Круглий стіл: «Реформування парламентських процедур: конституційно-правовий аналіз»

logo-rada

22 листопада 2016 року у Комітеті Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя відбувся круглий стіл на тему: «Реформування парламентських процедур: конституційно-правовий аналіз».  

Захід проведено спільно комітетами Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя, з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України у співпраці з Лабораторією законодавчих ініціатив та Програмою USAID«РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво».

У роботі «круглого столу» взяли участь народні депутати України, представники органів державної влади, громадських об’єднань, асоціацій, науковці та експерти.

15094340_1404280442922941_5389320535006496793_n

Під час «круглого столу» обговорено необхідність реформування українського парламенту, виклики сьогодення, а також можливі шляхи вдосконалення роботи Верховної Ради України.

Координував проведення заходу  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя В.П. Яніцький. Народний депутат звернув увагу на те, що в Україні ефективність здійснення законодавчої функції Верховної Ради часто оцінюється виключно за кількісним показником.

«Наразі привалює підхід, за яким чим більше прийнято законів, чим швидше внесені зміни до чинного законодавства, яке належним чином на практиці не застосовується, тим “ефективніше” діє парламент. Проблему відсутності контролю урядом за виконанням законів, а також незастосування ним санкцій за порушення намагаються вирішити переглядом прийнятих законодавчих актів, створенням нових контролюючих органів та посилення відповідальності за правопорушення. Хоча значна кількість цих проблем може бути знята виключно шляхом належного правозастосування вже існуючих законів».

15107371_1404280449589607_8037204714483989994_n

Ігор Когут, директор програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво» відзначив значущість сьогоднішньої події, коли два Комітети ВРУ об’єдналися навколо парламентської реформи. Він підкреслив сприяння донорів у підсиленні спроможності Комітетів, зокрема у застосуванні електронних інструментів залучення громадськості.

Серед основних проблем законодавчого процесу в Україні було виділено:

  • слабка прогнозованість,
  • зловживання народними депутатами правом законодавчої ініціативи у поєднанні з недостатньо активною роллю у законодавчому процесі,
  • збільшення функціонального навантаження на Апарат Верховної Ради через зростання кількості законопроектів, які виносяться на розгляд
  • “необхідність” швидкого прийняття законопроектів, що зумовлює їх низьку якість,
  • прийняття законів, що мають характер інструкцій,
  • нехтування положеннями Конституції при прийнятті законів,
  • постійні відхилення від вимог Регламенту (рішення adhoc, а то й нехтування ним.

Учасники заходу обмінялися думками щодо можливості та доцільності обмеження права законодавчої ініціативи народного депутата України, а також встановлення максимальної фіксованої кількості законодавчих ініціатив, які в праві розглядати Верховна Рада України протягом чергової сесії.

Секретар Комітету з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України Дмитро Лубінець у виступі зазначив, що рекомендації Місії Європейського Парламенту визнані як основа для підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України.

«Водночас ми неодноразово звертали увагу на те, що Регламент Верховної Ради України – це конституційний закон, який є джерелом парламентського права України та регулює на підставі відповідних процедурних норм порядок роботи Верховної Ради України, її органів та посадових осіб, а також порядок здійснення нею парламентських функцій та окремих парламентських процедур. Тому реформування парламентських процедур на погляд Регламентного комітету перш за все слід почати з того, що привести норми Регламенту до відповідних норм Конституції України. Водночас не дивлячись на необхідність впровадження певних заходів, передбачених зазначеними рекомендаціями, зокрема, деякі з них можливі так само лише через зміну Конституції України»

Згідно з інформацією, що міститься у доповіді та Дорожній карті щодо внутрішньої реформи Парламенту, у період з жовтня 2014 року по жовтень 2015 року народними депутатами зареєстровано дві тисячі законопроектів, з них 626 було обговорено, а 140 лише ухвалено. Коефіцієнт результативності на рівні лише 7%. Це можна порівняти з 45 законопроектами, які вніс Президент, з коефіцієнтом результативності 84% та 215 законодавчими ініціативами Кабінету Міністрів з тим же коефіцієнтом результативності 40%.

15107445_1404280486256270_7935838886714944805_n

Народний депутат Олександ Черненко, зазначив:

“Кожен з обговорюваних пунктів має раціональне зерно, але потрібно виходити з реалій ВРУ цього скликання. Курйозні законопроекти, на жаль, зараз не є винятками. Не впевнений, що прив’язка кількості підписів  до розміру найменшої фракції (зараз це 19 нардепів) буде прийнятною для наступних скликань. Можливо, у фракціях буде по 40-50 депутатів, і забрати підписи буде надзвичайно складно. Вірогідно, варто прийняти певну сталу величину, яка водночас не буде дискримінаційною. Також, я би не спішив із нормою 20 законопроектів за сесію – все одно будуть закони від Президента та Уряду. Ця норма підходить для більш сталих суспільств”.

У ході роботи «круглого столу» представники органів державної влади, експертного і наукового середовища обговорили якість законопроектів, які реєструються у Верховній Раді України, та висловили своє бачення щодо шляхів удосконалення законодавчого процесу в Україні. Під час «круглого столу» також було піднято питання ролі експертного висновку на законопроект, а також вказано на переваги і недоліки проведення експертизи законопроектів.

Аудіозапис круглого столу:

 

Залишити відповідь