат (31%) володіє корпоративними правами, а 108 депутатів (25,6%) є кінцевими бенефіціарами юридичних осіб. Водночас аналіз виявив наявність конфлікту інтересів у 38 депутатів, з них двоє – голови комітетів (Голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я та Голова Комітету Верховної Ради України з питань транспорту). Рекордсменами з наявності приватних інтересів, пов‘язаних з діяльністю комітету, є члени аграрного комітету (20 депутатів) та комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства (7 депутатів). При цьому деякі підприємства можуть належати членам сім‘ї, а не самим депутатам, що в будь-якому разі суперечить нормам Закону України «Про запобігання корупції»: права не можуть бути передані на користь членів сім‘ї.

З огляду на вищеописані проблеми, доцільним є введення комплексної політики щодо конфлікту інтересів. Зокрема, пропонується роз‘яснити положення щодо неможливості підприємницької діяльності народних депутатів та наявності корпоративних прав, узгодивши Господарський кодекс та Закон України «Про запобігання корупції». І надзвичайно важливим елементом, як вже сказала Світлана, є ухвалення Етичного кодексу, який враховував би думки народних депутатів та кращі світові практики. Окремим елементом законодавчого врегулювання конфлікту інтересів є ухвалення закону про лобіювання. НАЗК як основний інструмент управління конфліктами інтересів має почати функціонувати незалежно та неупереджено.

Це дослідження демонструє необхідність включення питання конфлікту інтересів до політичного порядку денного. Ми сподіваємось, що народні депутати, і зокрема, Голова Верховної Ради, а також Регламентний комітет візьмуть це до уваги і у співпраці з НАЗК зможуть запровадити ефективну всеохопну політику щодо конфлікту інтересів.

 

Робота над проблемою конфлікту інтересів є елементом процесу випрацювання Кодексу парламентської етики.

Проект Лабораторії законодавчих ініціатив спрямований на підвищення якості парламентського процесу через підтримку міжпартійного діалогу і просування етичних стандартів у парламенті і передбачає:

  • Створення міжпартійного діалогового майданчику для обговорення етичних дилем;
  • Дискусії у форматі світових кафе за участі провідних експертів БДІПЛ ОБСЄ та Нідерландського інституту багатопартійної демократії для фасилітації діалогу;
  • Інклюзивний процес напрацювання Кодексу парламентської етики або іншого механізму регулювання, “власниками” якого є самі депутати;
  • Проведення інтерактивних тренінгів на теми парламентської етики та політичних партій, консультації із заінтересованими сторонами та громадськістю;
  • Формування аналітичних звітів за результатами дискусій, що стануть основою проекту Кодексу парламентської етики.

Результатом проекту стане підвищення рівня культури політичного діалогу, посилення міжпартійної співпраці, наближення до міжнародних стандартів відповідно до рекомендацій Місії Кокса та поновлення довіри до Верховної Ради.

Даний документ має на меті узагальнення дискусій народних депутатів України, міжнародних експертів, експертів БДІПЛ ОБСЄ та заінтересованих сторін на базі діалогового майданчика. Крім того, документ пропонує кодифікацію наявного законодавства у сферах, що входять у поле відання Кодексу.

Звіти на основі дискусій у рамках діалогового майданчика ляжуть в основу майбутнього Кодексу парламентської етики та підлягають широкому обговоренню.

 

Читати Аналітичний звіт «Етичний кодекс парламентаря: структура, зміст, тематика. Реалії та пропозиції для України»

 

Даний звіт створений у рамках проекту Лабораторії законодавчих ініціатив «Підтримка демократичної політичної культури у Верховній Раді через політичний діалог та етичні стандарти», що виконується за підтримки Програми Матра (Посольство Королівства Нідерланди) та у партнерстві з проектом БДІПЛ ОБСЄ «Зміцнення діалогу між громадянським суспільством і ключовими державними установами в Україні в сфері людського виміру», Нідерландським інститутом багатопартійної демократії та за сприяння Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво».