Круглий стіл “реформа інституту місцевого референдуму: участь громадян в урядуванні”

13 березня 2012 року комітет Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування у співпраці з Лабораторією законодавчих ініціатив провів круглий стіл: “Реформа інституту місцевого референдуму: участь громадян в урядуванні”.Під час заходу було обговорено питання законодавчого забезпечення конституційного права громадян на участь у місцевому референдумі для вирішення територіальною громадою питань місцевого значення шляхом прямого волевиявлення. Також народні депутати та експерти обговорили положення законопроекту про місцевий референдум (реєстр. № 0867 від 12.12.2012), що був поданий Кабінетом Міністрів України і прийнятий за основу 19 квітня 2011 року Верховною Радою України VI скликання та внесений до Верховної Ради України VII скликання для його подальшого розгляду відповідно до статті 106 Регламенту Верховної Ради України за процедурою підготовки до другого читання.

Участь у круглому столі взяли народні депутати України, представники органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх провідних асоціацій, неурядових організацій, науковці, експерти.

На відкритті заходу виступили Давид Жванія, народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, Марина Ставнійчук, радник Президента України – Керівник Головного управління з питань конституційно-правової модернізації Адміністрації Президента України, Ігор Когут, голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив та Віктор Лях, президент Фонду Східна Європа.

Відкриваючи круглий стіл, Давид Жванія окреслив основні  теми обговорення: види референдумів і їх юридичні наслідки, процедура ініціювання та проведення референдумів, кворум для визнання результатів референдуму дійсними, фінансування та оскарження результатів референдуму тощо. Ігор Когут підкреслив, що місцевий референдум може стати інструментом висловлення недовіри до влади, а експерти ж мають визначити як зробити цей інструмент ефективним. Марина Ставнійчук зауважила, що робота із запровадження інституту місцевого референдуму є свідченням європейського підходу і це питання є пріоритетним як для Конституційної Асамблеї, так і для Громадської ради з питань розвитку громадянського суспільства. Вона також підкреслила, що процес прийняття цього закону відбувається в умовах низького рівня активності громадян, недостатнього усвідомлення громадянами своїх можливостей щодо впливу на вироблення політики, а також при відсутності якісної політичної культури.

Під час виступу у панельному обговоренні “Проблеми законодавчого регулювання інституту місцевого референдуму. Європейський та український  досвід” Володимир Бондаренко, народний депутат України, голова підкомітету з питань виборчого законодавства та об`єднання громадян Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, звернув увагу громадськості на питання імплементації результатів референдуму та доцільність урізноманітнення акторів, що можуть ініціювати референдум. Анатолій Ткачук, директор з питань науки та розвитку Інституту громадянського суспільства, експерт Ради Європи, зазначив, що на його думку, референдум – це гармата, що має рідко застосовуватись, особливо у поляризованих суспільствах. Замість нього можна й треба проводити консультації, опитування тощо. Експерт поставив під сумнів доцільність проведення консультаційних референдумів, оскільки їх рішення не є обов`язковими. В цілому експерт підтримав прийняття законопроекту,  але також зазначив на необхідності прийняття законодавства, що сприяло б децентралізації влади в Україні. Євген Карташов, народний депутат України, голова підкомітету з питань місцевого самоврядування Комітету ВРУ з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, поділив думку колег щодо доцільності реформування інституту місцевого референдуму та зазначив, що це перш за все інструмент для показу думки населення і оцінки дій та намірів влади з боку населення. На думку Дениса Ковриженка, радника з юридичних питань Представництва Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) в Україні, легше розробити новий законопроект про місцевий референдум, ніж доопрацьовувати до II читання наявний (№0867). Експерт вважає що референдум має бути або затверджуючим, або скасовувальним, оскільки громадяни не мають необхідних знань для прийняття правових рішень. Експерт також зазначив, що суттєвого доопрацювання потребують розділи щодо агітації під час підготовки до місцевого референдуму та його фінансування. Юрій Ключковський, президент Інституту виборчого права, наголосив на тому, що природа всезагального референдуму відрізняється від природи місцевого. Також він підняв ряд надзвичайно актуальних та складних питань: предмет місцевого референдуму, маніпулювання під час складання питань для винесення на голосування,  можливість оскарження факту реєстрації ініціативної групи тощо. Віктор Кравченко, директор Центру правової допомоги містам Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування “Асоціація міст України”, підтримуючи колег, також наголосив на важливості чіткого окреслення предмету референдуму.

В рамках секційного обговорення “Реформа інституту місцевого референдуму: участь громадян в урядуванні” Олександр Заславський, експерт Лабораторії законодавчих ініціатив, презентував основні результати дослідження, здійсненого в рамках однойменного проекту у співпраці з регіональними партнерами і членами Мережі підтримки реформ. Було зазначено, що у період із 1991 по 2012 рік в Україні відбулося 165 референдумів, і більшість із них проводилася із ініціативи місцевої влади у зв`язку із змінами в адміністративному поділі. Однак абсолютно неможливо відслідкувати ті ініціативи, які так і не були зареєстровані через недосконалість діючого на той момент закону «Про всеукраїнський та місцевий референдуми». Серед рекомендацій до законопроекту були зазначені:

– рішення імперативного місцевого референдуму мають таку ж юридичну силу, як і нормативно-правові акти органів місцевого самоврядування, однак влада не може скасовувати або вносити зміни до відповідного акту/рішення імперативного місцевого референдуму протягом певного періоду (наприклад 4-5 років);
– передбачити в законопроекті терміни розгляду радою відповідного рівня питання щодо результатів консультативного референдуму протягом 30 днів з дня оголошення результатів такого референдуму та  зобов’язати раду відповідного рівня не розглядати аналогічне питання по суті тому, яке було висунуто на місцевий референдум, однак яке не було підтримано громадою, протягом певного терміну (1-2 роки);
– варто закріпити можливість змінити форму запитання/проекту рішення, якщо воно не відповідає вимогам закону. Технічні описки та неточності, допущені у поданих ініціативною групою документах, не є підставою для відмови територіальної комісії в реєстрації ініціативної групи;
– також потрібно передбачити механізм консультації ініціативних груп, щоб питання винесені на референдум відповідали вимогам цього закону;
– Визначити в законопроекті суб`єкти місцевого референдуму та передбачити можливість створення фонду усіма суб`єктами місцевого референдуми, а не обмежувати це право ініціативною групою;
– Передбачити в законопроекті можливість реєстрації суб`єктів місцевого референдуму в якості прибічників чи опонентів поставленого на голосування питання.
– не проводити місцеві референдуми за 3 місяці до виборів всіх рівнів і протягом 3 місяців потому.Геннадій Максак, президент неурядового аналітичного центру «Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень», м. Чернігів,  у своєму виступі відмітив, що референдумом  перш за все має займатися влада, а не тільки неурядові організації та західні фонди. Михайло Наход, голова Центру політичного аналізу та виборчого консалтингу, м. Луцьк, презентував рекомендації, напрацьовані у ході виконання проекту. Серед них: запровадити відповідальність посадових осіб за невиконання рішень місцевого референдуму,  створити певний конституційний орган, що допоможе ініціативним групам правильно сформувати питання (ним може стати Центральна виборча комісія), зробити відкритою інформацію щодо грошових внесків для фінансування проведення місцевого референдуму, запровадити проведення міні-референдумів у форматі townhall-meeting.

Дементій Білий, голова Херсонської обласної організації ВГО “Комітет виборців України”, спочатку відзначив деякі ризики проведення місцевих референдумів, такі як політизація, відсутність належного фінансування, невиконання рішень референдуму. На його думку, референдум – це інститут підвищення правової культури населення, що міг би суттєво посприяти вихованню населення України. Також експерт торкнувся питання видів референдумів, зазначивши, що думки спеціалістів з цього питання розходяться, проте механізм розгляду рішення, прийнятого на референдумі (незалежно від того, був він консультативний чи імперативний) має бути чітко прописаний. Також Д. Білий підтримав спрощення процедури реєстрації ініціативних груп,  зазначивши, що необхідно чітко визначити перелік підстав для відмови у реєстрації такої ініціативи, а також надати ініціативним групам можливість виправити помилки та ще раз подати ініціативу.

Після виступів експертів відбулася дискусія народних депутатів України та експертів щодо процедури прийняття нового Закону про місцевий референдум та деяких окремих моментів, що стосуються процедури організації та проведення референдуму.

Підсумовуючи, Давид Жванія зазначив, що у разі внесення законопроекту до порядку денного, Комітет Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування буде активно працювати над врахуванням усіх висновків та коментарів експертів та буде намагатися до II читання надати збалансований законопроект, за який український парламент міг би проголосувати якомога скоріше.

Проект «Реформа інституту місцевого референдуму: участь громадян в урядуванні» реалізується Лабораторією законодавчих ініціатив з партнерами в межах спільної ініціативи Pact Inc., Міжнародного фонду «Відродження» та Фонду Східна Європа. Реалізація компоненту «Підтримка місцевих ініціатив» програми «Об`єднуємося заради реформ (UNITER)», що виконується Pact Inc., стала можливою завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), та фінансовій підтримці Міжнародного фонду «Відродження».

Додаткова інформація за телефоном: (044) 531 37 68 чи (095) 6021260 або електронною поштою: z.oleksandr[at]laboratory.kiev.ua(контактна особа: Олександр Заславський).

Залишити відповідь