Лекція Оксани Сироїд «Законність для законодавців»

Logo_main

25 вересня 2017 року о 10.00 у стінах Верховної Ради України (вул. Грушевського, 18/2) відбулася публічна лекція «Законність для законодавців».

Лектор: Оксана Сироїд, Заступник Голови Верховної Ради України.

У заході взяли участь більше 40 учасників: студенти київських вишів (Національний університет «Києво-Могилянська академія», Київський університет ім. Б. Грінченка, Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова), випускники Програми стажування у Верховній Раді, помічники народних депутатів, представники громадських організацій.

Тетяна БІБІК, заступник Директора Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», розповідаючи про можливості, які надає Програма РАДА для молоді, наголосила на тих інструментах і механізмах Програми, які сприяють парламентській реформі, як от сервіс електронних петицій, портал громадських обговорень законопроектів, програма стажування у Верховній Раді, а також навчальні компоненти для молоді.

Олександр ЗАСЛАВСЬКИЙ, заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, наголосив:

«За рахунок поширення інформації про діяльність Верховної Ради України й уряду, про можливі механізми комунікації громадянського суспільства з владою, ми намагаємося посилити громадський контроль над цими інституціями шляхом підвищення моніторингової спроможності громадських організацій і активної молоді. Робити це потрібно через те, що не надто приємний образ влади, який створюється у ЗМІ завдяки висловлюванням і діям деяких політиків, призводить до надзвичайно низького рівня довіри до органів влади. Однак, люди, які представляють Верховну Раду України, працівники апарату, секретаріатів, комітетів відверто не заслуговують на такий низький рівень довіри. Саме для цього ми організовуємо такий та подібні заходи, аби підвищити рівень поінформованості про те, що насправді відбувається у Верховній Раді України».

Оксана СИРОЇД, Заступник Голови Верховної Ради України

Для чого люди об’єднуються в державу?

Держава формується як суспільний договір між людьми, щоб захистити три основоположні права: на життя, на свободу та на власність. У природному стані, який передує державі, людина не може сама забезпечити собі ці права.

Для чого людині потрібні органи влади?

Захистити свої основоположні права люди можуть лише встановивши покарання за посягання на них. Наприклад, право на життя. Його реалізація забезпечується делегуванням представників до відповідних органів, які від імені людей та в інтересах усього суспільства встановлюють, що таке злочин і як він має бути покараний. Суди мають слідкувати за тим, щоб фундаментальні та похідні від них права були захищені відповідно до того закону, який прийнятий від імені людей.

Створюючи державу й делегуючи їй свої права, ми повинні її утримувати. Щоб забезпечувати реалізацію наших прав, ми виділяємо ресурси й створюємо уряд.

Функція уряду – зібрати і перерозподілити людські гроші. Іншої функції в уряду немає. Перерозподілити у такий спосіб, щоб виконати функції держави, забезпечити те, про що люди домовились. Уряд закритий за своєю природою; тоді дуже комфортно витрачати гроші.
Відповідно, надзвичайно важливою функцією парламенту є контроль над тим, як уряд збирає та розподіляє гроші.

В який момент настає контроль парламенту над урядом?

Прем’єр-міністр зачитує звіт у парламенті, чи це контроль над діяльністю уряду? Певно, що ні. І нинішній, і попередній Прем’єр-міністр насправді вірять, що коли вони вийшли на трибуну і розповіли щось з трибуни, то вони відзвітували.

Український парламент не виконує своєї функції контролю й не здатен її виконати, бо він не знає, на що уряд витрачає гроші.

Яскравим прикладом непрозорості роботи уряду є голосування за державний бюджет. Відсутність деталізованого бюджету, закладеність різноманітних преференцій, непрозорість, породжують феномен бюджетної ночі – коли за державний бюджет голосують вночі через те, що депутати не довіряють один одному. Оскільки все непрозоро та написано «широкими мазками», депутати сідають за стіл та домовляються про розподіл коштів, якщо ж вони підуть спати, то за ніч всі домовленості можуть бути переінакшені й на ранок всі можуть прийти з новими побажаннями. Саме тому за бюджет голосують по-гарячому.

Це триватиме доти, доки не буде детального дуже конкретного бюджету.

На чому заробляють гроші при владі

Люди, які мали владу у перші роки незалежності, створили для себе низку преференцій:
– приватизація та управління державними підприємствами;
– непрозорий видобуток природних ресурсів;
– непрозоре державне замовлення (бюджет).

Це є витоки олігархічної економіки 90-х рр.

Корупційні схеми продовжать функціонувати допоки люди не почнуть самі контролювати свої гроші. Найперше це реалізується через місцеве самоврядування, яке навчає управляти своїми грошима та ресурсами.

Наступним кроком має стати особиста сплата податків. Люди живуть у переконанні, що це держава дає їм гроші, не розуміючи, що насправді це вони утримують державу.

Сплата податків є тим інструментом, який гарантує єдність держави та якість державних інститутів. Єдиний механізм забезпечення сплати податків – це невідворотність покарання за їх несплату.

Держава перестане існувати, якщо люди не будуть сплачувати податки і контролювати, як витрачаються гроші.

Якість Конституції й якість законів

Те, що у нас одна з найкращих конституцій у світі – це міф.

Від законів людина очікує інформацію про те, як вона має регулювати свою поведінку і передбачати наслідки для себе й інших за невиконання. Якщо закон відповідає цим вимогам, тоді він якісний.

Людина потерпає від держави. Закони пишуться для захисту людини від порушень з боку органів влади, щоб стримувати свавілля держави.

Закон має захищати права людини, а також необхідно містити відомості про відповідальний орган, який має захистити ці права, і в який саме спосіб. Закон поганий, якщо не містить цих елементів.

Закони голосуються з порушенням процедури, закони попередньо не обговорюються. Голосування законів за принципом за основу і в цілому має багато вад, в таких законах завжди є велика кількість помилок. Головне науково-експертне управління буває політично ангажованим та залежним.

Головні поради для молоді

  • завжди шукайте природи речей;
  • завжди ставте питання «Чому?»;
  • нічого не сприймайте на віру;
  • вивчайте філософію, думайте.

За додатковою інформацією просимо звертатися до Ірини Черпак за тел.: +38067 242 80 91

Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив спільно з Лігою інтернів у рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.

Медіа-галерея заходу

Фото: Олександр Коваленко