21-23 листопада журналістів вчили цікаво висвітлювати європейську інтеграцію

21-23 листопада 2013 року Лабораторія законодавчих ініціатив за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду «Відродження»провела семінар «Сучасні виклики в Європейському союзі крізь призму актуальних сфер співробітництва України з ЄС та ключові аспекти європейської економічної інтеграції України». Cемінар в рамках проекту «Сприяння покращенню у висвітленні журналістами європейської тематики: серія інформаційних семінарів-тренінгів для представників ЗМІ» спрямований на підвищення професійного рівня українських журналістів, зокрема з питань європейської інтеграції та європейської тематики в цілому. У семінарі взяли участь журналісти, що представляють різні види мас-медіа, а також блогери з багатьох міст України. 
 Семінар розпочався панельною дискусією, що була присвячена питанням державної допомоги підприємствам та впровадження стандартів ЄС у цій сфері. Своїми думками з цього приводу поділилися Денис Черніков, керівник аналітичних програм Лабораторії законодавчих ініціатив та Андрій Лучик, головний редактор газети «Хроніки Любарта», що має значний досвід роботи у ЗМІ розповів про його досвід висвітлення цієї теми в ЗМІ. Д. Черніков розповів про основні тенденції та етапи у сфері державної підтримки господарювання в Україні, зазначивши, що з 2011 року, із запровадженням Податкового кодексу України, в нашій державі, не зважаючи на багаторічну практику панування звуженого  формально-галузевого принципу у наданні державних ресурсів для підтримки економічної діяльності, існує значний потенціал для трансформації цієї системи, який складається з:
 впровадження альтернативних підходів у вигляді горизонтальних (спільних для багатьох секторів економіки) форм підтримки;
 поширення критеріального підходу (наявності кількісних та якісних умов для надання підтримки);
 подальшого удосконалення механізмів інвентаризації, аналізу практики державної підтримки.
Також експерт надав огляд правил державної допомоги ЄС, що є цілісним механізмом, що забезпечує ефективне спрямування бюджетних та інших ресурсів держав-членів ЄС на проведення структурних перетворень в економіці та підвищення конкурентоспроможності суб`єктів спільного ринку Європейського Союзу. Андрій Лучик навів приклади власних журналістських матеріалів, де висвітлювалася ця тематика, зокрема щодо Луцького автомобільного заводу та заводу Електронмаш.
 Після цього учасники познайомились із Олександром Шатковським, експертом з державних закупівель та Олексієм Шалайським, головним редактором видання “Наші гроші”, які висвітлили тему впровадження стандартів ЄС в системі державних закупівель. О. Шатковський розповів учасникам про проблемні моменти здійснення державних закупівель в Україні, виділив серед них часту зміну законодавства, внесення суттєвих змін до редакції законопроекту між 1 та 2 читаннями, що є сумнівним з точки зору регламенту та свідчить про неналежну фахову експертизу, велику кількість винятків у діючому законі, незастосування закону державними та комунальними суб`єктами господарювання, не працюючий розділ закону про реверсивний електронний аукціон, неоднозначно сформульовані в законі підстави застосування процедури закупівлі в одного учасника. Також експерт зосередився на практичних проблемах участі у торгах. О. Шалайський розповів про те, як проект «Наші гроші» здійснює моніторинг розподілу бюджетних коштів та яким чином будь-який журналіст може долучитися роботи у цій сфері.
 Наступного дня, 22 листопада 2013 року відбувся виступ Тараса Качки, екс-першого заступника директора Державного департаменту з питань адаптації законодавства Міністерства юстиції України, та Дарії Марчак, екс-редактора напряму «Економічна політика і реформи», Forbes.ua. Такий тандем експерта та професійного журналіста надав учасникам можливість дізнатися більше про зону вільної торгівлі як можливість для модернізації торгівельних відносин та економічного розвитку України як у теоретичному, так і практичному планах. Д. Марчак розпочала свій виступ із сильних та слабких сторін створення зони вільної торгівлі із ЄС, зазначивши, що як прибічників, так і незгодних із ЗВТ із ЄС багато, але аргументи одних сильніші, а інші просто кричать голосніше. Д. Марчак відмітила, що український виробник банально боїться конкуренції, а крім того в нашій державі немає культури інвестицій в модернізацію підприємств. Також журналістка розповіла про найяскравіші приклади маніпуляцій в ЗМІ щодо теми європейської інтеграції України. Одним із найяскравіших прикладів журналістка назвала використання в ЗМІ суми в 165 мільярдів євро, які начебто потрібні для адаптації технічних регламентів до стандартів ЄС. Звідки взялася ця цифра – невідомо, але медіа активно користуються нею. На думку Т. Качки, Україна має бути експортно-орієнтованою державою, тому що по деяким групам товарів ми не споживаємо стільки, скільки виробляємо або збираємо (у сфері сільського господарства). Т. Качка також відмітив, що в нашій державі повільно, але впевнено відбувається адаптація законодавства до європейського, що в довгостроковій перспективі невідмінно принесе зиск українській економіці. Експерт наголосив, що в нашому регіоні ЄС є чудовим прикладом із трансформації держав і українська держава може і має цим скористатися.
 Після цього Ольга Шевченко, завідувач сектору стратегій регіонального розвитку відділу регіонального розвитку Національного інституту стратегічних досліджень, поділилася своїми знаннями та думками щодо регіонального співробітництва між Україною та ЄС. О. Шевченко познайомила журналістів із ключовими поняттями із сфери регіонального розвитку та регіональної політики та окреслила основні моменти державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року. Особливу увагу експерт приділила транскордонній співпраці, яка є одним з інструментів прискорення процесів наближення рівня життя населення прикордонних територій до середньоєвропейського забезпечення вільного перетинання товарами, особами і капіталами державного кордону.  О. Шевченко відмітила, що підписання Угоди про Асоціацію з ЄС відкриває нові широкі можливості для кожного регіону: підвищення темпів розвитку; удосконалення структури виробництва; покращення становища у соціальній сфері; отримання стимулу для ведення торгівлі з країнами ЄС; активізація потенціалу внутрішнього розвитку; відкриття ринків України для товарів, вироблених у Європі, та ринки європейських країн для товарів внутрішнього виробника; збільшення обсягів експорту товарів та підвищення рівня доходів. Також експерт поділилася із учасниками корисними контактами, де можна знайти необхідну інформацію щодо регіональної політики та регіонального розвитку.
 Наступна панель була присвячена питанню модернізації вищої освіти в Україні. Цю тему висвітлила Олена Оржель, менеджер з моніторингу проектів,Національний темпус-офіс в Україні. О. Оржель в інтерактивній формі поговорила із учасниками про такі програми як Темпус, Еразмус Мундус та програма Жана Моне, а також Еразмус Плюс та окреслила, як громадяни України можуть скористатися цими можливостями, наголосивши, що не тільки студенти можуть скористатися ними. Також експерт розповіла, на що журналістам слід звертати увагу при висвітленні теми модернізації вищої освіти в Україні.
 Семінар було продовжено виступом Анни Голубовської-Онісімової, експерта Проекту ЄС «Додаткова підтримка Міністерству екології та природних ресурсів України у впровадженні програми галузевої бюджетної допомоги» на тему «Досвід ЄС в реалізації життєздатної екологічної стратегії України».  Експерт перш за все зазначила, що програма бюджетної підтримки ЄС – це новий інструмент співробітництва, міжнародна угода для підтримки реалізації взаємно визнаних стратегічних реформ, фактично це отримання бюджетом коштів від іноземної установи за умови дотримання узгоджених умов здійснення платежу. Бюджетна підтримка екологічного сектору полягає у наданні підтримки задля досягнення пріоритетів, визначених Національною стратегією з питань охорони навколишнього середовища. Показниками виконання програми є наближення природоохоронного законодавства України до законодавства ЄС, посилення інституційної спроможності для реалізації нової політики, а також практичні результати із впровадження національної екологічної політики у різних галузях: стабілізація викидів від електростанцій до рівня 2011 року, покращення якості поверхневих вод, покращення переробки відходів, збільшення площі природоохоронних територій.  Наостанок відбулася зустріч із Романом Ніцовичем, головним  редактором видання “Українська енергетика UA-Energy.org”. Редактор поділився із учасниками своїми міркуваннями щодо того, як цікаво висвітлювати в ЗМІ питання енергоефективності, енергетичної політики та сталого розвитку.
 В останній день учасники мали змогу подискутувати щодо перспектив Вільнюського саміту із Ігорем Когутом, головою Ради Лабораторії законодавчих ініціатив та Геннадієм Друзенко, керівником практики в сфері права ЄС юридичної фірми “Constructive Lawyers” (Україна), віце-президентом Інституту європейської інтеграції (Польща). Учасники не могли залишити поза свою увагою події 21 листопада 2013 року, а саме постанову Кабінету Міністрів України призупинити, в інтересах національної безпеки України, процес  підготовки підписання Угоди про Асоціацію із ЄС. Г. Друзенко піддав сумніву правомірність цієї постанови, оскільки така постанова змінює засади зовнішньої політики України, що є законодавчо визначеними. Експерти погодилися, що ЄС не без своїх внутрішніх проблем, про що яскраво свідчить приклад Греції, але відкриття ринку в довгостроковому плані буде корисним для України. Крім того, згода ЄС підписати Угоду – це дуже великий крок назустріч, своєрідний історичний шанс для України.
Також після цього відбудеться обговорення учасниками проблем та можливостей висвітлення європейської інтеграції в ЗМІ. В кінці семінару учасники отримали завдання із підготовки практичних завдань із тематики семінару.
Контактна особа:
Марія Коваль, менеджер проектів Лабораторії законодавчих ініціатив (mkoval@laboratory.kiev.ua,  роб.: (044) 531 37 68; моб.: (066) 481 94 59
ФОТОГАЛЕРЕЯ
 
 
   
   
   
   
 версiя для друку Наверх  наверх
 надiслати лiнк  У попереднiй роздiл

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *