Конференція «Піднесення «лівих» і «правих» сил: згортання демократії?»

20 грудня 2016 року у Києві, в готелі «Опера», вул. Богдана Хмельницького, 53, відбулася Конференція «Піднесення «лівих» і «правих» сил: згортання демократії?». Під час заходу директори та випускники Шкіл політичних студій з  Азербайджану, Білорусі, Болгарії, Вірменії, Грузії, Молдови та України, представники громадянського суспільства та міжнародних організацій обговорили результати нещодавніх виборів у країнах Західної Європи та Східного партнерства.

dsc_2959Конференцію організовано за підтримки Відділу допомоги у проведенні виборів і перепису населення Генерального директорату II – Демократія Ради Європи. Захід спрямовано на підвищення якості демократизації через підтримку діалогу між країнами Східного партнерства та обговорення процесів, що сприяють занепаду демократії.

dsc_2881І панель Конференції “Піднесення “лівих” та правих” сил: згортання демократії?” присвячена загальносвітовим тенденціям в країнах сталої демократії, запропонувавши гостям та учасникам задуматися над кризою ідеологій та партій, причинами піднесення “правих”, та оцінкою “життєздатності” правих ідеологій серед українського електорату. Відкрив конференцію почесний директор Української Школи Політичних Студій Ігор Когут, закликавши учасників задуматися над викликами, які постали перед Україною, ЄС, країнами Східного партнерства, після виборів у Молдові, Болгарії, та тими ризиками, які несуть майбутні вибори у Франції.

dsc_2926

Євген БИСТРИЦЬКИЙ, д.ф.н., Завідувач відділу філософії культури, етики і естетики Інституту філософії НАН України, розпочав першу панель із думки, що в Україні є представники лівих думок, але просто зараз вони не організовані у політичну силу. Вони наполягають на тому, що в Україні нема свободи слова. Крім того, такі представники стверджують, що немає такого простору в ЗМІ, де можна було б висловити свої думки. Також він зазначив: «Є певні речі, які спонукали виникнення неоконсервативної хвилі. Я і про вибори в Угорщині, Польщі, де активізувалися національно орієнтовані праві сили, вибори Трампа. Фактично, консервативна хвиля опанувала виборців у Америці». Він додав, що одним із чинників такої хвилі є конфлікт світоглядно-ідеологічних інтересів. В Європі – це реакція на ті небезпеки, які виникли: біженці, тиск Росії, впровадження санкцій. Сюди також треба додати ще хвилю опору фінансової та індустріальної глобалізації. Наприклад, європейський світ початку ХХІ – це локальні конфлікти по своїй жорстокості без урахування прав людини, це протистояння на знищення іншої культури».

dsc_2915

Наталя АМЕЛЬЧЕНКО, к.ф.н., доцент, Викладачка кафедри політології Національного університету «Києво-Могилянська академія», розпочала свій виступ з того, що сьогодні існують проблеми із ідентифікацією ідеологій партій, особливо в Україні, оскільки ми вживаємо старі терміни, але намагаємося в них всунути нові явища. За її словами: «Класичні ідеології зараз в кризі. І коли ми говоримо про неоконсервативну хвилю, то вона була і є нині. Зараз існує виклик як її пережити». Вона продовжила, що якщо задуматися над поведінкою виборців, то насправді мало з них читає статути партій. Їх читають лише студенти, які досліджують ці питання. Статути існують просто для реєстрації, але там немає чіткої ідеології. У програмі ПП «Батьківщина» є поняття субсидіарності, але медіа та ток-шоу зокрема, побудовані не на тому, щоб пояснити суспільству значущу проблему, вони існують для створення образу політика».

Олексій ГАРАНЬ, Науковий директор Фонду «Демократичні Ініціативи ім. Ілька Кучеріва» та звернув увагу на те, що у світі існує тенденція зростання популізму, у тому числі лівого популізму. В Україні ніша лівих вільна і є необхідність, щоб постала нормальна ліва українська партія. «Ми живемо в період після розпаду СРСР, закінчення холодної війни. Те, що нам зараз здається тотальним сповзанням демократії, це вже було в історії. Європа і її капіталізм виявив велику здатність до адаптації. Прикладом того, як налагодити відносини із соціалістами є ПАРЄ, яка прийняла нашу позицію в Європарламенті. Так, існує криза, але ми не повинні недооцінювати потенціал, який є в Європі і який ми можемо розвинути в себе», – зазначив пан Гарань.

Анжела СЕДЕЛЛЬ, Старший науковий дослідник Оксфордського університету, нагадала, що 24 червня 2016 року за результатами проведеного референдуму Британія оголосила про свій вихід з ЄС. «Британія була поділена на 2 кампанії – ті, хто агітував «за» та «проти» виходу. Прихильники залишення в ЄС апелювали до думок експертів, економічних аргументів. Всі інституції говорили про інфляцію, невпевненість для бізнесу, зниження зростання економіки. Противники залишення говорили, що якщо ми залишимо ЄС, то 350 млн євро (внески ЄС) будуть передані на публічну охорону здоров’я. Опитування говорять, що це повідомлення було визначальним», – прокоментувала пані Анжела. Вона додала, що популістичні повідомлення такі, як зниження міграції до Британії виявилися дуже ефективними. Наслідки – зниження національної валюти та довіри до права, Британської Конституції та європейських договорів. На думку Анжели, референдум викликав серйозні наслідки, поставив авторитет суддів та парламенту під питанням. Також з’явилася недовіра виборців.

Алєксандра ДАНКАСІУ, Політичний аналітик Go-Govenance (Австрія), розпочала свою промову зі слів «Ми бачимо як багато політиків говорять про страх, ненависть, загрозу, як апелюють до емоцій, а не до об’єктивних фактів. Ми бачимо, як Трамп емоційно говорив на передвиборчій кампанії, і якими речами він апелює зараз у своєму виграшному турне. Зараз він говорить виборцям речі, які суперечать тому, що він обіцяв. Чи це демократично, що політики змінюють свої рішення?». На думку Алєксандри, сьогодні багато людей можуть голосувати, але ми не маємо справжніх політичних дебатів та не всі виборці можуть до них долучитися, як це було раніше. Справжні дебати не відбуваються, тому що багато людей навіть не голосують. Чи ті, хто голосують, достатньо обізнані, чи це законно, що вони обирають політиків. Чи це ще й досі вибір більшості? Алєксандра наголосила, що демократія намагається зібрати всі точки зору і напрацювати довготривалу стратегію. Політики ж просто думають перед виборами, що зробити, щоб лишитись.

«Демократія все ще залишає рівність, можливість кожного висловитись, свободу, права людини. Але якщо ми не будемо докладати зусилля для винайдення способів достукатися до тих людей, які не долучені до політичних дебатів, ми втратимо цих людей і популісти матимуть змогу прийти до влади», – сказала пані Данкасіу. Алєксандра Данкасіу завершила свій виступ словами: «Дуже складно зрозуміти, що люди хочуть, але вони незадоволені, тому протестують і цим користуються популісти. Політики сьогодення мають думати сучасно, використовуючи технології (фейсбук, інстаграм), створюючи політичний діалог і залучати суспільство до обговорення».

dsc_3092 dsc_3113ІІ панель була присвячена “відкату” демократії за результатами виборів у країнах Східного партнерства та близьких сусідів України. Модератором сесії виступив Алєксандр Дабравольскі, закликавши спікерів поділитися думками щодо популярності “лівих” ідей, як результату радянської спадщини, або запиту на справедливий соціальний розподіл.

dsc_3116

Ольга МАНОЛЕ, Координаторка програми з питань прав людини, Координаторка напрямку громадянської та виборчої освіти Promo-LEX Association (Молдова), як член організації, яка займається моніторингом виборів у Молдові, почала свій виступ з того, що останні вибори президента у Молдові у листопаді 2016 року відрізнялися від усіх попередніх використанням неправдивих та популістських аргументів із залученням медіа. Кандидати, які апелювали до традицій, використовували пропаганду та підтримку церкви, щоб отримали підтримку виборців. У порівнянні з попередніми роками, під час цих виборів було менше задіяно адміністративного ресурсу та підкупу виборців. У порівнянні з парламентськими виборами 2014-го року виборчий процес у Молдові набагато вдосконалився. Іронічно, проте методи, якими було досягнення покращення виборів, все одно включали вплив на виборців. Особливо агресивним було втручання церкви. Ольга наголосила: «Є ймовірність скасування результатів президентських виборів, адже розрив між кандидатами дуже малий».

Євген РАДЧЕНКО, Директор з розвитку МГО “Інтерньюз-Україна”, розповів, що у Білорусі за статистичними показниками серед тих, хто пройшов до парламенту, відбулися серйозні ротації, особливо старих політиків, що говорить про певну тенденцію. Він також запропонував зупинитися на ситуації у Вірменії та референдумі 2015 року, коли Вірменія стала парламентською республікою. «Парламентські вибори 2017 року відбудуться вже на пропорційній основі, а у 2018 році президент буде обраний в три тури на парламентській асамблеї», – заначив пані Євген. Далі він висловив думку, що референдум 26 вересня в Азербайджані, який абсолютизував владу Ільхама Алієва та дозволив йому без виборів назначати першого віце-президента і двох віце-президентів, які по суті є його радниками із економічних питань. На думку Євгена, ці дії нівелюють значення парламенту. Закінчив свій виступ Євген Радченко тезою, що Європу і Східні країни охоплює авторитаризм та криза демократії.

dsc_3163

Анастасія ДАРАФЄЄВА, Голова білоруської партії «Зелені», Випускниця Східно-Європейської школи політичних студій (Білорусь), відзначила, що результати цієї виборчої кампанії стали новими для Білорусі. У склад парламенту були включені 2 кандидатки-опозиціонерки. «Європа зацікавлена, щоб у Білорусі зберігалася стабільність і здійснювались кроки до симуляції демократії. Це тривожний сигнал, який показує обезцінення європейський цінностей», – зазначила пані Анастасія. Громадянське суспільство – це єдине, що може внести зміни в нинішню політичну ситуацію; єдиний вихід, щоб ці представники почали бути суб’єктами та виходили на рівень прийняття рішень. Для України місце лівої партії пусте, але є люди, які могли б зорганізуватися у партію. «Існує дефіцит бачення. Що можуть зробити партії, так це дати бачення. Ми в ситуації з ЄС бачимо кризу цінностей і бачення частково тому, що воно було реалізовано. Так само на пострадянському просторі існує запит на ідеологію, це має бути бачення майбутнього, яке базоване на процесах сьогодення».

Геннадій МАКСАК, Голова правління, Керівник Програми дослідження політики Східного партнерства Ради зовнішньої політики «Українська призма», випускник УШПС, розпочав з того, що в країнах Східного партнерства існує 2 системи: корупційно-олігархічна та авторитарна. «У Білорусі відбуваються призначення, а не вибори, немає нормального контролю за голосуванням на місцях і про це говорять комісії з ОБСЄ. У Молдові було голосування, соціалісти виграли, але були моменти застосування знову ж таки проросійських методів. У Вірменії ще до парламентських виборів було зрозуміло, які 2 партії будуть при владі. За таких умов президент каже, що не буде президентом, але краще буде головою партії», – додав він. На думку Геннадія, аналізуючи ситуацію, краще було б змінити формулювання на відсутність демократії або підміну понять. У Вірменії існує платформа громадських ініціатив, яку хочуть закрити. На жаль, в Азербайджані члени громадянського суспільства сидять за гратами.

dsc_3172ІІІ панель актуалізувала поняття гендеру в політиці, як індикатору демократизації та ролі жінок в демократичних процесах.

Ольга ВЕСНЯНКА, Правозахисниця, журналістка, випускниця УШПС, зазначила, що дуже важко говорити про гендерну рівність та її законодавчу імплементацію в європейських країнах. В Україні існує велика кількість правозахисних організацій, які працюють в полі дискримінації. Якщо ми говоримо про Україну, нам потрібно пам’ятати про сексистські висловлювання колишнім Президентом Януковичем та Прем’єр-міністром Азаровим, чий Кабінет Міністрів був відомий як «Кабінет без жінок». Замість ратифікації Стамбульської конвенції, Верховна Рада України почала беззмістовні дискусії на тему «Що таке гендер». Верховна Рада України вважає, що неважливо говорити про табір для тих, хто страждає від насилля. Метою України було досягнути 30% жінок в політиці, але на даний момент відсоток жінок у Верховній Раді України становить лише 12 %.

Ольга Айвазовська, Голова правління, Координаторка виборчих і політичних програм Громадянської мережі ОПОРА, Представниця від України в політичній підгрупі Тристоронньої контактної групи по Донбасу, випускниця УШПС зазначила, що після децентралізації велика частина грошей залишається у регіонах, що дає можливість жінкам займати місця у місцевих радах. Жінки в парламенті працюють більше, підготовлюють ініціативи та забезпечують відгуком.

Парламент або будь-яка рада мають бути репрезентативним, але це неможливо без гендерної та етнічної рівності. У будь-яких переговорах 25% повинні бути жінки, які захищатимуть права жінок. Якщо брати до уваги військову справу, то й тут жінка може працювати ефективно також. Вагітність або гендер є лише причинами для патерналістського ставлення. Якщо ми говоримо про квоти, то тут є багато різних позицій. Німці кажуть, що «квотний принцип створює квотних жінок». Це можуть казати лише ті країни, які не мають проблем. В парламенті є тупі жінки та чоловіки. Я не погоджуюсь, що чоловіки розумніші за жінок. Але це правда, що жінки не мають однаковий доступ до ресурсів, як чоловіки. Якщо партія йде в політику, що збільшити ресурси, а не забезпечити зацікавлення виборців, то вони зацікавлені в тих гравцях, які мають більше ресурсів, а зазвичай це не жінки. Питання відкритості політичного фінансування напряму стосується якості кадрів та гендерного питання. А якщо партія отримує гроші від громадян та країни, то вона не буде зацікавлена в тому, чи має кандидат мільйон чи ні. Багато партій беруть до увагу питання гендеру. Я не фанатка теми жіноцтва, але я фанатка питання якості людей. По суті, це така ж ситуація, як з людьми з обмеженими можливостями – якщо ми не бачимо їх на вулицях, то це не означає, що вони не існують.

Валєнтіна ПОЛЄВІКОВАМенеджер Східно-Європейської школи політичних студій, засновник і голова білоруської жіночої партії «Надзєя» (1994-2002) зазначила, що в Білорусі досі існує багато стереотипів та патріархальних поглядів. Жінкам потрібно допомогти не лише в боротьбі проти дискримінації, але і в тому, щоб вони стали частиною процесу прийняття рішень. У Білорус є лише 2 мери-жінки. Існує погляд, що квоти не є ефективними, на жаль, ми не маємо навіть цієї практики в Білорусі. Але дослідивши досвід територіальних квот – чим більше працюють жінки, тим більше вони голосують за жінок, оскільки вони розуміють їх проблеми.

dsc_3271

IV дискусійна платформа дала змогу учасникам подискутувати на тему ролі медіа у формуванні та споживанні популістичних меседжів в країнах Західної Європи, Східного партнерства та Україні.

Модератор платформи, Віталій ПОРТНІКОВ, Оглядач радіо «Свобода», наголосив на тому, що небезпека не в словах Трампа, а в недотриманні їх. Тому під час наступних виборів більші обіцянки та популізм матимуть перевагу. Це питання напрямку руху – до нової відповідальності чи до тріумфу безвідповідальності.

Сергій ГАЙДАЙ, Директор зі стратегічного планування соціально-інжинірингового агентства Гайдай.Ком, сказав, що ми живемо у новому світі і не повинні боротися з цим. Єдина річ, яку ми повинні роботи – це покращувати культуру споживання інформації. Чому ми почали розділяти форму та зміст? Якщо ти не популіст, то створи таку форму, щоб вона впливала. Я б краще зупинив паніку та почав розвивати нові технології.

dsc_3349Андрій АНДРУШКІВ, Керівник проекту «Реформа системи контролю за використанням публічних фінансів» ГО «Центр UA», випускник УШПС наголосив на PR стратегії громадських організацій, чиї повідомлення завжди апелюють до емоцій. Він зазначив, що для того, що уникнути цього, нам варто покращувати рівень медійної культури серед громадян.

Іван ГОДАРСЬКІ, Консультант з медіа та правових питань, MEMO 98 (Словаччина) сказав, що фейкові новини не почали з’являтися лише вчора. Основною причиною їх появи є брак критичного мислення, яке є основною навичкою для опору впливу пропаганди.

Віталій МОРОЗ, Голова відділу нових медіа, Інтерньюз-Україна наголосив на тому, що професія журналіста нині не є ексклюзивною, як це було декілька років тому. Цей факт має і переваги та недоліки. Серед перших слід виділити те, що журналісти можуть використовувати багато нових медіа.

Андрій ПРОКОПЕНКО, Керуючий партнер, Прокопенко і партнери. Політичний менеджмент, випускник УШПС підсумував усі промови та наголосив на важливості сприяння вищому рівню медіа культури не лише серед журналістів, але і серед громадян.

dsc_3313Фото галерею Конференції можна переглянути на сторінці УШПС у мережі Facebook. Фотограф – Олександр Коваленко.