Експертний коментар щодо постанови 5000-П (підвищення депутатських зарплат)

лого лзі

Коментар експертів Лабораторії Законодавчих ініціатив до постанови 5000-П від 20.10.2016 «Про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2017 рік» (щодо підвищення зарплати народних депутатів)

І Опис проблеми

20 жовтня 2016 року Верховною Радою України прийнята Постанова «Про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2017 рік» (далі – Постанова).

Пунктом 4 Постанови затверджено додаток 2 про збільшення посадових окладів народним депутатам України: від 25 мінімальних зарплат члену комітету Верховної Ради, до 30 мінімальних зарплат Голові Верховної Ради. Наразі мінімальна зарплата становить 1450 грн

Проект Постанови «Про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2017 рік», за №5000П було внесено 20.10.2016. Головний комітет: Комітет з питань бюджету.

Ініціатори, народні депутати:

  • В. Амельченко (РПЛ),
  • В. Шкварилюк (НФ),
  • О. Горбунов (НФ),
  • І. Крулько («Батьківщина»),
  • І. Куліченко (БПП),
  • О. Мушак (БПП).

Відповідно до розділу V Регламенту Верховної Ради України (далі – Регламент) затвердження Державного бюджету віднесено до питань, що розглядаються за спеціальною процедурою.

Разом з тим, згідно ч.1 ст.153 Регламенту «Проект закону про Державний бюджет України на наступний рік розглядається з урахуванням положень Бюджетного кодексу України та цього Регламенту». Таким чином, якщо для певного етапу бюджетного процесу спеціальна процедура не встановлена, застосовується відповідна загальна норма.

ІІ Порушення процедури прийняття постанови

Проект Постанови внесено та розглянуто з такими порушеннями законів України:

  1. Проект внесено ініціаторами без супровідних документів, передбачених ч.1 ст. 91 Регламенту, зокрема — без пояснювальної записки.
  2. Проект внесено ініціаторами без фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), передбаченого ч.3 ст. 91 Регламенту.
  3. Проект зареєстровано Апаратом Верховної Ради без належних супровідних документів. Всупереч вимогам ч.ч.1, 2 ст. 92 Регламенту.
  4. Порушені терміни розгляду Постанови, передбачені у порядку спеціальної процедури, а саме: відповідно до вимог ч.1 ст. 156 Регламенту, проект Постанови мав бути розданий «народним депутатам не пізніше ніж за два дні до розгляду Верховною Радою проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік у першому читанні.». Між тим, він був розданий у самий день розгляду, що унеможливило його якісний аналіз та обговорення, як у парламенті, так і поза ним.
  5. Постанова містить норми несумісні з вимогами до постанови про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет», що містяться у ст. 156 Регламенту.

З огляду на вищесказане, можна видлити такі порушеня:

А) Постанову 5000-П було розглянуто без висновку головного комітету.

Вимога ч.2 ст.138 Регламенту, згідно якої «Постанови Верховної Ради приймаються з конкретних питань з метою здійснення її установчої, організаційної, контрольної та інших функцій.». Тоді як, Постанова стосується не одного конкретного питання, а кількох різнопланових: тих, що стосуються прийняття Держбюджету-2017, і тих — що цього не стосуються. 

Більше того, окремі питання навіть належать до предмету відання різних парламентських комітетів. Так, п.1, 2 стосуються Держбюджету-2017, що належить до предмета відання Комітету з питань бюджету, а п.3. 4 стосуються забезпечення діяльності народних депутатів, що належить до предмету відання Комітету з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України.

Б) Постанова порушує принцип бюджетної періодизації

Постанова порушує принцип бюджетної періодизації, визначений ст. 3 Бюджетного кодексу, згідно якого бюджетний період, за звичайних умов, співпадає з календарним роком. Постанова, яка є складовою бюджетного процесу на 2017 рік, що прямо вказано у її назві, виходить за межі зазначеного бюджетного періоду з обох кінців. Позаяк вона включає положення, що вводяться в дію у 2016 році, і термін дії яких є безстроковим.

В) Позаправова природа постанови

Постанова про прийняття законопроекту у першому читанні, водночас, містить і положення нормативного характеру, що мають зовсім іншу правову природу. Це є грубим порушенням нормо-проектувальної техніки, а також виходить за межі правової культури.

Г) Порушення Конституції

Від внесення постанови і аж до її підписання, суб’єкти процесу: Верховна Рада України, як орган державної влади, народні депутати України і відповідні працівники Апарату Верховної влади, як посадові особи органу державної влади, неодноразово (див. попередні пункти) діяли у спосіб, не передбачений Конституцією та законами України. Чим порушили вимоги ч.2. ст. 19 Конституції. Крім того, грубі системні порушення правового характеру не відповідають положенню ч.1. ст. 1 Конституції: «Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.», в частині правової держави.

Протизаконно пришвидшена процедура прийняття Постанови навряд чи відповідає цьому ж положенню, в частині демократичної держави. А встановлені Постановою розміри посадових окладів народних депутатів (це ще без урахування багатотисячних доплат), навряд чи відповідають принципу соціальної держави.

Висновки

1) Постанова не порушує законодавства, в частині джерел фінансування підвищених депутатських зарплат.
Зміни до Держбюджету-2016 Постановою не передбачені, натомість збільшення депутатських зарплат можливе за рахунок перерозподілу видатків чинного кошторису Верховної Ради.

Кошти, необхідні для збільшення депутатських зарплат на 2017 рік, передбачені п. 1.17.2. додатку 1 до Постанови, а кошти на наступні бюджетні періоди, згідно бюджетного законодавства, мають передбачатись при складанні бюджетів на відповідні періоди. На нашу думку п. 3 та п. 4 Постанови слід скасувати повністю, а п.5 — в частині, що стосується п. 3 і 4.

Підрахунки показують, що в проекті бюджету закладено збільшення майже на 107 мільйонів витрат Держбюджету на оплату праці для ВРУ, що повністю перекриває збільшення посадових окладів народним депутатам.

2) Головним недоліком прийнятого додатку до Постанови № 5000-П є те, що вказані зміни пропонуються після 15 липня року, коли приймається бюджет . Це положення Регламенту є предметом безперервних суперечок, більше того, його було неодноразово порушено під час прийняття бюджету різних років.

За останні 10-15 років, можна пригадати чимало випадків, коли парламент відходив від цієї норми і число цих порушень сягало десятків. І, відповідно, чи не у кожному такому випадку врешті-решт справа закінчувалася поданням звернення до Конституційного Суду України. Адже подання до Конституційного Суду щодо всі інших порушень, які були зроблені під час прийняття зазначеної Постанови, якщо згадати практику цього Суду, навряд чи будуть прийняті до розгляду Судом, і тільки згадане перед цим порушення може бути предметом розгляду у високому суді.

Авторка: Світлана Матвієнко